Рішення

від 10.04.2012 по справі 2-135/12

РОВЕНЬКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-770/11

№ 2/1223/135/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі : головуючого - судд і Жадана О.П.,

при секретарі - Погорєлові й С.О.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у м. Ровеньки позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підпр иємства «Ровенькиантрацит» , Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Ф.Є. Дзержинського» Державного підприємства «Ро венькиантрацит»про стягнен ня середнього заробітку у зв ' язку з затримкою у розраху нку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазнач ив, що він працював у ВП «Шахта ім. Ф.Є. Дзержинського»ДП «Ров енькиантрацит»з 15.03.2001 року. 28 ли пня 2009 року він був звільнений за ст. 40 п. 4 КЗпП України за прог ули без поважних причин. Ріше нням Ровеньківського місько го суду Луганської області в ід 23 квітня 2010 року його було по новлено на роботі на посаді м еханіка ділянки з повним роб очим днем під землею у ВП «Ша хта ім. Ф.Є. Дзержинського»ДП « Ровенькиантрацит»та стягну то на його користь з ДП «Ровен ькиантрацит»заробітну плат у за час вимушеного прогулу у розмірі 2794 грн. 88 коп., компенсац ію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 1821 грн. 50 ко п. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Не погодившись із рішен ням суду першої інстанції ві дповідач оскаржив його в апе ляційному суді Луганської об ласті і рішення Ровеньківськ ого міського суду Луганської області від 23.04.2010 року було змі нено, а саме зменшена сума від шкодування моральної шкоди д о 500 грн. В іншій частині рішенн я залишено без змін. Як зверта є увагу суду позивач, він звіл ьнився 29.04.2010 року за власним баж анням, а відповідач провів ос таточний розрахунок не 29.04.2010 ро ку, а фактично 24.12.2010 року, чим доп устив порушення ст. 116 КЗпП Укр аїни, що слугувало підставою для звернення до суду з зазна ченим позовом.

Також позивач вважає, що йом у була спричинена моральна ш кода, яка визначається в пору шенні його нормальних життє вих зв'язків та перенесенням психологічних страждань вна слідок несвоєчасної виплати належних йому сум.

У зв'язку з викладеним позив ач просить суд стягнути з Дер жавного підприємства «Ровен ькиантрацит»на користь ОС ОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 18928 грн. 96 к оп. за період з 28 травня 2010 року п о 24 грудня 2010 року. Стягнути з Д ержавного підприємства «Ров енькиантрацит»моральну шко ду, яка спричинена йому внасл ідок незаконних дій відповід ача в сумі 10000 грн.

У судовому засіданні позив ач ОСОБА_1 підтримав заявл ені позовні вимоги, наполяга в на їх задоволенні.

Представник відповідачів Державного підприємства «Ро венькиантрацит», Відокремле ного підрозділу «Шахта ім. Ф.Є . Дзержинського» Державного підприємства «Ровенькиантр ацит», у судовому засіданні, п озов не визнав, заперечує про ти його задоволення і поясни в, що 13.10.2010 року суд частково зад овольнив вимоги позивача і в иніс рішення про виплату йом у середнього заробітку за ча с затримки розрахунку в сумі 2794 грн. 88 коп., компенсації за не використану відпустку в сумі 1821 грн. 50 коп. та 2000 грн. моральної шкоди. Апеляційний суд Луган ської області змінив рішення суду в частині моральної шко ди до 500 грн., в іншій частині рі шення залишено без змін. Оскі льки ст. 117 ч. 2 КЗпП України, при н аявності спору про розміри н алежних звільненому робітни ку сум, якщо спір вирішений на користь працівника частково , то розмір компенсації за час затримки встановлюється орг аном, що виносить рішення по с уті спору, тобто рішенням Ров еньківського міського суду Л уганської області від 13.10.2010 рок у. Вважає, що позивач перегляд ає рішення, що набрало законн ої сили.

Вислухавши сторони, дослід ивши матеріали справи, суд вв ажає, що позов підлягає частк овому задоволенню з наступни х підстав.

Відповідно до ст. 3 Конститу ції України, людина, її життя і здоров' я, честь і гідність , недоторканість і безпека ви знаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 43 ч. 3 Конституції У країни, кожен має право на нал ежні, безпечні і здорові умов и праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законо м.

У судовому засіданні було в становлено і не заперечувало сь сторонами по справі, про те , що ОСОБА_1 працював у відп овідача і 29.04.2010 року був звільне ний за власним бажанням у зв' язку з переходом на пенсію і о тримав розрахунок при звільн енні 28.05.2010 року.

Як вбачається із оглянутої у судовому засіданні справи № 2-6149/10 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ро венькиантрацит», Відокремле ного підрозділу «Шахта ім. Ф.Є . Дзержинського» Державного підприємства «Ровенькиантр ацит»про стягнення середньо го заробітку у зв'язку із затр имкою розрахунку при звільне нні, про стягнення грошової к омпенсації за невикористан у щорічну та додаткову відпу стку та моральної шкоди, ріше нням Ровеньківського місько го суду Луганської області в ід 13 жовтня 2010 року частково за доволено вищезазначений поз ов, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1: середні й заробіток за час затримки р озрахунку при звільненні в р озмірі 2794 грн. 88 коп., компенсац ію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 1821 грн. 50 ко п., моральну шкоду 2000 грн. (справ а № 2-6149/10 а.с. 44-48). Рішенням колегії суддів судової палати з циві льних справ апеляційного суд у Луганської області від 07.12.2010 р оку, вищезазначене рішення Ровеньківського міського су ду Луганської області від 13.10. 2010 року було змінене в частині моральної шкоди до 500 грн., в ін шій частині рішення залишено без змін (справа № 2-6149/10 а.с. 73-75).

Згідно ст. 117 КЗпП Укр аїни, в разі невиплати з вини в ласника або уповноваженого н им органу належних звільнено му працівникові сум у строки , зазначені в статті 116 цього Ко дексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, у станова, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь ч ас затримки по день фактично го розрахунку. При наявності спору про розміри належних з вільненому працівникові сум власник або уповноважений н им орган повинен сплатити за значене в цій статті відшкод ування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівн ика. Якщо спір вирішено на кор исть працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, яки й виносить рішення по суті сп ору.

Відповідно до ч.1 статті 60 Ц ПК України, кожна сторона зоб ов' язана довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Тобто позивачем бул о доведено суду, те що між ним та відповідачем виникав спі р про розміри належних звіль неному працівнику сум і дани й спір вирішено на користь пр ацівника частково.

Згідно довідки Відок ремленого підрозділу «Шахта ім. Ф.Є. Дзержинського» Держав ного підприємства «Ровеньки антрацит»від 20.05.2011 року (а.с. 29) гр ошові кошти ОСОБА_1 в сумі 5116,38 грн. за рішенням суду були п ерераховані позивачу 24.12.2010 рок у. З цього суд може зробити вис новок, що фактичний розрахун ок із позивачем було проведе но відповідачем тільки 24.12.2010 ро ку, а тому 3 місячний строк виз начений ст. 233 КЗпП України поз ивачем не був пропущений, оск ільки він звернувся за захис том порушеного права до Рове ньківського міського суду з дійним позовом 09.03.2011 року.

Як роз' яснив Пленум Верховного суду України в п. 2 0 Постанови № 13 від 23.12.1999 року «Пр о практику застосування суда ми законодавства про оплату праці», при частковому задов оленні позову працівника суд визначає розмір відшкодуван ня за час затримки розрахунк у з урахуванням спірної суми , на яку той мав право, частки, я ку вона становила у заявлени х вимогах, істотності цієї ча стки порівняно із середнім з аробітком та інших конкретни х обставин справи.

У зв' язку з викладен им, оскільки суду було доведе но факт затримки розрахунку при звільнені та враховуючи, те, що позов ОСОБА_1 про ст ягнення середнього заробітк у у зв'язку із затримкою розра хунку при звільненні, про стя гнення грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку та мора льної шкоди був задоволений частково, лише на суму 4616,38 грн., з урахуванням істотності ціє ї частки порівняно і середні м заробітком та інших обстав ин дійсної справи, суд вважає , що заявлені вимоги про відшк одування за час затримки роз рахунку підлягають задоволе нню на суму 500 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України, мора льна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправо мірними рішеннями, діями чи б ездіяльністю, відшкодовуєть ся особою, яка її завдала, за н аявності її вини.

Відповідно до ст. 237-1 КЗУпП, ві дшкодування власником або уп овноваженим ним органом мора льної шкоди працівнику прова диться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втра ти нормальних життєвих зв'яз ків і вимагають від нього дод аткових зусиль для організац ії свого життя.

Як роз' яснив Плену м Верховного суду України в п . 13 Постанови № 4 від 31.03.1995 року із з мінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди », судам необхідно врахувати , що відповідно до ст. 237-1 КЗУпП з а наявності порушення прав п рацівника у сфері трудових в ідносин (незаконного звільне ння або переведення, невипла ти належних йому грошових су м, виконання робіт у небезпеч них для життя і здоров' я умо вах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв' яз ків чи вимагає від нього дода ткових зусиль для організаці ї свого життя, обов' язок по в ідшкодуванню моральної (нема йнової) шкоди покладається н а власника або уповноважений ним орган незалежно від форм и власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відмовляючи у задоволенн і вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди , суд виходить з того, що О СОБА_1 не зміг надати суду бу дь яких доказів того, в резул ьтаті неправомірних дій від повідача він втратив нормаль ні життєві зв' язки і це приз вело до його моральних страж дань.

Відповідно до вимог ст. 88 Ц ПК України, суд вважає необхі дним стягнути з відповідача судові витрати по справі.

На підставі ст.ст. 3, 43 Консти туції України, ст.ст. 117, 237-1, 233 КЗУ пП, ст.ст. 1167 ЦК України, Постано ви Пленуму Верховного суду У країни № 13 від 23.12.1999 року «Про пра ктику застосування судами за конодавства про оплату праці », Постанови Пленуму Верховн ого суду України № 4 від 31.03.1995 рок у із змінами «Про судову прак тику в справах про відшкодув ання моральної (немайнової) ш коди», керуючись ст.ст. 8,10,11,60, 61, 88, 21 2-215,223,294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити ч астково.

Стягнути з Державного підп риємства «Ровенькиантрацит »юридична адреса: м.Ровеньки Луганської області, вул. Кому ністична, 6, на користь ОСОБ А_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відшкод ування за затримку розрахунк у при звільненні в сумі 500 грн .

Стягнути з Держа вного підприємства «Ровеньк иантрацит»юридична адреса: м .Ровеньки Луганської області , вул. Комуністична, 6, судовий збір (УДК СУ у м.Ровеньки, МФО 804 013, банк одержувача ГУДКУСУ у Л уганській області, р/р 31211206700059, ко д одержувача 37953384, код ЄДРПО 05381432, ККД 22030001) у розмірі 214, 60 грн.

У задоволенні іншої части ни заявлених позовних вимог відмовити за необґрунтовані стю.

Рішення може бути оскарже не до апеляційного суду Луг анської області повністю аб о частково.

Апеляційна скарга на ріше ння суду може бути подана про тягом десяти днів з дня його п роголошення. Особи, які брал и участь у справі, але не бу ли присутні у судовому зас іданні під час проголошення судового рішення, можуть по дати апеляційну скаргу прот ягом десяти днів з дня отрима ння копії цього рішення.

Суддя О.П. Жадан