46/60
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2008 р. Справа 46/60
За позовомПриватного підприємства “Фірма Регент”
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Альфа”
простягнення 14 100,53 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Представники:
від позивачаПоліщук Н.О. —представник за довіреністю від 16.08.2007 р. № 151-Д
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У квітні 2008 року Приватне підприємство “Фірма Регент” передало на вирішення суду позов від 01.04.2008 р. № 45/ю, відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Альфа” 12 988 грн. заборгованості за поставлений товар в рамках договору № 18277/А від 29.11.2007 р., 129,88 грн. штрафу, 113,18 грн. 3 % річних з простроченої суми та 869,47 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 60 від 21.04.2008 р. та призначено справу до розгляду на 12.05.2008 р.
У судове засідання, призначене на 12.05.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.
Представник позивача подав заяву від 12.05.2008 р. № 55/ю про уточнення позовних вимог з огляду на проведення відповідачем частково погашення заборгованості (сплату 3 000,00 грн.) та їх збільшення внаслідок перерахування розміру штрафних санкцій станом на 12.05.2008 р.
Ухвалою від 12.05.2008 р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2008 р.
09.06.2008 р. судове засідання не відбулося через перебування судді на лікарняному та було перенесене на 20.06.2008 р. (ухвала від 11.06.2008 р. в матеріалах справи).
У судове засідання, що відбулося 20.06.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Представник позивача повторно надав заяву про уточнення позовних вимог № 55/ю від 12.05.2008 р., якою повідомляв про часткове погашення відповідачем суми основного боргу та перераховує розмір 3 % річних та збитків від інфляції станом на 12.05.2008 р.
В ході розгляду спору по суті представник приватного підприємства “Фірма Регент” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12.05.2008 р. Згідно з вказаною заявою заявленими до стягнення є 9 988,00 грн. боргу, 129,88 грн. штрафу, 152,42 грн. 3 % річних з простроченої суми та 1 800,18 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставлених йому поліграфічних товарів на умовах договору № 18277/А від 29.10.2007 р.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківських виписок про часткове погашення боргу.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —
ВСТАНОВИВ:
29.11.2007 р. між Приватним підприємством “Фірма Регент” в якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Альфа” в якості покупця укладено договір № 18277/А, за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати, а покупець —прийняти й оплатити бум агу та картон для поліграфії (товар).
Відповідно до положень п. 1.2 даної угоди право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту відвантаження товару згідно з видатковою накладною або актом прийому-передачі.
У ст. 2 зазначеного договору сторони погодили, що продавець зобов'язується відвантажити покупцю товар по ціні, в асортименті і в кількості, вказаних у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною договору та надати документи, якими підтверджується якість товару, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість в строк і на умовах, зазначених в договорі.
Загальна кількість товару, що поставляється по кожній окремій партії, визначається згідно з накладною і вважається поставленою з моменту оформлення уповноваженими особами накладної або акту прийому-передачі (п. 3.2, п. 5.2 договору).
У відповідності з п. 7.2 договору покупець здійснює розрахунок за відвантажений товар з продавцем шляхом перерахування грошової суми, вказаної в накладній на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох календарних днів з моменту підписання накладної та/або акту на кожну конкретну партію товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 29.11.2007 р. зобов'язання, а саме: поставив товар на загальну суму 18 988,00 грн., що підтверджується накладними № 00020515 від 27.12.2007 р. на суму 1 811,00 грн. відповідно до рахунку-фактури СФ 0000215 від 27.12.2007 р. та 000000054 від 04.01.2008 р. на суму 17 177,00 грн. відповідно до рахунку-фактури № 00000054 від 04.01.2008 р. В свою чергу відповідач прийняв 210,48 кг картону та 2391,69 кг паперу, що стверджується відповідним підписом уповноваженої особи на вищевказаних накладних, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОН № 233338 від 27.12.2007 р. та серії ЯОН № 233340 від 04.01.2008 р.
За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, станом на час його звернення до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару у сумі 12 988,00 грн., чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів.
Разом з тим, з матеріалів справи та пояснень представника Приватного підприємства “Фірма Регент” слідує, що станом на час останнього судового засідання у справі № 46/60 відповідач погасив заявлену до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 9 000,00 грн., у зв'язку з чим позивачем уточнено позовні вимоги в цій частині (копія банківської виписки в матеріалах справи).
Так, виходячи з наявних матеріалів по накладній № 00020515 від 27.12.2007 р. відповідачем сплачено 1 000,00 грн. 07.04.2008 р. та 1 000,00 грн. 14.04.2008 р. При цьому, кошти, перераховані 14.04.2008 р. позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за накладеною № 00020515 в розмірі 811,00 грн., решту 189,00 грн. —в рахунок погашення боргу за накладною № 000000054 від 04.01.2008 р.
По накладній № 000000054 від 04.01.2008 р. відповідачем сплачено 3 000,00 грн. 31.01.2008 р., 1 534,00 грн. 05.02.2008 р., 2 000,00 грн. 31.03.2008 р., 1 000,00 грн. 08.05.2008 р. При цьому, кошти, перераховані 05.02.2008 р. були прийняті позивачем в рахунок погашення боргу на накладною № 000000054 від 04.01.2008 р. в сумі 1 000,00 грн., так як в призначені платежу відповідачем вказано, що ним здійснюється часткова оплата за папір згідно з рахунком № 54 від 04.01.2008 р. та № 55 від 04.01.2008 р.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
03.03.2008 р. позивачем складено на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованості за договором від 29.11.2007 р. та нараховані штрафні санкції. Відповідно до листа від 06.03.2008 р. відповідач зобов'язався сплатити позивачу 7 000,00 грн. у період з 06.03.2008 р. по 12.03.2008 р. та 7 988,00 грн. у період з 13.03.2008 р. по 19.03.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9 988,00 грн. підлягають повному задоволенню.
Крім суми заборгованості з оплати вартості товару, позивач також просить стягнути з відповідача 129,88 грн. штрафу, 152,42 грн. 3 % річних з простроченої суми боргу та 1 800,18 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ст. 8 договору від 29.10.2007 р. № 18277/А сторони погодили, що в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 2.2, 2.3 та 7.1 договору, покупець виплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 % від несплаченої суми або пеню за кожен день прострочки від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення заборгованості протягом всього строку заборгованості.
Приймаючи до уваги положення договору від 29.11.2007 р. та норми діючого законодавства, нарахування позивачем відповідачу 129,88 грн. штрафу виходячи з суми боргу, що існувала на момент звернення до суду з даним позовом (12 988,00 грн.) видається правомірним та таким, що не порушує прав відповідача.
Як слідує з поданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань, їх розрахунок проведено з 31.12.2007 р. по накладній від 27.12.2007 р. та з 07.01.2008 р. по накладній від 04.01.2008 р. по 12.05.2008 р., тобто в рамках умов договору.
Виходячи з уточненого розрахунку, проведеного судом розмір 3 % річних з простроченої суми боргу за накладними від 27.12.2007 р. та 04.01.2008 р., враховуючи його часткове погашення станом на 12.05.2008 р. становить 173,78 грн., збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції —1 882,30 грн. Разом з тим, зважаючи на норми Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Приватного підприємства “Фірма Регент” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Альфа” 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в межах сум, розрахованих позивачем та заявлених у заяві про уточнення позовних вимог від 12.05.2008 р. № 55/ю.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову —на відповідача.
Зважаючи на те, що звернення позивача до суду було обумовлене метою захисту його прав, порушених відповідачем внаслідок невиконання грошового зобов'язання, а також беручи до уваги факт часткового погашення основного боргу після порушення провадження у справі, понесені позивачем судові витрати підлягають покладенню на відповідача.
Надмірно сплачена сума державного підлягає поверненню позивачу згідно з положеннями ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Альфа” (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, кв. 34, ідентифікаційний код 34834021) на користь Приватного підприємства “Фірма Регент” (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, ідентифікаційний код 24370345) 9 988 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. боргу, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 88 коп. штрафу, 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 42 грн. 3 % річних з простроченої суми, 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. 18 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 88 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Приватному підприємству “Фірма Регент” (03047, м. Київ, пр-т Перемоги, 50, ідентифікаційний код 24370345) зайво сплачене державне мито в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 33 коп., що перераховане платіжним дорученням № 657 від 04.04.2008 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справі № 46/60.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.В. Шабунін
справа № 46/60
20.06.08
За позовом Приватне підприємство "Фірма Регент"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича группа "Альфа"
про стягнення 14 100,53 грн.
Суддя Шабунін С.В.
Шабунін С.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2008 |
Оприлюднено | 13.11.2008 |
Номер документу | 2283167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шабунін С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні