Постанова

від 08.02.2012 по справі 6/451

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012 № 6/451

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: ОСО БА_1 дов. №01/02-99 від 11.05.2011 року

від відповідача: не з' явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Держав ного спеціалізованого видав ництва “Вища Школа”

на рішення Господ арського суду м. Києва

від 17.11.2011 ро ку

у справі № 6/451 (с уддя Ковтун С.А.)

за позовом Закрит ого акціонерного товариства “Віпол”

до Держав ного спеціалізованого видав ництва “Вища Школа”

про стягне ння 253363,58 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовн і вимоги Закритого акціонерн ого товариства “Віпол” до Де ржавного спеціалізованого в идавництва “Вища Школа” про стягнення за надані послуги 253363,58 грн., з яких: 185465,00 грн. основно го боргу, 19066,04 грн. пені, 37673,87 грн. і нфляційних втрат, 11158,67 грн. трьо х процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повн ому обсязі сплачено за вигот овлений та поставлений позив ачем товар.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 17.11.2011 року у справі № 6/451 позов задоволено частково. Стягнуто з державн ого спеціалізованого видавн ицтва “Вища Школа” на корист ь закритого акціонерного тов ариства “Віпол” 196407,43 грн. борг у з урахуванням встановленог о індексу інфляції, 5350,54 грн. трь ох процентів річних, 13577,48 грн. пе ні, 2119,67 грн. державного мита та 197,44 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що на підста ві письмових Угод № 1585 від 19.11.2009 р ., № 1588 від 10.12.2009 р., № 1591 від 15.12.2009 р. пози вач виготовив та поставив ві дповідачу товар на суму 159735 грн ., відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого ут ворилась заборгованість у ро змірі 159735 грн. Крім цього, між ст оронами у спрощеній формі бу ло укладено угоди про полігр афічне відтворення видань, в ідповідно до яких позивач ви готовив та поставив відповід ачу товар на суму 46630 грн., проте відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 21170 гр н., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 25460 г рн. Замовник оплату наданих п ослуг на суму 185465 грн. (159735 грн. +25460 г рн.) не здійснив. Отже, станом н а день розгляду справи забор гованість в розмірі 185465 грн. ві дповідачем не сплачена.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, відповідач зверн увся до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сить скасувати рішення Госпо дарського суду м. Києва від 17.11. 2011 року у справі № 6/451 , та прийня ти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.12.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до про вадження та призначено до ро згляду в судовому засіданні на 18.01.2012 року.

Відповідно до ст. 77 Господар ського процесуального кодек су України у зв' язку з задов оленням клопотання відповід ача про відкладення розгляду справи, та нез' явленням у су дове засідання представника відповідача, колегією судді в ухвалою від 18.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.02.2 012 року.

07.09.2012 року відповідачем через відділ документального забе зпечення Київського апеляці йного господарського суду бу ло подано клопотання про від кладення розгляду справи у з в' язку з неможливістю надат и необхідні докази в обґрунт ування апеляційної скарги.

Розглянувши наведене клоп отання відповідача, колегією суддів відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенці ї про захист прав людини і осн овоположних свобод від 04.11.1950, ра тифікована Україною 17.07.1997, коже н має право на справедливий і публічний розгляд його спра ви у продовж розумного строк у незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов' язків цивільн ого характеру.

Отже, Київський апеляційни й господарський суд зазначає , що розумність тривалості пр овадження по судовій справі повинна бути оцінена в світл і обставин справи та з огляду на наступні критерії: складн ість справи, поведінка заявн ика та відповідних органів, а також предмет спору. Відпові дно до аналізу приписів ст. 6 К онвенції про захист прав люд ини і основоположних свобод, обов' язок швидкого здійсне ння правосуддя покладається в першу чергу на відповідні с уди.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу Укра їни апеляційна скарга на ріш ення місцевого господарсько го суду розглядається у двом ісячний строк з дня постанов лення ухвали про прийняття а пеляційної скарги до провадж ення.

З огляду на викладене, виход ячи зі змісту ст. 77 Господарсь кого процесуального кодексу України та аналізу змісту по зовних вимог по даній справі , Київський апеляційний госп одарський суд відхиляє клопо тання відповідача про відкла дення розгляду справи, оскіл ьки розгляд справи вже відкл адався за клопотаннями предс тавника відповідача, розгляд апеляційної скарги обмежени й процесуальними строками, з окрема ст. 102 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, таке відкладення призвод ить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

Представник позивача в суд овому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив суд відмовити в задовол енні скарги та залишити без з мін оскаржуване рішення Госп одарського суду м. Києва від 17 .11.2011 р. у справі № 6/451 .

Про судове засідання 08.02.2012 ві дповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, пр оте представник останнього н е з' явився, причини неявки н е повідомив.

Стаття 22 ГПК України зобов'я зує сторони добросовісно кор истуватись належними їм проц есуальними правами. Явка в су дове засідання представникі в сторін - це право, а не обов' язок, справа може розглядати сь без їх участі, якщо нез'явле ння цих представників не пер ешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 с татті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання госп одарського суду представник ів обох сторін або однієї з ни х справа може бути розглянут а без їх участі, якщо неявка та ких представників не перешко джає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення ро згляду справи є правом та пре рогативою суду, основною умо вою для якого є не відсутніст ь у судовому засіданні предс тавників сторін, а неможливі сть вирішення спору у відпов ідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з част иною 1 статті 4 ГПК України, ста тті 17 Закону України “Про вико нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”при розгляді с прави частину 1 статті 6 Конвен ції про захист прав людини і о сновоположних свобод, колегі я суддів зазначає, що право ос оби на справедливий і публіч ний розгляд його справи упро довж розумного строку коресп ондується обов' язок доброс овісно користуватися надани ми законом процесуальними пр авами, утримуватись від дій, щ о зумовлюють затягування суд ового процесу, та вживати над ані процесуальним законом за ходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти І спанії”(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матер іали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єкти вного розгляду справи, судов а колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скарг у Державного спеціалізовано го видавництва “Вища Школа” у відсутності представника в ідповідача.

Відповідно до статті 101 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) у процесі перегляду спра ви апеляційний господарськи й суд за наявними у справі і до датково поданими доказами по вторно розглядає справу, так ож апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представника позивача, перевіривши правильність за стосування господарським су дом при прийнятті оскарженог о рішення норм матеріального та процесуального права, Киї вський апеляційний господар ський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між закритим акціонерним т овариством “Віпол”(виконавц ем) та державним спеціалізов аним видавництвом “Вища Школ а”(замовником) було укладено угоди № 1585 від 19.11.2009 р., № 1588 від 10.12.2009 р ., № 1591 від 15.12.2009 р. (далі - Угоди).

Відповідно до п. 1.1 Угод замов ник доручив, а виконавець зоб ов' язався здійснити полігр афічне відтворення видань.

Відповідно до п. 2.2 Угод замов ник здійснює оплату у розмір і 100 % після підписання акту зда чі-приймання готової продукц ії.

Пунктом 4.1 Угод передбачено , що за порушення термінів роз рахунку замовник сплачує вик онавцю штрафну санкцію у роз мірі облікової ставки НБУ ві д суми простроченого платежу .

На виконання своїх зобов'яз ань за Угодами № 1585 від 19.11.2009 р., № 158 8 від 10.12.2009 р., № 1591 від 15.12.2009 р. позивач виготовив та поставив відпо відачу товар загальною варті стю 159 735 грн., що підтверджуєтьс я видатковими накладними, як і наявні в матеріалах справи .

Видаткові накладні підпис ані уповноваженими представ никами позивача та відповіда ча.

Факт отримання відповідач ем товару підтверджується до віреностями на отримання тов арно-матеріальних цінностей , які наявні в матеріалах спра ви.

Також, матеріали справи міс ять акти здавання-приймання робіт та продукції на замовл ення, які підписані повноваж ними представника сторін та скріплені печатками підприє мств.

Крім цього, відповідно до ч . 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається уклад ення господарських договорі в у спрощений спосіб, тобто шл яхом обміну листами, факсогр амами, телеграмами, телефоно грамами тощо, а також шляхом п ідтвердження прийняття до ви конання замовлень, якщо зако ном не встановлено спеціальн і вимоги до форми та порядку у кладення даного виду договор ів.

Між закритим акціонерним т овариством “Віпол”(виконавц ем) та державним спеціалізов аним видавництвом “Вища Школ а”(замовником) у спрощеній фо рмі було укладено угоди про п оліграфічне відтворення вид ань на загальну суму 46630 грн.

На підставі зазначеної усн ої домовленості, позивач виг отовив та поставив відповіда чу товар на суму 46630 грн., що підт верджується видатковими нак ладними, які наявні в матеріа лах справи.

Видаткові накладні підпис ані уповноваженими представ никами позивача та відповіда ча.

Факт отримання відповідач ем товару підтверджується до віреностями на отримання тов арно-матеріальних цінностей , які наявні в матеріалах спра ви.

Відповідач отриманий това р оплатив частково на суму 21170 г рн.

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202-205 Цивільного кодексу У країни було укладено усні уг оди, згідно з якими у відповід ача на підставі ст. 11, ст.ст. 509-626 Ц ивільного кодексу України ви никло зобов' язання щодо спл ати грошових коштів за отрим аний товар.

Оскільки відповідач свої з обов' язання щодо оплати вар тості виготовленого та поста вленого товару не виконав, 28.09.2 010 р. позивач звернувся до відп овідача з претензією № 01/02 125, в я кій вимагав сплатити заборго ваність.

Претензія відповідачем за лишена без відповіді та задо волення.

Позивач зазначає, що відпов ідач оплату щодо виготовлено го та поставленого товару на суму 185465 грн. (159735 грн. +25460 грн.) не зд ійснив, внаслідок чого у оста ннього утворилась заборгова ність у розмірі 185465 грн.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, а рішення суду п ершої інстанції прийнято з д отриманням норм матеріально го і процесуального права, є з аконним і обґрунтованим з на ступних підстав.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться. Одностор оння відмова від виконання з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні», підставою для бу хгалтерського обліку господ арських операцій є первинні документи, які фіксують факт и здійснення господарських о перацій. Первинні документи повинні бути складені під ча с здійснення господарської о перації, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Для контролю та впоряд кування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні» визначено, що первинний доку мент - документ, який містить в ідомості про господарську оп ерацію та підтверджує її зді йснення.

Відповідно до положень п.п. 2.1 ст. 2 Положення “Про документ альне забезпечення записів б ухгалтерського обліку”, затв ердженого наказом Міністерс тва Фінансів України від 24 тра вня 1995 року № 88, первинними доку ментами є документи створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтвер джують господарські операці ї.

Згідно з п.п. 2.4. ст.2 Положення “Про документальне забезпеч ення записів бухгалтерськог о обліку” первинні документи повинні мати такі обов'язков і реквізити: найменування пі дприємства, установи, від іме ні яких складений документ, н азва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обс яг господарської операції, о диниця виміру господарської операції (у натуральному та/а бо вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідаль них за здійснення господарсь кої операції і правильність її оформлення, особистий чи е лектронний підпис або інші д ані, що дають змогу ідентифік увати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень ст. 3 4 ГПК України обставини, які ві дповідно до законодавства по винні бути підтвердженими пе вними засобами доказування, не можуть підтверджуватись і ншими засобами доказування.

Факт отримання відповідач ем товарно-матеріальних цінн остей може підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, в да ному випадку накладною, на як у посилається позивач та дов іреністю на отримання матері альних цінностей, виданою в п орядку, передбаченому Інстру кцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і викори станих довіреностей на одерж ання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінанс ів України № 99 від 16.05.1996р.

Як вже зазначалось вище, поз ивач виготовив та поставив в ідповідачу товар загальною в артістю 185465 грн., що підтверджу ється видатковими накладним и, які наявні в матеріалах сп рави.

Колегією суддів встановле но, що вищезазначені видатко ві накладні оформлені відпов ідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Укра їні» та Положення «Про докум ентальне забезпечення запис ів бухгалтерського обліку» з атвердженого наказом Мініст ерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначе ння обов' язкових в них рекв ізитів, а саме: найменування п ідприємства, установи, від ім ені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарсько ї операції; найменування про дукції; прізвища осіб, відпов ідальних за здійснення госпо дарської операції і правильн ість її оформлення, особисті підписи, що дають змогу ідент ифікувати осіб, які брали уча сть у здійсненні господарськ ої операції.

Видача та оформлення довір еностей на отримання матеріа льних цінностей провадиться на підставі Інструкції про п орядок реєстрації виданих, п овернутих і використаних дов іреностей на одержання цінно стей, затвердженої Наказом М іністерства фінансів Україн и від 16 травня 1996 р. №99 (далі - Інст рукція).

У пункті 2 вказаної інструкц ії вказано, що сировина, матер іали, паливо, запчастини, інве нтар, худоба, насіння, добрива , інструмент, товари, основні з асоби та інші товарно-матері альні цінності, а також немат еріальні активи, грошові док ументи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються пок упцям або передаються безпла тно тільки за довіреністю од ержувачів.

Пунктом 5 Інструкції визнач ено, що довіреність підписує ться керівником та головним бухгалтером підприємства аб о їх заступниками та особами , які на те уповноважені керів ником підприємства. У тих вип адках, коли бухгалтерський о блік ведеться централізован ою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підп исується керівником підприє мства та головним бухгалтеро м централізованої бухгалтер ії або їх заступниками та осо бами, ними на те уповноважени ми.

За пунктом 6 Інструкції при виписуванні довіреності пер елік цінностей, які належить отримати по ній (графа «Найме нування цінностей» у бланку довіреності), наводиться обо в'язково із зазначенням назв и і кількості цінностей для о держання, незалежно від того , чи є такі відомості у докумен тах на відпуск (наряді, рахунк у, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей.

Довіреність на одержання ц інностей є первинним докумен том, що фіксує рішення уповно важеної особи (керівника) під приємства про уповноваження конкретної фізичної особи о держати для підприємства виз начені перелік та кількість цінностей. Без довіреності н е може бути створено інший пе рвинний документ - накладну-в имогу, товарно-транспортну н акладну, видаткову накладу я кий є дозволом для здійсненн я господарської операції з в ідпуску цінностей.

Як вбачається з наявних в ма теріалах справи довіреносте й, які видані на ім' я ОСОБА _2 на отримання останнім мат еріальних цінностей за угода ми, підписані керівником від повідача і головним бухгалте ром та засвідчені печаткою п ідприємства. Також в довірен остях зазначено перелік цінн остей, які належить отримати ОСОБА_2, зазначено наймен ування цінностей, одиниця ви міру.

Отже, довіреності відповід ають вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних до віреностей на одержання цінн остей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів Украї ни від 16 травня 1996 р. №99 .

Факт отримання відповідач ем товару підтверджується ви датковими накладними та дов іреностями на отримання това рно-матеріальних цінностей, які наявні в матеріалах спра ви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належн им чином, тоді як відповідач н е виконав свої зобов'язання щ одо оплати за виготовлений т а поставлений товар, в резуль таті чого у останнього виник ла заборгованість в сумі 185465гр н. (159735 грн. + 25460грн.)

Матеріали справи не містят ь доказів сплати відповідаче м заборгованості у розмірі 1854 65грн.

Факт наявності боргу у відп овідача перед позивачем в су мі 185465грн. належним чином довед ений, документально підтверд жений та відповідачем не спр остований.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вис новком суду першої інстанції , що вимога позивача про стягн ення з відповідача заборгова ності у розмірі 185465грн. є обґру нтованою, отже судом першої і нстанції правомірна була зад оволена.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача пені, к олегія суддів апеляційної ін станції зазначає наступне.

У відповідності до ст. 611 Циві льного кодексу України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема сплата неустойк и.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсн ення господарської діяльнос ті, невиконання або неналежн ого виконання господарськог о зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господа рського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов'язання. Пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день про строчення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України ви значено, що якщо предметом не устойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов' язання або у певній, ви значеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов' язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарсько го кодексу України нарахуван ня штрафних санкцій за прост рочення виконання зобов' яз ання, якщо інше не встановлен о законом або договором, прип иняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань” розмі р пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК Ук раїни, сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Пунктом 4.1 Угод № 1585 від 19.11.2009 р., № 1588 від 10.12.2009 р., № 1591 від 15.12.2009 р. передб ачено, що за порушення термін ів розрахунку замовник сплач ує виконавцю штрафну санкцію у розмірі облікової ставки Н БУ від суми простроченого пл атежу.

Судом першої інстанції зді йснено вірний розрахунок пен і (за письмовими угодами № 1585 ві д 19.11.2009 р., № 1588 від 10.12.2009 р., № 1591 від 15.12.2009 р . на суму 159735 грн.), відповідно до якого підлягає стягненню з в ідповідача пеня у розмірі 13 577, 48грн.

Законодавець поділяє неус тойку на законну і договірну . Необхідною умовою виникнен ня права на неустойку є визна чення у законі чи у договорі у правненої та зобов`язаної ст орони, вид правопорушення за який вона стягується і конкр етний її розмір.

При цьому, відповідно до п. 1 с т. 547 Цивільного кодексу Украї ни всі правочини щодо забезп ечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором п овинні здійснюватися виключ но у письмовій формі.

Оскільки між сторонами уго ди № 1514 від 29.12.2007 р., № 529 від 17.01.2008 р, № 1541 в ід 20.06.2008 р. укладено у спрощений спосіб (усно), то вимога позив ача щодо стягнення пені за ви щевказаними угодами є безпід ставною. Отже, судом першої ін станції правомірно відмовле но в задоволенні пені у розмі рі 5488,56 грн.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача 3% річни х та інфляційних втрат, колег ія суддів апеляційної інстан ції зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передб ачено, боржник не звільняєть ся від відповідальності за н еможливість виконання грошо вого зобов' язання. Боржник, який прострочив виконання г рошового зобов' язання, на в имогу кредитора зобов' язан ий сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції за весь час прост рочення, а також три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції зді йснено вірний розрахунок інф ляційних втрат та 3% річних, ві дповідно до якого підлягає с тягненню з відповідача інфл яційні втрати у розмірі 10942,43 гр н. та 3% річних у розмірі 5350,54 грн. ( враховуючи що строк виникнен ня зобов' язання щодо оплати за виготовлений та поставле ний позивачем товар у відпов ідача виник з 12.10.2010 року).

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відоб ражені обставини, що мають зн ачення для даної справи, висн овки суду про встановлені об ставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають ді йсності і підтверджуються до стовірними доказами, дослідж еними у судовому засіданні, о тже рішення відповідає вимог ам чинного законодавства Укр аїни, ґрунтуються на всебічн ому, повному і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, підстав для його ска сування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державн ого спеціалізованого видавн ицтва “Вища Школа” залишити без задоволення, рішення Гос подарського суду м. Києва від 17.11.2011 року по справі № 6/451 залиши ти без змін.

Матеріали справи № 6/451 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смір нова Л.Г.