37/328
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.06 р. Справа № 37/328
10 годин 50 хвилин
Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні
у приміщенні господарського суду Донецької області у присутності позивача
(м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет 210)
за позовом державної податкової інспекції у м. Торезі
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез
про стягнення податкового боргу у загальній сумі 1396 грн. 94 коп., з якого:
1. податок на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп.,
2. податок з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп.
Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна
при секретарі судового засідання Шкурідіній І. О.
Представники:
від позивача: Бікбаєва А.Р. – за дов.,
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області 12 жовтня 2006 року позивачем була заявлена позовна заява № 2394/10-012-3 від 11 жовтня 2006 року (арк. справи 3-6) з урахуванням уточнень позовних вимог(арк. справи 51) до відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез про стягнення податкового боргу у загальній сумі 1396 грн. 94 коп., з якого: податок на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп.; податок з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп., розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий господарському суду Донецької області.
12 жовтня 2006 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/328 та призначено попереднє судове засідання на 25 жовтня 2006 року. Зазначену ухвалу суду відповідач отримав 16 жовтня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 50).
25 жовтня 2006 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач на попереднє судове засідання 25 жовтня 2006 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 12 жовтня 2006 року не виконав, причини не явки на попереднє судове засідання не повідомив. Ухвалою від 25 жовтня 2006 року (арк. справи 47) суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/328 до судового розгляду на 2 листопада 2006 року. Також, у попередньому судовому засіданні 25 жовтня 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для державної податкової інспекції у м. Торезі та для відповідача - відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез. Відповідно до примітки на повістці суду (арк. справи 39) перший заступник голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез з судовою повісткою ознайомлений, але від підпису відмовився.
Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відміткум на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання, тому зважаючи на підпис першого заступника голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез на повістці, він вважається повідомленим про дату та час судового засідання належним чином.
Під час судового розгляду 2 листопада 2006 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач на судовий розгляд не з'явився, причин не з'явлення суду не повідомив, примирення сторони не досягли.
Позивач –державна податкова інспекція у м. Торезі є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Позивач у позовних вимогах зазначив, що податкова заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 1396 грн. 94 коп., з якої податок на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп.; податок з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп., виникла на підставі виникла на підставі самостійно задекларованих та узгоджених відповідачем сум податків та зборів, а також у зв'язку з донарахуванням податковим органом податків, застосуванням штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення податкового законодавства, яке відповідачем не оскаржувалося.
Відповідач - відкрите акціонерне товариство „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез зареєстрований розпорядженням голови міської ради народних депутатів № 650р від 27 грудня 1995 року (арк. справи 8) як юридична особа за адресою: м. Торез, вул. Широка, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 9). Згідно довідки державного реєстратора (арк. справи 21-22) відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 05744644. Відповідно до статуту (арк. справи 34-44) відповідач зареєстрований за адресою: м. Торез, вул. Широка. Відповідно до довідки форми № 4-ОПП № 292/29-014-1 від 5 липня 2006 року (арк. справи 10) відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Торезі з 9 лютого 1996 року. До матеріалів справи позивачем наданий акт 3 90/24-012-1 від 23 листопада 2005 року (арк. справи 20) опису активів. Відповідно до витягу з державного реєстру застав рухомого майна (арк. справи 23) 22 березня 2004 року був внесений запис про заставу рухомого майна відповідача з терміном дії до 21 березня 2009 року. Позивачем до матеріалів справи наданий лист Торезького бюро технічної інвентаризації № 241 від 4 липня 2006 року (арк. справи 24) в якому зазначено, що за відповідачем нерухому майно не зареєстроване. Згідно листа № 9/15-4315 від 20 червня 2006 року (арк. справи 25) за відповідачем автотранспорт не значиться. До матеріалів справи позивачем наданий акт обстеження місцезнаходження від 23 жовтня 2006 року (арк. справи 45), в якому зазначено, що відповідач знаходиться по юридичній адресі, тобто за адресою: м. Торез, вул. Широка.
Представник позивача клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).
Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 – ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закон визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення – рішення або після закінчення адміністративного чи судового оскарження при незгоді платника податків з визначеними податковим органом сумами податків (зборів) та штрафних (фінансових) санкцій.
Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності податкового боргу відповідача перед бюджетом та встановлено наступне.
Сума заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 1292 грн. 12 коп. склалася з наступного:
1118 грн. 72 коп. – основний платіж, з якого:
- 18 грн. – нараховано згідно податкового повідомлення – рішення № 0001562310/0 від 27 лютого 2006 року (арк. справи 14), яке було прийняте на підставі акту перевірки № 00133/2310/5744644 від 17 лютого 2006 року. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 25217-3 (арк. справи 14);
- 33 грн. - нараховано згідно податкового повідомлення – рішення № 0001552310 від 20 вересня 2005 року (арк. справи 53), яке було прийняте на підставі акту перевірки № 00133/2310/5744644 від 17 лютого 2006 року. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 14);
- 1067 грн. 72 коп. – заборгованість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2006 року – 1090 грн. 16 коп., згідно рішення № 10/24-014 від 22 серпня 2005 року про розстрочку (арк. справи 54), прийнятого на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 4 серпня 2005 року по справі № 32/147Б (арк. справи 11), якою була затверджена мирова угода від 2 серпня 2005 року (арк. справи 12) між боржником – ВАТ „Торезький машинобудівний завод” та кредиторами. Відповідно до зазначеної мирової угоди податок на додану вартість в сумі 8200 грн. 04 коп. підлягає розстрочці на 60 місяців по 136 грн. 27 коп. щомісяця. Відповідачем зазначена сума боргу була частково сплачена в розмірі 22 грн. 44 коп. Таким чином, сума залишку за зазначені місяці склала 1067 грн. 72 коп.;
- 170 грн. 12 коп. – штрафні санкції, засновані позивачем та визначені в податкових повідомленнях – рішеннях:
- № 0000261540/0 від 20 січня 2006 року (арк. справи 13) – 10 грн. 33 коп., яке було прийняте за затримку на 7 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 103 грн. 30 коп. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 27 січня 2006 року, про що свідчить його корінець (арк. справи 13). Відповідачем частково була сплачена зазначена сума штрафних санкцій в розмірі 10 грн. 21 коп. Таким чином, сума залишку склала 0,12 грн.;
- № 0001562310/0 від 27 лютого 2006 року (арк. справи 14) – 170 грн., яке було прийняте на підставі акту перевірки № 00133/2310/5744644 від 17 лютого 2006 року. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 25217-3 (арк. справи 14);
- 3 грн. 28 коп. – пеня, нарахована позивачем за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених зобов'язань згідно статті 16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Сума заборгованості по податку з доходів найманих працівників в розмірі 104 грн. 82 коп. склалася з наступного:
- 34 грн. 94 коп. – основний платіж, донарахований позивачем згідно податкового повідомлення – рішення № 0000241710/0 від 27 лютого 2006 року (арк. справи 15), яке було прийняте на підставі акту перевірки № 00133/2310/5744644 від 17 лютого 2006 року. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 25217-3 (арк. справи 15);
- 69 грн. 88 коп. – штрафні санкції, засновані позивачем та визначені в податковому повідомленні – рішенні № 0000241710/0 від 27 лютого 2006 року (арк. справи 15), яке було прийняте на підставі акту перевірки № 00133/2310/5744644 від 17 лютого 2006 року. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 25217-3 (арк. справи 15).
Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку вищезазначених податкових повідомлень – рішень відповідачем суду не надано.
Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Згідно вказаного підпункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону відповідачу була надіслана перша податкова вимога № 1/42 від 12 жовтня 2001 року (арк. справи 16), яка у зв'язку з неможливістю вручення, була розміщена на дошці оголошень 20 листопада 2001 року, про що свідчить акт № 2/24-014-16 (арк. справи 17).
14 листопада 2001 року відповідачу була надіслана друга податкова вимога за № 2/158, (арк. справи 18), яка у зв'язку з неможливістю вручення, була розміщена на дошці оголошень 19 грудня 2001 року, про що свідчить акт № 6/24-013-16 (арк. справи 19).
Відповідно до акту звірки (арк. справи 52) станом на 1 жовтня 2006 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1396 грн. 94 коп. Відповідно до витягу з особового рахунку (арк. справи 28-33) за відповідачем станом на 23 жовтня 2006 року рахується заборгованість у загальній сумі 1396 грн. 94 коп., з якої: податок на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп.; податок з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп.
Виходячи з вищезазначеного суд дійшов до висновку, що сума заявленої позивачем заборгованості сторонами узгоджена, повноваження щодо звернення до суду податкового органу, право на примусове стягнення заявленої суми підтверджені та відповідають вимогам закону, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до юридичної особи, що не є суб'єктом владних повноважень, та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.
Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, статтею 67, пунктом 1 частини 2 статті 92, статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і доповненнями, підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов державної податкової інспекції у м. Торезі до відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез про стягнення податкового боргу у загальній сумі 1396 грн. 94 коп., з якого:
1. податок на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп.;
2. податок з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез (86600, м. Торез, вул. Широка, код ЄДРПОУ 05744644, рахунки 26009301460164, 26046308460164, 98060301460164 в філії відділення „Промінвестбанку” у м. Торезі, МФО 334282) на користь Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість на суму 1292 грн. 12 коп., у тому числі основний платіж – 1118 грн. 72 коп., штрафні (фінансові) санкції – 170 грн. 12 коп., пеня - 3 грн. 28 коп., на рахунок 31113029600084, код платежу 14010100, банк отримувача УДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24165160.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез (86600, м. Торез, вул. Широка, код ЄДРПОУ 05744644, рахунки 26009301460164, 26046308460164, 98060301460164 в філії відділення „Промінвестбанку” у м. Торезі, МФО 334282) на користь місцевого бюджету заборгованість по податку з доходів найманих працівників на суму 104 грн. 82 коп., у тому числі основний платіж – 34 грн.94 коп., штрафні (фінансові) санкції – 69 грн. 88 коп., на рахунок 33211800600084, код платежу 11010101, банк отримувача УДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24165160.
Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні 2 листопада 2006 року в присутності представника позивача у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210)
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Яманко В.Г.
вик. Тумасова О.А.
т. 3056106
Надруковано 3 примірника:
1. Позивачу – 1.
2. Відповідачу – 1.
3. До справи – 1.
Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 220280 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні