Постанова

від 27.02.2012 по справі 11/45/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/45/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2012 р.           справа №11/45/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Геза  Т.Д.

суддів:

при секретарі:Кододової  О.В., Малашкевича С.А.

Бабечко А.Д.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дніпроенерго"м. Запоріжжя

на рішення господарського суду

Запорізької області

від02.03.2011 року

по справі№11/45/10

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс"м. Запоріжжя

доПублічного акціонерного товариства "Дніпроенерго"м. Запоріжжя

предмет споруЗобов'язання  вчинити певні дії, за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс" м.Запоріжжя про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 05.08.2009 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс»м. Запоріжжя (далі по тексту скорочена назва - ТОВ «Імекс») звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»м. Запоріжжя (далі по тексту скорочена назва - ВАТ «Дніпроенерго») про зобов'язання відповідача передати позивачу мазутний бак №4 б/в № м 2004900003 вартістю 147 564грн. шляхом допущення повноважених представників ТОВ «Імекс»для здійснення робіт з демонтажу баку на територію Запорізької ТЕС.

Від відповідача до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява, в якій ВАТ «Дніпроенерго»просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 05.08.2009р. до договору від 26.03.2009р. №467.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2011р. по справі №11/45/10 первісний позов задоволено.

У зустрічному позові відмовлено.

Рішення суду у частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що позивач свої  зобов'язання за договором № 467 від 26.03.2009р. виконав належним чином, а саме : здійснив оплату за мазутний бак № 4, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 20.07.2009р. на суму 20 000 гр. та №21 від 18.11.2008р. на суму 127 564 7грн., подав відповідачу проект виконання робіт за даним договором.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо відсутності оплати за бак внаслідок повернення коштів позивачу, посилаючись на те, що повернення коштів не передбачено умовами договору № 467 від 26.03.2009р.

Позивач за зустрічним позовом  підставою для визнання додаткової угоди зазначає її невідповідність ст. 203 Цивільного кодексу України. Припускає, що підпис на третій сторінці оскаржуваного документу не належить директору ТОВ «Імекс»Ладько А.О., а виконаний іншою невідомою особою, тобто особою без належних на те повноважень.

У цій частині рішення  мотивовано тим, що позивач за зустрічним позовом не надав жодного доказу, який би підтвердив ці порушення.

ПАТ «Дніпроенерго»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2011р. у справі №11/45/10 та прийняти нове рішення, відповідно до якого у задоволення позову ТОВ «Імекс»відмовити у повному обсязі.

До апеляційної скарги додано клопотання про заміну сторони у справі ВАТ Дніпроенерго" на ПАТ "Дніпроенерго" на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з зміною найменування, що підтверджується засвідченою копією статуту та свідоцтвом про державну реєстрацію.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.12р. по справі №11/45/10 замінено відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" м. Запоржжя на Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго" м. Запоріжжя (далі по тексту скорочена назва - ПАТ «Дніпроенерго»).

Заявник апеляційної скарги вважає, що підставою для скасування оскаржуваного рішення є невідповідність висновків викладених у рішенні господарського суду, обставинами справи (п. 1, 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Скаржник вважає, що суд не прийняв до уваги пояснення та докази відповідача про те, що первісно 26.03.2009р. сторонами у договорі №467 обумовлено вчинення правочину під відкладальною умовою відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, а вже потім, 05.08.2009р., сторони уклали додаткову угоду до договору, в якій визначили, що оплата за договором здійснюється 100% попередньою оплатою за демонтовані деталі баку на підставі рахунку, виставленого відповідачем ( п. 5 додаткової угоди), а право власності у позивача за демонтовані окремі частини баку виникає в момент підписання видаткових накладних форма м. 20 ( п. 3 додаткової угоди).

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що договір без змін діяв з 26.03.2009р. до 05.08.2009р. і всі документи, якими позивач обґрунтував виконання своїх обов'язків за договором і які були прийняті судом, як належні докази, теж датовані в період дії договору без змін, передбачалось внесених додатковою угодою до 05.08.2009р. Тому скаржник вважає, що на той час передбачалось продаж мазутного баку, а не його частини і передплата мала здійснюватися ТОВ «Імекс»тільки на підставі і відповідно до рахунку, виставленого ПАТ «Дніпроенерго».

Заявник апеляційної скарги також вважає, що судом першої інстанції не вірно розтлумачені і обставини справи, які стосуються повідомлення від 17.09.2009р. про припинення виконання робіт за договором. Зазначає, що повідомлення надіслане Запорізької ТЕС факсимільним зв'язком  17.09.2009р. було спричинено перевіркою Державної екологічної інспекції в Запорізькій області з питань укладених договорів на передачу нафтошламу. Договір на продаж мазутного баку пов'язаний з договором на продаж нафтошламу, що в ньому знаходиться, і реалізація договору з продажу мазутного баку фактично можлива лише за умови продажу або утилізації нафтошламу ( небезпечних відходів). Підчас перевірки Державною екологічною інспекцією встановлено, що підприємство, яке купувало у відповідача нафтошлам (шляхом його відкачки з мазутного баку) не мало відповідної ліцензії у сфері поводження з відходами.

Саме це стало підґрунтям для повідомлених Запорізької ТЕС про припинення робіт оскільки не можна демонтувати і продавати мазутний бак доки в ньому знаходиться небезпечні відходи. Заявник апеляційної скарги вважає, що текст повідомлення, звернення, до позивача свідчить лише про тимчасову неможливість сторін (як ТОВ «Імекс», так і ПАТ «Дніпроенерго) виконувати свої обов'язки за договором, але ніяк не відповідають висновку суду про односторонню відмову відповідача від договору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  складено протокол.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, на адресу сторін ухвали про порушення апеляційного провадження по справі були направлені рекомендованими листами, явка сторін ухвалою про порушення апеляційного провадження не була визначена обов'язковою і враховуючи, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ПАТ «Дніпроенерго»за відсутністю представників сторін по справі.

Дослідивши докази матеріалів справи судова колегія встановила:

Як вбачається  з позову, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу мазутний бак № 4 б/у № М 2004900003 вартістю 147 564 грн., допустив уповноважених представників позивача до здійснення робіт по демонтажу мазутного баку №4 б/у № м 2004900003 на територію Запорізької ТЕС.

Пунктом 1.1 договору №467 від 26.03.2009р. визначено, що  Продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти мазутний бак  № 4 б/у № М 2004900003, який знаходиться на Запорізькій ТЕС, по ціні, згідно специфікації, а саме 147564 грн. Строк виконання цих зобов'язань сторони у договорі не передбачили.

За умовами розділу 2 договору №467 від 26.03.2009р. сторони визначили, що Покупець здійснює демонтаж та самовивіз мазутного баку з території Запорізької ТЕС після перерахування 100% попередньої оплати на протязі строку дії договору. Бак вважається переданим покупцю з дати підписання сторонами видаткової накладної на відпуск баку (ф. м 20). Продавець надає покупцю податкову накладну протягом 5-ти календарних днів по першій події.

Розділом 4 договору №467 від 26.03.2009р. сторони передбачили «Порядок оплати», а саме «Оплата по договору здійснюється шляхом перерахування 100% попередньої оплати за бак, який знаходиться на Запорізькій ТЕС згідно до специфікації №1, згідно виставленого продавцем рахунку. Днем оплати є надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Розділом 9 договору  сторони передбачили, що строк дії договору з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишилися невиконаними.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст.1 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного засобу захисту є наявність, доведена належним у розумінні ст..34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов.

- наявність у позивача певного суб'єктивного права - об'єкту судового захисту;

- порушення (не визнавання) цього права з боку відповідача;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування  діючим законодавством та адекватно наявному порушенню).

Відсутність або недоведеність будь якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволенні позову.

Позивач як на підставу позову в даній справі посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 467 від 26.03.2009р., тобто позивач повинен довести, що він свої  зобов'язання за договором виконав і у нього виникло право  власності на мазутний бак № 4 згідно до умов договору .

05.08.2009р. сторони уклали додаткову угоду №2 до договору № 467 від 26.03.2009р.

Тобто, договір без змін діяв з 26.03.2009р. по 05.08.2009р. і всі документи, якими позивач обґрунтовував виконання своїх зобов'язань за договором теж датований за цей період. За умовами договору у цей період продаж мазутного баку № 4 був можливий лише за умови 100% попередньої оплати всього мазутного баку і попередня оплата повинна була бути здійснена позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював оплату без отримання рахунку частково платіжним дорученням №16 від 20.07.2009р. на суму 20 000грн., які відповідач повернув позивачу як безпідставне отримані ( не відповідає умовам договору в частині 100% передоплати ).

Після внесення 05.08.2009р. сторонами змін до договору № 467 від 26.03.2009р. мазутний бак мав передаватися подетально, тобто частинами, а оплата мала здійснюватися на підставі 100% передоплати за демонтовані частини баку на підставі рахунку, виставленого до оплати продавцем.

Як вбачається з доказів матеріалів справи, демонтаж баку не здійснювався у зв'язку з тим, що бак заповнений нафтошламами і, відповідно, рахунок не виставлявся.

Позивач здійснював оплату без отримання рахунку платіжним дорученням №21 від 18.11.2009р. на суму 127 564 грн. Зазначену суму відповідач також повернув позивачу, як безпідставно отриману.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти за мазутний бак сплачені позивачем.

За доказами матеріалів справи, кошти за мазутний бак не сплачені, тобто позивач не  набув права власності на спірне майно за договором № 467 від 26.03.2009р.- мазутний бак № 4 б/у № М 2004900003.

Судова колегія апеляційної інстанції, виходячи з встановлених апеляційною інстанцією обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів дійшла до висновку, що у позивача немає права вимагати від відповідача передачі йому мазутного баку №4 вартістю 147 564 грн., оскільки позивачем не доведено наявності права власності на це майно на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги, щодо передачі майна –мазутного баку № 4 на суму 147 564 грн. -  заявлені правомірно.

Судом першої інстанції у частині позовних вимог неповно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є  підставою для скасування рішення у цій частині. ТОВ «Імекс»м. Запоріжжя відмовляється у задоволенні позовних вимог.

За матеріалами справи, відповідач за первісним позовом ВАТ «Дніпроенерго»м. Запоріжжя (на дату розгляду справи апеляційної інстанції ПАТ «Дніпроенерго»м. Запоріжжя) звернулося з зустрічним позовом до ТОВ «Імекс»м. Запоріжжя про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 05.08.2009р. до договору № 467 від 26.03.2009р., укладеною між ВАТ «Дніпренерго»м. Запоріжжя і ТОВ «Імекс»м. Запоріжжя на продаж мазутного баку № 4 б/у, який знаходиться на Запорізькій ТЕС ВАТ «Дніпроенерго».

Позивач за зустрічним позовом вважає, що зазначена додаткова угода підлягає визнанню недійсною, як така, що не відповідає вимогам ст. 203, ч. 2 ст. 207  Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України.

Позивач зазначає, що в преамбулі додаткової угоди, зі сторони покупця уповноваженою особою є директор Ладько А.О., як на сторінці три додаткової угоди підпис зі сторони ТОВ «Імекс»іншої невідомої особи, тобто особою без належних на те повноважень – спеціальної правосуб'єктності. Доказів, які б підтверджували припущення позивача з цих питань до матеріалів не надано.

Тому позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню за недоведеністю позовних вимог. У цій частині рішення підлягає залишенню без змін, за мотивами, викладеними у постанові.  

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,-

                                        П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.11р. по справі №11/45/10 скасувати частково, у частині задоволення первісного позову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс»м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»м. Запоріжжя, про зобов'язання відповідача передати позивачу мазутний бак №4 б/у № М 2004900003 вартістю 147 564 грн. допустивши уповноважених представників позивача для здійснення робіт по демонтажу мазутного баку № 4 б/у № М 2004900003 на територію Запорізької ТЕС - відмовити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс»м.Запоріжжя (69114,  м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 27/227, код ЄДРПОУ 23879087, рахунок 26002002731701 в ЗФ РУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 313731) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" ( 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872, п/р 26002301000076 в філії Запорізького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" м. Запоріжжя) витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 737,32 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс»м.Запоріжжя повернути господарському суду Запорізької області накази від 22.03.10р. по справі №11/45/10 без виконання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого  господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          Т.Д.  Геза

Судді:          О.В. Кододова

          С.А. Малашкевич

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

                1. ГСЗО