Постанова

від 02.02.2012 по справі 3/245

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2012 № 3/245

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кошіля В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславсь кій А.В.,

за участю представників:

від позивача - Гереєва І.В.,

від відповідача - Пільганчу к В.В.,

від третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали апе ляційної скарги Державного п ідприємства «Укрриба» на ріш ення Господарського суду м. К иєва від 01.12.2011 (суддя Сівакова В .В.)

за позовом Державного підприємства «Укрриба»

до Приватн ого акціонерного товариства «Чернігіврибгосп»

Фонду держ авного майна України

про тлумач ення положень договору

Встановив:

Державне підприємство «Ук рриба» (далі позивач) звернул ось до Господарського суду м . Києва з позовом про надання тлумачення змісту договору з берігання з правом користува ння від 31.12.2003 № 1/04, укладеного між позивачем та відповідачем-1 н а предмет його відповідності вимогам глави 66 «Зберігання» ЦК України, маючи на увазі, що цей договір позивач уклав зі справжньою волею, направлен ою на зберігання майна, врахо вуючи специфіку майна і умов и його зберігання; про наданн я окремого офіційного тлумач ення пунктів 2.2. та 3.1. договору з берігання з правом користува ння від 31.12.2003 № 1/04 на предмет їх ві дповідності ст. 944 ЦК України.

В ході розгляду справи госп одарським судом першої інста нції позивачем подано заяву про збільшення розміру позов них вимог (а. с. 48, том 1), в якій пр осить надати тлумачення зміс ту договору зберігання з пра вом користування за № 1/04 від 31.12. 2003, укладеного між позивачем т а відповідачем-1 та визначити його правову природу; надати тлумачення змісту договору зберігання з правом користув ання за № 1/04 від 31.12.2003, на предмет й ого відповідності вимогам гл ави 66 «Зберігання» ЦК України , маючи на увазі, що цей догові р позивач уклав зі справжньо ю волею направленою на збері гання майна, враховуючи спец ифіку майна і умови його збер ігання; надати окреме офіцій не тлумачення пунктів п. 2.2. та 3.1. договору зберігання з прав ом користування за № 1/04 від 31.12.2003 , на предмет їх відповідності ст. 944 ЦК України.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 01.12.2011 у справі № 3/245 в позові відмовлено повніс тю.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, позивач звернувс я із апеляційною скаргою до К иївського апеляційного госп одарського суду, в якій проси ть рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким п озовні вимоги позивача задов ольнити.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апел яційної скарги, дослідивши н аявні матеріали справи у пов ному обсязі, перевіривши пов ноту встановлення обставин с прави та їх юридичну оцінку, п роаналізувавши правильніст ь застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, за слухавши пояснення представ ників, встановив наступне.

31.12.2003 між позивачем (замовник ) та відповідачем-1 (зберігач) б уло укладено договір зберіга ння з правом користування № 1/0 4 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а зберігач приймає на зберіга ння з правом користування, зг ідно акту приймання-передачі , нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП «У крриба», та розташоване за ад ресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Мньов , Рудня, Пакуль, Пустинка, Киїн ка, Жавинка.

Згідно із п. 2.1. договору збер ігач зобов' язаний прийняти від замовника майно, зазначе не у п. 1.1. цього договору згідно з актом приймання-передачі.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем-1 на з берігання з правом користува ння державного майна в кільк ості 108 гідротехнічних споруд : по Чернігівському риборозп ліднику - 32 гідроспоруди та по Мньовському рибцеху - 76 гідро споруд, про що свідчить акт пр иймання-передачі на зберіган ня (з правом користування) дер жавного майна від 31.12.2003 (а. с. 22, то м 1).

За користування майном (згі дно з додатком № 1 «Акт прийма ння-передачі державного майн а для зберігання») вносити пл ату щомісячно до 15 числа насту пного за звітним в розмірі 6 502, 27 грн. (у т.ч. ПДВ) на розрахунков ий рахунок замовника (п. 2.2. дог овору).

Відповідно до п. 3.1. договору зберігач має право користув атись переданим йому для збе рігання майном на платній ос нові.

Згідно із ст. 637 ЦК України тл умачення умов договору здійс нюється відповідно до ст. 213 ць ого Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК Укр аїни на вимогу однієї або обо х сторін суд може постановит и рішення про тлумачення змі сту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в части нах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно і з якими при тлумаченні зміст у правочину беруться до уваг и однакове для всього змісту правочину значення слів і по нять, а також загальноприйня те у відповідній сфері відно син значення термінів. Якщо б уквальне значення слів і пон ять, а також загальноприйнят е у відповідній сфері віднос ин значення термінів не дає з моги з' ясувати зміст окреми х частин правочину, їхній змі ст встановлюється порівнянн ям відповідної частини право чину зі змістом інших його ча стин, усім його змістом, намір ами сторін. Якщо за правилами , встановленими ч. 3 цієї статт і, немає можливості визначит и справжню волю особи, яка вчи нила правочин, до уваги берут ься мета правочину, зміст поп ередніх переговорів, устален а практика відносин між стор онами, звичаї ділового оборо ту, подальша поведінка сторі н, текст типового договору та інші обставини, що мають істо тне значення.

Отже, тлумаченням правочин у є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, ус унення неясностей та супереч ностей у трактуванні його по ложень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підл ягає саме зміст правочину, а н е його конкретні терміни в ок ремих пунктах договору.

Відмовляючи в позові повні стю господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що при дослів ному читанні пунктів 2.2., 3.1. дого вору в них не знаходиться буд ь-яких незрозумілих слів та п онять, або термінів, які не даю ть змоги з' ясувати дійсні н аміри сторін, що є необхідною умовою за ст. 213 ЦК України.

Крім того, господарський су д першої інстанції вірно заз начив, що позовними вимогами про тлумачення змісту догов ору, визначивши його правову природу та про тлумачення зм істу договору на предмет від повідності вимогам глави 66 «З берігання» ЦК України, позив ач фактично намагається вста новити факт, що договір відпо відає вимогам чинного законо давства України, що в свою чер гу має бути досліджено лише у спорі з іншим способом захис ту.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин справи апеляцій ний господарський суд вважає , що доводи, викладені позивач ем в апеляційній скарзі, є нео бґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відпові дають вимогам закону.

За таких обставин, апеляцій ний господарський суд вважає , що судом першої інстанції по вно, всебічно і об' єктивно з ' ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідн ості до норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Державног о підприємства «Укрриба» не підлягає задоволенню, а ріше ння Господарського суду м. Ки єва від 01.12.2011 у справі № 3/245 не під лягає скасуванню.

Відповідно до викладеного , керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГП К України, Київський апеляці йний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Де ржавного підприємства «Укрр иба» залишити без задоволенн я, рішення Господарського су ду м. Києва від 01.12.2011 у справі № 3/ 245 - без змін.

2. Матеріали справи № 3/24 5 повернути до Господарськог о суду м. Києва.

Головуючий суддя Кошіль В.В.

Судді Шапран В.В.

Мото рний О.А.