Постанова

від 02.02.2012 по справі 22/083-10/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 22/083-10/3

Вищий господарськ ий суд України у складі колег ії суддів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г.

Швеця В.О.

розглянувши

касаційну скаргу Державного територіально - галузевого об"єднання "Пів денно-західна залізниця"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.11

у справі № 22/083-10/3 господарського суду Київської області

за позовом Приватного підприємства ф ірми "Гренада"

до Державного територіальн о - галузевого об"єднання "Пі вденно-західна залізниця"

третя особа Білоцерківська міська р ада

про встановлення земельног о сервітуту

Розпорядженням Секретар я другої судової палати Вищо го господарського суду Украї ни від 01.02.12 у зв'язку з виходом з відпустки судді Гоголь Т.Г. дл я розгляду касаційної скарги у цій справі призначено коле гію суддів у складі: Добролюб ової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю пре дставників сторін від:

позивача: ОСОБА_1 (дов . від 01.02.12). ОСОБА_2(дов. від 01.02.12),

відповідача: ОСОБА_3 (до в. від 03.01.12), ОСОБА_4 (дов. від 01.02 .12),

третьої особи: ОСОБА_5 (дов. від 01.02.12),

ВСТАНОВИВ:

ПП фірма "Гренада" зверну лася з позовом до ДТГО "Півден но-західна залізниця" про вст ановлення земельного сервіт уту щодо земельної ділянки, з агальною площею 0,0474 га, яка зна ходиться за адресою м. Біла Це рква, вул. Привокзальна 32-А та є прилеглою до орендованої Пр иватним підприємством фірмо ю "Гренада" земельної ділянки . Позов обгрунтований тим, що п озивачу на праві власності н алежить магазин з кафетерієм , при цьому для забезпечення здійснення своєї підприємни цької діяльності останній зм ушений користуватись земель ною ділянкою відповідача, що розташована безпосередньо б іля вказаних об'єктів для під 'їзду автотранспортом, зупин ки, розвантаження, завантаже ння технологічного транспор ту та проходу для цілей досту пу до об'єкту торгівлі. Посила ючись на приписи статті 98 Земе льного кодексу України позив ач вказав, що неодноразово зв ертався до відповідача з про ханням врегулювати питання щ одо користування під'їзду (як ий знаходиться на землях від повідача) до магазину позива ча, однак станом на дату подан ня позову дане питання між ст оронами не врегульовано.

Рішенням Господарського с уду Київської області від 23.08.11 , ухваленим суддею Лопатіним А.В., позовні вимоги задоволен о. Вирішуючи даний спір, суд ви знав, що позивач належними за собами доказування довів, що нормальне господарське вико ристання його нерухомості не можливо без обтяження сервіт утом чужого нерухомого майна , зокрема, земельної ділянки в ідповідача. Крім того, потреб и останнього не можуть бути з адоволені в інший спосіб, ніж шляхом встановлення сервіту ту на право проїзду на трансп ортному засобі через земельн у ділянку відповідача, у зв"яз ку з чим суд дійшов висновку п ро підставність заявлених по зовних вимог. При цьому суд ке рувався приписами статей 401-404 Ц ивільного кодексу України, с татей 98-100 Земельного кодексу У країни.

Київський апеляційний гос подарський суд, колегією суд дів у складі: Кондес Л.О. - гол овуючого, Ропій Л.М., Рябуха В.І ., постановою від 16.11.11 перегляну те рішення місцевого господа рського суду залишив без змі н з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими актами, Д ТГО “Південно - західна залі зниця” звернулася з касаційн ою скаргою до Вищого господа рського суду України, в якій п росить їх скасувати і прийня ти нове рішення, яким у задово ленні позову відмовити. Каса ційна скарга обґрунтована до водами щодо порушення попере дніми судами статей 92, 98 Земель ного кодексу України, а також норм процесуального права - статей 32, 33 Господарського про цесуального кодексу України . Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не над ано належної оцінки доводам відповідача щодо можливості забезпечення проїзду позива ча до його об"єктів нерухомос ті в інший спосіб, без обтяжен ня сервітутом земельної діля нки, що перебуває у постійном у користуванні відповідача.

У відзиві на касаційну скар гу ПП фірма "Гренада" зазначил а про законність та обґрунто ваність оскаржуваної постан ови у зв"язку з чим просить зал ишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд Ук раїни, заслухавши допов ідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, перег лянувши матеріали справи і д оводи касаційної скарги, пер евіривши правильність засто сування судами приписів чинн ого законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено суда ми обох інстанцій, предметом заявленого позову є вимога П П фірма "Гренада" до ДТГО "Півд енно-західна залізниця" про в становлення земельного серв ітуту щодо земельної ділянки , загальною площею 0,0474 га, яка зн аходиться за адресою м. Біла Ц ерква, вул. Привокзальна 32-А та є прилеглою до орендованої П риватним підприємством фірм ою "Гренада" земельної ділянк и. Судами попередніх інстанц ій установлено, що ПП фірма"Гр енада" є власником частини не житлової будівлі, яка знаход иться за адресою: Київська об ласть, м. Біла Церква, вул. Прив окзальна, буд. 32-А, що підтвердж ується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.10.08 серії САВ №015279, яке видан е Білоцерківським УЖКГ та ви тягом про реєстрацію права в ласності на нерухоме майно в ід 02.10.08 №20441346, який виданий КП Київ ської обласної ради "Білоцер ківське міжміське бюро техні чної інвентаризації". Рішенн ям виконавчого комітету Біло церківської міської ради від 24.10.01 було дозволено ПП фірмі "Гр енада" відкрити магазин з каф етерієм у власному приміщенн і з влаштуванням літнього ма йданчика за адресою м. Біла Це рква, вул. Привокзальна, 32-А. Суд ами установлено та підтвердж ено матеріалами справи, що мі ж Білоцерківською міською ра дою та Приватним підприємств ом фірмою "Гренада" 26.02.07 на підст аві рішення Білоцерківською міської ради від 26.12.06 було укла дено договір оренди земельно ї ділянки, площею 0,0757 га., яка зна ходиться за адресою: м. Біла Це рква, вул. Привокзальна, 32-А під реконструкцію власного офіс у з добудовою складського пр иміщення. Договір укладений строком на п'ять років. Водноч ас судами установлено, що поз ивач неодноразово звертався до відповідача (листи від 15.01.09 , 09.02.10) з пропозицією щодо укладе ння договору про сервітут у в ідповідності до вимог статей 98 - 100 Земельного кодексу Укра їни, посилаючись на неможлив ість здійснення своєї підпри ємницької діяльності (роботи магазину та кафетерію безпо середньо) в силу того, що земел ьна ділянка відповідача розт ашована безпосередньо біля в казаних об'єктів нерухомості , що унеможливлює завантажен ня технологічного транспорт у та проходу позивача для ціл ей доступу до об'єкта торгівл і. Проте зазначені звернення залишилися без реагування з і сторони відповідача. На спі рні правовідносини, пов'язан і з пред'явленням позову про в становлення земельного серв ітуту, поширюється дія стате й 401-404 Цивільного кодексу Украї ни та статей 98-100 Земельного код ексу України. Відповідно до ч астини 1 статті 100 Земельного к одексу України сервітут може бути встановлений договоро м, законом, заповітом або ріше нням суду. Сервітут може нале жати власникові (володільцев і) сусідньої земельної ділян ки, а також іншій конкретно ви значеній особі (особистий се рвітут). Аналогічні положенн я містяться в частині 2 статті 401 та частині 1 статті 402 Цивільн ого кодексу України. Згідно з частиною 3 статті 402 Цивільног о кодексу України у разі недо сягнення домовленості про вс тановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка ви магає встановлення сервітут у. Згідно з частиною 1 статті 401 цього Кодексу право користув ання чужим майном (сервітут) м оже бути встановлене щодо зе мельної ділянки, інших приро дних ресурсів (земельний сер вітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потре б інших осіб, які не можуть бут и задоволені іншим способом. Право обмеженого користуван ня чужим майном (сервітут) не м оже бути договірним зобов'яз анням. Це речове право, яке вст ановлюється в інтересах певн ої особи способом, передбаче ним законом. Сервітуарій має виключне і абсолютне право к ористуватися чужим майном у визначеному обсязі. Таке пра во належить тільки сервітуар ію і може бути припинене, крім випадків, встановлених зако ном, тільки ним самим. Встанов лення сервітуту передбачене статтею 402 Цивільного кодексу України.

Судами обох інстанцій на пі дставі ретельної правової оц інки наявних у справі догово ру оренди земельної ділянки від 26.02.07, свідоцтва про право вл асності позивача на нерухоме майно від 02.10.08 та інших доказів по справі в їх сукупності дос товірно встановлено, що офіс позивача збудований у такий спосіб, що одна її частина раз ом з продовольчим магазином знаходиться на землях Білоце рківської міськради, а під'їз д до магазину на землях відпо відача, що свідчить про об'єкт ивну неможливість задоволен ня потреб позивача у проході та проїзді до своєї земельно ї ділянки іншим способом, ані ж встановленням земельного с ервітуту щодо частини сусідн ьої та належної відповідачу земельної ділянки. Попередні ми судовими інстанціями при вирішення спору було також в раховано акт комісійного обс теження земельної ділянки ві д 14.08.08. Вищенаведені фактичні о бставини переконливо свідча ть про можливість проходу та проїзду позивача до належно ї йому на праві власності зем ельної ділянки лише через ча стину належної відповідачу с усідньої земельної ділянки, тобто шляхом встановлення зе мельного сервітуту, оскільки потреби позивача в доступі д о свого нерухомого майна з ме тою проведення підприємниць кої діяльності не можуть бут и задоволені іншим способом. Колегія також враховує дотр имання судами вимог частини 3 статті 98 Земельного кодексу України, згідно якої земельн ий сервітут має бути найменш обтяжливим для власника зем ельної ділянки, щодо якої він встановлений. Таким чином, у п останові суд апеляційної інс танції вірно застосував норм и матеріального права і обґр унтовано задовольнив позов. Згідно з частиною другою ста тті 1117 Господарського процесу ального кодексу України каса ційна інстанція не має права встановлювати або вважати д оведеними обставини, що не бу ли встановлені у рішенні або постанові господарського су ду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про пер евагу одних доказів над інши ми, збирати нові докази або до датково перевіряти докази. Д оводи касаційної скарги, не м ожуть бути підставою для ска сування рішень у справі, оскі льки спростовуються обстави нами встановленими судом. Кр ім того, скаржник в касаційні й скарзі вказує і на питання, я кі стосуються оцінки доказів , проте, оцінка доказів, на під ставі яких суд дійшов виснов ку про встановлення тих чи ін ших обставин справи, не відне сена до компетенції касаційн ої інстанції. За таких обстав ин справи, колегія суддів виз нає, що суд апеляційної інста нції правильно застосував но рми матеріального і процесуа льного права, тому підстави д ля скасування переглянутої п останови апеляційного суду в ідсутні.

На підставі викладе ного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процес уального кодексу України , су д -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Держа вного територіально-галузев ого об"єднання "Південно-захі дна залізниця" залишити без з адоволення.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 16.11.11 у справі Господарсь кого суду Київської області № 22/083-10/3 залишити без змін.

Головуюч ий суддя Т. Добролюбова

Судді: Т. Го голь

В. Швець