Рішення

від 24.01.2012 по справі 29/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/295

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.01.12 р.                                                                                 Справа № 29/295                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад», м.Луганськ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка

про: стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00грн., 3% річних у сумі 138,10грн., пені у розмірі 713,42грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Приватне акціонерне товариство «Вуглеприлад», м.Луганськ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00грн., 3% річних у сумі 138,10грн., пені у розмірі 713,42грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором №ДрМЗ-432-11 від 26.07.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №ДрМЗ-432-11 від 26.07.2011р., видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, листа №09-630 від 14.11.2011р., рахунку фактури, податкової накладної, правоустановчих документів Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 35, 44, 49, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

19.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано пояснення у яких зазначає, що Відповідачем після пред'явлення позову була сплачена заборгованість за поставлений товар у розмірі 60 000,00грн. У зв'язку з чим просить стягнути з Відповідача 3% річних, пеню та судовий збір.

20.12.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №3-1/25 від 21.12.2011р.  в якому зазначає, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів на поточних рахунках та важким фінансовим становищем Відповідач не зміг вчасно розрахуватись з Позивачем за отриманий товар. Проте, Відповідач 23.11.2011р. згідно платіжного доручення №76996  перерахував за отриманий товар грошову суму 60 000,00грн., на розрахунковий рахунок Позивача. Крім того Відповідачем було надано платіжне доручення №7696 від 23.11.2011р. на суму 60 000,00грн., та належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод».

16.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду було надано довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера від 11.01.12р. №6 яка свідчить про те, що між ПАТ «Вуглеприлад» та ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» було укладено договір №ДрМЗ-432-11 від 26.07.2011р. на постачання товару, інших договірних відносин між підприємствами не існує.  Також Позивачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: специфікації, видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, рахунку-фактури, податкової накладної.

Представник Позивача у судове засідання 24.01.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 24.01.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2011р. між Приватним акціонерним товариством  «Вуглеприлад» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод»  (Покупець) було укладено договір №ДрМЗ-432-11, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені даним договором строки Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього встановлену суму. Згідно п.1.2 договору кількість, ціна та асортимент товару встановлюється специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.

У розділі 4 Договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків, загальної суми договору:

- ціна товару за одиницю та за позиціями вказана у специфікаціях до договору. Загальна сума даного договору встановлюється загальною сумою усіх специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору (п.4.1 Договору);

- порядок оплати: протягом 30 календарних днів з моменту поставки кожної конкретної встановленої партії товару (п.4.3 Договору);

За умовами п.5.3 договору за порушення строків оплати Покупець оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 60 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №УГ-085 від 23.09.2011р.  Вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №2696 від 20.09.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.  

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем після звернення Позивача із позовною заявою до суду  було сплачено суму боргу у розмірі 60 000,00грн., припинивши у такий спосіб  існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально, це платіжне доручення №7696 від 23.11.2011р.

Оскільки погашення у розмірі 60 000,00грн. відбулося  після звернення із розглядуваним  позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням  сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського  процесуального кодексу України”  від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом  (згідно відтиску поштового штемпелю на опису вкладення від 21.11.2011.) заборгованість у розмірі 60 000,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №ДрМЗ-432-11 від 23.07.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу. Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались, крім того Відповідачем після звернення Позивача із позовною заявою до суду  було сплачено суму боргу у розмірі 60 000,00грн., припинивши у такий спосіб  існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог.

 На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок Відповідача сплатити суму боргу а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних за період з 25.10.2011р. по 21.11.2011р. від суми загального боргу складає 138,10грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” про стягнення 3%  річних дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 138,08грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.5.3 договору за порушення строків оплати Покупець оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі заявленому Позивачем у сумі 713,42грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад», м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00грн., 3% річних у сумі 138,10грн., пені у розмірі 713,42грн.  задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00165669, р/р 26008301754799 у філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області», МФО 334635) на користь Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» (91002, м.Луганськ, вул.Рабочая, 24, ЄДРПОУ 05400885, р/р 26003001101002 ЛФ ПАТ «Укрінбанк», м.Луганськ, МФО 304836) пеню у розмірі 713,42грн., 3% річних у сумі 138,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 00165669, р/р 26008301754799 у філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області», МФО 334635) на користь Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад» (91002, м.Луганськ, вул.Рабочая, 24, ЄДРПОУ 05400885, р/р 26003001101002 ЛФ ПАТ «Укрінбанк», м.Луганськ, МФО 304836) судовий збір у сумі 1411,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Вуглеприлад», м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м.Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00грн. припинити.

У судовому засідання 24.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.12р.