Постанова

від 14.10.2008 по справі 48/387

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/387

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 жовтня 2008 р.                                                                                    № 48/387  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників

Генпрокуратури УкраїниГромадський С.О. –(посв.№ 76 від 10.02.2005)

Шевченківського національного заповідникаПлахтієнко Є.І. –(дор.№ 324 від 13.10.2008)

ДП Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва"Свинар О.М. –(дор. від 09.07.2007)

розглянув касаційне поданняПершого заступника прокурора Черкаської області

на постановувід 28.05.2008 Київського апеляційного господарського суду   

у справі№ 48/387 господарського суду м. Києва

за позовомПершого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави –Міністерства культури і туризму України в особіШевченківського національного заповідника

доДержавного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва"

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2008 (суддя: В.Судім) позовні вимоги задоволені повністю, з Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" на користь позивача стягнуті 100400 грн.

Рішення мотивовано тими обставинами, що на підставі проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Черкаській області перевірки дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету, про що складено акт від 30.11.2005, встановлено незаконне витрачання коштів на суму 100400 грн. Таким чином під час виконання відповідачем робіт по реконструкції під'їзної дороги внаслідок завищення обсягів фактично виконаних робіт державі завдано шкоду яку відповідач повинен відшкодувати, повернувши безпідставно отримані кошти.  

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 (судді: Н.Капацин, С.Пашкіна, Н.Калатай) рішення суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено, так як правовими підставами отримання відповідачем коштів за виконані роботи був договір, додаткова угода та підписані сторонами акти виконаних робіт та довідки про їх вартість. Дані документи юридичної сили не втратили і в установленому порядку недійсними не визнавалися.

Прокурор в касаційному поданні просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, оскільки судом першої інстанції достовірно встановлено обґрунтованість позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі доказів як акт контрольно-ревізійного управління, договір, додаткова угода, акт контрольного обміру. Апеляційною інстанцією помилково застосовано до спірних правовідносин норми ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України.     

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання, заслухавши пояснення прокурора та  представників сторін, вважає, що подання підлягає частковому  задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 15.12.2000 між позивачем та відповідачем було укладено договір, предметом якого було виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги.

Вказаний договір був сторонами пролонгований.

Відповідно до актів виконаних робіт (форма КБ-2) вартість робіт по реконструкції під'їзної дорого разом з вартістю матеріалів, які були придбані замовником та передані підряднику становила 696,2 тис. грн.

За виконані роботи на підставі актів та довідок про вартість виконаних робіт заповідником перераховано підряднику 515,8 тис. грн.

30.11.2005 контрольно-ревізійним управлінням в Черкаській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету, про що складено акт від 30.11.2005.

Актом перевірки встановлено невідповідність об'ємів фактично виконаних робіт та об'ємів робіт, що вказані в актах виконаних робіт за період серпень 2003 –липень 2004 площею 550 кв.м. та завищення вартості виконаних робіт на суму 100400 грн.   

Судом апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовими підставами отримання відповідачем коштів були договір, додаткова угода, підписані обома сторонами акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Позивач заперечує обставини щодо фактичного обсягу виконаних робіт та в підтвердження безпідставного отримання відповідачем коштів посилається на такі докази як матеріали перевірки дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету, проведеної контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області. Приймаючи до уваги зазначені матеріали перевірки місцевий господарський суд погодився із висновком про наявність розбіжностей між фактично виконаними роботами та роботами, відображеними у формах КБ-2в, КБ-3.

Відхиляючи доводи позивача, апеляційна інстанція зазначила про те, що в акті перевірки зазначено, що документи: акти прийому-передачі виконаних робіт, довідки про вартість робіт були представлені в формі ксерокопій, оригіналів надано не було.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, ці дані встановлюються такими засобами письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Вимоги, що пред'являються до доказів визначені ст.34 ГПК України. Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, що відображається в судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу має бути мотивованим.

Зважаючи на різні висновки місцевого та апеляційного судів щодо фактичних обставин, а саме обсягу виконаних робіт, касаційна інстанція дійшла висновку про те, що судами не досліджено, який обсяг робіт фактично виконаний відповідачем, не зважаючи на наявні розбіжності щодо фактичного обсягу виконаних робіт, належної уваги цьому не надано, а відтак, не можна вважати належною правовову оцінку усіх доказів в їх сукупності.

При цьому, для усунення наявних розбіжностей, наданим ст. 41 Господарського процесуального кодексу України правом призначити відповідну судову експертизу, суд не скористався.

Таким чином, судами не з'ясовано всіх фактичних обставин справи, а відтак порушено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки для прийняття рішення суттєве значення мають правильна оцінка доказів, їх об'єктивний розгляд в сукупності.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 та рішення  господарського суду м. Києва від 28.02.2008 у справі № 48/387 господарського суду м. Києва скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін          

судді                                                                                                                             Є. Чернов

                                                                                                              В. Цвігун