Рішення

від 18.01.2012 по справі 35/404

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/404

18.01.12

За заявою  Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Другої Київської

                   філії

до                Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровков Прінт"    

про              стягнення 355 789,04 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачів:                   ОСОБА_1. –предст. за довір;                                    

від відповідача:                Боровков Я.О. –директор;

                              ОСОБА_2 –предст. за довір.                                 

Рішення прийняте 18.01.2012, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою, з 16.01.2012 до 18.01.2012.

У судовому засіданні 18.01.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Другої Київської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровков Прінт" про стягнення 358 789,04 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 порушено провадження у справі №35/404, розгляд справи призначений на 05.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.12.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 26.12.2011 подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.    

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.01.2011.

11.01.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 355 789,04 грн., з яких: 180 005,17 грн. –сума непогашеного кредиту, 24 343,79 грн. –несплачені відсотки, 62204,69 грн. –штраф, 21 790,27 грн. –пеня, 38 20,84 грн. –інфляційні втрати, 29 243,28 грн. –штраф.    

У судовому засіданні 16.01.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.01.2012.

18.01.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (надалі –позивач, Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боровков Прінт" (надалі –відповідач, Позичальник) був укладений Кредитний договір №2312-1 (далі –Кредитний договір), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поточні потреби, на поповнення обігових коштів, проведення розрахунків за товар, оплати послуг, придбання основних засобів та здійснення статутної діяльності з максимальним лімітом лінії у розмірі 300 000,00 грн., строком до 25.12.2008, зі сплатою 19 відсотків річних (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Додатковим договором від 16.07.2008 до Кредитного договору була встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 23% річних.

Додатковим договором від 25.12.2008 до Кредитного договору сторони встановили термін користування коштами до 25.02.2009 та встановили нову відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 35% річних.

Як передбачено п.3.2.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення одержаних кредитних коштів, сплату нарахованих процентів та належне виконання інших умов договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору Позичальник не здійснює погашення заборгованості за кредитом та не сплачує відсотки за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 204 348,96 грн. У зв'язку із порушенням умов договору позивача також просить стягнути з відповідача  штраф відповідно до п. 3.2.17. договору у розмірі 62 204,69 грн., пеню у розмірі 21 790,27 грн., інфляційні втрати у розмірі - 3820,84 грн. та штраф відповідно до п. 3.2.16. договору у розмірі 29 243,28 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як пояснив позивач, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 180 005,17 грн. та зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 24 343,79 грн.

Як свідчать матеріали справи, 27.08.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія з вимогою у строк до 15.09.2009 погасити заборгованість по кредиту, процентам та штрафним санкціям.

Доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування ним у передбачені договором строки та обсягах відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.6. Кредитного договору встановлено, що у за порушення строків повернення та сплати грошових сум згідно вимог будь-якого з п.п. 3.2.2., 3.2.3., 6.5. додатково до встановленої процентної ставки сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочення.

Також, як передбачено п. 3.2.17. Кредитного договору, у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 30процентів від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із  п. 3.2.16 Кредитного договору у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 790,27 грн., штраф відповідно до п. 3.2.17 договору у розмірі 62 204,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 38 201,84 та проценти річні у розмірі 29 243,28 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, штрафу, інфляційних втрат та процентів річних, суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені  вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надали доказів сплати заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у встановлені договором строки та обсягах, не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, обставини, зазначені позивачем у позовній заяві не спростував, контррозрахунок суми боргу та штрафних санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 355 789,04 грн.

З огляду на задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровков Прінт" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3, ідентифікаційний код 34717125) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, м. Луцьк, проспект Перемоги, буд. 15, ідентифікаційний код 19233095) 180 005,17 (сто вісімдесят тисяч п'ять гривень 17 коп.) –заборгованості за кредитом; 24 343,79 грн. (двадцять чотири тисячі триста сорок три гривні 79 коп.) –заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 21 790,27 грн. (двадцять одну тисячу сімсот дев'яносто гривень 27 коп.) –пені; 62 204,69 грн. (шістдесят дві тисячі двісті чотири гривні 69  коп.) –штрафу; 38 201,84 грн. (тридцять вісім тисяч двісті одну гривню 84 коп.) –інфляційних втрат; 29 243,28 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок три гривні 28 коп.) –процентів річних, 3 557,89 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень 89 коп.) –державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 23.01.2012