Постанова

від 16.01.2012 по справі 30/232

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012 № 30/232

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до проток олу судового засідання від 16.0 1.2012 року

розглядаючи апеляційну ск аргу Державного житлово-кому нального підприємства Націо нальної академії наук Україн и на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року

у справі № 30/232 (суддя - В ащенко Т.М.)

за позовом Державного жит лово-комунального підприємс тва Національної академії на ук України

до приватного акц іонерного товариства «Тюльп ан»

про визнання додат кової угоди недійсною

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського с уду міста Києва від 20.10.2011 року п о справі № 30/232 в задоволені поз овних вимог Державного житло во-комунального підприємств а НАН України до ПрАТ «Тюльпа н» про визнання додаткової у годи недійсною відмовлено п овністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.10.2 011 року позивач звернувся до а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господ арського суду міста Києва ві д 20.10.2011 року по справі № 30/232 скасу вати та прийняте нове рішенн я, яким позов Державного житл ово-комунального підприємст ва НАН України задовольнити повністю. Крім того, скаржник просив поновити строк на под ання апеляційної скарги на р ішення господарського суду м іста Києва від 20.10.2011 року.

Ухвалою апеляційного госп одарського суду від 28.11.2011 року в ідновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, апел яційну скаргу прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду.

У відзиві на апеляційну ска ргу ПрАТ «Тюльпан» вважає ап еляційну скаргу безпідставн ою та необґрунтованою, а ріше ння суду першої інстанції за конним та обґрунтованим і та ким, що ґрунтується на нормах закону.

У судових засіданнях 21.12.2011 ро ку та 16.01.2012 року представник Де ржавного житлово-комунально го підприємства НАН України надав суду свої пояснення по справі в яких, просив апеляці йний господарський суд апеля ційну скаргу задовольнити рі шення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове р ішення, яким задовольнити по зовні вимоги у повному обсяз і.

Представники ПрАТ «Тюльпа н» у судових засіданнях пода ний відзив на апеляційну ска ргу підтримали в повному обс язі з доводами викладеними в ньому та просили суд апеляці йної інстанції рішення місце вого господарського суду від 20.10.2011 року залишити без змін, а а пеляційну скаргу без задовол ення.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господа рський суд не зв' язаний дов одами апеляційної скарги і п еревіряє законність та обґру нтованість рішення місцевог о господарського суду у повн ому обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апел яційну скаргу, заслухавши по яснення представників сторі н, що з' явились у судове засі дання Київським апеляційним господарським судом встанов лено наступне.

Постановою Бюро Президії Н аціональної академії наук Ук раїни № 129 від 23.05.2002 року на підст аві Закону України «Про особ ливості правового режиму май нового комплексу Національн ої академії наук України» ві д 07.02.2002 року № 3065-111, було затвердже но типові договори безоплатн ого користування нерухомим м айном НАН України та оренди н ерухомого майна НАН України. Доручено керівникам установ , організацій та підприємств , що віднесені до відання НАН У країни, забезпечити передачу нерухомого майна організаці ям НАН України та в оренду лиш е на підставі договорів, відп овідних типовим.

Постановою Бюро Президії Н аціональної академії наук Ук раїни № 46 від 28.02.2003 року було дозв олено передачу в оренду майн а НАН України на умовах надан их проектів договорів оренди нерухомого майна НАН Україн и установам, організаціям та підприємствам НАН України, з гідно з додатками 1, 2, 3, а також п ередачу інших основних засоб ів, що знаходяться на балансі установ, організацій та підп риємств НАН України, згідно з додатками 4, 5.

Відповідно до додатку № 2 до постанови Бюро Президії Нац іональної академії наук Укра їни № 46 від 28.02.2003 року ПрАТ «Тюльп ан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан» ) було надано дозвіл на переда чу приміщення в оренду на три валий термін, яке знаходитьс я за адресою: м. Київ, вул. Волод имирська, 51/53, загальною площею 194,20 кв. м, терміном до 31.12.2010 року.

01.04.2002 року між Державним житл ово-комунальним підприємств ом Національної академії нау к України (орендодавець) та пр иватним акціонерним товарис твом «Тюльпан» (в минулому ЗА Т «Тюльпан») (орендар) укладен о договір оренди № 21 індивідуа льно визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та зн аходиться на балансі установ , організацій, підприємств НА Н України (далі - договір), відп овідно до умов якого (п. 1.1) орен додавець передає, а орендар п риймає в строкове платне кор истування окреме індивідуал ьно визначене майно нежитлов е приміщення (надалі - майно), п лощею 194.2 кв. м, розміщене за адр есою: м. Київ, вул. Володимирсь ка 51/53, на першому поверсі та пі двалі будинку, що знаходитьс я на балансі ДЖКП НАН України , вартість якого визначена зг ідно з актом оцінки від 31.03.2002 ро ку і становить за експертною оцінкою 500600 грн.

Майно передається в оренду з метою використання: 28,5 кв. м - з дійснення торгівлі непродов ольчими товарами; 28,1 кв. м - розм іщення офісу; 30,0 кв. м - розміщен ня виставок; 107,6 кв. м - інше викор истання.

Пунктом 10.1 договору, сторона ми погоджено, що даний догові р укладено строком на дев' я ть років, що діє з 01.04.2002 року до 31.12 .2010 року включно. Згідно п. 2.4 дог овору передбачено, що у разі п рипинення цього договору, ма йно повертається орендарем о рендодавцю.

Так, 01.04.2002 року на виконання ум ов договору між сторонами бу ло підписано акт прийому-пер едачі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 51/53.

Крім того, з матеріалів спра ви вбачається, що 01.08.2003 року між Державним житлово-комунальн им підприємством Національн ої академії наук України в ос обі директора ОСОБА_1 та П рАТ «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан») було укладено дод аткову угоду до договору оре нди № 21 індивідуально визначе ного (нерухомого або іншого) м айна, що належить до державно ї власності та знаходиться н а балансі установ, організац ій, підприємств НАН України, в ідповідно до якої сторонами було погоджено викласти пунк т 10.1 вказаного вище договору в наступній редакції: «10.1 Цей до говір укладено строком на тр инадцять років, що діє з 01.04.2002 ро ку по 31.12.2015 року включно.».

Таким чином, з наведеного вб ачається, що вказаною вище до датковою угодою від 01.08.2003 року д о договору оренди, сторонами було погоджено термін дії до говору до 31.12.2015 року.

У серпні 2011 року Державне жи тлово-комунальне підприємст во Національної академії нау к України звернулося до госп одарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Тюльпан» п ро визнання недійсною додатк ову угоду від 01.08.2003 року до дого вору оренди № 21 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знахо диться на балансі установ та організацій, підприємств НА Н України. Позовні вимоги мот ивовані тим, що додаткова уго да від 01.08.2003 року до договору ор енди № 21 укладена з порушенням встановленого на момент її у кладення порядку та суперечи ть вимогам ст. 241 Цивільного ко дексу України. Позивач зазна чив, що Національна академія наук України, як орган уповно важений управляти майном, не надавала дозволу на укладен ня вказаної вище додаткової угоди до договору оренди, а то му у відповідності до ст. 215 Цив ільного кодексу України, поз ивач вважає додаткову угоду недійсною. Зокрема, позивач в казує на те, що ним на адресу в ідповідача було надіслано ли ст № 11-226 від 29.11.2010 року, відповідно до якого позивач повідомив в ідповідача про закінчення 31.12 .2010 року строку дії договору та просив повернути орендоване приміщення орендодавцю.

У відповідь на вказаний вищ е лист позивача, відповідаче м на адресу Державного житло во-комунального підприємств а Національної академії наук України було надіслано лист № 12/23-01 від 23.10.2010 року, згідно якого ПрАТ «Тюльпан» повідомило п озивача про те, що 01.08.2003 року між сторонами було підписано до даткову угоду до договору ор енди, згідно якої термін дії договору оренди визначено до 31.12.2015 року.

Так, як зазначалося вище, рі шенням господарського суду м іста Києва від 20.10.2011 року по спр аві № 30/232 в задоволені позовни х вимог Державного житлово-к омунального підприємства НА Н України до ПрАТ «Тюльпан» п ро визнання додаткової угоди недійсною відмовлено повні стю.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду з вис новком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вк азаного позову погоджується , виходячи з наступного.

Як вірно вказав суд першої і нстанції, порядок управління майном та відчуження об' єк тів майнового комплексу НАН України відноситься до предм ету регулювання Закону Украї ни «Про особливості правовог о режиму майнового комплексу Національної академії наук України».

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни «Про особливості право вого режиму майнового компле ксу Національної академії на ук України» (в редакції, яка ді яла на момент укладення дого вору оренди) визначено, що Нац іональна академія наук Украї ни, здійснюючи повноваження з управління об' єктами майн ового комплексу Національно ї академії наук України, забе зпечує реалізацію прав держа ви як власника цих об' єктів , пов' язаних з ефективним їх використанням та розпорядже нням у межах, визначених зако нодавством України, з метою з адоволення державних та сусп ільних потреб. Національна а кадемія наук України, зокрем а, надає дозвіл організаціям , що віднесені до відання Наці ональної академії наук Украї ни, на укладення договорів ор енди майна, у тому числі нерух омого, що обліковується на ба лансах їх організацій.

З матеріалів справи вбачає ться, що постановою Бюро През идії Національної академії н аук України № 46 від 28.02.2003 року поз ивачу було надано дозвіл на п ередачу в оренду відповідача нежилого приміщення, яке зна ходиться за адресою: м. Київ, в ул. Володимирська, 51/53, загально ю площею 194,20 кв. м.

Таким чином, як вірно встано влено місцевим господарськи м судом, позивачу у відповідн ості до вимог норм Закону Укр аїни «Про особливості правов ого режиму майнового комплек су Національної академії нау к України» (в редакції, яка дія ла на момент укладення догов ору оренди) Національною ака демією наук України було над ано дозвіл на передачу в орен ду відповідача спірного майн а.

Що стосується доводів скар жника про те, що Національна а кадемія наук України, як орга н уповноважений управляти ма йном, не надавала дозволу поз ивачу на укладення вказаної вище додаткової угоди до дог овору оренди, та у відповідно сті до ст. 215 Цивільного кодекс у України, така угода є недійс ною, судова колегія вважає по милковими та необґрунтовани ми.

Нормами чинного законодав ства України на момент уклад ення додаткової угоди від 01.08.20 03 року до договору оренди № 21 ві д 01.04.2002 року не було передбачено такого порядку, як необхідні сть отримання позивачем відп овідного дозволу Національн ої академії наук України щод о внесення змін до вже укладе ного та діючого договору оре нди майна Національної акаде мії наук України.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України передбаче но, що зобов' язанням є право відношення, в якому одна стор она (боржник) зобов' язана вч инити на користь другої стор они (кредитора) певну дію (пере дати майно, виконати роботу, н адати послугу, сплатити грош і тощо) або утриматися від пев ної дії, а кредитор має право в имагати від боржника виконан ня його обов' язку. Зобов' я зання виникають з підстав, вс тановлених статтею 11 цього Ко дексу. Зобов' язання має ґру нтуватися на засадах добросо вісності, розумності та спра ведливості.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного к одексу України, підставами в иникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 Циві льного кодексу України перед бачено, що підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами пер шою - третьою, п' ятою та шосто ю статті 203 цього Кодексу. Неді йсним є правочин, якщо його не дійсність встановлена закон ом (нікчемний правочин). У цьом у разі визнання такого право чину недійсним судом не вима гається.

У відповідності до ст. 203 Циві льного кодексу України вбача ється, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також інтересам держави і суспільства, його м оральним засадам. Особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановле ній законом. Правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що в чиняється батьками (усиновлю вачами), не може суперечити пр авам та інтересам їхніх мало літніх, неповнолітніх чи неп рацездатних дітей.

Згідно ст. 204 Цивільного коде ксу України передбачено, що п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м.

Відповідно до ст. 241 Цивільно го кодексу України передбаче но, що правочин, вчинений пред ставником з перевищенням пов новажень, створює, змінює, при пиняє цивільні права та обов ' язки особи, яку він предста вляє, лише у разі наступного с хвалення правочину цією особ ою. Правочин вважається схва леним зокрема у разі, якщо осо ба, яку він представляє, вчини ла дії, що свідчать про прийня ття його до виконання.

Відповідно до п. 1 роз' ясне ння Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання п рактики вирішення спорів, по в' язаних з визнанням угод н едійсними»від 12.03.1999 року № 02-5/111, у года може бути визнана недій сною з підстав, передбачених законом і вирішуючи спори пр о визнання угод недійсними г осподарський суд повинен вст ановити наявність тих обстав ин, з якими закон пов' язує ви знання угод недійсними і нас тання відповідних наслідків .

Судова колегія звертає ува гу на те, що ні під час розгляд у справи у суді першої інстан ції, ні під час розгляду справ и у суду апеляційної інстанц ії позивач не навів жодних но рм, які б передбачали необхід ність отримання позивачем ві дповідного дозволу від Націо нальної академії наук Україн и на внесення змін до вже укла деного та діючого договору о ренди. Позивачем також не бул о надано суду належних доказ ів на підтвердження того, що у кладення зазначеної вище дод аткової угоди від 01.08.2003 року до договору оренди № 21 від 01.04.2002 рок у порушило права та охоронюв ані законом інтереси Державн ого житлово-комунального під приємства Національної акад емії наук України.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду погод жується з висновком місцевог о господарського суду та вва жає, що додаткова угода від 01.08. 2003 року до договору оренди № 21 в ід 01.04.2002 року не суперечить вимо гам чинного на момент її укла дення законодавства України .

Крім того, як встановлено су дом апеляційної інстанції, д иректор Державного житлово-к омунального підприємства На ціональної академії наук Укр аїни - ОСОБА_1 за перевищ ення службових повноважень п о укладенню спірної додатков ої угоди від 01.08.2003 року до адмін істративної чи кримінальної відповідальності не притягу вався.

За таких обставин, судова ко легія погоджується з висновк ами суду першої інстанції пр о відмову у задоволенні позо ву Державного житлово-комуна льного підприємства НАН Укра їни про визнання додаткової угоди недійсною.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни сторони користуються рівн ими процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослід женні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК Украї ни доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у визн аченому законом порядку вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких грунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Отже, виходячи з вищевиклад еного, як в суді першої інстан ції так і в суді апеляційної і нстанції позивачем не було п одано належних та переконлив их доказів на підтвердження заявленого позову. Судова ко легія звертає увагу, що довод и та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішен ня суду першої інстанції не з найшли свого підтвердження п ід час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є, що рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року прийняте після повного з' я сування обставин, що мають зн ачення для справи, які місцев ий господарський суд визнав встановленими, а також у зв' язку з правильним застосуван ням норм матеріального та пр оцесуального права, є таким щ о відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК Украї ни апеляційна інстанція за р езультатами розгляду апеляц ійної скарги має право: 1) зали шити рішення місцевого госпо дарського суду без змін, а ска ргу без задоволення; 2) скасува ти рішення повністю або част ково і прийняти нове рішення ; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити про вадження у справі або залиши ти позов без розгляду повніс тю або частково; 4) змінити ріш ення.

Таким чином, в задоволенні а пеляційної скарги Державног о житлово-комунального підпр иємства Національної академ ії наук України слід відмови ти, а оскаржуване рішення гос подарського суду міста Києва від 20.10.2011 року залишити без змі н.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище т а керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеля ційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Де ржавного житлово-комунально го підприємства Національно ї академії наук України на рі шення господарського суду мі ста Києва від 20.10.2011 року у справ і № 30/232 залишити без задоволенн я.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 20.10.2011 р оку у справі № 30/232 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 30/23 2 повернути до господарськог о суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Ткаченко Б.О.

Федо рчук Р.В.