Рішення

від 23.10.2008 по справі 38/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/134

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.10.08 р.                                                                                                       Справа № 38/134                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр „Ортес” м. Київ

до відповідача: Підприємства „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” м. Краматорськ Донецької області

про  стягнення 34 290грн.00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бойкініч Р.С. - представник за дов.№ 184 від 09.09.2008р.   

від відповідача: не з”явився

        Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр „Ортес” м. Київ,  звернувся до господарського суду з позовом до Підприємства „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі  34 290грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на поставку протезно-ортопедичних виробів № 05/01/2 від 05.01.2005 р.

10.09.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 03.09.2008 р. № 14/4-20/1066, відповідно до якого   Підприємство „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 31083925) та знаходиться за адресою: 84301, Донецька область, м.Краматорськ,  вул.Соціалістична,67, кв.88, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.  

10.09.2008 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 132 від 08.09.2008 р., в якому вважає, що  позовні вимоги пред'явлені за межами встановленого трирічного строку позовної давності задоволенню не підлягають, посилаючись на наступне.

Дійсно, впродовж 2005 р. на підставі договору № 05/01/2 від 05.01.2005 р. між сторонами у цій справі існували партнерські стосунки з протезування інвалідів-жінок, які перенесли мастектомію.

До цього часу триває заборгованість відповідача (замовника) перед позивачем (виконавцем) по сплаті вартості товару-протезів молочної залози, отриманого від позивача згідно вказаних накладних.

Натомість, починаючи з липня 2005 р. оплата отриманого товару здійснювалася замовником  більш-менш  регулярно,  у  різних  обсягах,  які  іноді  становили лише частку оплати отриманого товару за останньою поставкою, а іноді-були спрямовані не тільки на оплату отриманого товару за останньою поставкою, але й на деяке погашення платіжної заборгованості, яка виникла до цього часу за більш ранніми зобов'язаннями.

Перерахування відповідачем позивачу грошей незмінно було присвячене останньому отриманню товару і пов'язане у першу чергу саме з його оплатою.

Як видно з розрахунку заборгованості, що становить предмет спору у цій справі, її нарахування відбулося за період з травня 2005 р., включаючи існуюче до цього сальдо за попередніми зобов'язаннями у розмірі 28 695грн.

Згідно ст. 257 ЦК України, частка заборгованості відноситься до періоду часу за межами встановленого законом трирічного строку позовної давності, і тому фактично представляє собою безнадійну дебіторську заборгованість.

За ст.267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за межами цього строку.

Як випливає із змісту позовної заяви та додатків до неї, на підставі яких відбулося порушення провадження у цій справі, даний позов було пред'явлено у серпні поточного 2008 р. Зокрема, позовна заява позивача датована 15 серпня 2008 р.  

Відповідач у своєму відзиві наполягає на застосуванні законодавчо встановленого строку позовної давності. На підставі наведеного просить суд у позові відмовити.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

29.09.2008 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 140 від 29.09.2008 р., в якому уточнив свої заперечення проти позову та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне.

У відповідності до п.3.2 договору на поставку протезно-ортопедичних виробів  від 05.01.2005 р., розрахунки між позивачем та відповідачем за поставлену продукцію повинні були проводитися шляхом перерахування підприємством відповідача коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно виставлених позивачем рахунків протягом 30 днів з моменту отримання продукції.

При цьому слід зазначити, що при пред'явленні позову позивач додав до позовної заяви не той варіант першої сторінки договору на поставку протезно-ортопедичних виробів від 05.01.2005 р., який у дійсності разом з останньою сторінкою складав єдиний документ і в якому зазначено строк проведення розрахунків між сторонами за поставлену продукцію.

Надана позивачем копія договору на поставку протезно-ортопедичних виробів від 05.01.2005 р. штучно створена з двох сторінок, які насправді загалом не становлять єдиний документ, тоді як справжня перша сторінка договору з умовами, які передбачалися сторонами при його укладанні і за якими термін розрахунків між сторонами за поставлену продукцію становив тридцять днів, у матеріалах відсутня.   

Відзив судом розглянутий, прийняти до уваги та залучений до матеріалів справи.

01.10.2008 р. позивач надав суду заперечення проти відзиву на позовну заяву від 29.09.2008 р., в якому просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що перебіг строку позовної давності починається з моменту поставки протезно-ортопедичних виробів та ліфів для їх кріплення за першою, другою та третьою видатковою накладною, а саме: накладна № РН-0000030 від 25.05.2005 р., № РН-0000031 від 27.05.2005 р. та № РН-0000036 від 21.06.2005 р.

В договорі поставки, строки розрахунків за поставлені протези молочної залози та ліфи для їх кріплення зазначені не були.

25.07.2008 р., згідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, за № 141 позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням погасити заборгованість, що виникла на підставі договору № 05/01/2 на поставку протезно-ортопедичних виробів від 05.01.2005 р.

Оскільки, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано претензію 01.08.2008 р., то в такому випадку останнім днем розрахунку є 09.08.2008 р., тобто восьмий день після отримання відповідачем претензії з вимогою погасити заборгованість.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення свого права позивач дізнався лише 09.08.2008 р. на восьмий день після пред'явлення претензії відповідачу.

З цього моменту і починається перебіг строку позовної давності, якій закінчується 09.08.2011 р.

До того ж, у всіх платіжних дорученнях відповідача відсутнє посилання на видаткові накладні. Є посилання тільки на договір на поставку протезно-ортопедичних виробів № 05/01/2 від 05.01.2005 р.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що поставка протезно-ортопедичних виробів здійснювалась позивачем та оплачувалась відповідачем на підставі договору на поставку протезно-ортопедичних виробів № 05/01/2 від 05.01.2005 р., а не на підставі видаткових накладних, як зазначає відповідач. Трирічний термін сплати боргу по видатковим накладним за жовтень-грудень не пройшов.

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем, про що зазначає у відзиві на позовну заяву.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали  клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр „Ортес” (за договором –  виконавець, далі – позивач) та Підприємством „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” ( за договором – замовник, далі – відповідач)  було укладено договір №05/01/2  (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виготовити та поставити  протезно-ортопедичні вироби, а саме: протези молочної залози та ліфи для їх  кріплення, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити зазначені протезно-ортопедичні вироби.

Розділом 3 договору передбачена ціна продукції, сума договору та порядок   розрахунків, а саме: виконавець постачає вироби згідно з цим договором, а замовник сплачує їх за цінами, які вказані у додатку № 1.

Пунктом 3. 2 договору передбачено, що розрахунки між виконавцем та замовником проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставлених виконавцем рахунків. Далі по тексту договору не передбачено, протягом якого строку здійснюється оплата після отримання продукції.

Строк дії договору з 05.01.2005 р. по 31.12.2005 р. ( п. 9.1 договору).  

                Суд вважає договір на поставку протезно-ортопедичних виробів № 05/01/2 від 05.01.2005 р.  укладеним згідно вимог ст.638  ЦК України.

На виконання вимог договору  позивач поставив відповідачу, згідно заявок на поставку, протези молочної залози та ліфі для їх кріплення на загальну суму 548 090грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000030 від  25.05.2005 р., № РН-0000031 від 27.05.2005 р.,  № РН-0000036 від 21.06.2005 р., № РН-0000039 від 01.07.2005 р., № РН-0000049 від 12.07.2005 р., № РН-0000057 від 01.08.2005 р., № РН-0000071 від 06.09.2005 р., № РН-0000074 від 03.10.2005 р., № РН-0000083 від 17.10.2005 р., № РН-0000091 від 01.11.2005 р., № РН-0000098 від 14.11.2005 р., № РН-0000099 від 15.11.2005 р., № РН-0000103 від 22.11.2005 р., № РН-0000106 від 23.11.2005 р., № РН-0000110 від 01.12.2005 р., № РН-0000116 від 07.12.2005 р., № РН-0000131 від 19.12.2005 р., які містяться у матеріалах справи.

Відповідач отримав протезно-ортопедичні вироби, що підтверджується довіреностями, але оплатив частково в сумі 513 800грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем, останній 25.07.2008 р. направив на адресу відповідача претензію № 141 з проханням у добровільному порядку погасити  заборгованість у сумі 34 290грн.00коп., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 05/01/2 від 05.01.2005 р., претензію № 141 від 25.07.2008 р., акт звірки взаємних розрахунків від 12.01.2006 р., видаткові накладні, банківські виписки, заперечення проти відзиву на позовну заяву від 29.09.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на  відзив на позовну заяву № 132 від 08.09.2008 р., уточнення до відзиву на позовну заяву № 140 від 29.09.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 141 від 25.07.2008 р., яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлені протезно-ортопедичні вироби, вимога позивача щодо погашення залишку заборгованості у розмірі 34 290грн.00коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, не приймає до уваги посилання відповідача на те, що при пред'явленні позову позивач додав до позовної заяви  не той варіант першої сторінки договору на поставку протезно-ортопедичних виробів від 05.01.2005 р. Позивачем у судовому засіданні був наданий оригінал цього договору та належним чином завірена копія до справи, а відповідач свої доводи не підтвердив жодним доказом.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що позивач втратив право вимоги з виконання грошових зобов'язань, по яким скінчився встановлений законом строк позовної давності, однак із наданих документів вибачається, що умовами договору не був встановлений строк виконання зобов”язання з оплати товару, тому позивачем 25.07.2008 р. була направлена відповідачу претензія з проханням погасити заборгованість. Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення свого права позивач дізнався на восьмий день після пред'явлення претензії відповідачу, з цього моменту і починається перебіг позовної давності.

Отже, позивачем дотримано загальний строк позовної давності, який відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України становить три роки.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 257, 261, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр „Ортес” м.Київ до Підприємства „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 34 290грн.00коп.  задовольнити.

Стягнути з Підприємства „Владіслава” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Соціалістична,67, кв.88,  фактичне місцезнаходження: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, 31, р/р 260096310 в ДОД АППБ „АВАЛЬ”, м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 31083925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр „Ортес” (03039, м. Київ, вул. Стельмаха, 10-А , фактичне місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул..Фролівська,4, п/р 26005005317001 в АО „Укрінбанк” м.Київ, МФО 300142, ЄДРПОУ 30382727) заборгованість у сумі  34 290грн.00коп., держмито у сумі 350грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Повернути позивачеві зайве сплачене державне мито у сумі 7 грн. 10 коп.

Видати довідку.

Рішення оголошено у судовому засіданні 23.10.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірників

1 – до справи

4-сторонам у справі