Постанова

від 29.10.2008 по справі 26/397

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/397

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.10.2008                                                                                           № 26/397

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.07.2008

 у справі № 26/397  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрстар ЛТД"

 до                                                   ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 153402,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 26/397 від 12.06.2007 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 41625 (сорок одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 416 (чотириста шістнадцять) грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 34 коп., в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2007 у справі № 26/397 залишено без змін.

На   виконання   вказаного   рішення,   яке   залишено   без   змін   постановою Київського апеляційного господарського суду 09.11.2007, видано наказ на суму 42.080,59 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 26/397 змінено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 5.000,00 грн., державне мито в сумі 50,00 грн. та 39,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, в решті судові рішення залишено без змін.

На виконання постанови Вищого господарського суду України 21.02.2008 Господарським судом міста Києва видано наказ на суму 5.000,00 грн.

Залізничним відділом державної  виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим (далі – Відділ) 20.11.2007 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (далі - Постанова), якою відкрито виконавче провадження по виконанню наказу № 26/397 та запропоновано відповідачу добровільно виконати наказ в семиденний строк з дня її отримання.

Відповідач у справі в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду зі скаргою на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим, вчинені при проведенні примусового виконання рішення, в якій просить визнати неправомірними дії Відділу по винесенню постанови від 11.12.2007 про стягнення з заявника виконавчого збору в розмірі 4.208,06 грн. та визнати постанову Відділу від 11.12.2007 недійсною повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 у справі № 26/397 (далі – Ухвала суду) в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою скаргу на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник стверджує, що добровільне виконання ним наказу Господарського суду міста Києва 05.12.2007 (на підтвердження чого надана до матеріалів справи меморіальний ордер № 58 від 05.12.2007) є підставою для звільнення його від сплати виконавчого збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 розгляд апеляційної скарги призначено на 15.10.2008, про що усі учасники судового процесу були повідомленні належним чином.

У судове засідання 15.10.2008 представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.10.2008.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 26/397 від 12.06.2007 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 41625 (сорок одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 416 (чотириста шістнадцять) грн. 25 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 34 коп., в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2007 у справі № 26/397 залишено без змін.

На   виконання   вказаного   рішення,   яке   залишено   без   змін   постановою Київського апеляційного господарського суду 09.11.2007, видано наказ на суму 42.080,59 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 та рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 26/397 змінено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 5.000,00 грн., державне мито в сумі 50,00 грн. та 39,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, в решті судові рішення залишено без змін.

На виконання постанови Вищого господарського суду України 21.02.2008 Господарським судом міста Києва видано наказ на суму 5.000,00 грн.

Залізничним відділом державної  виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної республіки Крим (далі – Відділ) 20.11.2007 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (далі - Постанова), якою відкрито виконавче провадження по виконанню наказу № 26/397 та запропоновано відповідачу добровільно виконати наказ в семиденний строк з дня її отримання.

Постанову відповідачем отримано 22.11.2007, що останнім не заперечується.

Відповідач у встановлений Постановою строк рішення суду добровільно не виконав і 11.12.2008 Відділом винесено постанову про стягнення з відповідача виконавчого збору в сумі 4.208,06 грн.

Відповідач просить визнати неправомірними дії Відділу по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 11.12.2008 та визнати її недійсною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як слідує з матеріалів справи, всі дії по відкриттю виконавчого провадження по виконанню спірного наказу Відділом були виконані своєчасно та в повному обсязі, а саме винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлення її сторонам проведено у встановлені Законом строки.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

Відповідач своїм правом на звернення із заявою про відкладення виконавчих дій до Відділу не звертався.

Як свідчать матеріали справи, а саме копія меморіального ордеру №58 від 05.12.2007, відповідач спірне рішення суду виконав лише 05.12.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного   його   виконання,   з   боржника   постановою   державного   виконавця,   яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

При цьому Закон не ставить стягнення виконавчого збору в залежність від того, що боржник виконав рішення суду після закінчення строку встановленого державним виконавцем. Вчасність виконання рішення суду, яке набрало законної сили, є однією з гарантій якнайскорішого захисту і відновлення порушеного права стягувача.

З огляду на приписи ст. 46 Закону та враховуючи невиконання відповідачем рішення в строк, встановлений для його добровільного виконання, Відділом правомірно винесено спірну постанову.

Посилання відповідача на те, що добровільне виконання ним спірного наказу 05.12.2007 (меморіальний ордер №58 від 05.12.2007) є підставою для звільнення його від сплати виконавчого збору колегіє суддів відхиляється з огляду на вищевикладене.

Крім того відповідно до ч. 2 п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 24 Закону, і був нереальним.

Як вбачається з матеріалів справи, дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження повністю узгоджуються з приписами зазначеної статті та встановлений у постанові строк для добровільного виконання рішення був реальним.

При цьому колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 - 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Спірне рішення суду, в межах встановленого законом строку, в добровільному порядку виконано не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 26/397 від 22.07.2008 прийнята з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 28, 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Європейськийбанк розвитку та заощаджень” залишити без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 26/397 від 22.07.2008 – без змін.

2. Матеріали справи № 26/397 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді