ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.12 С права № 3/5009/7589/11
Суддя Соловйов В.М.
м. Запоріжжя
За позовом: Публічного акц іонерного товариства “Украї нський інноваційний банк” в особі Запорізької філії Публ ічного акціонерного товарис тва “Український інноваційн ий банк”, м. Запоріж жя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Зап оріжжя
третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні відповід ача: Товариство з обмеженою в ідповідальністю “Виробничо -комерційна фірма “Стимул”, м. Запоріжжя
про стягнення штрафних са нкцій в сумі 488 245, 39 грн.
Судд я Соловйов В.М.
при сек ретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, гол овний юрисконсульт, довірені сть № 142 від 31.01.2011р.
від відповідача: ОСОБА_1 , паспорт СМ 91914785 виданий Ко мунарським РВ ЗМУ УМВС Украї ни у Запорізькій області від 20.02.2007р.;
ОСОБА_7., довіреність № б/н від 06.01.2012р.
від третьої особи: не з' яв ився
ПуАТ “Український ін новаційний банк” в особі Зап орізької філії ПуАТ “Українс ький інноваційний банк” звер нулось до господарського суд у Запорізької області з позо вною заявою до ПП ОСОБА_1 п ро стягнення штрафних санкці й в сумі 488 245, 39 грн.
Відповідно до протоколу ро зподілу справ між суддями ві д 29.11.2011р. автоматизованою систе мою документообігу суду позо вну заяву передано на розгля д судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у п озовній заяві, та обґрунтова ні ст.525, 526, 546, 547, 549, 550, 551, 950 ЦК України, с т. 1, 2, 12 ГПК України та п. 2.5, 4.2 догов ору зберігання № 071 від 08.11.2002р.
Ухвалою господарського су ду Запорізької області від 30.1 1.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадже ння у справі № 3/5009/7589/11, справу до р озгляду в засіданні господар ського суду призначено на 07.12.20 11р. о 15 годині 30 хвилин.
Ухвалою суду від 07.12.2011р. залуч ено до участі у справі в якост і третьої особи, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні відповід ача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнич о-комерційна фірма “Стимул”. Також, даною ухвалою розгляд справи відкладений на 16.01.2012р. о б 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою господарського су ду від 16.01.2012р. розгляд справи ві дкладений на 26.01.2012р. о 10 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 26.01.2012р. строк розг ляду спору продовжений до 13.02.20 12р. та відкладений розгляд спр ави до 09.02.2012р. о 10 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 09.02.2012р. розгляд сп рави відкладений на 13.02.2012р.о 16 го дині 40 хвилин.
В судовому засіданні 13.02.2012р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення. Повідом лено, що повне рішення буде ск ладено 17.02.2012р.
Під час розгляду справи, поч инаючи з 26.01.2012р., за ініціативою суду та відповідно до ст. 81-1 ГП К України здійснювалося повн е фіксування судового процес у за допомогою звукозаписува льного технічного засобу.
В судових засіданнях предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги з підстав, викла дених у позовній заяві № 1117 від 21.11.2011р., та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмір і 488 245,39 грн. та судові витрати.
Зокрема зазначив, що 08.11.2002р. мі ж АТ “Український інноваційн ий банк”, ПП ОСОБА_1 та ТОВ ВКФ “Стимул” укладено догов ір зберігання № 071, згідно яком у ПП ОСОБА_1 було передано на зберігання автомобільні двигуни на загальну суму 488 245,39 грн.
Згідно п. 2.1Договору, відпов ідач зобов' язаний надати по слуги по зберіганню товарів, які належать ТОВ ВКФ “Стимул ”, перелік яких зазначений в с пецифікації, яка є невід' єм ною частиною цього Договору. Факт передачі товару на збер ігання оформляється трьохс тороннім актом.
Акт приймання-передачі тов ару підписано сторонами 28.11.2002р .
Вказане майно перебуває в з аставі у АТ “Український інн оваційний банк” відповідно д о договору застави № 664/43/1 ZS, укла деного між АТ “Український і нноваційний банк” та ТОВ ВКФ “Стимул” у якості забезпече ння кредиту.
З огляду на ухилення ТОВ ВКФ “Стимул” від виконання зобо в' язання за кредитним догов ором банк мав намір реалізув ати майно, у зв' язку з чи звер нувся у липні 2011 року до ПП ОС ОБА_1 з вимогою надати інфор мацію щодо заставленого майн а.
Відповідач інформацію про заставлене майно не надав, що дає підстави вважати що ПП ОСОБА_1 відвантажив товар Т ОВ ВКФ “Стимул” або продав то вар іншим особам без письмов ої згоди банку.
У відповідності до п. 2.5 Догов ору, відвантаження товару ТО В ВКФ “Стимул” або продаж тов ару іншим особам, в тому числі і ПП ОСОБА_1, здійснюється тільки при наявності письмо вої згоди Банку і при наявнос ті у ТОВ ВКФ “Стимул” довірен ості, з наступною видачею нак ладної на товар і продукцію.
Пунктом 4.2 Договору встанов лено, що у випадку порушення з берігачем зобов' язань по п. 2.5, останній сплачує штраф на к ористь Банку у розмірі повно ї вартості товарів, відванта жених без письмової згоди Ба нку.
У відповідності до додатку № 1 до Договору вартість товар ів складає 488 245,39 грн.
Таким чином, на підставі ст . 550, 950 ЦК України та п. 4.2 Договору ПуАТ “Український інновацій ний банк” в особі Запорізько ї філії ПуАТ “Український ін новаційний банк” просить суд стягнути з ПП ОСОБА_1 штра ф у розмірі 488 245,39 грн.
Відповідач проти позову за перечив в повному обсязі та в важає, що позовні вимоги є нео бґрунтованими та безпідстав ними.
Зокрема зазначив, що 31.10.2002р. мі ж ПП ОСОБА_1 та ТОВ ВКФ “Сти мул” укладено договір № 070/2 куп івлі-продажу, згідно якому ПП ОСОБА_1 (продавець) продає партію автомобільних двигу нів ТОВ ВКФ “Стимул” (покупец ь) згідно специфікації на сум у 664 554,00 грн.
Згідно договору передача т овару повинна бути здійсненн а в п' ятиденний строк, але по купець не наполягав на викон анні вказаного пункту догово ру, згідно спільної усної дом овленості, момент передачі т овару наступає після оплати за безготівковим розрахунко м повної суми вартості товар у протягом строку передбачен им договором, тобто не пізніш е 4 місяців з дня укладання дог овору.
При особистій розмові з дир ектором ТОВ ВКФ “Стимул” ост анній пояснив, що для реаліза ції умов договору купівлі-пр одажу № 070/2 від 31.10.2002р. йому необхі дно взяти кредит в банку, а для цього представникам банку н еобхідно продемонструвати н аявність товару для обґрунту вання цільового призначення кредиту.
08.11.2002р. між АТ “Український ін новаційний банк”, ПП ОСОБА _1 та ТОВ ВКФ “Стимул” укладе но договір зберігання № 071, згі дно якому ПП ОСОБА_1 було п ередано на зберігання автомо більні двигуни на загальну с уму 488 245,39 грн.
28.11.2002р. ПП ОСОБА_1 в присутн ості представників ТОВ ВКФ “ Стимул” та ПуАТ “Український інноваційний банк” в особі З апорізької філії ПуАТ “Украї нський інноваційний банк” бу ло підписано акт прийому-пер едачі товару.
При підписанні акту прийом у-передачі ПП ОСОБА_1 не зв ернув увагу на те, що в договор і та специфікації виправлено дату укладання з 08.11.2002р. на 28.11.2002р. , а в акті прийому-передачі ТОВ ВКФ “Стимул” вже вказано як в ласник майна, що не відповіда ло дійсності, тоді як вказане майно в повному обсязі належ ало ПП ОСОБА_1
У подальшому ТОВ ВКФ “Стиму л” не виконало умови укладен ого договору купівлі-продажу № 070/2 від 08.11.2002р., щодо оплати за бе зготівковим розрахунком пов ної суми вартості товару про тягом строку передбаченим до говором, тобто не пізніше 4 міс яців з дня укладання договор у.
Як пояснив директор ТОВ ВКФ “Стимул”, одержаний кредит в они використали на інші потр еби товариства, але в подальш ому, враховуючи дружні стосу нки, мали намір без зазначенн я дати оплатити товар за цим д оговором.
08.10.2003р. ПП ОСОБА_1 направив листа до ТОВ ВКФ “Стимул” та П уАТ “Український інноваційн ий банк” в особі ЗФ ПуАТ “Укра їнський інноваційний банк” щ одо розірвання договору збер ігання № 071 від 28.11.2002р. у зв' язку з невиконанням зобов' язань по оплаті послуг за зберіган ня товару.
09.10.2003р. надійшла відповідь ві д ТОВ ВКФ “Стимул” про неможл ивість оплати послуги за збе рігання товару і про припине ння його пролонгації з 08.11.2003р.
01.11.2003р. на лист щодо розірванн я договору купівлі-продажу № 070/2 від 08.11.2002р. ТОВ ВКФ “Стимул” на дало відповідь про те, що това риство не заперечує проти ро зірвання вказаного договору .
У зв' язку з розірванням до говору купівлі-продажу № 070/2 ві д 08.11.2002р. ПП ОСОБА_1 є повнопр авним власником товару та ро зпорядився ним за свій власн ий розсуд.
26.07.2011р. на адресу ПП ОСОБА_1 надійшла вимога ПуАТ “Украї нський інноваційний банк” в особі Запорізької філії ПуАТ “Український інноваційний б анк” про повернення автомобі льних двигунів на суму 488 245,39 гр н. згідно договору зберіганн я № 071 від 28.11.2002р.
Лише після надходження дан ої вимоги ПП ОСОБА_1 дізна вся, що вказане майно перебув ало в заставі у ПуАТ “Українс ький інноваційний банк” в ос обі ЗФ ПуАТ “Український інн оваційний банк” відповідно д о договору застави № 664/43/1 ZS від 28. 11.2002р., укладеного між ТОВ ВКФ “С тимул” та ПуАТ “Український інноваційний банк” в особі З Ф ПуАТ “Український інноваці йний банк”.
У жодному із пунктів догово ру зберігання № 071 від 28.11.2002р. не б уло вказано, що дане майно пер ебуває в заставі.
Виходячи з наведеного, ПП ОСОБА_1 просить суд відмови ти позивачу в задоволені поз овних вимог.
Крім того, 13.02.2012р. до господарс ького суду надійшло клопотан ня від 10.02.2012р., в якому ПП ОСОБА _1 просить суд відмовити поз ивачу в задоволені позовних вимог у зв' язку з пропущенн ям строку позовної давності.
ТОВ ВКФ “Стимул” (третя особ а), повідомлена про час та місц е розгляду справи в порядку, п ередбаченому ГПК України, в с удове засідання 26.01.2012р., 09.02.2012р. та 13.02.2012р. не з' явилась.
Пояснення на позовну заяву , витребувані судом документ и і документи, що підтверджую ть заперечення проти позову, не надала.
В судовому засіданні 16.01.2012р. п редставник третьої особи О СОБА_3 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.
Питання про визнання явки п редставника ТОВ ВКФ “Стимул” в засідання господарського суду обов' язковою, відповід но до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судо м не вирішувалось.
Матеріали справи свідчать про те, що неявка ТОВ ВКФ “Сти мул” не перешкоджає вирішенн ю спору, отже справу розгляну то відповідно до ст. 75 ГПК Укра їни за наявними в ній матеріа лами.
Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши представни ків сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування позовни х вимог позивач посилається на договір зберігання № 071 від 08.11.2002р., за змістом якого виплив ає, що вказаний договір уклад ений між ПуАТ “Український і нноваційний банк” в особі За порізької філії ПуАТ “Україн ський інноваційний банк” (Ба нк), ПП ОСОБА_1 (Зберігач) і Т ОВ ВКФ “Стимул” (Підприємств о).
Зокрема, у зазначеному дого ворі міститься наступна інфо рмація:
Предметом даного договору є:
а) зберігання товару та прод укції;
б) розгрузка та погрузла тов ару та продукції (п. 1.1 Договору ).
Місцезнаходження товару : м. Запоріжжя, вул. Восточна, 11, вул. Дослідна станція, 47 (п.1.2 Дог овору).
Зберігач зобов' язаний на дати послуги по зберіганню т овару, який належить Підприє мству, перелік яких вказано у специфікації, яка є невід' є мною частиною даного Договор у. Факт передачі товару на збе рігання оформлюється трьохс торонніми актами, підписаним и Підприємством, Зберігачем та Банком. Трьохсторонні акт и (в трьох екземплярах) є невід ' ємною частиною даного дого вору (п.2.1 Договору).
Зберігач забезпечує повне збереження по кількості та я кості цінностей, які знаходя ться на зберіганні (п. 2.2Догово ру).
За першою вимогою Банку збе рігач зобов' язується надат и можливість провести переві рку наявності та стану товар у та продукції, прийнятих на з берігання від Підприємства ( п.2.3 Договору).
Відвантаження товару Підп риємству або продаж товару і ншим особам, в тому числі і Збе рігачу, здійснюється тільки при наявності письмової згод и Банку та при наявності у Під приємства довіреності, з пос лідуючою видачею накладної н а товар та продукцію (п.2.5 Догов ору).
Підприємство зобов' язано своєчасно сплачувати послуг и по зберіганню (п. 2.6 Договору).
Вартість товару, що зберіга ється, визначається за актом передачі товаро-матеріальни х цінностей (п.3.2 Договору).
У випадку порушення Зберіг ачем зобов' язань за п. 2.5 Дого вору, останній сплачує штраф на користь Банку в розмірі по вної вартості товару. Що відп ускалися без письмової згоди Банку (п.4.2 Договору).
За втрату та нестачу продук ції, переданої на зберігання , по вині Зберігача, останній н есе відповідальність в розмі рі вартості втраченої продук ції. Стягнення проводиться в претензійно-позовному поряд ку на підставі акту підписан ого обома сторонами або на пі дставі цього акту проводитьс я взаєморозрахунок. (п. 4.3Догов ору).
Також позивач надав суду ак т прийому-передачі товару "По договору зберігання № 071 від 28. 11.2002р." в якому значиться, що 28.11.2002р . в присутності Банку Власник здав, а Зберігач прийняв на ві дповідальне зберігання това р (автомобільні двигуни відп овідно до Додатку № 1 до догово ру зберігання № 071 від 28.11.2002р.) за а дресою: м. Запорі жжя, вул. Восточна, 11; вул. Дослі дна станція, 47 на умовах догов ору. Акт підписаний ПуАТ “Укр аїнський інноваційний банк” в особі Запорізької філії Пу АТ “Український інноваційни й банк” (Банк), ПП ОСОБА_1 (Зб ерігач) і ТОВ ВКФ “Стимул” (Вла сник).
28.11.2002р. між ПуАТ “Українськи й інноваційний банк” в особі Запорізької філії ПуАТ “Укр аїнський інноваційний банк” (Заставодержатель) та ТОВ “В КФ “Стимул” (Заставодавець) у кладено договір про заставу № 664/43/1 ZS.
Відповідно до п. 1.1 Договору п ро заставу, цей договір забез печує вимоги Заставодержате ля, що випливають з кредитног о договору № 664/43/1 від 28.11.2002р. (а тако ж будь яких додаткових угод д о нього), укладеного між Заста водержателем і Заставодавце м, за умовами якого останній з обов' язаний Заставодержат елю по 27.11.2003р. (включно), повернут и кредит в розмірі 200 000,00 грн., зі сплатою 26 % річних, відсотки за користування ним, а також неу стойку та інші штрафні санкц ії у розмірі і у випадках, пере дбачених кредитним договоро м.
Згідно п. 1.2 Договору про заст аву, для забезпечення своєча сного та в повному обсязі вик онання умов кредитного догов ору Заставодавець надає Ма йно, а саме товари в обігу, зг ідно Додатка № 1, яке знаходить ся за адресою: м. Запоріжжя, ву л. Восточна, 11, м . Запоріжжя вул. Дослідна стан ція, 47.
Оціночна вартість товарів в обігу згідно оцінки ПП “Рег іональне судово-експертне бю ро” (сертифікат № 680/02 від 11.06.2002р.) с кладає 488 245,39 грн., за згодою стор ін заставна вартість складає 416 110,00 грн.
На строк дії цього договору предмет застави залишається у володінні, користуванні та розпорядженні Заставодавця в обсязі, згідно з умовами цьо го договору (п. 1.3 Договору про з аставу).
Відповідно до п. 5.1 Договору п ро заставу, Заставодержател ь набуває права звернути стя гнення та реалізувати майно у наступних випадках:
- якщо у момент настання стр оку виконання зобов' язань з а Кредитним договором вони н е будуть виконані повністю, а бо при повному та частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного дог овору строки суми кредиту; та /або при несплаті або частков ій несплаті в строк сум відсо тків; та/або при несплаті або ч астковій несплаті в строк су м неустойок;
- якщо у 3-денний строк після з агибелі чи пошкодженні перед аного під заставу майна, Заст аводавець не здійснить його заміну у відповідності до п. 4. 1.1 цього Договору.
10.02.2004р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотар іального округу ОСОБА_5 вч инено виконавчий напис № 232, як им запропоновано стягнути з ТОВ “ВКФ “Стимул” суму 229 251,51 грн . заборгованості за кредитни м договором № 664/43/1 від 28.11.2002р. за пе ріод з 28.11.2002р. по 10.02.2004р., та суму вит рат, пов' язаних із здійснен ням виконавчого напису в роз мірі 2 293,00 грн. з вартості застав леного майна. Стягнення звер нути на заставлене майно, згі дно з договором застави № 664/43/1 ZS від 28.11.2002р.
У результаті звернення стя гнення на заставлене майно, н а підставі виконавчого напис у № 232 від 10.02.2004р., заборгованість за кредитним договором (щодо сплати відсотків) було погаш ено частково в сумі 484,45 грн.
У вересні 2009р. позивач знову звернувся до нотаріуса для в идачі дублікату виконавчого напису № 232 від 10.02.2004р., в зв' язку із втратою.
18.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотар іального округу видано дублі кат виконавчого напису № 232, як ий зареєстровано в реєстрі з а № 1519.
21.05.2010р. державним виконавцем Комунарського відділу держа вної виконавчої служби Запор ізького міського управління юстиції Литвинець М.О. ви несено постанову ВП № 16062924 "Про п овернення виконавчого докум енту стягувачеві" у зв' язку з відсутністю у боржника ТОВ “ВКФ “Стимул” майна при прим усовому виконанні виконавчо го напису № 1519 від 10.02.2004р., виданог о Приватним нотаріусом ОСО БА_5, про звернення стягненн я на заставлене майно в рахун ок боргу ЗФАТ “Укрінбанк” в о бсязі 231 544,51 грн.
01.08.2011р. ПП ОСОБА_1 отримав в имогу № 633 від 26.07.2011р., в якій дирек тор ЗФ ПАТ “Укрінбанк” ОСОБ А_6 зазначає, що з огляду на у хилення ТОВ “ВКФ “Стимул” ві д погашення зобов' язань за кредитом банк має намір реал ізувати заставлене майно, у з в' язку з чим прохає ПП ОСО БА_1 повідомити АТ "Укрінбан к" про дату, час та місце коли м ожна буде забрати заставне м айно.
У випадку відсутності заст авленого майна, у відповідно сті до умов договору зберіга ння від 28.11.2002р. № 071, директор ЗФ ОСОБА_6 вимагає у строк до 15.08 .2011р. перерахувати 488 245,39 грн. на ро зрахунковий рахунок № 37393003, ЄДР ПОУ 19361433, МФО 313184, банк отримувача Запорізька філія ПАТ “Укрін банк”, отримувач Запорізька філія ПАТ “Укрінбанк”.
Оцінивши представлені до кази, суд вважає, що в задоволе нні позову слід відмовити з н аступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України, господар ським визнається зобов'язан ня, що виникає між суб'єктом го сподарювання та іншим учасни ком (учасниками) відносин у сф ері господарювання з підстав , передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов 'язана сторона, у тому числі бо ржник) зобов'язаний вчинити п евну дію господарського чи у правлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут риматися від певних дій, а інш ий суб'єкт (управнена сторона , у тому числі кредитор) має пр аво вимагати від зобов'язано ї сторони виконання її обов'я зку.
Підстави виникнення госпо дарських зобов'язань визначе ні в ст. 174 ГК України. Так, госпо дарські зобов'язання можуть виникати:
безпосередньо із закону аб о іншого нормативно-правовог о акта, що регулює господарсь ку діяльність;
з акту управління господар ською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених з аконом, а також з угод, не пере дбачених законом, але таких, я кі йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкод и суб'єкту або суб'єктом госпо дарювання, придбання або збе реження майна суб'єкта або су б'єктом господарювання за ра хунок іншої особи без достат ніх на те підстав;
у результаті створення об'є ктів інтелектуальної власно сті та інших дій суб'єктів, а т акож внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання прав ових наслідків у сфері госпо дарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 с т. 175 ГК України, майново-господ арськими визнаються цивільн о-правові зобов' язання, що в иникають між учасниками госп одарських відносин при здійс ненні господарської діяльно сті, в силу яких зобов' язана сторона повинна вчинити пев ну господарську дію на корис ть другої сторони або утрима тися від певної дії, а управне на сторона має право вимагат и від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.
Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених цим Кодекс ом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК Укра їни.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України в становлено, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться.
До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивіль ного кодексу України з ураху ванням особливостей, передба чених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних дл я належного виконання нею зо бов' язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу. Порушення зоб ов' язань є підставою для за стосування господарських са нкцій, передбачених цим Коде ксом, іншими законами або дог овором.
Застосування господарськи х санкцій до суб' єкта, який п орушив зобов' язання, не зві льняє цього суб' єкта від об ов' язку виконати зобов' яз ання в натурі, крім випадків, к оли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від при йняття виконання зобов' яза ння.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зо бов' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку.
Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и, цивільні права та обов' яз ки виникають із дій осіб, що пе редбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими а ктами, але за аналогією пород жують цивільні права та обов ' язки.
Підставами виникнення цив ільних прав та обов' язків, з окрема, є:
1) договори та інші правочин и;
2) створення літературних, х удожніх творів, винаходів та інших результатів інтелекту альної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матері альної) та моральної шкоди ін шій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов' яз ки можуть виникати безпосере дньо з актів цивільного зако нодавства.
У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов' я зки виникають безпосередньо з актів органів державної вл ади, органів влади Автономно ї Республіки Крим або органі в місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов' я зки можуть виникати з рішенн я суду.
У випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва або договором, підставою в иникнення цивільних прав та обов' язків може бути настан ня або ненастання певної под ії.
Звертаючись до суду з позов ом про стягнення з відповіда ча штрафних санкцій за невик онання відповідачем умов дог овору зберігання, позивач у п озовній заяві (т.1, а.с. 6) посилає ться на договір зберігання № 071 від 08.11.2002р.
Проте, в акті прийому-переда чі товару від 28.11.2002р. за договор ом зберігання № 071 значиться інша дата догов ору - 28.11.2002р. (т.1, а.с. 13).
Згідно ст. 901 ЦК України, за до говором про надання послуг о дна сторона (виконавець) зобо в' язується за завданням дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль ності, а замовник зобов' язу ється оплатити виконавцеві з азначену послугу, якщо інше н е встановлено договором.
Положення цієї глави можут ь застосовуватися до всіх до говорів про надання послуг, я кщо це не суперечить суті зоб ов' язання.
Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК Укра їни виконавець повинен надат и послугу особисто.
Відповідно до ст. 525 ЦК Україн и, одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встано влено, що договір є обов' язк овим для виконання сторонами .
В обґрунтування позивних в имог позивач посилається на те, що за договором зберіганн я № 071 відвантаження товару Пі дприємству (ТОВ “ВКФ “Стимул ”) або продаж товару іншим осо бам, в тому числі і Зберігачу ( ПП ОСОБА_1), здійснюється т ільки при наявності письмово ї згоди Банку (позивача) та при наявності у Підприємства до віреності, з послідуючою вид ачею накладної на товар та пр одукцію (п.2.5 Договору).
Також позивач посилається на п.4.2 Договору, в якому зазнач ено, що у випадку порушення Зб ерігачем (ПП ОСОБА_1) зобов ' язань за п. 2.5 Договору, остан ній сплачує штраф на користь Банку (позивача) в розмірі пов ної вартості товарів, що відп ускалися без письмової згоди Банку.
Отже, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штр аф в розмірі повної вартості товарів, що відпускалися без письмової згоди Банку. В позо вній заяві ця сума визначена позивачем в розмірі 488 245, 39 грн., в иходячи зі змісту Додатку № 1 д о договору № 071 (т.1, а.с.9, зворотні й бік - 12, зворотній бік), в яком у зазначена вартість товару.
Проте, за умовами договору з берігання, вартість товару, щ о зберігається, визначається за актом передачі товаро-мат еріальних цінностей (п.3.2 Дого вору). В акті прийому-передачі товару від 28.11.2002р. за договором зберігання № 071 вартість това ру, що зберігається, сторонам и не визначена (т.1, а.с. 13).
Крім того, ПП ОСОБА_1 (від повідач) письмовим клопотанн ям від 10.02.2012р. просить с уд застосувати позовну давні сть.
Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и, позовна давність - це стро к, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.
Частиною 1 статті 260 ЦК Україн и встановлено, що позовна дав ність обчислюється за загал ьними правилами визначення с троків, встановленими стаття ми 253-255 цього Кодексу.
Згідно ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, п еребіг позовної давності поч инається від дня, коли особа д овідалася або могла довідати ся про порушення свого права або про особу, яка його поруши ла.
За зобов'язаннями з визначе ним строком виконання переб іг позовної давності починає ться зі спливом строку викон ання.
За зобов'язаннями, строк вик онання яких не визначений аб о визначений моментом вимоги , перебіг позовної давності п очинається від дня, коли у кре дитора виникає право пред'яв ити вимогу про виконання зоб ов'язання.
Перебіг строку починаєтьс я з наступного дня після відп овідної календарної дати або настання події, з якою пов' я зано його початок (ст. 253 ЦК Укра їни).
Заперечуючи проти клопот ання відповідача, представни к позивача в судовому засіда нні 13.02.2012р. пояснив, що про поруш ення свого права та відсутні сть у відповідача переданого на зберігання майна Банк діз нався з постанови ВП № 16062924 від 2 1.05.2010р. державного виконавця Ко мунарського ВДВС Запорізько го МУЮ Литвинець М.О. "Про п овернення виконавчого докум енту стягувачеві" у зв' язку з відсутністю у боржника ТОВ “ВКФ “Стимул” майна при прим усовому виконанні виконавчо го напису № 1519 від 10.02.2004р., виданог о Приватним нотаріусом ОСО БА_5, про звернення стягненн я на заставлене майно в рахун ок боргу ЗФАТ “Укрінбанк” в о бсязі 231 544,51 грн. (т.1, а.с . 76).
На думку представника пози вача, трирічний строк з момен ту отримання Банком цієї пос танови не сплинув, тому не спл инула і позовна давність.
В судовому засіданні 13.02.2012р. с удом оглянуто оригінали кред итної справи відносно наданн я кредиту ТОВ "ВКФ "Стимул" за к редитним договором № 664/43/1 від 28. 11.2002р., надану позивачем згідно ухвали суду від 09.02.2012р.
В кредитній справі не вияв илося оригіналу постанови ВП № 16062924 від 21.05.2010р. державного вико навця Комунарського ВДВС Зап орізького МУЮ Ли твинець М.О. "Про повернення виконавчого документу стягу вачеві". В наданій суду позива чем копії цієї постанови (а.с.7 6) не міститься відомостей про дату отримання її позивачем .
Згідно пояснень представн ика позивача в судовому засі данні 13.02.2012р., постанову ВП № 16062924 в ід 21.05.2010р. Банк отримав у травні 2010р.
Доводи позивача про те, що у зв' язку з отриманням Банко м цієї постанови лише в травн і 2010 року не сплинула позовна д авність, не приймаються судо м.
Господарський суд погоджу ється з твердженням позивача про те, що в даному випадку пе ребіг позовної давності почи нається від дня, коли позивач довідався про порушення сво го права. І такою датою в даном у випадку є дата отримання по зивачем постанови ВП № 16062924 від 21.05.2010р. державного виконавця К омунарського ВДВС Запорізьк ого МУЮ Литвинець М.О. "Про повернення виконавчого доку менту стягувачеві". Оскільки , саме у цій постанові зазначе но про відсутність у боржник а ТОВ “ВКФ “Стимул” майна пер еданого на зберігання.
Проте, позивач не враховує н аступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 258 ЦК Укра їни встановлено, що для окрем их видів вимог законом може в становлюватися спеціальна п озовна давність: скорочена а бо більш тривала порівняно і з загальною позовною давніст ю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (ш трафу, пені);
2) про спростування недостов ірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації .
У цьому разі позовна давніс ть обчислюється від дня помі щення цих відомостей у засоб ах масової інформації або ві д дня, коли особа довідалася ч и могла довідатися про ці від омості;
3) про переведення на співвл асника прав та обов'язків пок упця у разі порушення перева жного права купівлі частки у праві спільної часткової вл асності (стаття 362 цього Кодек су);
4) у зв'язку з недоліками прод аного товару (стаття 681 цього К одексу);
5) про розірвання договору д арування (стаття 728 цього Коде ксу);
6) у зв'язку з перевезенням ва нтажу, пошти (стаття 925 цього Ко дексу);
7) про оскарження дій викона вця заповіту (стаття 1293 цього К одексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК Укра їни, неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов'язаний сплатит и у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов'язання.
Отже, за своєю природою заяв лена до стягнення з відповід ача сума є неустойкою (штрафо м).
До вимог про стягнення з від повідача неустойки (штрафу) в розмірі 488 245, 39 грн. застосовуєт ься позовна давність в один р ік.
Дізнавшись про порушення с воїх прав у травні 2010р., позивач звернувся до господарського суду Запорізької області ли ше 29.11.2011р. (т.1, а.с.6), тобто після спл иву позовної давності.
Відповідно до ч.2-5 ст. 267 ЦК Укр аїни, заява про захист цивіль ного права або інтересу має б ути прийнята судом до розгля ду незалежно від спливу позо вної давності.
Позовна давність застосов ується судом лише за заявою с торони у спорі, зробленою до в инесення ним рішення.
Сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними п ричини пропущення позовної д авності, порушене право підл ягає захисту.
Відповідач письмово заяви в про застосування позовної давності по справі № 3/5009/7589/11.
Банком не надано жодних док азів, які б судом могли бути ви знані поважними причинами пр опущення строку позовної дав ності.
Враховуючи викладене, в зад оволенні позову про стягненн я з ПП ОСОБА_1 штрафу в сумі 488 245,39 грн. слід відмовити повні стю.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України суд ові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК Укра їни, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ві дмовити повністю.
Суддя В.М. С оловйов
Рішення господа рського суду набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, якщо апеляційну скаргу не б уло подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.
Повне рішення складено ві дповідно до вимог ст. 82-85 ГПК Ук раїни 17.02.2012р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2012 |
Оприлюднено | 23.02.2012 |
Номер документу | 21487347 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Соловйов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні