Рішення

від 23.10.2008 по справі 13/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.08                                                                                 Справа № 13/175

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІНЕ, ЛТД»м. Київ

до товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод»м. Попасна

про стягнення 247171 грн. 95 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаЛозенко Р.М. паспорт СК 951893 виданий Броварським МВ УМВС від 11.09.98; представник Журавльова Т.В. дов. № 01/10/08 від 01.10.08

Від відповідача Пономаренко Б.І. дов. № 7 від 05.08.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 175580 грн. 00 коп., 34286 грн. 00 коп., 3 % річних –4775 грн. 96 коп., 32529 грн. 99 коп. пені.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 357-ю від 21.10.2008 р. визнав суму основного боргу, та пеню частково в сумі 16713 грн. 12 коп.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № ПВРЗ/МТЗ/05125/70 від 20.12.2005 року позивач поставив відповідачу товар на суму 273180 грн. 00 коп. за видатковою накладною № РН-000219 від 18.10.2007 року.

Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 25 банківських днів після дати його надходження

Відповідач одержаний товар оплатив частково, та з простроченням, а саме 20.11.2007 р. –50 000 грн. 00 коп., та 11.12.2007 р. –50 000 грн.

Таким чином, відповідачем невиконане грошове зобов'язання в сумі 173180 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 173180 грн. 00 коп., транспортно-експедиційні послуги 2400 грн. 00 коп., пеню в сумі 32529 грн. 99 коп., нараховану позивачем за весь час прострочення відповідно до п. 9.4. договору, втрати від інфляції в сумі 32286 грн. 00 коп., 3 % річних –4775 грн. 96 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує в частині стягнення пені, зазначаючи, що позивач безпідставно нарахував пеню на суму транспортно-експедиційних послуг, крім того стягнення підлягає пеня нарахована відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України тільки за шість місяців з моменту прострочення. Згідно контрозрахунку позивача стягненню підлягає пеня в сумі 16713 грн. 12 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт наявності прострочення відповідачем грошового зобов'язання за спірним договором в сумі 173180 грн. 00 коп., та за транспортно-експедиційні послуги в сумі 2400 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення борг в сумі 173180 грн. 00 коп., транспортно-експедиційні послуги 2400 грн. 00 коп., втрат від інфляції в сумі 32286 грн. 00 коп., 3 % річних –4775 грн. 96 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню повністю.

З врахуванням положень п. 9.2. договору № ПВРЗ/МТЗ/05125/70 від 20.12.2005 року, та п. 6 ст.232 Господарського кодексу України позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 16713 грн. 12 коп., в решті слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –2313 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 45 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод»Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Залізнична 1 ідентифікаційний код 34502350 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІНЕ, ЛТД»м. Київ, вул. Кіквідзе 18-А ідентифікаційний код 20024876 борг в сумі 175580 грн. 00 коп., втрати від інфляції 34286 грн. 00 коп., 3 % річних –4775 грн. 96 коп., 16713 грн. 12 коп. пені, державне мито у сумі –2313 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 45 коп., наказ видати.

3. В решті відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

28 жовтня 2008 року