Постанова

від 21.02.2012 по справі 10/239

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 10/239

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Головуючого судді: Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів: Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛВ-Холдин г” , м.Київ

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 08.11.2011р.

та рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р.

у справі №10/239 господарського суду мі ста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю „ЛВ-Холдинг” , м. Київ,

до Головного управління екон оміки та інвестицій виконавч ого органу Київської міської ради (Київської міської держ авної адміністрації),

м. Київ,

за участю

про Прокуратури міста Києва,

визнання недійсним догово ру

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю

від прокуратури: Ступак Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" звернулося до Гос подарського суду міста Києва з позовом ( з урахуванням зая в про збільшення позовних ви мог) до Головного управління економіки та інвестицій вик онавчого органу Київської мі ської ради (Київської місько ї державної адміністрації) п ро визнання недійсним з моме нту укладення договору пайов ої участі у створенні соціал ьної та інженерно-транспортн ої інфраструктури міста Києв а № 265 від 16 травня 2008 року, укладе ний між Головним управлінням економіки та інвестицій вик онавчого органу Київської мі ської ради (Київської місько ї державної адміністрації) т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю "ЛВ-Холдинг".

Рішенням господарського с уду міста Києва від 25.07.2011 року у справі № 10/239 в позові ТОВ „ЛВ-Хо лдинг” до ГУ економіки та інв естицій виконавчого органу К МР (КМДА) про визнання недійсн им договору відмовлено повні стю.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 08.11.2011р. у справі № 10/239 апеля ційну скаргу ТОВ „ЛВ-Холдинг ” залишено без задоволення. Р ішення господарського суду м іста Києва від 25.07.2011 р. по справі № 10/239 - без змін.

Не погодившись з прийняти ми у справі судовими актами, Т овариство з обмеженою відпов ідальністю „ЛВ-Холдинг”, м. Ки їв, звернулася до Вищого госп одарського суду України з ка саційною скаргою, в якій, прос ить скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 25.07.2011 року та постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 08.11.2011р. у справі № 10/239 та передати справу на новий розгляд до суду першої інста нції.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що договори укладені в супереч приписам ст. ст. 203, 215 Цив ільного кодексу України та р ішенню КМР від 27.02.2003 р. № 271/431 в реда кції, що діяла на момент уклад ення оскарженого договору, а ле судом на це не було звернут о уваги, що призвело до поруше ння норм матеріального та пр оцесуального права.

Представник відповідача т а прокуратури , що були присут ні в судовому засіданні прот и доводів та вимог касаційно ї скарги заперечують, вважаю ть їх необґрунтованими та бе зпідставними.

Розглянувши матеріали спр ави, касаційну скаргу, заслух авши суддю-доповідача, перев іривши на підставі встановле них фактичних обставин справ и правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та проце суального права, колегія суд дів касаційної інстанції дій шла висновку, що касаційна ск арга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано попередніми с удовими інстанціями, між Тов ариством з обмеженою відпові дальністю “ЛВ-Холдинг” (Забу довник) та Головним управлін ням економіки та інвестицій виконавчого органу Київсько ї міської ради (Київської міс ької державної адміністраці ї) було укладено договір пайо вої участі у створенні соціа льної та інженерно-транспорт ної інфраструктури міста Киє ва № 265 від 16.05.2008 р. Предметом дого вору було визначено сплату З абудовником пайової участі ( внесків) на створення соціал ьної та інженерно-транспортн ої інфраструктури м. Києва, у з в'язку з будівництвом багато функціонального комплексу у складі об'єктів житлового, гр омадського, торговельно-розв ажального призначення і готе льного комплексу з паркінгам и та спортивно-оздоровчої ба зи по вул. Микільсько-Слобідс ькій, 7-9 у Дніпровському район і м. Києва (загальна площа квар тир - 127 624,70 кв.м., загальна площа вбудованих приміщень - 11 586,50 к в.м. (в тому числі офіси - 7 299,30 кв .м., кафе-столова - 662,20 кв.м., магази н - 66,30 кв.м., спортивно-оздоровчи й комплекс - 2 720,40 кв.м., офісне п риміщення - 109,40 кв.м., магазин про мислових товарів - 73,80 кв.м., прод овольчий мінімаркет - 655,10 кв.м.), загальна площа приміщень інж енерного забезпечення компл ексу - 13 358,50 кв.м., загальна площ а паркінгу - 25 625,60 кв.м.).

Відмовляючи у позові , попе редні судові інстанції виход или з того, що в оскаржуваному позивачем договорі сторони дійшли згоди, щодо його предм ету, визначили взяті на себе зобов' язання та встановили порядок виконання умов дого вору, погодили та визначили о бсяг відповідальності за пор ушення його умов, тобто, в ціло му, укладаючи спірний догові р сторони досягли згоди щодо викладених в ньому умов та зм істу даного договору, про що с відчать підписи та печатки о бох сторін про його укладенн я.

Також, суди дійшли до виснов ку про відсутність в договор і, укладеному між сторонами, о знак порушення ст.203 ЦК Україн и.

Судова колегія Вищого гос подарського суду України пог оджується з висновками попер едніх судових інстанцій з ог лядом на наступне.

За приписами ст. 203 Цивільног о кодексу України зміст прав очину не може суперечити цьо му Кодексу, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також моральним засадам суспільст ва. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності. В олевиявлення учасника право чину має бути вільним і відпо відати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у фор мі, встановленій законом. Пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивіль ного Кодексу України, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчинен ня правочину стороною (сторо нами) вимог, які встановлені ч астинами першою - третьою, п ' ятою та шостою ст. 203 цього ко дексу, зокрема: зміст правочи ну не може суперечити цьому К одексу, іншим актам цивільно го законодавства, а також мор альним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, по винна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воле виявлення учасника правочин у має бути вільним і відповід ати його внутрішній волі; пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

При цьому, вирішуючи спір пр о визнання договору недійсни м, суд повинен встановити ная вність тих обставин, з якими з акон пов' язує визнання дого ворів недійсними: відповідні сть договору вимогам закону, додержання встановленої фор ми договору, дієздатність ст орін за договором, у чому конк ретно полягає порушення віль ного волевиявлення та не від повідність його внутрішній в олі учасника правочину, не сп рямованість сторони на реаль не настання правових наслідк ів правочину та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення спору.

Проаналізувавши матеріал и та обставини справи, а також факти встановлені судами по передніх інстанцій під час р озгляду справи , судова колег ія дійшла до висновку про те, щ о наведені позивачем доводи щодо визнання спірного дого ворів недійсними недоведені , необґрунтовані та не є підс тавами , в розумінні вищенаве дених норм права , з якими зако нодавець пов'язує визнання д оговорів недійсними. Крім то го, порушення, про наявність я ких заявлено скаржником, жод ним чином з моменту укладенн я спірного договору не вплин уло на виконання сторонами з обов'язань за ним, не порушил о та не обмежило права позива ча.

З урахуванням викладеног о, колегія суддів вважає, що пі д час розгляду справи фактич ні її обставини встановлені господарськими судами на під ставі всебічного, повного і о б'єктивного дослідження пода них сторонами доказів, висно вки судів першої й апеляційн ої інстанцій відповідають ци м обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильни м застосуванням норм матеріа льного і процесуального прав а.

Щодо доводів касаційної с карги, то вони не спростовуют ь вказаних висновків судів п ершої та апеляційної інстанц ій.

Відповідно до ч. 2 ст.1115 Гос подарського процесуального кодексу України касаційна і нстанція використовує проце суальні права суду першої ін станції виключно для перевір ки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встанов лення у рішенні або постанов і господарського суду.

За приписами ч.2 ст.1117 Госпо дарського процесуального ко дексу України касаційна інст анція не має права встановлю вати або вважати доведеними обставини, що не були встанов лені у рішенні або постанові господарського суду чи відх илені ним, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищенаведен ого, колегія суддів вважає , що прийняте рішення суду першо ї та постанова апеляційної і нстанцій відповідають матер іалам справи та вимогам зако ну, а тому судові акти слід зал ишити без змін, а касаційну ск аргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю „ЛВ-Холдинг” м. Київ - залишити без задоволен ня.

Рішення господарського су ду міста Києва від 25.07.2011 р. та пос танову Київського апеляційн ого господарського суду від 08.11.2011р. у справі №10/239 - без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко

Судді: Н. Акулова

С. Владимиренко