Постанова

від 30.07.2012 по справі 38/355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 38/355

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі№ 38/355 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" третя особаПриватне акціонерне товариство "Метробуд" простягнення 376 805,65 грн. за участю представників від:

позивача Поліщук Т.А. (довір. від 06.06.2011р.) відповідача не з"явився третьої особи Ткаченко К.В. (довір. від 28.12.2011р.) ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" (Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 25-09/08 від 25.09.2008 на суму 371 766,64 грн. 4 215,83 грн. пені та 3% річних на суму 823,18 грн. 30.01.2012 Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути 371 766,64 грн. основного боргу, 1 487,07 грн. інфляційних втрат, 28 573,99 грн. пені та 3% річних на суму 6 589,09 грн.

Рішенням Господарського суду міста від 31.01.2012 у справі 38/355, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012, позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 82 429,39 грн. основного боргу, 3% річних на суму 2 600,06 грн., 11 963, 41 грн. пені. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 1 119,45 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що відповідно до договору купівлі-продажу № 25-09/08 від 25.09.2008 Позивач передав Відповідачеві бетонну продукцію, за яку Відповідач розрахувався частково, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність правових підстав для стягнення вартості послуг автотранспорту Позивача та часткову оплату поручителем вартості поставленої Позивачем продукції шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва 31.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі № 38/355, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 23.07.2012р. оголошено перерву до 30.07.2012р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 25-09/08 від 25.09.2008, за умовами якого Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця бетонну продукцію в кількості, асортименті і по цінах згідно додатків, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.

Пункт 2.2 договору передбачає орієнтований обсяг поставки товару по договору в кількості 15 000 куб. м. Позивачем в позовній заяві зазначено, що на адресу Відповідача поставлена продукція на загальну суму 2 031 766,64 грн.

Відповідачем ця інформація не спростована.

Відповідачем перерахована сума 1 660 000 грн.

Актом звірки розрахунків, складеним представником Позивача і Відповідача (підписи представників скріплені печатками) станом на 16.12.2008 Відповідач мав заборгованість перед Позивачем на суму 371 766, 64 грн. (т.1, а.с. 89).

Крім того, Позивачем надано, підписаний ним, акт звірки взаєморозрахунків станом на 12.09.2011, яким підтверджується не оплата Відповідачем товарів, поставлених по видаткових накладних за період з 16.11.2008 по 16.12.2008, на загальну суму 371 766, 64 грн. (т.1, а.с. 88).

У відзиві на позов (пояснення по справі), надані місцевому господарському суду 30.01.2012 (т.2, а.с.98) Відповідач підтверджує не оплату продукції, отриманої від Позивача за період з 16.11.2008 по 16.12.2008 на загальну суму 371 766, 64 грн.

Разом з тим, Відповідач просить зменшити його заборгованість на 43 961,93 грн., що складає вартість транспортних послуг та 245 374,32 грн. зарахованих шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Суди попередніх інстанцій врахували думку Відповідача і стягнули на користь Позивача основний борг на суму 82 429,39 грн.

Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з правовою оцінкою відносин, що склалися між сторонами при виконанні договору купівлі-продажу № 25-09/98 від 25.09.2008 виходячи з наступного.

В додатках № 1,2 до договору купівлі-продажу (т.1, а.с.16,104) вказані ціни на бетонну продукцію з приміткою, що ці ціни визначені на умовах FCA (склад Продавця з завантаженням на автотранспорт) згідно умов Інкотермс в редакції 2000р.

У видаткових накладних № ЦБ-0000477 від 16.11.2008, № ЦБ-0000480 від 17.11.2008, № ЦБ-0000481 від 18.11.2008, № ЦБ-0000490 від 27.11.2008, № ЦБ-0000498 від 02.12.2008, № ЦБ-0000502 від 03.12.2008, № ЦБ-0000503 від 04.12.2008, № ЦБ-0000504 від 04.12.2008, № ЦБ-0000516 від 09.12.2008, № ЦБ-0000519 від 10.12.2008, № ЦБ-0000524 від 16.12.2008 (т.1, а.с. 17-27) міститься посилання на договір № 25-09/08 від 25.09.2008 та до вартості поставленої продукції включені автопослуги.

Поставлену Позивачем продукцію на зазначену в накладній суму і вартість послуг автомобільного транспорту прийняв представник Відповідача Головенко Сергій Олександрович на підставі довіреностей № 420446 від 01.11.2008, № 420407 від 01.10.2008.

Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Довіреності № 420446 від 01.11.2008, № 420407 від 01.10.2008 підписані керівником і головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія".

На підставі довіреності повноважений представник Відповідача прийняв товари по визначеній в накладних ціні, до якої включена вартість перевезення.

У відповідності зі статтями 1, 9 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій по передачі товарів та послуг на підставі укладеного між сторонами договору.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму, а частина 3 статті 691 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не встановлено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Ціну бетонної продукції, з урахуванням затрат на її перевезення, Позивач зазначив у видаткових накладних і за такою ціною Відповідач її прийняв.

Тому колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості послуг по перевезенню бетонної продукції згідно договору № 25-09/08 від 25.09.2008.

Судова колегія Вищого господарського суду України частково не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залік зустрічних однорідних вимог на суму 245 374,32 грн., оскільки платіжними дорученнями № 81 від 26.01.2009р., № 329 від 12.03.2009р. Публічне акціонерне товариство "Метробуд" перерахувало Позивачеві суму 340 000 грн. як оплату за бетон згідно договору № 46 від 01.10.2008р.

Як згодом стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" бетонна продукція Третій особі (ПАТ "Метробуд") не поставлена на суму 191 206,43 грн.

З вимогою про повернення цієї суми ПАТ "Метробуд" звернулося до ТОВ "БКПБ "Цембуд" листом № 217 від 17.06.2011р.

Матеріали справи не містять доказів про встановлення розміру і строків повернення попередньої оплати на суму 191 206,43 грн.

В силу частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України для Позивача виник обов'язок по поверненню суми 191 206,43 грн. лише в семиденний строк після отримання вимоги № 217 від 17.06.2011р., а тому нарахування інфляційної складової боргу і 3% річних з квітня 2009 року по травень 2011 року є безпідставним.

Згідно з договором поруки від 11.05.2011р., укладеним між ПАТ "Метробуд" і ТОВ "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", останнє перерахувало ПАТ "Метробуд" суму 245 375,32 грн. платіжним дорученням № 277 від 02.08.2011р.

Частина 2 статті 556 Цивільного кодексу України встановлює, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Разом з тим, до Відповідача перейшло право вимоги до Позивача суми 191 206,43 грн., що в силу частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України може бути підставою для зарахування однорідних зустрічних вимог.

Перерахування Відповідачем на користь ПАТ "Метробуд" інфляційних втрат і 3% річних на суму 54 168,89 грн. здійснено без нормативного обґрунтування і є проявом його доброї волі, що не суперечить статті 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

08.08.2011р. Відповідач направив Позивачеві заяву № 510 від 05.08.2011р. про припинення зобов'язання зарахуванням, в якій просив його заборгованість перед Позивачем зменшити на суму 245 375,32 грн.

Позивач не надав доказів повернення ПАТ "Метробуд" суми 191 206,43 грн., не спростував розмір цієї заборгованості, не висунув проти нового кредитора (Відповідача) заперечення, які він мав би проти первісного кредитора (ПАТ "Метробуд"), що регулюється частиною 1 статті 518 Цивільного кодексу України , а тому відповідно до частини 2 статті 598, частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України за заявою Відповідача, яка є односторонньою угодою, його зобов'язання перед Позивачем припинилося на суму 191 206,43 грн.

Відповідно до частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Тобто, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлені товари згідно договору купівлі-продажу № 25-09/08 від 25.09.2008р. складає суму 180 560,21 грн. (із розрахунку 371 766,64 грн. -191 206,43 грн.).

Враховуючи, що місцевим і апеляційним господарськими судами при ухвалені оспорюваних рішень частково невірно застосовані норми матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення судів попередніх інстанцій, стягнути з Відповідача на користь Позивача суму 180 560,21 грн. основного боргу.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, пункту 6.2 договору Позивач нарахував інфляційну складову боргу, 3% річних та пеню на суму заборгованості 371 766,64 грн. станом на 17.12.2011р. (3% річних станом на 28.01.2012р.) на загальну суму 36 919,70 грн. Заяву про збільшення позовних вимог Позивач подав до суду 30.01.2012р. без врахування заяви Відповідача № 510 від 05.08.2011р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 191 206,43 грн., а тому розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних підлягають уточненню.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій поза увагою залишено заяву Позивача про збільшення позовних вимог, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 30.01.2012р.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційної складової боргу, 3% річних та пені підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, касаційна скарга ТОВ "БКПБ "Цембуд" підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 38/355 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1, код 32102765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" (м. Київ, вул. Чапаєва, 10, код 35210922) 180 560,21 грн. основного боргу, 1 805,60 грн. державного мита, 113,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 611,20 грн. судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

В іншій частині позовних вимог про стягнення основного боргу відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 38/355 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 2 600,06 грн., пені на суму 11 963,41 грн. скасувати.

Справу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд" інфляційної складової боргу, 3% річних та пені передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда