Рішення

від 16.06.2011 по справі 8/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/221

16.06.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Спецавтоматика"

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт" 

про                    стягнення 81 527,89 грн.

                                                                                                                     Суддя  Катрич В.С.

Представники:

від позивача:             ОСОБА_1 - предст. за дов. №105 від 27.05.2011;

від відповідача:         не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 16.06.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий Спецавтоматика" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт" про стягнення 81 527,89 грн., з яких: 60 973,22 грн. –сума основного боргу, 9586,53 грн. –пеня, 3178,58 грн. –проценти річні, 7789,56 грн. –інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 порушено провадження у справі №8/221, розгляд справи призначено на 03.06.2011.

У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних  судом документів, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2012 розгляд справи відкладено на 16.06.2011.

Представник відповідача у судові засідання 03.06.2011 та 16.06.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №8/221 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

17.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кий Спецавтоматика" –(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт" –(замовник) було укладено договір №17/1ПБ на технічне обслуговування установок пожежної безпеки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконувати роботи по проведенню технічного обслуговування справної і дієспроможної установки системи пожежної безпеки, автоматичної сигналізації загазованості приміщень, автоматики управління витратами теплової енергії на опалення паркінгу, автоматики ветсистем в приміщеннях відповідача, розташованих за адресою: "Житловий будинок з об'єктами культурно-побутового та соціального призначення на розі Харківського шосе та вул.. Тростянецької в Харківському районі м. Києва (паркінг)", а відповідач зобов'язався прийняти роботи і сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно із п. 1.3. договору роботи за даним договором виконуються згідно Регламенту (Додаток №1, що є невід'ємною частиною договору), узгодженого сторонами та за викликом замовника.

Як передбачено п.п. 4.2., 4.5. договору, всі виконані роботи по технічному обслуговуванню фіксуються в "Журналі реєстрації робіт по технічному обслуговуванню і ремонту", один примірник якого знаходиться у замовника, а другий –у виконавця. Роботи  вважаються виконаними після підписання замовником і виконавцем акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість технічного обслуговування установки визначається Протоколом узгодження вартості договірної ціни (Додаток №2, що є невід'ємною частиною договору).

Розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування установки здійснюються замовником у строк 50 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Часткова оплата допускається. (п. 2.4. договору).  

Також, як передбачено п. 2.3. договору, у разі виходу з ладу установок з вини замовника та закінчення гарантійного терміну на встановлене обладнання, вартість матеріалів, комплектуючих, що йдуть на заміну вибулих з ладу та ремонтно-відновлювальних робіт оплачується замовником окремо, згідно рахунку, виставленого виконавцем, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку.  

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Журнал №1 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики, у період з лютого 2008 по лютий 2011 відповідно до затверджених сторонами Регламентів позивач виконував роботи з технічного обслуговування установок пожежної безпеки.

Крім цього 12.03.2008 позивач виконав роботи по заміні обладнання, що вийшло з ладу, на об'єкті відповідача на загальну суму 7973,23 грн., що підтверджується актом №ОУ-000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2008 та рахунком-фактурою №21/03-01 від 21.03.2008.

Обґрунтовуючи заявлену правомірність позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач частково здійснив розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування установок за договором, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 60 973,22 грн.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.      

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором №17/1 ПБ від 17.12.2007, суму заборгованості у розмірі 60 973,22 грн. не сплатив.    

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи  замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати робіт пеню у розмірі 9 586,53 грн., проценти річні у розмірі 3178,58 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 789,56 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.   

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 81 527,89 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 993, 625, 1191 ЦК України,  та  ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код 35262284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Спецавтоматика" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3, ідентифікаційний код 34183013) 60973,22 грн. (шістдесят тисяч дев'ятсот сімдесят три гривні 22 коп.) – основного боргу, 9 586,53 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 53 коп.) –пені,  7 789,56 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 56 коп.) –інфляційних втрат, 3 178,58 грн. (три тисячі сто сімдесят вісім гривень 58 коп.) –процентів річних, 815,28 грн. (вісімсот п'ятнадцять гривень 28 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кий Спецавтоматика" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3, ідентифікаційний код 34183013) з Державного бюджету України державне мито у розмірі 1 783,13 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят три гривні 13 коп.) –надмірно сплачене платіжним дорученням №143 від 28.03.2011.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                                    В.С. Катрич

Дата підписання рішення:10.04.2012 р.