Постанова

від 05.10.2006 по справі 33/369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/369

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05.10.06 р.                                                                             Справа № 33/369

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новікової Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк

про стягнення 9925грн.38коп.

за участю представників:

від позивача: Котов К.Ю., дов. від 09.08.2006р. №98.

від відповідача: Гладченко О.В., дов. від 22.08.2006р.

Прокурор: Пилявець О.О., посвідчення 2763.

На підставі статі 150 Кодексу адміністративного судочинства України з 21.09.2006р. по 05.10.2006р. було оголошено перерву.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Пролетарського району м. Донецька звернувся в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька із позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на норми пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р., Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. та Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663); копії розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р.

За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 9925грн.38коп, яка утворилась внаслідок несплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача за 2005р.

Ухвалою від 26.07.2006р. було відкрите провадження в адміністративній справі №33/369 та призначено попереднє засідання на 10.08.2006р.

На підставі статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неможливістю продовження розгляду адміністративної справи суддею Дучал Н.М. до розгляду справи був залучений інший суддя. За нормами вищеназваної статті Кодексу судовий розгляд адміністративної справи розпочався спочатку, оскільки було залучено під час судового розгляду нового суддю.

У підготовчому засіданні від 10.08.2006р. представнику позивача було роз'яснено його права та обов'язки та повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від заявлених вимог.

Представник відповідача в попереднє засідання не з'явився, документи, витребувані судом не надав. Разом з тим, як вбачається з повідомлення про вручення поштового повідомлення від 27.07.2006р. відповідач отримав ухвалу суду 01.08.2006р.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку ухвалою від 10.08.2006р. суд витребував від відповідача документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі та вдруге викликав представників сторін та прокурора у попереднє засідання 31.08.2006р.

У засіданні від 31.08.2006р. представник відповідача не визнав заявлені вимоги.

У відзиві від 30.08.2006р. відповідач, не погоджуючись із заявленими вимогами, посилався на наступне.

Позивач посилається лише на загальні норми законодавства, яким регулюються питання пенсійного забезпечення.

У розумінні статті 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. відповідач підпадає під визначення платників, перелічених у частині 1 статті 1 цього Закону.

Об'єктом оподаткування таких платників, згідно частини 1 статті 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. є фактичні витрати на оплату праці працівників.

Абзацом 7 частини 1 статті 4 встановлено, що для платників фіксованого сільськогосподарського податку, розмір збору визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування. На 2005-2006р.р. ця ставка дорівнює 20% від загальної 32,3% від фонду оплати праці, а саме – 6,7% від фонду оплати праці.

Підпунктом 5 пункту 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. передбачено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи за найманих працівників за спеціальною ставкою, визначеною Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк як платник фіксованого сільськогосподарського податку сплачує до Пенсійного Фонду України збір, у розмірі, визначеному абзацом 7 частини 1 статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. та не зобов'язане вносити інші платежі.

Крім того, пунктом 6.9 Розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) визначено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оскільки сума, зазначена у позові не пройшла, встановлений законодавством порядок її визначення, узгодження, відповідача вважає, що прокурор діяв з порушенням норм частини 2 статті 19 Конституції України.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 31.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 21.09.2006р.

На підставі статі 150 Кодексу адміністративного судочинства України з було оголошено перерву до 05.10.2006р.

У судовому засіданні 05.10.2006р. позивач, не погоджуючись із запереченнями відповідача щодо застосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., пояснив, що норми вказаного Закону мають застосовуватись лише до нарахуванням пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум відшкодування.

Під час судового розгляду були досліджені: розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р.; Положення про Управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах; розрахунок суми боргу; Статут СТОВ „Птахофабрика „Пролетарська”; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; відгук від 30.08.2006р.; довідки, які підтверджують пільговий характер праці, - №136 від 18.07.2002р., №7 від 13.05.1999р., №58 від 18.03.2002р., від 20.01.2005р., від 22.02.2005р., від 16.03.2004р., №17 від 01.07.2000р.; довідки про отримання пенсій на пільгових умовах; відомості про виплату пенсій за період з січня 2005р. по грудень 2005р.

Заслухавши доводи сторін та прокурора, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Працівникам Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк (громадянам Жук М.І., Бодрих Т.Є., Афанасьєва Г.Л., Костюк А.Є., Морозова К.М., Сопачев В.Л., Сурков М.В.) було призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах згідно пунктів “б” - „з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у відповідності зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р.

Вказаний закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як зазначено у пункті 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим законом.

Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Дійсно статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р. передбачено, що для платників фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування.

Спеціальна ставка встановлюється у 2005-2006 роках у розмірі 20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим цього пункту, та підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках до досягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. А саме - 20 відсотків від 32,3% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону.

За загальним правилом, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Проте обов'язок сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначений абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р.

Цей абзац визначає, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р. після слів "визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону" був доповнений словами "крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку" на підставі Закону України №2613-IV від 31.05.2005р., норми якого набрали чинності лише з 01.01.2006р.

Тому суд не приймає посилання відповідача на звільнення його від обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з січня по грудень 2005р.

Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція), затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) врегульований порядок відшкодування підприємствами витрат пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 цієї ж Інструкції визначено, що повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 наведеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Заперечуючи проти задоволення позовних, відповідач посилається на пункт 6.9 Розділу 6 Інструкції, який визначає, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

В даному випадку - це норми преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., яка зазначає, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання відповідача про порушення прокурором механізму узгодження та визначення суми відшкодування.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

На адресу відповідача були надіслані розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р.

Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначених працівникам відповідача, що підлягає відшкодуванню останнім, за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Згідно із пунктом 6.10 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідач плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп. не сплатив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп.

Керуючись нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997р., Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р., Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663), статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 51, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Пролетарська” м. Донецьк (83033, м. Донецьк, вул. Фабрична, буд. 1, ЄДРПОУ 30950942) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька (83044, м. Донецьк, пл.. Героїв Сталінграду, буд. 1, ЄДРПОУ 21955468) суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за січень-грудень 2005р. в сумі 9925грн.38коп.

У судовому засіданні 05.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 10.10.2006р.

Суддя                                                                                              Новікова Р.Г.           

Надруковано5 примірників:

1 – до справи,

1 – позивачу,

1 – відповідачу;

2 - прокуратурі