Постанова

від 01.02.2012 по справі 4/202

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 4/202

01 лютого 2012 року Справа № 4/202

Вищий господарськ ий суд України у складі колег ії суддів:

Головуючого судді Прокоп анич Г.К.

суддів Новік ової Р.Г.

Попік ової О.В.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: ОСОБА_1 дов . від 21.12.2011 року №21-12/11-1; ОСОБА_2 д ов. від 21.12.2011 року №"21-12/11-25.

розглянувши касацій ну скаргу товариства з обмеж еною відповідальністю "РАЙФФ АЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ" на постан ову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р оку

у справі № 4/202 господ арського суду міста Києва

за позовом приватного сільськогосподарського під приємства "ЯБЛУНЕВИЙ САД"

до товариства з обм еженою відповідальністю "РАЙ ФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ"

про стягнення 866 086 ,38 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю "РАЙФФАЙЗЕН Л ІЗИНГ АВАЛЬ"

до приватного сіль ськогосподарського підприє мства "ЯБЛУНЕВИЙ САД"

про визнання не дійсними договорів

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року приватне сіл ьськогосподарське підприєм ство "ЯБЛУНЕВИЙ САД" звернуло ся до господарського суду мі ста Києва з позовом до товари ства з обмеженою відповідаль ністю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВА ЛЬ", просило стягнути з відпов ідача 866 086,38 грн. збитків, посила ючись на протиправну поведі нку останнього щодо унеможли вленого виконання рішення с уду про передачу предмету лі зингу позивачу, у зв' язку з ч им було завдано збитки у вигл яді понесених витрат на опл ату присудженого для переда чі предмету лізингу.

29 квітня 2011 року товариством з обмеженою відповідальніст ю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ" бу ло подано зустрічну позовну заяву про визнання договорів фінансового лізингу від 13.08.2007 р оку та від 13.05.2008 року розірваним и в односторонньому порядку з 31.07.2009 рок, посилаючись на стат ті 651, 653 Цивільного кодексу Укр аїни та Закон України "Про фі нансовий лізинг".

Рішенням господарського с уду міста Києва від 30.06.2011 року (с уддя Борисенко І.І.) у задоволе нні первісного та зустрічног о позовів відмовлено.

Рішення суду мотивоване ти м, що сплачені лізингоодерж увачем грошові кошти є кошт ами, сплаченими саме на вико нання умов договорів, платою за користування майном, а не збитками.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 30.11.2011 року (головуючий Фе дорчук Р.В., судді Ткаченко Б.О ., Лобань О.І.) рішення господар ського суду міста Києва від 30. 06.2010 року у справі №4/202 в частині в ідмови у первісному позові с касовано, прийнято нове ріше ння, яким первісний позов при ватного сільськогосподарсь кого підприємства “Яблуневи й сад” задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відп овідальністю “Райффайзен Лі зинг Аваль” на користь прива тного сільськогосподарсько го підприємства “Яблуневий с ад” - 866 086,38 грн. збитків, витрат и по сплаті державного мита в сумі 8 661,00 грн., та витрати на опл ату інформаційно-технічного забезпечення судового проце су в сумі 236 грн. В іншій частин і рішення господарського суд у міста Києва від 30.06.2010 року у сп раві № 4/202 залишено без змін.

Оскаржена постанова суду а пеляційної інстанції мотиво вана тим, що факт незаконного вилучення банком у позивач а предмету лізингу підтвердж ується рішеннями господарсь кого суду Черкаської області від 01.02.2010 року у справах №14/2185, №14/2184 , №14/2186, що свідчить про наявніст ь вини товариства з обмежено ю відповідальністю “Райффай зен Лізинг Аваль” у завданні збитків приватному сільсько господарському підприємств у “Яблуневий сад”.

Не погодившись з постаново ю суду апеляційної інстанції , товариство з обмеженою відп овідальністю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗ ИНГ АВАЛЬ" подало касаційну с каргу, просило скасувати оск аржену постанову суду, залиш ити в силі рішення господарс ького суду міста Києва від 30.06.2 011 року, посилаючись на поруше ння статей 224, 225 Господарського кодексу України. Заявник кас аційної скарги зазначив, що с плачені позивачем грошові к ошти є коштами, сплаченими н а виконання умов договорів , платою за користування майн ом, а не збитками, крім того, чи нним законодавством не перед бачено повернення платежів , сплачених за час користува ння майном.

У судове засідання 01.02.2012 року представник позивача не з'яв ився, після закінчення судов ого засідання від нього наді йшла телеграма з проханням в ідкласти розгляд справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов'язує сторони добросов існо користуватись належним и їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - ц е право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх уча сті, якщо нез'явлення цих пред ставників не перешкоджає вир ішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Відкладення розгляду спра ви є правом та прерогативою с уду, основною умовою для яког о є не відсутність у судовому засіданні представників сто рін, а неможливість вирішенн я спору у відповідному судов ому засіданні.

З врахуванням вищенаведен ого судова колегія визнала з а можливе розглянути справу у відсутність представника п озивача.

Колегія суддів, вислухавши представників відповідача, обговоривши доводи касаційн ої скарги, дослідивши правил ьність застосування господа рським судом першої та апеля ційної інстанцій норм матері ального та процесуального пр ава вважає, що касаційна скар га підлягає частковому задо воленню з огляду на наступне .

Судами попередніх інста нцій встановлено, що 13 серпня 2007 року між товариством з обме женою відповідальністю "Райф файзен Лізинг Аваль" та позив ачем було укладено договори фінансового лізингу №L1005-08/07 та № L997-08/07.

Також 13 травня 2008 року між поз ивачем та відповідачем було укладено договір фінансовог о лізингу №L2449-05/08.

На виконання умов вищезазн ачених договорів відповідач на умовах фінансового лізин гу передав позивачу сільсько господарську техніку, а саме :

- за договором №1 - сівалк у-культиватор Flexi-Coil-ST820, 9,7м, серійн ий номер Y6S003725S001365 - Y7S003145;

- за договором №2 - тракто р CASE MX310, 2007 р. випуску, заводський № Z7RZ04253, двигун №46776072;

- за договором №3 - комбайн зе рнозбиральний Case AFX 8010, заводськ ий номер HAJ 202644. двигун №ЗАЕ904-114585; ку курудзяну жатку CASE 2208; кукурудз яну жатку CASE 2030, нову, 2007-2008 року вип уску, серійний №СШ041203.

Пунктами п.4.1 договорів фіна нсового лізингу передбачено , що лізингові платежі склада ються з авансового та поточн их лізингових платежів, що вк лючають суму, яка відшкодову є частину вартості предмета лізингу та комісію Лізингода вця.

Судом першої інстанції бул о встановлено, що на виконанн я умов вищевказаних договорі в фінансового лізингу позива чем було сплачено відповідач у в рахунок погашення вартос ті присудженого для передачі предмету лізингу:

- за договором №1: згі дно платіжного доручення №205 в ід 22.08.2007р. -140 080,008грн.; згідно платіж ного доручення №49 від 26.02.2008р. -55 331,60 9 грн.; згідно платіжного доруч ення №361 від 18.09.2008р. -55 331,60грн. Всього за договором №1 в рахунок пога шення частини вартості предм ета лізингу позивачем було с плачено відповідачу 250 743,20 грн.;

- за договором №3 згідно платіжного доручення №199 від 29.05.20089р.-150 897,50грн., згідно платіжног о доручення №206 від 05.06.2008р. - 200 000,00г рн.; згідно платіжного доруче ння №210 від 09.06.- 200 000,00грн.; згідно пл атіжного доручення №31 від 27.01.2009 р. -64 445,00грн. Всього за договором №3 в рахунок погашення частин и вартості предмета лізингу позивачем було сплачено відп овідачу 615 343,18грн.

Суди встановили, що загал ьна сума, сплачена позивачем відповідачу за договором №1 т а договором №3 в рахунок погаш ення вартості присудженого д ля передачі предмета лізингу становить 866 086,38 грн.

Предметом спору є стягненн я збитків з посиланням на ста тті 611, 614, 623 Цивільного кодексу У країни та статтю 224 Господарс ького кодексу України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання мас вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог цього Кодексу, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 11.10.2010 року у справі № 45/165, яке набрало закон ної сили, зобов' язано товар иство з обмеженою відповідал ьністю “Райффайзен Лізинг А валь” передати позивачу пред мети лізингу сівалку-культи ватор Flexi-Coil-ST820, 9,7м, серійний номер Y6S003725S001365 S003145; кукурудзяну жатку CASE 20 30, нову, 2007-2008 року випуску, серійн ий №CBJ041203; комбайн зернозбираль ний Case AFX 8010, заводський номер HAJ 202644 , двигун №3АЕ904-114585.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що вищенавед ене майно не було передано по зивачу, що підтверджується з аявою товариства з обмеженою відповідальністю “Райффай зен Лізинг Аваль” про закінч ення виконавчого провадженн я з виконання вищенаведеного рішення суду, з якої вбачаєть ся, що згідно з договорами куп івлі-продажу №№РR 2449-11\10-1, РR 1005-11\10-1 ві д 22 листопада 2010 року, майно, яке підлягає передачі, було реал ізовано третім особам (а.с. 48).

Відповідно до статті 611 ЦК Ук раїни у разі порушення зобов 'язання настають правові нас лідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкод ування збитків.

Особа, яка порушила зобов'яз ання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу а бо необережності), якщо інше н е встановлено договором або законом (частина перша статт і 614 ЦК України).

Згідно статті 623 ЦК України б оржник, який порушив зобов'яз ання, має відшкодувати креди торові завдані цим збитки. Ро змір збитків, завданих поруш енням зобов'язання, доказуєт ься кредитором.

Звертаючись до суду із позо вом про стягнення збитків, пр иватне сільськогосподарськ е підприємство "ЯБЛУНЕВИЙ С АД" обґрунтовувало свої вимо ги, а суд апеляційної інстанц ій при задоволенні первісног о позову мотивував свої висн овки тим, що в результаті прот иправної поведінки відпові дача по унеможливленню вико нання рішення в частині зоб ов' язання останнього пере дати позивачу присуджений для передачі предмет лізинг у стало те, що останньому бул о нанесено збитки у вигляді понесених позивачем витра т на оплату присудженого дл я передачі предмету лізингу .

Відповідно до статті 22 ЦК Ук раїни збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із зни щенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зр обила або мусить зробити для відновлення свого порушеног о права (реальні збитки); доход и, які особа могла б реально од ержати за звичайних обставин , якби її право не було порушен е (упущена вигода).

Для застосування такої мір и відповідальності, як стягн ення збитків, потрібна наявн ість усіх елементів складу ц ивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки , збитків, причинного зв'язку м іж протиправною поведінкою б оржника та збитками, вини. За в ідсутності хоча б одного з ци х елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Така позиція висловлена у п останові Верховного Суду Укр аїни від 20.06.2011 року №2/121-30/118.

Судова колегія погоджує ться з висновком суду першої інстанції, що позивачем у по рушення норм вищезазначеної статті не доведено належни ми та допустимими доказами с укупності вищевказаних елем ентів складу цивільного прав опорушення в діях відповідач а, зокрема, наявності збитків та протиправності поведінки відповідача, оскільки позов ні вимоги позивача це фактич но вимоги про повернення ран іше сплачених платежів, а не в ідшкодування збитків.

Судом апеляційної інстанц ії під час перегляду справи б уло прийнято рішення про стя гнення збитків лише з посила нням на рішення господарсько го суду Черкаської області в ід 01.02.2010 року у справах №№ 14/2185, 41/2184, 14 /2186 без дослідження усіх елеме нтів складу цивільного прав опорушення, що свідчить про н еправильне застосування нор м матеріального права.

Вимоги зустрічної позовно ї заяви про розірвання догов орів фінансового лізингу ап еляційною інстанцією не було досліджено, оскільки заявни ком апеляційної скарги заявл ялась вимога про залишення б ез змін рішення місцевого су ду, яким у задоволенні зустрі чного позову було відмовлено .

Судова колегія касаційної інстанції вважає обґрунтов аними та належно мотивовани м висновок місцевого суду п ро відмову у задоволенні зус трічного позову.

Касаційна інстанція згідн о з вимогами статті 111-7 Господа рського процесуального коде ксу України переглядаючи у к асаційному порядку судові рі шення, на підставі встановле них фактичних обставин справ и перевіряє застосування суд ом першої чи апеляційної інс танції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вва жати доведеними обставини, щ о не були встановлені у рішен ні або постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

У касаційній інстанції не п риймаються і не розглядаютьс я вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інста нції.

Згідно частини 1 статті 111-10 Го сподарського процесуальног о кодексу України підставами для скасування або зміни ріш ення місцевого чи апеляційно го господарського суду або п останови апеляційного госпо дарського суду є порушення а бо неправильне застосування норм матеріального чи проце суального права.

Відповідно до пункту 6 части ни 1 статті 111-9 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни касаційна інстанція за ре зультатами розгляду касацій ної скарги має право залишит и в силі одне із раніше прийня тих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведен ого постанова суду апеляційн ої інстанції в частині скасу вання рішення суду першої ін станції та задоволення позо вних вимог підлягає скасува нню як така, що прийнята з пор ушенням норм матеріального права, а рішення місцевого г осподарського суду залишен ню в силі.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ" задовольнити частков о.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 30.11.2011 року у справі № 4/202 скасувати в частині скас ування рішення господарськ ого суду міста Києва від 30.06.2011 р оку у справі №4/202 про відмову у задоволенні позову приват ного сільськогосподарськог о підприємства "ЯБЛУНЕВИЙ СА Д" до товариства з обмеженою в ідповідальністю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ" про стягнення 86 6 086,38 грн.

Рішення господарського су ду міста Києва від 30.06.2011 року у с праві №4/202 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К.Прокопанич

Судді: Р.Г.Н овікова

О.В. Попікова