Рішення

від 31.01.2012 по справі 38/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/355

31.01.12

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд»                            

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»

Третя особаПриватне акціонерне товариство «Метробуд»

Простягнення 376805,65 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Поліщук Т.А.

Від відповідачаЛаріонова О.О.

Від третьої особиТкаченко К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 371766,64 грн. основного боргу, 4215,83 грн. пені та 823,18 грн. 3% річних.

30.01.12р. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 371766,64 грн. основного боргу,  1487,07 грн. інфляційних втрат, 28573,99 грн. пені,  та 6859,09 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат є новою позовною вимогою, яка заявлена Позивачем після початку розгляду судом справи по суті, тому заява Позивача в частині вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат не приймається судом до розгляду.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем  був укладений договір за яким Позивач поставив товар, а Відповідач в порушення умов договору розрахувався не в повному обсязі у зв'язку з чим повинен сплатити суму боргу, пеню та 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 82429,39 грн. боргу та 169,38 грн. 3% річних, в іншій частині проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 29.09.11р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.11.11р. зупинено провадження у справі №38/355 до вирішення господарським судом м. Києва справи №33/250.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.11р. ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.11.11р. у справі №38/355 скасовано, матеріали справи направлені до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.12р. призначено розгляд справи на 31.01.12р.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу                  №25-09/08, відповідно до якого Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідача бетонну продукцію (надалі-товар) в кількості, асортименті і по цінах (згідно додатків), а Відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до п.1.2. договору товар за цим договором може постачатися як автотранспортом Позивача, так і автотранспортом Відповідача. В залежності від домовленості Сторін.

Згідно з п.3.1.-3.2. договору товар постачається Позивачем на адресу, що зазначається Відповідачем в письмових замовленнях, відповідно до умов п.4 даного договору. Товар вважається поставленим Відповідачу з моменту його отримання Відповідачем в  пункті призначення, який вказано в письмовій заявці.

Згідно з п.4.3 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Відповідачем відповідно до існуючих інструкцій (згідно товарно-транспортних накладних, які підписані відповідальною особою Відповідача).

Відповідно до п.5.2. договору Відповідач проводить попередню оплату у розмірі 100% вартості кожної партії бетону на розрахунковий рахунок Позивача згідно виставленим рахункам Відповідача.

Згідно з п.6.2. договору за прострочення терміну оплати кожної отриманої партії товару, Відповідач сплачує Відповідачу пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного, розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати. Пеня нараховуються на розмір несплачених Відповідачем грошових сум з першого дня прострочення оплати.

Відповідно до п.1-2 специфікації на бетонну продукцію, що є додатком №1 до договору купівлі-продажу №25-09/08, ціна на бетон марки П4 В25 складає 681,00 грн. за 1м. куб, при цьому  ціни на продукцію вказані на умовах FCA (склад Позивача з завантаженням на автотранспорт) згідно умов Інкотермс редакції 2000р. Товар за цим договором може бути поставлений як автотранспортом Позивача, так й автотранспортом Відповідача, в залежності від об'єкту будівництва.

29.09.11р. Позивач та Відповідач уклали додаткову угоду №1  до договору №25-09/08, якою сторони доповнили договір №25-09/08 від 25.09.08р. специфікацією №2 від 29.09.08р.

Відповідно до вказаної специфікації ціна марки бетону В12,5 становить 520,00 грн. за 1 м.куб., марки B25W4 становить 625,00 грн. за 1 м. куб., марки В30 становить 675,00 грн. за 1 м. куб.

На виконання умов вказаного договору у 2008 році Позивач передав, а Відповідач прийняв товар загальною вартістю 2031766,64 грн., що підтверджується видатковими накладним та іншими матеріалами справи.

На виконання умов вказаного договору у 2008 році Відповідач сплатив Позивачу кошти в сумі 1660000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, поясненнями сторін та іншими матеріалами справи.

При цьому, товар, отриманий у Позивача за 11 накладними з 16.11.08р. по 16.12.08р. в сумі 371766,64 грн. Відповідач у 2008 році не оплатив. Предметом спору у даній справі являється стягнення з Відповідача боргу за вказаний товар, поставлений за 11 накладними з 16.11.08р. по 16.12.08р. в сумі 371766,64 грн.  

Як вбачається з матеріалів справи у вказаних 11 накладних Позивач до вартості поставленого товару додав вартість авто послуг загальною вартістю 43961,93 грн.

При цьому, доказів погодження з Відповідачем цих авто послуг та їх вартості, доказів фактичного понесення Позивачем витрат на дані авто послуги Позивач суду не подав.

Разом із тим, видаткові накладні, у яких Позивач вказав ці послуги, підписані з боку Відповідача особою, яка була уповноважена лише на отримання даного товару, та доказів уповноваженості якої на представлення інтересів Відповідача та укладення правочинів від імені Відповідача суду не подано.  

У 2009р. Третя особа перерахувала на рахунок Позивача грошові кошти у сумі 191206,43 грн. згідно платіжних доручень №81 від 26.01.09р. та №329 від 12.03.09р., копії яких долучені до матеріалів справи.

11.05.11р. між Третьою особою та Відповідачем був укладений договір поруки, за умовами якого Відповідач зобов'язувався відповідати перед Третьою особою солідарно в повному обсязі за виконання Позивачем не договірного зобов'язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 191206,43 грн., перерахованих Третьою особою Позивачу згідно платіжного доручення №81 від 26.01.09р. та платіжним дорученням №329 від 12.03.09р. з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, а також сплати процентів, нарахованих за користування цими коштами та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням основного зобов'язання.

Відповідно до п.8 договору поруки після виконання Відповідачем зобов'язання, забезпеченого порукою, Третя особа передає йому документи, які підтверджують його вимоги до Боржника. До Відповідача, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права Третьої особи у зобов'язанні.

06.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №1 про стягнення суми заборгованості за поставлений товар, в якій просив у строк до 15.06.11р. перерахувати суму заборгованості на поточний рахунок Позивача, проте Відповідач претензію залишив без задоволення.

17.06.11р. Третя особа звернулась до Позивача з вимогою №217 перерахувати на розрахунковий рахунок Третьої особи безпідставно утримувані кошти у сумі 191206,43 грн. та суму нарахованих інфляційних втрат і 3% річних у розмірі 54168,89 грн., проте Позивач вказану вимогу залишив без задоволення.

29.06.11р. Третя особа звернулась до Відповідача з вимогою №231 сплатити на користь Третьої особи безпідставно утримувані Позивачем кошти у сумі 191206,43 грн., інфляційні втрати у сумі 42208,89 грн. та 3% річних у сумі 11960,00 грн. 29.06.11р. Відповідач направив Позивачу повідомлення №420 про надходження вимоги від Третьої особи про сплату заборгованості на загальну суму 245375,32 грн.

02.08.11р. на виконання договору поруки від 11.05.11р. Відповідач перерахував кошти на рахунок Третьої особи кошти в сумі 245375,32 грн. з призначенням платежу «сплата боргу та процентів згідно договору поруки від 11.05.11р.»

02.08.11р. Третя особа направила на адресу Позивача повідомлення про перехід права вимоги повернення безпідставно утримуваних грошових коштів до Відповідача в зв'язку зі сплатою останнім Третій особі боргу у сумі 245375,32 грн.

08.08.11р. Відповідач направив Позивачу заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування у якій повідомив Позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань, які виникли у Позивача перед Відповідачем внаслідок неповернення безпідставно отриманих від Третьої особи коштів та зобов'язань, які виникли у Відповідача перед Позивачем за договором №25-09/08 від 25.09.08р. на суму 245375,32 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Згідно ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як встановлено судом, 25.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №25-09/08, відповідно до якого Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідача бетонну продукцію (надалі-товар) в кількості, асортименті і по цінах (згідно додатків), а Відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених даним договором. Відповідно до п.1.2. договору товар за цим договором може постачатися як автотранспортом Позивача, так і автотранспортом Відповідача. В залежності від домовленості Сторін. Згідно з п.3.1.-3.2. договору товар постачається Позивачем на адресу, що зазначається Відповідачем в письмових замовленнях, відповідно до умов п.4 даного договору. Товар вважається поставленим Відповідачу з моменту його отримання Відповідачем в  пункті призначення, який вказано в письмовій заявці. Згідно з п.4.3 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Відповідачем відповідно до існуючих інструкцій (згідно товарно-транспортних накладних, які підписані відповідальною особою Відповідача). Відповідно до п.5.2. договору Відповідач проводить попередню оплату у розмірі 100% вартості кожної партії бетону на розрахунковий рахунок Позивача згідно виставленим рахункам Відповідача. Відповідно п.1-2 специфікації на бетонну продукцію, що є додатком №1 до договору купівлі-продажу №25-09/08, ціна на бетон марки П4 В25 складає 681,00 грн. за 1м. куб, при цьому  ціни на продукцію вказані на умовах FCA (склад Позивача з завантаженням на автотранспорт) згідно умов Інкотермс редакції 2000р. Товар за цим договором може бути поставлений як автотранспортом Позивача, так й автотранспортом Відповідача, в залежності від об'єкту будівництва. 29.09.11р. Позивач та Відповідач уклали додаткову угоду №1  до договору №25-09/08, якою сторони доповнили договір №25-09/08 від 25.09.08р. специфікацією №2 від 29.09.08р. Відповідно до вказаної специфікації ціна марки бетону В12,5 становить 520,00 грн. за 1 м.куб., марки B25W4 становить 625,00 грн. за 1 м. куб., марки В30 становить 675,00 грн. за 1 м. куб.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору у 2008 році Позивач передав, а Відповідач прийняв товар загальною вартістю 2031766,64 грн. На виконання умов вказаного договору у 2008 році Відповідач сплатив Позивачу кошти в сумі 1660000,00 грн. При цьому, товар, отриманий у Позивача за 11 накладними з 16.11.08р. по 16.12.08р. в сумі 371766,64 грн. Відповідач у 2008 році не оплатив. Предметом спору у даній справі являється стягнення з Відповідача боргу за вказаний товар, поставлений за 11 накладними з 16.11.08р. по 16.12.08р. в сумі 371766,64 грн.  У вказаних 11 накладних Позивач до вартості поставленого товару додав вартість авто послуг загальною вартістю 43961,93 грн. При цьому, доказів погодження з Відповідачем цих авто послуг та їх вартості, доказів фактичного понесення Позивачем витрат на дані авто послуги Позивач суду не подав. Видаткові накладні, у який Позивач вказав ці послуги, підписані з боку Відповідача особою, яка була уповноважена лише на отримання даного товару, та доказів уповноваженості якої на представлення інтересів Відповідача та укладення правочинів від імені Відповідача суду не подано.  

Як встановлено судом у 2009р. Третя особа перерахувала на рахунок Позивача грошові кошти у сумі 191206,43 грн. згідно платіжних доручень №81 від 26.01.09р. та №329 від 12.03.09р., копії яких долучені до матеріалів справи. 11.05.11р. між Третьою особою та Відповідачем був укладений договір поруки, за умовами якого Відповідач зобов'язувався відповідати перед Третьою особою солідарно в повному обсязі за виконання Позивачем не договірного зобов'язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 191206,43 грн., перерахованих Третьою особою Позивачу згідно платіжного доручення №81 від 26.01.09р. та платіжним дорученням №329 від 12.03.09р. з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, а також сплати процентів, нарахованих за користування цими коштами та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням основного зобов'язання. Відповідно до п.8 договору поруки після виконання Відповідачем зобов'язання, забезпеченого порукою, Третя особа передає йому документи, які підтверджують його вимоги до Боржника. До Відповідача, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права Третьої особи у зобов'язанні.

Як встановлено судом 06.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №1 про стягнення суми заборгованості за поставлений товар, в якій просив у строк до 15.06.11р. перерахувати суму заборгованості на поточний рахунок Позивача, проте Відповідач претензію залишив без задоволення.

Як встановлено судом 17.06.11р. Третя особа звернулась до Позивача з вимогою №217 перерахувати на розрахунковий рахунок Третьої особи безпідставно утримувані кошти у сумі 191206,43 грн. та суму нарахованих інфляційних втрат і 3% річних у розмірі 54168,89 грн., проте Позивач вказану вимогу залишив без задоволення. 29.06.11р. Третя особа звернулась до Відповідача з вимогою №231 сплатити на користь Третьої особи безпідставно утримувані Позивачем кошти у сумі 191206,43 грн., інфляційні втрати у сумі 42208,89 грн. та 3% річних у сумі 11960,00 грн. 29.06.11р. Відповідач направив Позивачу повідомлення №420 про надходження вимоги від Третьої особи про сплату заборгованості на загальну суму 245375,32 грн.

Як встановлено судом, 02.08.11р. на виконання договору поруки від 11.05.11р. Відповідач перерахував кошти на рахунок Третьої особи кошти в сумі 245375,32 грн. з призначенням платежу «сплата боргу та процентів згідно договору поруки від 11.05.11р.». 02.08.11р. Третя особа направила на адресу Позивача повідомлення про перехід права вимоги повернення безпідставно утримуваних грошових коштів до Відповідача в зв'язку зі сплатою останнім Третій особі боргу у сумі 245375,32 грн. 08.08.11р. Відповідач направив Позивачу заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування у якій повідомив Позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань, які виникли у Позивача перед Відповідачем внаслідок неповернення безпідставно отриманих від Третьої особи коштів та зобов'язань, які виникли у Відповідача перед Позивачем за договором №25-09/08 від 25.09.08р. на суму 245375,32 грн.

З наведеного вбачається, що Відповідач у 2008 році не оплатив Позивачу товар, поставлений за 11 накладними в сумі 371766,64 грн. При цьому, до цієї вартості Позивачем крім вартості товару були включені транспортні витрати в сумі 43961,93 грн. понесення яких Позивачем суду не доведено. В подальшому 08.08.11р., вказані зобов'язання Відповідача були частково припинені шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 245375,32 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 82429,39 грн. (371766,64 –43961,93 –245375,32).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставини суду вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення  з Відповідача  3% річних в сумі 2600,06 грн. за розрахунком суду, виходячи з вказаних Позивачем строків нарахування, недоведеності Позивачем транспортних витрат та строку здійснення Відповідачем зарахування.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом відповідно до п. 6.2. договору за прострочення терміну оплати кожної отриманої партії товару, Відповідач сплачує Відповідачу пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного, розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати. Пеня нараховуються на розмір несплачених Відповідачем грошових сум з першого дня прострочення оплати.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 11963,41 грн. за розрахунком суду, виходячи з вказаних Позивачем строків нарахування, недоведеності Позивачем транспортних витрат та строку здійснення Відповідачем зарахування.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»(03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1; код 32102765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10; код 35210922) основний борг в сумі 82429 (вісімдесят дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 39 коп., 3% річних в сумі 2600 (дві тисячі шістсот) грн. 06 коп., пеню в сумі 11963 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 41 коп., державне мито в сумі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 68 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 54 (п'ятдесят чотири) грн. 28 коп. та судовий збір в сумі 190 (сто дев'яносто) грн. 49 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 02.02.2012 р.