Постанова

від 14.02.2012 по справі 32/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 32/4

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Чорног уза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

секретар судового засід ання: Марвано А.Т.,

в судове засідання з' явил ись представники:

від позивача: не з' явився,

від відповідача: ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Рамос »,

на рішення господарського суду міста Києва від 20 грудня 2011 року,

у справі № 32/4 (суддя Підченко Ю.О.),

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю «ТВ К Рамос», м. Рівне,

до фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2, м. Київ,

про стягнення 6 400 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТВК Рамос» звернулось до господарського суду міст а Києва з позовною заявою до Ф ОП ОСОБА_2 про стягнення з аборгованості (а.с. 3-6).

Рішенням господарського с уду міста Києва від 20 грудня 2011 року по справі № 32/4 у позові ві дмовлено повністю (а.с. 69-73).

Не погоджуючись із вказани м рішенням місцевого господа рського суду, позивач зверну вся до Київського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 26 грудня 2011 року у справі № 32/4 та прийняти нове рішення, яким з адовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що заявка б/н від 15 черв ня 2011 року на перевезення вант ажу була скріплена печатками та підписана обома сторонам и, а тому скаржник вважає що ст орони погодили всі істотні у мови для виконання конкретно ї перевозки. Також, скаржник с тверджує, що між сторонами пі дписувалась заявка на переве зення вантажу, а не накладна, т ому, на його думку, посилання с уду на невідповідність заявк и нормам КДПГ є безпідставни ми.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27 січня 2012 року апеляційну с каргу позивача прийнято до п ровадження, розгляд справи п ризначено на 14 лютого 2012 року.

13 лютого 2012 року від позивача надійшло пояснення.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляц ійну скаргу.

У судове засідання 14 лютого 2012 року представник скаржник а не з' явився, про причини не явки колегію суддів апеляцій ної інстанції не повідомив, х оча про дату, час та місце розг ляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердж ується поштовим повідомленн ям про вручення ухвали Київс ького апеляційного господар ського суду від 27 січня 2012 року .

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгл яду та про відкладення розгл яду справи сторін було попер еджено, що в разі неявки в судо ве засідання їх представникі в, справа буде розглянута за н аявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розгл ядалась за наявними матеріал ами.

Колегія суддів виходить з т ого, що представники сторін м али можливість надати необхі дні докази та сформулювати с вою позицію відносно спору, с каржнику була надана можливі сть подати суду додаткові до кази, поданих матеріалів дос татньо для розгляду апеляцій ної скарги та вирішення спор у по суті. Неявка позивача у су дове засідання не перешкоджа є розгляду апеляційної скарг и за наявним у справі матеріа лами.

Відповідач у судовому засі данні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечи в, просив залишити рішення го сподарського суду міста Києв а від 20 грудня 2011 року по справі № 32/4 без змін, а апеляційну ска ргу позивача - без задоволенн я. Відповідач наголосив, що за пізнення під завантаження не було, оскільки перевезення н е відбувалося.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГП К України, в судовому засідан ні 14 лютого 2012 року, було оголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови Київського апеляційного господарськог о суду.

Згідно з частиною першою ст атті 99 ГПК України, в апеляцій ній інстанції справи перегля даються за правилами розгляд у цих справ у першій інстанці ї з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділ і. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в а пеляційному порядку, користу ється правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку фактичних обставин даної господарської справи та повн оту їх встановлення, досліди вши правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм процесуального та матеріа льного права встановила наст упне.

15 червня 2011 року, ТОВ «ТВК Рамо с» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) підписали транс портну заявку б/н на міжнарод не перевезення (а.с. 11).

У вказаній транспортній ви значено дату та час завантаж ення, а саме 16 червня 2011 року о 9-00 год.

Як вказує позивач та не запе речує відповідач, 16 червня 2011 р оку автомобіль відповідача п ід завантаження не прибув. То му, позивач просить стягнути з відповідача штраф за запіз нення під завантаження на 8 ді б.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України у разі пор ушення зобов' язання настаю ть правові наслідки, встанов лені законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов'язання.

В силу положень ст. 230 ГК Укра їни штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання го сподарського зобов'язання.

За приписами ч. 4 ст. 231 Господа рського кодексу України у ра зі якщо розмір штрафних санк цій законом не визначено, сан кції застосовуються в розмір і, передбаченому договором. П ри цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зо бов'язання або у певній, визна ченій грошовій сумі, або у від сотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від с тупеня його виконання, або у к ратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Транспортною заявкою від 15 червня 2011 року було передбаче но нарахування штрафу за зап ізнення під завантаження у р озмірі 800 грн. на добу.

Проте, позивачем не надано д окументальних доказів на під твердження прибуття автомоб іля відповідача через 8 днів п ісля запланованої дати заван таження, а відтак судова коле гія дійшла висновку про непр ибуття транспортного засобу під завантаження взагалі та подальшої відмови сторін ві д виконання заявки від 15 червн я 2011 року.

Слід відзначити, що заявкою були передбачені штрафні са нкції за прибуття транспортн ого засобу відповідача під з авантаження із запізненням, а не за неприбуття під завант аження взагалі. Тому, нарахув ання штрафу за запізнення пі д завантаження є неправомірн им.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне наголосити, що сторони взагалі не передбач или штрафних санкцій за непр ибуття під завантаження, або відмови від виконання заявк и.

16 червня 2011року між ФОП ОСО БА_2 (перевізник) та ТОВ «ТВК Рамос» (замовник) було укладе но Договір на транспортне об слуговування щодо перевезен ня вантажів автомобільним тр анспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні №16/06/ 2011 від 16 червня 2011 року (надалі-До говір) (а.с. 7-10).

Відповідно до абзацу 2 п. 8.5 До говору сторони встановили, щ о всі раніше укладені між сто ронами договори після укладе ння даного договору вважають ся такими, що втратили силу.

Слід відзначити, що Договір було укладено 16 червня 2011 року , а транспортна заявка б/н на м іжнародне перевезення підпи сана 15 червня 2011 року, тобто зая вка підписана раніше ніж дог овір. Відтак, заявка б/н від 15 че рвня 2011 року на міжнародне пер евезення втратила юридичну с илу 16 червня 2011 року, а іншої зая вки на міжнародне перевезенн я, накладної (СМR) або додатков ої угоди щодо чинності транс портної заявки від 15 червня 2011 року між позивачем та відпов ідачем не укладалося.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийш ла висновку, що відповідач не повинен був виконувати тран спортну заявку б/н на міжнаро дне перевезення підписана 15 ч ервня 2011 року, оскільки останн я станом на день заплановано го завантаження втратила чин ність.

Згідно з п. 2.1.1 Договору замов ник зобов' язаний надати ван таж для перевезення на основ і узгодженої «Заявки на пере везення вантажу», яка є невід ' ємною частиною даного Дого вору.

Судова колегія апеляційно ї інстанції наголошує, що поз ивачем не надано доказів під писання заявки на перевезенн я вантажу після укладення До говору від 16 червня 2011 року.

Пунктом 1.2 Договору встанов лено, що при здійсненні міжна родних перевезень по даному договору застосовуються пра вила Конвенції про договір м іжнародного дорожнього пере везення вантажів, підписаної у Женеві 19 травня 1956 року та про токолу КДПВ 1978 року, Митної кон венції МДП, Конвенції про пер евезення небезпечних вантаж ів (ADR), Європейської угоди про р ежим роботи та відпочинку во діїв (ESTR), а також вимог замовни ка, викладених в даному Догов орі та Заявках на перевезенн я вантажу, які підписуються с торонами та є невід' ємними частинами даного Договору.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне звернути уваг у на приписи ст. 4 Конвенції пр о договір міжнародного дорож нього перевезення вантажів, якою встановлено: «Договор п еревозки устанавливается на кладной. Отсутствие, неправи льность или потеря накладной не отражаются ни на существо вании, ни на действительност и договора перевозки, к котор ому и в этом случае применяют ся постановления настоящей К онвенции.»

За приписами ч. 1 ст. 5 цієї ж Ко нвенції: «Накладная составля ется в трех оригинальных экз емплярах, подписанных отправ ителей и транспортером, прич ем эти подписи могут быть нап ечатаны или заменены штемпел ями отправителя и транспорте ра, если это допускается зако нодательством страны, в кото рой составлена накладная. Пе рвый экземпляр накладной пер едается отправителю, второй сопровождает груз, а третий с охраняется транспортером.»

Відповідно до п. 2.1.2 Договору замовник зобов' язаний забе зпечити належне та своєчасне оформлення документів, що су проводжують вантаж (CMR, TIR-CARNET, у ра зі використання, для міжнаро дних перевозок, завантажувал ьна відомість накладна та па лети) та, у разі необхідності, інших митних документів в уз годжений строк.

Позивач не надав ані наклад ної (CMR), ані доказів передачі та кої накладної відповідачеві або інших документів, які б пі дтверджували оформлення нак ладної (CMR) щодо перевезення ва нтажу на виконання Договору № 16/06/2011 від 16 червня 2011 року, а тако ж виникнення у відповідача з обов' язання прибути під зав антаження 16 червня 2011 року за а дресою, яка була вказана у тра нспортній заявці від 15 червня 2011 року.

Зважаючи на те, що у відпові дача не виникло зобов' язанн я щодо прибуття під завантаж ення саме 16 червня 2011 року, він н е міг запізнитися на це заван таження.

Враховуючи наведене вище, к олегія суддів Київського апе ляційного господарського су ду дійшла висновку, що позовн а вимога про стягнення з відп овідача 6 400 грн. 00 коп. штрафу за явлена безпідставно та необґ рунтовано, а тому задоволенн ю не підлягає.

З огляду на вищевикладене к олегія суддів апеляційного г осподарського суду дійшла ви сновку, що місцевий господар ський суд виконавши всі вимо ги процесуального закону і в себічно перевіривши обстави ни, вирішив спір у відповідно сті з нормами матеріального права, в рішенні господарськ ого суду міста Києва повно ві дображені обставини, що мают ь значення для даної справи, в исновки суду про встановлені обставини і правові наслідк и є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослі дженими в судовому засіданні .

Рішення господарського су ду міста Києва від 20 грудня 2011 р оку по справі № 32/4 підлягає зал ишенню без змін.

Апеляційна скарга товарис тва з обмеженою відповідальн істю «ТВК Рамос» на рішення г осподарського суду міста Киє ва від 20 грудня 2011 року задовол енню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, с т. 105 ГПК України, Київський апе ляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю «ТВК Рамос» на ріш ення господарського суду міс та Києва від 20 грудня 2011 року у с праві № 32/4 залишити без задово лення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 20 гру дня 2011 року по справі № 32/4 залиш ити без змін.

3. Справу № 32/4 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного го сподарського суду набирає за конної сили з дня її прийнятт я.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено протяг ом 20 днів до Вищого господарсь кого суду України у порядку, п ередбаченому ст. 109 ГПК Україн и.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Суховий В.Г.

Аг рикова О.В.