Рішення

від 12.03.2012 по справі 24/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.12 р. Сп рава № 24/96

Господарський суд Донець кої області у складі судді По пкова Д.О., при секретарі судов ого засідання Тимченко М.Ю., ро зглянувши у відкритому судов ому засіданні матеріали спра ви

за позовною заявою: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Хюпо Альпе - Адріа - Ліз инг”, м. Київ, ідентифікаційни й код 35378830

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Донгруп”, м. Донецьк, іденти фікаційний код 34899204

про: стягнення збитків у су мі 179848,29грн.

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю № 9 від 16.01.2012р.);

від Відповідача - ОСОБА _2 (за довіреністю №2 від 13.02.2012р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгля д здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань , а 12.03.2012р. - за допомогою техніч них засобів аудиофіксації зг ідно клопотання Відповідача .

Згідно із ст.77 ГПК України ро згляд справи відкладався з 30.0 1.2012р. на 14.02.2012р., з 14.02.2012р. на 28.02.2012р., з 28.02.2012 р. на 12.03.2012р.

У судовому засіданні 12.03.2012р. с уд виходив до нарадчої кімна ти для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою від повідальністю „Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг”, м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Госпо дарського суду Донецької обл асті із позовною заявою до То вариства з обмеженою відпові дальністю „Донгруп”, м.Донец ьк (далі - Відповідач), про ст ягнення за договором фінансо вого лізингу №086-10/2008 від 16.10.2008р. пен ю у розмірі 25160,55 грн., збитків в р озмірі 179 848,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на н еналежне виконання Відповід ачем грошових зобов' язань з а договором фінансового ліз ингу №086-10/2008 від 16.10.2008р., у зв' язку з чим утворились підстави дл я нарахування пені, а також на понесені витрати, пов' язан і із вилученням предмету ліз ингу за виконавчим написом н отаріуса, які зумовили висув ання вимог про відшкодуванн я збитків.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав дого вір фінансового лізингу №086-10/20 08 від 16.10.2008р. з додатками та дода тковими угодами, докази вист авлення та направлення рахун ків, виконавчий напис від 27.01.2011р ., постанову про закінчення ви конавчого провадження, прете нзію №1385, акт державного викон авця від 03.03.2011р., договір №135 про н адання послуг з ремонту від 2 2.02.2011р., договір від 01.03.2010р., акти ви конаних робіт за ним, акт про н адання послуг, правоустановч і документи, нормативно обґр унтувавши свої вимоги ст.ст. 22 , 610, 611 Цивільного кодексу Украї ни, ст.225 Господарського кодек су України та ст.ст. 7, 14 Закону У країни «Про фінансовий лізин г».

Позивачем під час первісно го розгляду справи надані до даткові документи для залуче ння до матеріалів справи (а.с.а .с.102-109, 113 т.1)

Відповідач під час первіс ного розгляду справи надав з аперечення від 27.07.2011р. (а.с.а.с.107-109 т .1), яким проти позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 179848,29грн. заперечував, вказ уючи на недоведеність всіх е лементів складу цивільно-пра вового порушення, сприяння в ласними діями Позивача збіль шенню своїх витрат.

Під час повторного розгляд у справи в частині стягнення збитків у сумі 179848,29грн., запров адженого постановою Вищого г осподарського суду України в ід 21.12.2011р., Позивачем надані дод аткові документи (а.с.а.с.20-22 т.2), а Відповідачем був надано від зив від 14.02.2012р. (а.с.30 т.2), якими розг лядувані вимоги щодо збитків були визнанні повністю, хоча довіреність №2 від 13.02.2012р. (а.с.31 т. 2) не передбачала вчинення так их повноважень.

В подальшому Відповідачем надані письмові пояснення № 2802/1 від 28.02.2012р. (а.с.а.с.42, 43 т.2), якими пр оти позовних вимог заперечив у повному обсягу, посилаючис ь на: недоведеність факту про ведення Позивачем ремонтних робіт до моменту вилучення п редмету лізингу державним ви конавцем та недоведеність зв ' язку між витратами з транс портування та вилученим пред метом лізингу та не вчинення правочину з розірвання дого вору фінансового лізингу до виконавчого напису.

Також до матеріалів справи були надані витребувані суд ом на виконання вказівок Вищ ого господарського суду Укра їни, викладених в постанові в ід 21.12.2011р., засвідчені копії мат еріалів виконавчого провадж ення (а.с.а.с.5-19 т.2) та засвідчені копії заяви з всіма додаткам и, на підставі яких був вчинен ий виконавчий напис відносно вилучення предмету лізингу . (а.с.а.с.48-112 т.2).

У судовому засіданні 12.03.2012р. п редставник Позивача підтрим ав свої позовні вимоги, вказу ючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на їх під твердження та пояснюючи на з апитання суду про нездійснен ня відмови Лізингодавцем від договору фінансового лізинг у до момент вчинення виконав чого напису про вилучення пр едмету лізингу.

Представник Відповідача п ідтримав свою остаточну пози цію, викладену в поясненнях № 2802/1 від 28.02.2012р. (а.с.а.с.42, 43 т.2).

Суд вважає за можливе розгл янути спір за наявними в спра ві матеріалами, оскільки їх ц ілком достатньо для правильн ої юридичної кваліфікації сп ірних правовідносин, тим біл ьше, що 12.03.2012р. добігає кінця про цесуальний строк розгляду сп рави.

Вислухавши у судовому засі данні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду пози вачем доказів в порядку ст. 43 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2008р. між Позивачем (Лізинго давець) та Відповідачем (Лізи нгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 086-10/2008 (а.с.а.с. 19-27 т.1), згідно умов з гідно умов п. 1.1. якого Лізингод авець передає Лізингоодержу вачу, а Лізингоодержувач отр имує від Лізингодавця в плат не користування на умовах фі нансового лізингу гусенични й екскаватор DOOSAN SOLAR 340LC-V вартістю 1 140 147,32 грн. (а.с.28 т.1).

Пунктом 3.4. договору на Лізин гоодержувача покладено обов ' язок зі сплати Лізингових платежів відповідно до Графі ку платежів (а.с.31 т.1), щомісяця н а підставі рахунку Лізингода вця, направленого на електро ну адресу Лізингоодержувач а.

Положеннями п. 18.1. сторони ви значили перелік випадків, у р азі настання яких договір мо же бути розірваний в односто ронньому порядку Лізингодав цем, серед яких - несплата Лі зингоодержувачем у строк, що перевищує 30 календарних днів , від встановленої відповідн о до договору дати платежу, бу дь-який із платежів, що підляг ає до сплати за договором (вк лючаючи пені й штрафи); не вик ористання Лізингоодерджува чем предмету лізингу належни м чином, тобто - в порушення в имог п.п. 6.3.1.-6.3.3. договору. При цьо му, згідно п.18.2. договір вважаєт ься розірваним з дня, який заз начений в листі про припинен ня дії договору, але не раніше , ніж через тиждень від дня від правлення письмового повідо млення іншій стороні.

Згідно п.19.1. договору фінансо вого лізингу Лізингоодержув ач повинен повернути предмет лізингу Лізингодавцю і пере дати всю пов' язану з ним док ументацію протягом 10 днів з мо менту розірвання договору, п ри недотримані чого за умова ми п. 19.2. Лізингодавець має прав о без будь-яких додаткових пр оцедур у будь-який час забрат и предмет лізингу у Лізингоо держувача і за своїм розсудо м користуватися і розпоряджа тися ним без усяких обмежень .

Як встановлено п.19.3. договору фінансового лізингу час і мі сце повернення предмету лізи нгу вказує Лізингодавець, а с амо повернення оформляється актом приймання-передачі, пі дписаним уповноваженими осо бами сторін. При цьому, згідно п. 19.4. Лізингоодержувач зобов' язаний передати предмет лізи нгу відремонтованим, в техні чно справному стані, у тій же к омплектації, в якій він був от риманий, разом з усіма поліпш еннями, які не віддільні від п редмета лізингу без шкоди дл я останнього, та у стані, що ві дповідає природному зносу пр едмету лізингу; якщо стан пре дмета лізингу, що повертаєть ся, не відповідає вимогам, заз наченим у цьому пункті догов ору, Лізингоодержувач зобов' язаний за свій рахунок усуну ти дефекти предмета лізингу у сервісному центрі, авториз ованому виробником предмета лізинг, або компенсувати нап еред майбутні витрати Лізинг одавця на відновлення предме ту лізингу.

Пунктом 19.5 на Лізингоодержу вача покладені витрати пов' язані з консервацією, демонт ажем, пакуванням, транспорту ванням, зберіганням й інші ви трати, пов' язані з передаче ю предмета лізингу Лізингода вцю, здійснення всіх дій у цьо му зв' язку, а також всі ризик и до моменту такої передачі.

У п. 20.1. договору сторони дійш ли згоди, що всі взаємні повід омлення, пов' язані з викона нням договору, надаються у пи сьмовому вигляді за вказаним и у договорі адресами або за і ншою адресою, про що одна з сто рін договору письмово повідо мила.

16.10.2008р. предмет лізингу було п ередано в користування Відпо відачу, про що сторонами був с кладений відповідний акт при ймання-передачі Предмета ліз ингу (а.с. 69 т.2), а 11.05.2010р. Позивач та Відповідач укладали додатко ву угоду №1 (а.с.а.с.72-73 т.2), якою змі нили графік лізингових плате жів.

Задля забезпечення викона ння грошових зобов' язань за договором фінансового лізин гу Позивачем складалися та н адсилалися електронною пош тою(а.с.а.с.47-82 т.1) рахунки-фактур и (а.с.а.с.34-46 т.1). Докази подальшог о письмового підтвердження в автентичному виді (надсилан ня поштою) таких рахунків у ві дповідності до вимог розділу 20 договору до матеріалів спра ви не надано.

Через неналежне викання гр ошових зобов' язань за озна ченими рахунками Позивачем б ула складена на адресу Відпо відача претензія №1385 від 07.12.2010р. (а.с.85 т.1), що містила вимогу спл атити нараховану заборгован ість і пеню в загальному розм ірі 232930,45грн. до 13.12.2010р. включно або повернути предмет лізингу д о 16.02.2010р.

В подальшому, 27.01.2011р. Позивач з вернувся до приватного нотар іуса Київського міського нот аріального округу ОСОБА_3 з заявою №271 від 25.01.2011р. (а.с.76 т.2) про вчинення виконавчого напису для витребування предмету л ізингу, вказуючи на наявніст ь заборгованості у Відповіда ча в сумі 160261,09грн. за лізингови ми платежами станом на 07.12.2010р. Д о означеної заяви Позивачем, серед іншого, були надані: зга дана вище претензія №1385 від 07.12.2 010р. та рахунки-фактури №13764 від 2 5.11.2010р., №13022 від 26.10.2010р., №12351 від 28.09.2010р., № 11147 від 26.08.2010р., №10622 від 28.07.2010р., №2299 від 27 .07.2009р. (а.с.а.с.78-83) з відмітками про несплату станом на 25.01.2011р. у заг альній сумі 160261,09грн.

На підстав означеної заяви Позивача та доданих до неї до кументів нотаріусом 27.01.2011р. був вчинений виконавчий напис № 193 (а.с.75 т.2) про повернення Лізин гоодержувачем на користь Ліз ингодавця предмета лізингу з а не виплачені до 07.12.2010р. лізинг ові платежі в сумі 160261,09грн. Як в бачається із акту про наданн я послуг від 27.01.2011р. (а.с.88 т.1) вчине ння означеного виконавчого н апису коштувало Позивачеві 25000грн. Разом із тим, представ лене платіжне доручення №3171 в ід 31.01.2012р., яким мала бути сплаче на і послуга за вчинення озна ченого виконавчого напису, н е містить оригінальної відмі тки банку про проведення від повідного платежу Позивачем .

За заявою Лізингодавця від 02.02.2011р. (а.с.16 т.2) на підставі вказа ного виконавчого напису №193 ві д 27.01.2011р. постановою ВДВС Київсь кого районного управління юс тиції у м. Донецьку від 02.02.2011р. (а. с.15 т.2) було відрито виконавче п ровадження №24140232 відносно борж ника - Лізингоодержувача. В матеріалах означеного викон авчого провадження наявний а кт огляду майна, датований 12.02.2 011р. за підписом представника Стягувача (а.с.17 т.2) та двох інши х осіб, повноважень щодо яких не надано, яким (актом) зафікс овані певні пошкодження пред мету лізингу.

03.03.2011р. державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донец ьку за участю понятих та пред ставника Лізингодавця був ск ладений акт, за змістом якого 03.03.2011р. відбулося передання пре дмету лізингу Позивачеві в р обочому стані із певними пош кодженнями, які вже відображ алися в акті огляду від 12.02.2011р. Н а підставі означеного акту в ід 03.03.2011р. постановою від 04.03.2011р. ви конавче провадження за викон авчим написом було закінчено . При цьому, в матеріалах викон авчого провадження, які пред ставлені на вимогу суду у пов ному обсягу, відсутні будь-як і відомості про здійснення р емонтних робіт предмету лізи нгу з боку Лізингодавця або з а його рахунок до моменту пов ернення цього майна за актом від 03.03.2011р., в якому також не міст иться жодних застережень пре дставника Стягувача як щодо дати фактичної передачі майн а, так і щодо понесених витрат з проведення ремонту чи тран спортування майна.

Рішенням Господарського с уду Донецької області від 23.06.20 11р. у справі №16/125 (а.с.а.с.103-106 т.1) поз овні Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альп е - Адріа - Лізинг”, м. Київ до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Донгруп”, м. Доне цьк про стягнення 552867,48грн., у то му числі заборгованості з лі зингових платежів в розмірі 524228,49грн., 3% річних в розмірі 5463,98гр н., суми індексу інфляції в роз мірі 23175,01грн., задоволені у повн ому обсягу.

Як вбачається із представл ених Позивачем документів, н им як Замовником були укладе ні низка договорів:

- №121-2011-р на здійснення ремонт у екскаватора від 10.02.2011р. (а.с.93 т.1) з Приватним підприємством « Спадщина» (Виконавець), за змі стом якого Виконавець прийма є на себе зобов' язання з рем онту предмета лізингу, і в меж ах якого останнім був вистав лений рахунок №СП-0122 від 10.02.2011р. з а виконану згідно акту здачі - прийняття робіт (а.с.94 т.1 звор отна сторона) діагностику ек скаватора на суму 5400грн. Платі жне доручення №3291 від 10.02.2011р. (а.с.9 8 т.1) на суму вказаного акту не м істить оригінальної відмітк и банку про проведення плате жу Позивачем.;

- №135 про надання послуг з рем онту від 22.02.2011р. (а.с.89 т.1) з ТОВ «Інд устрія Техно-Груп» (Виконаве ць), за змістом якого Виконаве ць зобов' язується надати по слуги Замовнику з ремонту са мохідних транспортних засоб ів (зокрема - предмета лізин гу згідно додатку №1 - а.с.90 т.1), що включають в себе розбирання бортового редуктора, виявле ння дефектів та пошкоджень, в изначення можливості подаль шого використання, необхідно сті ремонту або заміни вузлі в та агрегатів, а також провед ення ремонту. Між цими сторон ами були підписані і складі а кти виконаних робіт, списанн я запасних частини і експлуа таційних матеріалів від 23.02.2011р . на суму 5600грн. (а.с.90 т.1 зворотна сторона) і від 01.03.2011р. на суму 135348,29 грн., що не містять посилання н а договір №135 від 22.02.2011р. та визна чають майно, що ремонтувалос я виключно за назвою моделі т а серійного номеру без вказі вки номеру кузову, за яким іде нтифікується предмет лізинг у згідно наявних матеріалів справи. Представлені платіжн і дорученнями №3474 від 01.03.2011р. (а.с.9 8 т.1 зворотна сторона) і №3394 від 2 3.02.2011р. (а.с.99 т.1) на суму вказаних а ктів не містять оригінальної відмітки банку про проведен ня платежів;

- б/н на перевезення вантажі в автомобільним транспортом від 01.03.2010р. (а.с.95 т.1) з ПАТ «Буд меха нізація» (Перевізник), за яким Перевізник зобов' язувався здійснити перевезення ванта жу - екскаватора вагою 34т за допомогою сидельного тягачу Volvo із визначенням дати завант аження 02.02.2011р. Позивачем були на дані акти здачі-прийняття ро біт (надання послуг), підписан і між Замовником та Перевізн иком від 02.03.2011р. на суму 4100грн. (а.с .21 т.2) і від 03.03.2011р. на суму 4400грн. (а.с .22 т.2), що містять посилання на д оговір від 01.03.2011р. В свою чергу, н адані під час первісного роз гляду справи акти здачі-прий няття робіт на ці ж самі суми ( а.с.а.с.95 т.1 зворотна сторона і 96 т.1 зворотна сторона) містили п осилання на договір №100В від 31.0 8.2009р. В свою чергу, представлен і платіжні доручення на суму вказаних актів здачі-прийня ття робіт №3503 від 04.03.2011р. (а.с.99 т.1 зв оротна сторона, а.с.100 т.1) також н е містять оригінальної відмі тки банку про проведення пла тежу.

Посилаючись на понесені ви трати для забезпечення повер нення предмету лізингу згідн о вказаних платежі них докум ентів, Позивач наполягає на з адоволені позовних вимог про стягнення суми завданих зби тків в сумі 179848,29грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, ви кладених вище.

Рішенням Господарського с уду Донецької області від 17.08.20 11р. (а.с.а.с.116-119 т.1), залишеним без з мін постановою Донецького ап еляційного господарського с уду від 10.10.2011р. (а.с.а.с.143-148 т.1) за рез ультатами первісного розгля ду у задоволені вимог про стя гнення збитків судом відмовл ено.

Однак, постановою Вищого го сподарського суду України ві д 21.12.2011р. (а.с.а.с. 169-174 т.2) вказані суд ові акти були скасовані, а спр аву було направлено на новий розгляд в частині позовних в имог про стягнення збитків в сумі 179848,29грн. із вказівкою про необхідність дослідження ма теріалів виконавчого провад ження, в межах якого здійснюв алося виконання виконавчого напису про повернення предм ету лізингу. Водночас, Вищим г осподарським судом України н аведена позиція, згідно якої повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотар іуса не вимагає попереднього припинення договору фінансо вого лізингу.

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, та вказівок Вищого господ арського суду України щодо д ослідження додаткових докум ентів, суд вважає розглядува ні вимоги про стягнення збит ків такими, що не підлягають з адоволенню у повному обсягу, з огляду на таке:

Як вбачається із матеріалі в справи, сутність розглядув аного позову полягає у приму совому спонуканні Відповіда ча до відшкодування збитків у розмірі вартості здійснен их Позивачем витрат, зумовле них ухиленням Відповідача ві д повернення предмету лізинг у та усуненнях його пошкодже нь.

Зважаючи на статус сторін т а характер правовідносин, ос танні, згідно ст.ст.1-3 Господар ського кодексу України регла ментуються насамперед його п оложеннями та іншими актами господарського законодавст ва, зокрема Цивільним кодекс ом України, Законом України « Про фінансовий лізинг» а так ож - умовами укладеного між ними договору фінансового л ізингу № 086-10/2008 від 16.10.2008р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного к одексу України підставою вин икнення правовідносин (прав та обов' язків) є, зокрема, до говір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господ арського кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст . 11 Закону України „Про фінанс овий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільно го кодексу України та ч. 1 ст. 292 Г осподарського кодексу Украї ни за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачу вати лізингові платежі.

Оскільки положення ч. 2 ст. 806 Ц ивільного кодексу України пе редбачають можливість засто сування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду), суд зазначає, що в кон тексті зазначених норм уклад ений між Позивачем та Відпов ідачем договір фінансового л ізингу є належною підставою для виникнення у останнього кореспондуючих прав і обов' язків з користування предмет ом лізингу впродовж строку д ії договору, здійснення плат ежів за таке користування та повернення предмету лізингу у разі припинення договору у належному стані згідно у від повідності до приписів ст. 785 Ц ивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу Укра їни зобов' язання мають вико нуватися належним чином відп овідно до умов закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутністю таких умов та вим ог - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Гос подарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу Ук раїни встановлюють загальне правило щодо заборони однос торонньої відмови від зобов' язання або односторонньої зм іни його умов, що кореспондує ться із вимогами ст. 629 Цивільн ого кодексу України щодо обо в' язковості договору для ви конання сторонами.

За таких обставин, сторони н е мали підстав для ухилення в ід виконання обов' язків згі дно умов укладеного договору .

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господ арського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу Укра їни зобов' язання припиняют ься виконанням, проведеним н алежним чином. Тоді як невико нання або неналежне виконанн я відповідних обов' язків є їх порушенням у розумінні ст . 610 Цивільного кодексу Україн и, що за змістом ст. 611 Цивільног о кодексу України має наслід ком, у тому числі - необхідні сть відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного ко дексу України учасник господ арських відносин, який поруш ив господарське зобов' язан ня або установлені вимоги що до здійснення господарської діяльності, повинен відшкод увати завдані цим збитки суб ' єкту, права або законні інт ереси якого порушено. Виникн ення у особи права на компенс ацію збитків у результаті по рушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Циві льного кодексу України.

Оскільки обов' язки Відпо відача, порушеннями яких Поз ивач обґрунтовує свої вимоги , зумовлені саме наявністю до говірних відносин між сторо нами, остільки суд зауважує, щ о предметом стягнення у розг лядуваній справі є саме збит ки, завдані невиконанням зоб ов' язання, що випливає з дог овору, на обов' язковості з' ясування сутності яких (збит ків) наголошує Вищий господа рський суд України в абз. 2 п. 1 Р оз' яснення „Про деякі питан ня практики вирішення спорів пов' язаних з відшкодування м шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивіль ного кодексу України обов' я зок відшкодування збитків у разі порушення договірних зо бов' язань покладені на борж ника - особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних поло жень права підставою для зас тосування заходів відповіда льності, яким є стягнення зби тків у розумінні ст. 611 Цивільн ого кодексу України та ст.ст. 2 16, 217 Господарського кодексу Ук раїни, є склад правопорушенн я, який утворюється наступни ми елементами: суб' єкт, об' єкт, об' єктивна та суб' єкт ивна сторона.

З огляду на те, що суб' єкто м є боржник, об' єктом - прав овідносини за договором фіна нсового лізингу, які були вст ановлені та оцінені судом ви ще, предметом доказування а, в ідтак - і судового дослідже ння - є об' єктивна та суб' єк тивна сторони: наявність пор ушення з боку Відповідача, зб итків та безпосереднього при чинного зв' язку між неправо мірними діями (порушенням) та збитками, а також - вина зазн аченої особи.

Відносно зазначених елеме нтів складу господарського п равопорушення суд зазначає н аступне:

Щодо наявності порушення з боку Відповідача:

Виходячи з приведених Пози вачем підстав позовних вимог у розумінні абз.3 п. 3.12. Постанов и Пленуму ВХСУ №18 від 26.12.2011р. в ро зглядуваному випадку вказує ться про існування двох виді в порушення договірних зобов ' язань з боку Відповідача:

- добровільне неповер нення предмету лізингу;

- пошкодження предмет у лізингу і не проведення рем онтних робіт з усунення недо ліків, які були здійсненні за рахунок Позивача в перебігу виконавчого провадження.

Відносно першого порушенн я, якому відповідають збитки , понесені через сплатою варт ості вчиненого виконавчого н апису (25000грн.) та оплати витрат з транспортування майна (8500гр н.), суд наголошує на такому:

В силу згадуваних вище прип исів ч.2 ст. 1 Закону України «Пр о фінансовий лізинг», ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України т а ч. 1 ст. 292 Господарського коде ксу України внаслідок уклада ння договору фінансового ліз ингу № 086-10/2008 від 16.10.2008р. і складанн я акт приймання-передачі про отримання предмету лізингу Лізингоодержувач здобув суб ' єктивне право на тимчасове володіння і користування пр едметом лізингу, тривалість здійснення якого (права) згід но ч.7 ст.180 Господарського коде ксу України і ч.1 ст.631 Цивільног о кодексу України визначена строком дії договору фінансо вого лізингу.

Таким чином, до припинення д оговору фінансового лізингу за будь-якої з підстав, визнач ених діючим законодавством, Лізингоодержувач має «закон ні сподівання» у розумінні у сталеної практики застосува ння ст.1 Першого протоколу рат ифікованої України Конвенці ї про захист прав і основопол ожних свобод людини 1950р. на пра вомірне володіння і користув ання предметом лізингу, а Ліз ингодавець, відповідно, не ма є жодних підстав вимагати по вернення предмету лізингу за умов чинності договору.

Наразі, як було встановлено судом, і підтверджено предст авником Позивач у судовому з асіданні, на момент формуван ня стягуваних збитків укладе ний між сторонами договір фі нансового лізингу № 086-10/2008 від 16.1 0.2008р. не був припинений за будь -якої з підстав, що унеможливл ює виникнення, а отже - і пору шення зобов' язання з добров ільного повернення предмету лізингу.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 7 Зако ну України „Про фінансовий л ізинг”, вчинення за заявою Лі зингодавця виконавчого напи су для повернення предмету л ізингу вимагає попередньої в ідмови від договору за умов, якщо лізингоодержувач не спл атив лізинговий платіж частк ово або у повному обсязі та пр острочення сплати становить більше 30 днів.

Частина 3 цієї статті встано влює, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту , коли інша сторона довідалас я або могла довідатися про та ку відмову. Означене положен ня кореспондує із змістом пр ипису ч. 2 ст. 782 Цивільного коде ксу України (визначає момент розірвання договору оренди у разі відмови від нього орен додавця), яке може застосовув атися у лізингових правовідн осинах в силу приписів ч. 2 ст. 80 6 цього Кодексу та ч. 1 ст. 2 Закон у та узгоджується із змістом п.18.2 та розділу 20 договору фіна нсового лізингу.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 615 Цивільно го кодексу України у разі пор ушення зобов' язання однією стороною друга сторона має п раво частково або в повному о бсязі відмовитися від зобов' язання, якщо це встановлено д оговором або законом, що має н аслідком, відповідно, повну ч и часткову зміну умов зобов' язання, або його припинення. А налогічні положення віднос но договорів закріплені прип исами ч. 3 ст. 651 та ч.2 ст. 653 цього Ко дексу.

Зважаючи на правоприпиняю чи наслідки такої дії, як відм ова від договору лізингу, суд кваліфікує відмову як однос торонній правочин у розумінн і ст. 202 Цивільного кодексу Укр аїни. Сукупний аналіз наведе них норм в контексті принцип ів добросовісності і розумно сті (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) та письмової форми д оговору фінансового лізингу , на припинення якого вчинюєт ься відповідний правочин, да є підстави для висновку, що во левиявлення Лізингодавця ма є опосередковуватися письмо вою заявою та доводитися до в ідома Лізингоодержувача сам е як повідомлення про відмов у від договору, оскільки інш ий порядок, який би не передба чав фіксації означеного воле виявлення і його доведення д о відома іншої сторони, мав би наслідком правову невизначе ність стосовно існування пра вовідносин, яка несумісна із метою вчинення будь-якого пр авочину - настання обумовле ного юридичного наслідку.

Наразі, виходячи із встанов лених судом обставин не вбач ається доведеним факт припин ення лізингових правовіднос ин у зв' язку із здійсненою в ідмовою Відповідача від дог овору фінансового лізингу до дати вчинення виконавчого н апису №193 від 27.01.2011р., адже предст авлена в матеріалах справи п ретензія №1385 від 07.12.2010р. (а.с.85 т.1) не оформлена як повідомлення п ро припинення договору у роз умінні п.18.1. цього договору і в такому контексті за своїм зм істом сприйматися не може, що узгоджується із аналогічної позицією з цього приводу, сфо рмульованою Вищим господарс ьким судом України в постано ві №28/38/10 від 21.09.2010р. Між тим, ані дію че законодавство, ані умови у кладеного сторонами договор у не передбачають можливість покладання розірвання догов ору через відмову у залежніс ть від не вчинення певних дій - дійсно, правоприпиняючий правочин не може бути умовни м, оскільки в цьому випадку ві н не спрямований на досягнен ня визначеного правого резул ьтату (припинення зобов' яза ння), наявність якої (спрямова ності) є умовою чинності прав очину в контексті ч. 5 ст. 203 Циві льного кодексу України. На не сумісність односторонньої в ідмови від договору і запров адження умов не розірвання д оговору за такою відмовою вк азує і аналіз ч.ч. 1, 2 ст. 212 згадув аного Кодексу, з якого вбачає ться, що відкладальна (скасув альна) умова визначається ст оронами, а не однією стороною правовідносин (як у розгляду ваному випадку), та за своєю су тністю є обставиною, щодо яко ї невідомо, настане вона чи ні (що не може бути застосовано д о погашення заборгованості, здійснення якого цілком пере буває в залежності від дій Лі зингоодержувача). Більш того , доказів отримання претензі ї №1385 від 07.12.2010р. до матеріалів сп рави не надано.

Посилання Позивача на прив едені у постанові Вищого гос подарського суду України мір кування від 21.12.2011р., згідно яких повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотар іуса не вимагає попереднього припинення договору фінансо вого лізингу та які (міркуван ня) не є обов' язковими до вик онання вказівками у розумінн і ст.111-12 Господарського процес уального кодексу України, су дом до уваги не приймаються, о скільки:

- спростовується уста леною практикою застосуванн я ст. 7 Закону України «Про фін ансовий лізинг» Вищим господ арським судом України, напри клад, приведеною у постанова х від 22.11.2010р. №6/442, від 04.10.2011р. №9/61, від 21. 09.2010р. №28/38/10 тощо;

- не відповідає сутнос ті виконавчого напису нотарі уса як способу захисту у розу мінні ст. 18 Цивільного кодексу України вже наявного права н а повернення предмету лізинг у, що виникає через припиненн я договору фінансового лізин гу, а не як підстави для виникн ення такого права.

Беручи до уваги, що згідно ч .1 ст. 19 Конституції України та ч .2 ст.14 Цивільного кодексу Укра їни Лізингоодержувач за умов чинності договору фінансово го лізингу не міг бути примуш ений до повернення предмету лізингу, нездійснення Відпо відачем такого необов' язко вого повернення добровільно не є порушенням з боку останн ього, а отже - витрати, пов' я зані із вчиненням виконавчог о напису та перевезенням пре дмету лізингу, в принципі не є наслідками протиправних дій з боку Лізингоодержувача.

При цьому, відносно виконав чого напису, окрім відсутнос ті належної підстави для йог о вчинення у вигляді поперед нього припинення договору фі нансового лізингу, суд заува жує, що в супереч вимог ч. 1 ст. 88 З акону України „Про нотаріат” , яка у відносинах між юридич ними особами (як у розглядува ному випадку) обмежує можлив ість нотаріуса вчиняти викон авчі написи умовою, що з дня ви никнення права вимоги минуло не більше 1 року, до визначено ї у виконавчому напису суми з аборгованості за лізинговим и платежами в розмірі 160261,09грн. у війшла заборгованість за рах унком №2299 від 27.07.2009р. відносно п латежу за 9 лізинговий період , що мала бути погашена до 31.07.2009р . (згідно графіку), а отже - з мо менту виникнення права вимог и щодо цієї частини боргу про йшло більше роки на дату вчин ення виконавчого напису №193 ві д 27.01.2011р.

Відносно пошкодження пред мету лізингу і не проведення ремонтних робіт з усунення н едоліків, які були здійсненн і за рахунок Позивача в переб ігу виконавчого провадження , та якому (пошкодженню) відпов ідають збитки у розмірі витр ати з оплати діагностики май на в сумі 5400грн. та ремонту на с уму 5600грн. і 135348,29грн., суд наголош ує на такому:

Дійсно, вимоги п. 6.3. договору фінансового лізингу саме на Лізингоодержувача покладає обов' язок із забезпечення належного стану предмету ліз ингу в період його експлуата ції та своєчасного здійсненн я ремонтних робіт у авторизо ваному виробником сервісном у центрі.

Між тим, із представлених в матеріалах справи документ ів не вбачається, що діагност ика і ремонт майна були здійс ненні саме залученими Позива чем співробітниками сервісн ого центру, авторизованого в иробником предмету лізингу, а обсяг виявлених та усунути х пошкоджень дійсно мав місц е і не був своєчасно усунутий Лізингоодержувачем, адже ро збирання та заміна бортового редуктора не зафіксована ан і двосторонніми документами сторін, ані державним викона вцем - акт огляду від 12.02.2011р. (а.с .10 т.2), лише з якого і вбачається необхідність проведення так их робіт, складений представ ником Позивача за участю осі б, відомостей про наявність б удь-яких повноважень у яких д о справи не надано.

В свою чергу, зафіксовані в акті державного виконавця в ід 03.03.2011р. недоліки і пошкодженн я предмету лізингу не стосую ться ремонтних робіт і запча стин, стягнення вартості яки х є предметом судової оцінки в цій справі, що зумовлює висн овок суду про недоведеність у розумінні ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни (попри дослідження всі х матеріалів виконавчого про вадження на вимогу касаційно ї інстанції) належними доказ ами факту здійснення ремонтн их робіт Позивачем відносно предмету лізингу та його тра нспортування до дати його фа ктичного вилучення у Відпові дача (03.03.2011р.), а отже - і порушен ня з боку останнього у вигляд і допущення і не усунення сам е таких пошкоджень предмету лізингу.

Щодо наявності збитків:

До стягуваних збитків Пози вач відносить понесені витра ти з оплати наданих йому посл уг за вчинення виконавчого н апису та за надані послуги за договорами, спрямованими на забезпечення фактичного вил учення предмету лізингу, ква ліфікуючи їх як свої додатко ві витрати та витрати з відно влення пошкодження майна.

За змістом ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Гос подарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати особи у зв' язку із п ошкодженнями або знищенням м айна, а також - витрати, здійс нені управленою стороною для відновлення свого порушеног о права.

На підтвердження фактично го понесення таких витрат По зивачем були надані роздруко вані бланки електронних плат іжних доручень, оформлених з а системою дистанційного обс луговування, засвідчені підп исом та печаткою платника, од нак - за відсутністю аналог ічних за виконанням на папер овому носії відбитку і підпи су уповноваженої особи банку про виконання такого платіж ного доручення. Вказівка іде нтифікуючих ознак електронн ого ключа та посилання на кор ектність електронного підпи су банку, виконані як елемент бланку друкованим шляхом на платіжних дорученнях, хоча і узгоджується із вимогами гл ави 11 Інструкції про безготі вкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвер дженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, проте можуть бути сприйнятими і оціненим и як належні лише відносно ел ектронної форми платіжних до кументів, тоді як на паперови х носіях за відсутністю нена даної в супереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуаль ного кодексу України довідки з підписом і печаткою обслуг овуючого банку про рух кошті в на рахунку Лізингодавця на дату виконання таких платіж них доручень не може розціню ватися як достатній доказ у р озумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу Укр аїни фактичного понесення По зивачем відповідних витрат.

Поряд із цим, акти виконаних робіт, списання запасних час тини і експлуатаційних матер іалів від 23.02.2011р. на суму 5600грн. (а. с.90 т.1 зворотна сторона) і від 01 .03.2011р. на суму 135348,29грн. не містять посилання на договір №135 від 22. 02.2011р. та визначають майно, що ре монтувалося виключно за назв ою моделі та серійного номер у без вказівки номеру кузову , за яким ідентифікується пре дмет лізингу, а акти здачі-пр ийняття робіт (надання послу г) із транспортування предме ту лізингу оформлені за інши м договором, ніж наданий дого вір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в ід 01.03.2010р. (а.с.95 т.1) з ПАТ «Буд механ ізація», що у сукупністю із ві дсутністю доказів в матеріал ах виконавчого провадження з дійснення ремонтних робіт до моменту вилучення предмету лізингу у Лізингоодержувача (останній заперечує факт про ведення таких робіт Позиваче м в період перебування предм ету лізингу у користуванні В ідповідача до вилучення його ВДВС 03.03.2011р.), дозволяє дійти вис новку про недоведеність Пози вачем і факту наявності стяг уваних збитків.

Недоведеність означених е лементів об' єктивної сторо ни складу господарського пра вопорушення унеможливлює вс тановлення як такого порушен ня в цілому (а отже - і потреб у в досліджені питання наявн ості інших його складових ел ементів), так і застосування н аслідків такого порушення у вигляді стягнення збитків.

З урахуванням наведених ви сновків суд відмовляє у задо волені позовних вимог у повн ому обсягу по суті, покладаюч и на Позивача понесені ним су дові витрати відносно розгля дуваних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України понесені Позиваче м судові витрати відносяться на його рахунок у повному обс ягу і компенсації з боку Відп овідача не підлягають.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задо волені позовних вимог Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Хюпо Альпе - Адріа - Лі зинг”, м. Київ (ідентифікаційн ий код 35378830) до Товариства з обм еженою відповідальністю „До нгруп”, м. Донецьк (ідентифіка ційний код 34899204) про стягнення з битків у сумі 179848,29грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.03.2012р. п роголошено та підписано всту пну та резолютивну частину р ішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 19.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.