Постанова

від 08.02.2012 по справі 46/86

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012                                                                                           № 46/86

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ткаченка Б.О.

суддів:            Федорчука  Р.В.

          Лобаня О.І.

при секретарі                        Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача  -   ОСОБА_1 – дов. № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.;

від відповідача -  ОСОБА_2 – дов. б/н. від 02.02.2012р.

дослідивши матеріали апеляційної скарги            Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

на рішення Господарського суду м. Києва

від   09.12.2011 р.  

у справі № 46/86 (суддя – Омельченко Л.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Київенерго»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва»

про стягнення 88 390,38 грн.

                                                        ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2011 року по справі № 46/86 позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 35 423,51 грн. боргу, 1 321,07 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу та 400,154 грн. 3 % річних. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Київенерго» 373,71 грн. державного мита та 99,18 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 р. скасувати в частині відмови та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

          Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник позивача в поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва 09.12.2011 року по справі № 46/86 в частині відмови і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 06.02.2012 року, представник позивача пояснив, що кошти відповідача зараховувались відповідно до внутрішнього положення позивача, яким передбачено, що в першу чергу погашались інфляційні нарахування та 3% річних, а залишком суми погашалась основна заборгованість.

Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.11.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго») (далі позивач, постачальник) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» (далі – відповідача, абонент) було укладено договір № 1310377, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності абонента для потреб опалення та вентиляції (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання (протягом року) в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року (п. 8.1. договору).

За п. 8.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Звертанням-дорученням та п. 1, 12 додатку № 2  до договору № 1310377 передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно п. 9 додатку № 2 до договору відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділенні теплозбуту оформлену енергопостачальною організацією платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду, який оформлює і повертає один примірник в районний відділ теплозбуту.

Пунктом 10 додатку № 2 до договору встановлено, що обов'язок відповідача щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника теплової енергії згідно з його розрахунком.

Позивач зазначив, що у період з 01.12.2006 року по 01.12.2009 року відповідачу було поставлено теплової енергії загальною вартістю 243 257,79 грн., оплачено ним, станом на грудень 2009 року, було лише 167 378,67 грн., у зв'язку з чим борг Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» склав 75 879,12 грн., на суму якого позивачем було нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

09.12.2011 року позивачем надано довідку про надходження коштів, у зв'язку з частковим погашенням боргу після порушення провадження по справі № 46/86, відповідно до якої станом на час розгляду справи заборгованість відповідача склала 10 879,12 грн. (а.с. 129-130).

Відповідач не погоджується з позивачем, посилаючись на застосування позивачем у грудні 2008 року, січні та лютому 2009 року невірних завищених тарифів на теплову енергію, неправильне зарахування оплат, що проводилися за спірний період та відповідно, невірне визначення періодів прострочення відповідача та надає зустрічний розрахунок ціни позову (а.с. 127-128).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

До 01.12.2008 р. тарифи на теплову енергію, що постачалася відповідачем, були затверджені Розпорядженням КМДА від 31.01.2007 р. № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 (п. 1 дод. № 2 до договору)

Відповідачем здійснювався розрахунок вартості спожитої позивачем теплової енергії у період з 01.12.2008 р. по 09.02.2009 р. на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями КМДА № 1662 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р. та № 127,128 від 05.02.2009 р.

Указами Президента України відповідно № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, 76/2009 від 09.02.2009 р. зазначені розпорядження КМДА були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Розпорядження КМДА № 230 від 02.03.2009 р. з 10.02.2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що у такому випадку необхідно було застосовувати тарифи, затверджені розпорядженнями КМДА № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком першої інстанції, що вартість теплової енергії має становити у грудні 2008 року не 7 835,16 грн., як зазначено в розрахунку позивача, а 7 477,67 грн.; у січні 2009 року не 14 890,79 грн., а 14 121,96 грн.; у лютому 2009 року не 12 238,42 грн., а 11 846,32 грн.

Місцевим судом встановлено, враховуючи вірне застосування тарифів та розрахунок відповідача (а.с. 127-128), що відповідач на момент подачі позову повинен був сплатити, 241 739,37 грн., але сплатив лише 206 315,86 грн.

Також зазначив, виходячи  з матеріалів справи, що невідповідність в сумах та днях прострочення виконання грошового зобов'язання за договором зумовлена тим, що позивач зараховував кошти, що їх сплачував відповідач у спірному періоді в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів.

Колегія судді звертає увагу на позицію, якої дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15 вересня 2011 року за № 5015/1494/11, в якій зазначено, якщо інше не передбачено договором, позивач не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Всі платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, містять призначення платежу «оплата за теплоенергію згідно договору».

Таким чином, позивач повинен був зараховувати кошти відповідно до призначення платежу.

Судова колегія погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що враховуючи розрахунок відповідача, не спростований позивачем, заборгованість за договором на момент подачі позовної заяви складала 35 423,51 грн.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідачем було сплачено в сукупності, відповідно до платіжних доручень (а.с. 109-111), 65 000 грн.

Враховуючи зазначене, Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що заборгованість відповідача з 01.12.2006 року по 01.12.2009 року в розмірі 35 423,51 грн. є погашеною.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія зазначає, оскільки заборгованість відповідача є погашеною, то в цій частині відсутній спір, а тому провадження у справі в зазначеній частині підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що на початок розгляду справи існувало прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, судом першої інстанції розрахована сума 3% річних з простроченої суми – 400,15 грн. та інфляційних нарахувань на суму боргу – 1 321,07 грн.

Колегія суддів провівши перерахунок не може погодитись з даним висновком місцевого суду та визначає наступний розмір 3% річних в сумі 277,46 грн. та інфляційних нарахувань на суму боргу – 816,22 грн.

Враховуючи сплату відповідачем 65 000 грн., заборгованість в розмірі 35 423,51 грн. є погашеною, різниця в сумі 29 576,49 грн. є переплатою.

Господарського суду міста Києва дійшов висновку, що 3 % річних та інфляційні втрати є погашеними за рахунок переплати.

Судова колегія не може погодитись з даним висновком та зазначає, що зарахування коштів відбувається відповідно до призначення платежу.

Таким чином, 3 % річних в сумі 277,46 грн. та інфляційних витрат в сумі 816,22 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Отже, колегія дійшла висновку, що станом на час вирішення спору основний борг відповідачем погашено, предмет спору між сторонами щодо стягнення правомірно визначеної суми заборгованості в розмірі 35 423,51 грн. відсутній, а тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню; 3 % річних в сумі 277,46 грн. та інфляційні витрат в сумі 816,22 грн. підлягають стягненню з відповідача; решта позовних вимог – відхиленню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» є такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 року по справі № 46/86 скасуванню в частині припинених позовних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2011 року по справі № 46/86 скасувати в частині припинених позовних вимог.

3.          Винести в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити частково.

4.          Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Припинити провадження по справі в частині стягнення 35 423,51 боргу.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» (02140, м. Київ, вул. М. Гришка, 8-а, ідентифікаційний код 25408050)  на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційних нарахувань в сумі 816,22 грн. та 3 % річних в сумі 277,46  грн.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» (02140, м. Київ, вул. М. Гришка, 8-а, ідентифікаційний код 25408050)  на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 367,37 грн. державного мита та 97,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Повернути Структурному відокремленому підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187764) з Державного бюджету України 54,78 грн. зайво сплаченого державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 7576 від 17.12.2009 р., оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 46/86.»

5.          Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Діброва» (02140, м. Київ, вул. М. Гришка, 8-а, ідентифікаційний код 25408050)  на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 41,29 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6.          Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7.          Матеріали справи № 46/86 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Ткаченко Б.О.

Судді                                                                                          Федорчук  Р.В.

                                                                                          Лобань О.І.