ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 8/228
03.06.11
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії «УСК «Дженералі Гарант»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
про відшкодування в сумі 2323,19 грн.,
Суддя Катрич В.С.,
представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_1., дов. № 382 від 06.12.2010 року,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
11.05.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії «УСК «Дженералі Гарант»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(далі –відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2323,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована ВАТ «СК «Нова»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3690449, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та зпричинені збитків транспортному засобу «Крайслер», що є об'єктом страхування за договором (полісом) 19 G № 94456 від 29.11.2007 року, укладеним між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та ОСОБА_3. В зв'язку з чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 2323,19 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2011 року порушено провадження у справі № 8/228, розгляд справи призначено на 03.06.2011 року.
У судове засідання 03.06.2011 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 03.06.2011 року представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
У судовому засіданні 03.06.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
29.11.2007 року, укладеним між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»–(страховик) та ОСОБА_3. (за договором –страхувальник) було укладено договір (поліс) 19 G № 94456, згідно якого страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Крайслер», (державний номер НОМЕР_1).
Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, 11.03.2008 року на вул. Малишка, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Мазда», (державний номер НОМЕР_2), під керуванням ОСОБА_2 та «Крайслер», (державний номер НОМЕР_1), під керуванням ОСОБА_4
ДТП сталася в результаті порушення водієм Бортніченко п. 12.3. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.03.2008 року.
13.03.2008 року до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернувся ОСОБА_3. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 447/03/08, складеного ТОВ «ДЕКРА Експерт»26.03.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Крайслер», (державний номер НОМЕР_1), становить 2342,82 грн.
ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на підставі страхового акту № 11911 від 29.04.2008 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 1608,35 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 01АААМ079101 від 13.05.2008 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Мазда», (державний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що призвело до нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Крайслер», (державний номер НОМЕР_1), під керуванням ОСОБА_4, належить ОСОБА_2
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Мазда», (державний номер НОМЕР_2), була застрахована у ВАТ «СК «Нова»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3690449).
Вина водія, який керував транспортним засобом «Мазда», (державний номер НОМЕР_2), підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.03.2008 року.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином ВАТ «СК «Нова» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Крайслер», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/3690449), а до ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором (полісом) 19 G № 94456 від 29.11.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2, як особи, відповідальної за спричинені збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також заперечень, які б спростовували наведені позивачем обставини.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1608,35 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того позивач просив суд стягнути з відповідача 350,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 276,13 грн. інфляційних втрат та 88,71 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України. Ст.ст. 32, 33, 49. ЦК України ст.ст. 11, 526, 509, 614,625, 993, 1187. ГК України ст.ст. 193. ГПК України ст.ст. 82-85, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02066, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії «УСК «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, Новопечерський пров., 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2323,19 грн., з яких: 1608,35 грн. основної суми страхового відшкодування, 350,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 276,13 грн. інфляційних втрат та 88,71 грн. трьох процентів річних
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02066, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії «УСК «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, Новопечерський пров., 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Катрич
Дата підписання: 12.04.2012 р
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2011 |
Оприлюднено | 19.04.2012 |
Номер документу | 22621518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Катрич В.С.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Прокопенко Алла Єгорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні