Постанова

від 25.01.2012 по справі 5008/1047/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТ АНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.12 Справа № 5008/1047/2011

м. Львів

Львівський апеляційний го сподарський суд в складі кол егії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Процика Т.С.

При секретарі судового за сідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну ск аргу заступника військов ого прокурора Ужгородського гарнізону № 2494 від 17.11.2011 року;

на рішення Господарськ ого суду Закарпатської облас ті від 07.11.2011 року;

у справі № 5008/1047/2011;

за первісним позовом ві йськового прокурора Ужгород ського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерств а оборони України, м. Київ та К вартирно-експлуатаційного в ідділу м.Мукачева;

до відповідача 1: Централ ьного спеціалізованого буді вельного управління, м. Київ;

до відповідача 2: ТзОВ «А удиторська фірма «Енерго-Ауд ит плюс», м. Вишгород Київсько ї області;

до відповідача 3: ТзОВ «У крзовнішконтракт», м.Ужгород ;

до відповідача 4: Ужгород ської міської ради, м. Ужгород ;

за участю третьої особи бе з самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ачів: Комунального підпри ємства «Бюро технічної інвен таризації м. Ужгорода», м. Ужго род;

про визнання недійсним інвестиційного договору від 17.03.2006 року № 13/04/03-06/13УД про спільну д іяльність шляхом будівництв а (реконструкції) об' єктів ж итлово-цивільного призначен ня, розташованих на територі ї військового містечка № 43 (м. У жгород, вул. Другетів, 91), створе ння інженерної інфраструкту ри для їх будівництва (реконс трукції) відповідно до розро бленого та затвердженого у в становленому порядку проект у шляхом пайової участі стор ін, договір від 27.03.2006 року. № 13/04/03-06/23 УД про компенсацію пайової у часті (паю) Міністерства обор они України в договорі від 17.03.2 006 року №13/04/03-06/13УД про спільну дія льність шляхом будівництва ( реконструкції) об' єктів жит лово-цивільного призначення , розташованих на території в ійськового містечка № 43 (м. Ужг ород, вул. Другетів, 91), створенн я інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконстр укції) відповідно до розробл еного та затвердженого у вст ановленому порядку проекту ш ляхом пайової участі сторін, укладені між філією Централ ьного спеціалізованого буді вельного управління (госпроз рахункового) Міністерства - «Укроборонбуд» та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю «Аудиторська фірма «Енер го-Аудит плюс»та договір № 22/19-0 5 уступки права вимоги (цесії) від 19.05.2009 року, укладеного між ф ілією Центрального спеціалі зованого будівельного управ ління (госпрозрахункового) М іністерства - «Укроборонбу д»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзовні шконтракт»,

- скасування свідоцтв про пр аво власності від 06.11.2008 рjre САС № 188518 та від 05.10.2009 року САС № 179008;

та за позовом третьої особ и із самостійними вимогами н а предмет спору: ТзОВ «Інфо рмсервіс Ужгород», м. Ужгород ;

до відповідача 1: Міністе рства оборони України, м. Київ ;

до відповідача 2: Квартир но-експлуатаційного відділу м. Мукачева, м. Мукачево;

до відповідача 3: ТзОВ «У крзовнішконтракт», м.Ужгород ;

про визнання права влас ності.

за участю представників (з а первісним позовом):

від позивача: не з' явив ся;

від відповідача 1: не з' явився;

від відповідача 2: не з' явився;

від відповідача 3: не з' явився;

від відповідача 4: не з' явився;

від третьої особи: не з' явився;

від прокурора: Семенюк І .В. - посвідчення № 57;

за участю представників (з а позовом третьої особи із са мостійними вимогами на предм ет спору):

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 21.12.2011 року ;

від відповідача 1: не з' явився;

від відповідача 2: не з' явився;

від відповідача 3: не з' явився;

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор в ін тересах держави в особі Міні стерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачева звернувс я до Господарського суду Зак арпатської області з позовом до Центрального спеціалізов аного будівельного управлін ня, ТзОВ «Аудиторська фірма « Енерго-Аудит плюс», ТзОВ «Укр зовнішконтракт», Ужгородськ ої міської ради про визнання недійсними з моменту укладе ння: договору від 17.03.2006р. №13/04/03-06/1ЗУ Д про спільну діяльність шля хом будівництва (реконструкц ії) об'єктів житлово-цивільно го призначення розташованих на території військового мі стечка №43 (м. Ужгород, вул. Друге тів, 91), створення інженерної і нфраструктури для їх будівни цтва (реконструкції) відпові дно до розробленого та затве рдженого у встановленому пор ядку проекту шляхом пайової сторін; договору від 27.03.2006р. №13/04/03 -06/23УД про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства обо рони України в договорі від 17. 03.2006р. №13/04/03-06/13У про спільну діяльн ість шляхом будівництва (рек онструкції) об'єктів житлово -цивільного призначення розт ашованих на території військ ового містечка №43 (м. Ужгород, в ул. Другетів, 91), створення інже нерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого та затвердженого у встановле ному порядку проекту шляхом пайової участі сторін, уклад ені між філією Центрального спеціалізованого будівельн ого управління (госпрозрахун кового) Міністерства - «Укро боронбуд»та ТзОВ «Аудиторсь ка фірма «Енерго-Аудит ппюс» ; договору №22/19-05 уступки права в имоги (цесії) від 19.05.2009р., укладен ого між філією Центрального спеціалізованого будівельн ого управління (госпрозрахун кового) Міністерства - «Укро боронбуд»та ТзОВ «Укрзовніш контракт»; скасування свідоц тв про право власності від 06.11.2 008р. САС №188518 та від 05.10.2009р. САС №179008.

Пізніше, ТзОВ «Інформсерві с Ужгород»звернулось до Госп одарського суду Закарпатськ ої області з позовом третьої особи, яка заявляє самостійн і вимоги на предмет спору до Міністерства оборони Україн и, Квартирно-експлуатаційног о відділу м. Мукачева, ТзОВ «Ук рзовнішконтракт»про визнан ня права власності на об' єк ти житлово-цивільного призна чення, що розташовані на тери торії військового містечка № 43 за адресою: м. Ужгород, вул. Др угетів, 91- будівля 43/20 (сховище) т а двоповерхова будівля № 43/35 (ко нтрольно-пропускний пункт).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області в ід 07.11.2011 року у справі № 5008/1047/2011 (суд дя Ремецькі О.Ф.) в позові Війс ькового прокурора відмовлен о. Суд прийняв рішення, яким ви знав за ТзОВ «Інформсервіс У жгород»право власності на об ' єкти житлово-цивільного пр изначення, розташовані на те риторії військового містечк а № 43 за адресою: м. Ужгород, вул . Другетів, 91- будівля 43/20 (сховищ е) та двоповерхова будівля № 43 /35 (контрольно-пропускний пунк т).

Не погоджуючись з даним ріш енням заступник військового прокурора Ужгородського гар нізону подав апеляційну скар гу № 2494 від 17.11.2011 року, в якій проси ть скасувати рішення Господа рського суду Закарпатської о бласті від 07.11.2011 року, прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити, в позові тр етьої особи відмовити.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що судом першої інста нції при прийнятті рішення п орушено норми матеріального і процесуального права. А сам е скаржник стверджує, що служ бові особи ЦСБУ «Укроборонбу д»та його відокремлені підро зділи упродовж 2006 року та до те перішнього часу не наділялис ь повноваженнями здійснюват и реалізацію вивільнення нер ухомого майна військових міс течок. А тому філією ЦСБУ «Укр оборонбуд»з порушенням чинн ого законодавства було здійс нено відчуження спірного нер ухомого майна, що відповідно до ст. 330 ЦК України, унеможливл ює законного набуття ТзОВ «І нформсервіс Ужгород»права в ласності на спірне майно.

Сторони за первісним позов ом та відповідачі за позовом третьої особи явку уповнова жених представників у судове засідання, яке відбулось 25.01.2012 року, не забезпечили не зважа ючи на те, що були належним чин ом повідомлені про час та міс це розгляду апеляційної скар ги, відзивів на апеляційну ск аргу не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Укр аїни апеляційний господарсь кий суд не зв' язаний довода ми апеляційної скарги і пере віряє законність та обґрунто ваність рішення місцевого го сподарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали спр ави, з' ясувавши фактичні об ставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторі н, оцінивши докази, які мають з начення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалі в справи, між державою через о рган уповноважений управлят и майном, Міністерства оборо ни України в особі директора філії Центрального спеціалі зованого будівельного управ ління (госпрозрахункового) М іністерства оборони - «Укро боронбуд»Мельника В.Л. та ТзО В «Аудиторська фірма «Енерго -Аудит плюс»було укладено до говір від 17.03.2006р. №13/04/03-06/1ЗУД про сп ільну діяльність шляхом буді вництва (реконструкції) об'єк тів житлово-цивільного призн ачення розташованих на терит орії військового містечка №4 3 (м. Ужгород, вул. Другетів, 91), ст ворення інженерної інфрастр уктури для їх будівництва (ре конструкції) відповідно до р озробленого та затвердженог о у встановленому порядку пр оекту шляхом пайової участі сторін.

27.03.2006 року, між цими ж сторонам и було укладено договір № 13/04/03-06 /23УД про компенсацію пайової у часті (паю) Міністерства обор они України в інвестиційному договорі від 17.03.2006р. №13/04/03-06/1 УД про спільну діяльність шляхом б удівництва (реконструкції) о б'єктів житлово-цивільного п ризначення розташованих на т ериторії військового містеч ка №43 (м. Ужгород, вул. Другетів, 91), створення інженерної інфр аструктури для їх будівництв а (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердже ного у встановленому порядку проекту шляхом пайової учас ті сторін.

На підставі даних угод за Тз ОВ «Аудиторська фірма «Енерг о-Аудит плюс»06.11.2008р. було здійсн ено реєстрацію права власнос ті на майно - об'єкти житлово-ц ивільного призначення розта шовані на території військов ого містечка №43 м. Ужгород, вул . Другетів, 91 та видано свідоцт во про право власності від 06.11.2 008р. САС №188518.

В подальшому, 19.05.2009р. між ТзОВ « Аудиторська фірма «Енерго-Ау дит плюс»та ТзОВ «Укрзовнішк онтракт»було укладено догов ір №22/19-05 уступки права вимоги (ц есїі) за Інвестиційним догов ором №13/04/03-06/1ЗУД від 17.03.2006р., укладе ного між філією Центрального спеціалізованого будівельн ого управління (госпрозрахун кового) Міністерства оборони - «Укроборонбуд»та ТзОВ «Ау диторська фірма «Енерго-Ауди т плюс». За умовами цього дого вору 01.10.2009р. ТзОВ «Укрзовнішкон тракт»(згідно платіжного дор учення №1) було здійснено пере рахування на користь Міністе рства оборони України суми 266 666,67грн., як оплата за договором № 13/04/03-06/23УД від 27.03.2006р. та договором № 22/19-05 від 19.05.2009р., а також здійснен о реєстрацію права власності на вищевказане майно, що підт верджено свідоцтвом про прав о власності від 05.10.2009р. САС № 179008.

Прокурор при зверненні до с уду першої інстанції просить визнати недійсними зазначен і вище договори та скасувати свідоцтва про право власнос ті на спірне майно від 06.11.2008р. СА С №188518 та від 05.10.2009р. САС №179008, з тих п ідстав, що при укладанні дого ворів №13/04/03-06/1 ЗУД від 17.03.2006 року та №13/04/03-06/23УД від 27.03.2006 року сторонам и не були додержані в момент в чинення правочину вимоги, вс тановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону У країни «Про правовий режим м айна у Збройних Силах Україн и»та ст. 6 Закону України «Про Збройні Сили України». У зв'яз ку з цим, на думку прокурора, в казані договори підлягають в изнанню недійсними з підстав передбачених ст. 215 Цивільног о кодексу України та ст. 207 Госп одарського кодексу України.

При винесенні постанови к олегія суддів виходила з нас тупного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Зб ройних Силах України" Військ ове майно - це державне майно, закріплене за військовими ча стинами, закладами, установа ми та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майн а належать будинки, споруди, п ередавальні пристрої, всі ви ди озброєння, бойова та інша т ехніка, боєприпаси, пально-ма стильні матеріали, продоволь ство, технічне, аеродромне, шк іперське, речове, культурно-п росвітницьке, медичне, ветер инарне, побутове, хімічне, інж енерне майно, майно зв'язку то що.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про правовий режим ма йна у Збройних Силах України »відчуження військового май на здійснюється Міністерств ом оборони України через упо вноважені Кабінетом Міністр ів України підприємства та о рганізації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком ма йна, визначеного частиною др угою цієї статті. Рішення про відчуження військового майн а, що є придатним для подальшо го використання, але не знахо дить застосування у повсякде нній діяльності військ, надл ишкового майна, а також ціліс них майнових комплексів та і ншого нерухомого майна прийм ає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства об орони України.

Отже, повноваження щодо виз начення порядку прийняття рі шення про відчуження військо вого майна визначаються згід но з окремим нормативно-прав овим актом, прийняття якого д елеговано Кабінету Міністрі в України.

Положенням про порядок від чуження та реалізації військ овою майна Збройних Сил затв ердженого постановою Кабіне ту Міністрів України № 1919 від 28 .12.2000 р. (надалі Положення) визнач ено порядок відчуження та ре алізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Пунктом 2 Положення (в редак ції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відч уження військового майна - ви лучення військового майна із Збройних Сил у результаті йо го реалізації через уповнова жені підприємства (організац ії) або безпосередньої перед ачі виконавцям державного об оронного замовлення, іншим п остачальникам матеріально-т ехнічних засобів (ресурсів), в иконавцям робіт, надавачам п ослуг (далі - виконавці) з мето ю проведення з ними розрахун ків, а також передачі юридичн им особам в обмін на житло для військовослужбовців та член ів їх сімей.

Реалізація військового ма йна - господарська операція, щ о здійснюється уповноважени м підприємством (організаціє ю) згідно з договорами купівл і-продажу, міни, поставки та ін шими цивільно-правовими дого ворами, які передбачають пер едачу прав власності на війс ькове майно іншим юридичним або фізичним особам на платн ій або компенсаційній основі .

Згідно пункту 6 Положення рі шення про відчуження військо вого майна, зазначеного у пун ктах 3 і 4 цього Положення, прий має Кабінет Міністрів Україн и із затвердженням за пропоз ицією Міноборони погодженог о з Мінекономіки переліку та кого майна за формою згідно з додатком 1. Пунктом 7 Положенн я визначено, що рішення про ві дчуження списаного військов ого майна приймає Міноборони із затвердженням його перел іку станом на 1 вересня поточн ого року.

Таким чином, рішення щодо ві дчуження військового майна п риймається Кабінетом Мініст рів України або Міністерство м оборони України з урахуван ням особливостей майна.

На підставі розпорядження КМУ від 17.10.2007р. №896-р будівля №43/20 (с ховище) та двоповерхова буді вля №43/35 (контрольно-пропускни й пункт) військового містечк а №43 увійшли у перелік майна, я ке може бути відчужено.

Як вбачається із договору в ід 17.03.2006р. №13/04/03-06/1ЗУД, він укладавс я між ТзОВ «Аудиторська фірм а «Енерго-Аудит плюс»та Держ авою України через орган, упо вноважений управляти майном Міністерством оборони Украї ни, від імені якого діє директ ор філії Центрального спеціа лізованого будівельного упр авління (госпрозрахункового ) «Укроборонбуд»Мельник В.Л., щ о діяв на підставі довіренос ті Міністерства оборони Укра їни виданої Міністром оборон и України від 09.03.2006 № 610 (ВСР № 232423); до віреності Міністерства обор они України, посвідченої при ватним нотаріусом Київськог о міського нотаріального окр угу Шевчук З.М. від 14.02.2006 № 162з (ВСР № 831447).

Як вбачається з довіреност і від 14.02.2006 видано її було на під ставі довіреності № 2369 від 17.08.04, я ка відповідно до розпоряджен ня Міністра оборони України від 12.02.2005 була визнана недійсно ю. Тобто, зазначена вище довір еність на ім'я Мельника В.Л, як ий підписував спірний догові р, була видана після скасуван ня основної довіреності.

Довіреністю від 09.03.2006 року Мі ністерство оборони України у повноважило Мельника В.Л. укл адати від імені Міністерства оборони України на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони Україн и за бюджетні кошти правочин и (договори, контракти) про пай ову участь у будівництві жит ла на виготовлення проектно- кошторисної документації, пі дряду на капітальне будівниц тво купівлі-продажу житла (кв артир) та укладати від імені М іністерства оборони України на підставі рішення Міністр а оборони України та за погод женням директора Департамен ту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб 'єктів господарювання правоч ини (договори, контракти) спіл ьної діяльності, про пайову у часть у будівництві житла, ви готовлення проектно-коштори сної документації, підряду н а капітальне будівництво, вр егулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу жит ла квартир).

Договір №13/04/03-06/13УД від 21.03.2006р. про спільну діяльність

шляхо м будівництва (реконструкції ) об'єктів житлово-цивільного призначення,

розташовани х на території військового м істечка №43 за адресою: м. Ужгор од, вул.

Другетів, 91 - створен ня інженерної інфраструктур и для їх будівництва відпові дно

розробленого і затвер дженого проекту шляхом пайов ої участі сторін, є договором

простого товариства.

Відносини, що виникають з до говору простого товариства, регулюються відповідно до по ложень статей 1130-1143 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 1134 Цивільн ого кодексу України внесене учасниками майно, яким вони в олоділи на праві власності, а також вироблена у результат і спільної діяльності продук ція та одержані від такої дія льності плоди і доходи є спіл ьною сумісною власністю учас ників.

Відповідно до статті 1141 Циві льного кодексу України в раз і припинення дії договору пр остого товариства виділ част ки із майна, що є у спільній су місній власності, здійснюєть ся у порядку, встановленому ц им Кодексом.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідно до акту ві д 27.03.2006 припинено дію договору № 13/04/03-06/1ЗУД від 17.03.2006р про спільну д іяльність шляхом будівництв а (реконструкції) об'єктів жит лово-цивільного призначення , розташованих на території в ійськового містечка №43, створ ення інженерної інфраструкт ури для їх будівництва відпо відно до розробленого і затв ердженого проекту шляхом пай ової участі сторін.

Пунктом 3 вказаного акту пер едбачена компенсація пайово ї участі (паю) Міністерства об орони України.

Статтею 364 ЦК України визнач ено, що якщо виділ у натурі час тки із спільного майна здійс нюється в зв'язку із припинен ням дії договору простого то вариства, співвласник, який б ажає виділу, має право на одер жання від інших співвласникі в грошової або іншої матеріа льної компенсації вартості й ого частки. Компенсація спів власникові може бути надана лише за його згодою.

Так, на виконання наведеног о пункту 3 акту від 27.03.2006 про прип инення дії договору №13/04/03-06/1 ЗУД від 17.03.2006р та при дотриманні ви мог статті 364 ЦК України сторо нами укладено договір №13/04/03-06/23У Д від 27.03.2006р про компенсацію пай ової участі Міністерства обо рони України в договорі №13/04/03-06/ 1 ЗУД від 17.03.2006р про спільну діял ьність шляхом будівництва (р еконструкції) об'єктів житло во-цивільного призначення, р озташованих на території вій ськового містечка №43, створен ня інженерної інфраструктур и для їх будівництва відпові дно до розробленого і затвер дженого проекту шляхом пайов ої участі сторін, який за своє ю правовою суттю є правочино м, що встановлює правовіднос ини між сторонами, які виника ють у результаті припинення дії договору простого товари ства.

Твердження позивача про те , що договори від 17.03.2006 року № 13/04/03-0 6/1 ЗУД та від 27.03.2006 року № 13/04/03- 06/23УД є недійсними, через відсутніс ть у філії Центрального спец іалізованого будівельного у правління «Укроборонбуд» зг оди на вибуття спірного майн а суд оцінює критично, з огляд у на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК Укра їни особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності. Недодержання в момент вчинен ня правочину вказаної вимоги є підставою для визнання так ого правочину недійсним (ст. 21 5 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 241 ЦК Ук раїни правочин, вчинений пре дставником з перевищенням по вноважень, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки особи, яку він представ ляє, лише у разі наступного сх валення правочину цією особо ю. Правочин вважається схвал еним зокрема у разі, якщо особ а, яку він представляє, вчинил а дії, що свідчать про прийнят тя його до виконання.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого го сподарського суду України ві д 12.03.99 року N 02-5/111 "Про деякі питанн я практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод н едійсними" визначено, що наст упне схвалення юридичною осо бою угоди, укладеної від її ім ені представником, який не ма в належних повноважень, роби ть її дійсною з моменту уклад ення. Доказами такого схвале ння можуть бути відповідне п исьмове звернення до другої сторони угоди чи до її предст авника (лист, телеграма, телет айпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвален ня угоди (прийняття її викона ння, здійснення платежу друг ій стороні і т. ін.). У такому вип адку вимога про визнання уго ди недійсною з мотивів відсу тності належних повноважень представника на укладення у годи задоволенню не підлягає .

Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Укрзовнішконтр акт»на виконання взятих на с ебе зобов'язань перерахувало на рахунки Міністерства обо рони України платіжним доруч енням № 1 від 01.10.2009р. повну вартіс ть спірних об'єктів нерухомо сті відповідно до умов вищез азначених договорів. Дане пі дтверджується також листом М іністерства оборони України від 17.05.2011р. №248/2/725.

Згідно ст. ст. 2, 6 Закону Украї ни «Про правовий режим майна у Збройних силах України»Мі ністерство оборони України я к центральний орган управлін ня збройних Сил України здій снює відповідно до закону уп равління військовим майном. Ним же здійснюється відчужен ня військового майна через у повноважені підприємства та організації.

Тобто, Міністерство оборон и України як орган, уповноваж ений державою виконувати від її імені функції власника ві йськового майна, у тому числі щодо його відчуження, прийня вши від ТзОВ «Укрзовнішконтр акт»кошти, а не повернувши їх до теперішнього часу, таким ч ином схвалило договори від 17.0 3.2006 року № 13/04/03-06/1 ЗУД та від 27.03.2006 рок у № 13/04/03-06/23УД, чим підтвердило св ою волю на вибуття спірного м айна з володіння держави. У зв ' язку з чим, у прокурора та по зивачів відсутні підстави вв ажати, що договори від 17.03.2006 рок у № 13/04/03-06/1 ЗУД та від 27.03.2006 року № 13/04/03 - 06/23УД є недійсними.

Таким чином судом першої ін станції обґрунтовано відмов лено в задоволенні позовних вимог Військового прокурора в інтересах держави в особі М іністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційно го відділу м. Мукачева про виз нання недійсними договорів т а скасування свідоцтв про пр аво власності

Щодо позовних вимог ТзОВ «Інформсервіс Ужгород»про в изнання права власності на о б' єкти житлово-цивільного п ризначення, що розташовані н а території військового міст ечка № 43 за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 91- будівля 43/20 (схо вище) та двоповерхова будівл я № 43/35 (контрольно-пропускний п ункт), колегія суддів виходил а з наступного.

Відповідно до ст. 330 ЦК Украї ни, якщо майно відчужене особ ою, яка не мала на це права, доб росовісний набувач набуває п раво власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути ви требуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК передбач ено, що якщо майно за відплатн им договором придбане в особ и, яка не мала права його відчу жувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право ви требувати це майно від набув ача лише у разі, якщо майно: ви було з володіння власника аб о особи, якій він передав майн о у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, зг ідно зі ст. 388 ЦК, можливе тоді, к оли майно придбане не безпос ередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужуват и і майно. Наслідком угоди, укл аденої з таким порушенням, є н е двостороння реституція а п овернення майна з чужого нез аконного володіння (віндикац ія).

Як вбачається з наявних у ма теріалах справи документів, на час продажу спірного майн а на прилюдних торгах, ТОВ «Ук рзовнішконтракт»мало у наяв ності належним чином зареєст роване право власності на ма йно - об'єкти житлово-цивільно го призначення, розташовані на території військового міс течка №43 за адресою: м. Ужгород , вул. Другетів, 91 будівля №43/20 (сх овище) та двоповерхова будів ля №43/35 (контрольно-пропускний пункт). Тому ТзОВ «Інформсер віс Ужгород»не знало і не мог ло знати про відсутність у Тз ОВ «Укрзовнішконтракт» прав а розпоряджатися спірним май ном. Так на момент відчуження майна на прилюдних торгах пр аво власності на нерухоме ма йно було зареєстровано за Тз ОВ «Укрзовнішконтракт»(копі я витягу з реєстру про власни ків на нерухоме міститься в м атеріалах справи).

Враховуючи вищенаведе не колегія суддів прийшла до висновку, що ТзОВ «Інформсер віс Ужгород»має статус саме добросовісного набувача спі рного майна, право власності на яке було ним набуте у встан овленому законом порядку. Ві дтак, позовні вимоги ТзОВ «Ін формсервіс Ужгород»про визн ання права власності на об' єкти житлово-цивільного приз начення, що розташовані на те риторії військового містечк а № 43 за адресою: м. Ужгород, вул . Другетів, 91- будівля 43/20 (сховищ е) та двоповерхова будівля № 43 /35 (контрольно-пропускний пунк т) є обґрунтованими та підляг ають до задоволення.

Таким чином, колегія судд ів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського с уду Закарпатської області ві д 07.11.2011 року відповідає матеріа лам справи, ґрунтується на чи нному законодавстві і підста в для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господа рського процесуального коде ксу України, -

Львівський апеляційний г осподарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області в ід 07.11.2011 року у даній справі зал ишити без змін, а апеляційну с каргу без задоволення.

2.Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

3. Справу направити в Господ арський суд Закарпатської об ласті.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Процик Т.С.

Постанова підписана «30 »січня 2012 року