Ухвала

від 28.03.2012 по справі 2а-5436/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-5436/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

суддів - Клочка К.І. , Шевякова І.С. ,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Прокопчука О.О.,

представника відповідача - Карнарука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Компанія "Надежда" про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2010 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виробничого підприємства "Надежда", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітака" про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що договір, укладений між ВП "Надежда" та ТОВ "Ітака" не відповідає вимогам, встановленим частинами першою, третьою та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України, не спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, суперечить інтересам держави та суспільства та є нікчемним в силу припису частини другої статті 215 та статті 218 Цивільного кодексу України. Єдиною метою укладення такого договору, на думку позивача, є неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту ВП "Надежда", що підтверджується винесеними податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірки.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року відкрито провадження у даній справі, від 22 лютого 2012 року допущено заміну відповідача Виробничого підприємства "Надежда" його правонаступником -Приватним підприємством "Компанія "Надежда".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітака" коштів у сумі 15664247,15 грн. на користь Приватного підприємства "Компанія "Надежда".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у редакції станом на день подання позовної заяви, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що укладений із ТОВ "Ітака" договір не суперечить моральним засадам суспільства та не порушує публічний порядок. Зазначав, що контрагент позивача на дату видачі податкових накладних мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарської діяльності, тому вважає формування складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ від контрагента ТОВ "Ітака" правомірним, придбання товарів ВП "Надежда" підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, звертав увагу суду на той факт, що ліквідація ТОВ "Ітака" виключає провадження у даній справі, оскільки відповідно до вимог статті 208 Господарського кодексу України не передбачено адміністративно-конфіскаційних санкцій у вигляді прямого стягнення до бюджету зі сторони господарського зобов'язання, яка не мала протиправного умислу, без повернення цій особі стороною, протиправний умисел якої встановлено, усього одержаного за договором.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Виробниче підприємство "Надежда" (код ЄДРПОУ 22519085) є юридичною особою, зареєстроване Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області 31 січня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №129727 /том І, а.с. 7/, та взято на податковий облік у Машівському відділенні Карлівської МДПІ /том І, а.с. 8/.

06 квітня 2011 року змінено найменування юридичної особи із Виробничого підприємства "Надежда" на Приватне підприємство "Компанія "Надежда" (далі - ПП "Компанія "Надежда"), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №727982, копія якого наявна у матеріалах справи /том ІV, а.с. 26/.

У період з 22 березня 2010 року по 05 травня 2010 року податковими ревізорами-інспекторами Карлівської МДПІ проведено планову виїзну перевірку Виробничого підприємства "Надежда" (код ЄДРПОУ 22519085) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено Акт від 13 травня 2010 року №127/23/22519085 /том І, а.с. 21-35/.

У ході проведення виїзної планової документальної перевірки було встановлено, що між ТОВ "Ітака" (Постачальник) та ВП "Надежда"(Покупець) було укладено договір № 22/01-Н від 22.01.2008 року. Позивач зазначає, що договір між сторонами було укладено без настання правових наслідків, обумовлених договором, оскільки перевіркою виявлено, що рух товару від продавця до покупця не відбувався, а документи, що підтверджують прийняття (оприбуткування) товарів на складі зберігання та транспортування відсутні.

Карлівська МДПІ вважає укладений правочин між ТОВ "Ітака" та ВП "Надежда" нікчемним, у зв'язку з чим звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним правочином, з посиланням на статті 207-208 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, також, що на підставі вищезазначеного Акту перевірки від 13 травня 2010 року №127/23/22519085 /том І, а.с. 21-35/ Карлівською МДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2010 року №0000082320/0 та №0000092320/0, які відповідач оскаржував у судовому порядку, у зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинено.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року /том ІV, а.с. 11-20/, яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року /том ІV, а.с. 21-22/ адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Надежда" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 26.05.2010 року №0000082320/0, від 02.08.2010 року №0000082320/1, від 13.10.2010 року № 0000082320/2, №0000202320/2, від 24.12.2010 року №0000082320/3, №0000202320/3; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зокрема, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року /том ІV, а.с. 11-20/ було встановлено наступне.

Предметом договору № 22/01-Н від 22.01.2008 року, укладеного між ТОВ "Ітака" (Постачальник) та ВП "Надежда"(Покупець), є поставка нафтопродуктів, асортимент, кількість та ціна яких наводяться у рахунках, специфікаціях та акті приймання-здачі товару оплата товару здійснюється шляхом 100% передплати вартості товару, яка зазначена в рахунку. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару та підписання акту приймання-здачі товару (Умови поставки: ЕХW-Шебелинський ВПГКН).

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів) у ТОВ "Ітака" підтверджується актами про прийом-передачу до Договору № 22/01-Н від 22.01.2008 року, актами про прийом-передачу нафтопродуктів між ТОВ ВКФ "Діон"СД (діяв за дорученням ТОВ "Ітака") та ВП "Надежда", податковими накладними, накладними.

Обсяги передачі по цим актам прийому-передачі підтверджено Управлінням з переробки газу та газового конденсату філії ДК" Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

Позивачем сплачена вартість отриманого від ТОВ "Ітака" товару (нафтопродуктів) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з банківського рахунку ПП "Компанія "Надежда".

В пункті 3.2 вказаного Договору сторонами передбачено умови поставки: ЕХW -Шебелинський ВПГКН (відділення переробки газового конденсату та нафти, яке с структурним підрозділом Управління переробки газу та газового конденсату філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України").

В ході розгляду справи встановлено, що нафтопродукти були поставлені зі складу Шебелінського ВПГКН на нафтобази ПП "Компанія "Надежда"та контрагентам ПП "Компанія "Надежда".

Послуги по прийманню вантажів, оформленню та відвантаженню нафтопродуктів ВП "Надежда"згідно рознарядки ДК "Укргазвидобування" залізничним транспортом по території України, надає ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на підставі договору № 623/21-тр/ІІІ про надання послуг від 29.12.2008 року.

Відвантаження і транспортування товару (нафтопродуктів) належного ВП "Надежда", отриманого від ТОВ "Ітака", підтверджується: укладеним ВП "Надежда" з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" договором № 623/21-тр/Ш про надання послуг від 29.12.2008 року, актом приймання-передачі від 20.12.2010 року, укладеного між Шебелінським ВПГКН і ВП "Надежда", підтверджуючого фактичне відвантаження нафтопродуктів ВП "Надежда"у 2009 році з цього заводу на станції призначення контрагентів ВП "Надежда", а також квитанціями про приймання вантажу, накладними.

Фактична наявність товару (нафтопродуктів) на складі Шебелінського ВПГКН і отримання Товару (нафтопродуктів) саме на цьому складі в кількості, зазначеній в актах прийому-передачі, підтверджується актами звірки руху сировини та виробленої продукції за лютий - грудень 2009 року.

ВП "Надежда" надано звіт по оприбуткуванню на склад Нафтопродуктів, отриманих від ТОВ "Ітака", відповідно даним якого в бухгалтерському обліку ВП "Надежда" оприбутковані нафтопродукти: мазут в кількості 635,946 т, дизельне паливо в кількості 1140,105 т, бензин А-76 -996,017 т, бензин А-95 -250,083.

Факт використання у своїй господарській діяльності (реалізація) товарно -матеріальних цінностей (нафтопродуктів), отриманих від ТОВ "Ітака" підтверджується звітами про відвантаження палива в тонах зі складу на протязі 2009 року, тобто паливно-мастильні матеріали реалізовувалися третім особам.

Крім того, суд зазначав про безпідставність посилань податкового органу на висновки спеціалістів Українського науково -дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 21.06.2010 року №219, від 05.07.2010 року №218, як на докази правомірності висновків акту перевірки від 13.05.2010 року №127/23/22519085 з наступних підстав.

Статтею 4 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, процесуальним порядком призначення судового експерта.

В даному випадку дослідження призначались не в порядку статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України або іншої норми процесуального права.

Експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, як цього вимагає частина 5 статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з чим судом зроблено висновок, що зміст висновків спеціалістів Українського науково -дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 21.06.2010 року № 219, від 05.07.2010 року № 218 не відповідає вимогам статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вони не мають доказової сили висновку експерта.

У вирішенні питання щодо встановлення особи, яка підписувала первинні документи ТОВ "Ітака", суд врахував пояснення директора ТОВ "Ітака" Грицика О.Ф. від 13.05.2010 року, в яких він зазначає, що на адресу ВП "Надежда" він особисто виписував та підписував акти виконаних робіт, податкові накладні та видаткові накладні, на яких проставляв печатку.

Суд також зазначав, що згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.07.2010 року № 799/23-3/32716920 фінансово -господарські операції між ТОВ "Ітака" та ВП "Надежда" у 2009 році відображені в податковому обліку ТОВ "Ітака".

З огляду на викладене, у справі № 2а-6946/10/1670 суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість придбаних товарів, зокрема, від ТОВ „Ітака", а також, що висновки щодо нікчемності укладених правочинів, зроблені відповідачем в акті перевірки, є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у зв'язку з відсутністю нікчемності правочину від 22 січня 2008 року №22/01-Н на поставку товару (нафтопродуктів), укладеного між ВП "Надежда" (покупець) та ТОВ "Ітака" (постачальник), у суду відсутні правові підстави при розгляді даної адміністративної справи застосовувати наслідки нікчемного правочину, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, про які просить позивач.

За змістом статей 207, 208 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання є недійсним, якщо укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такого зобов'язання залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди - обома сторонами чи однією.

Звернувшись до суду із зазначеними позовними вимогами, позивач не зміг надати належні докази на підставі яких можливо прийти до висновку про вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, в той час як постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі №2а-6946/10/1670 встановлено протилежне.

Крім того, суд погоджується з доводами представника відповідача, про неможливість задоволення позовних вимог у зв'язку із ліквідацією ТОВ "Ітака", оскільки відповідно до вимог статті 208 Господарського кодексу України не передбачено адміністративно-конфіскаційних санкцій у вигляді прямого стягнення до бюджету зі сторони господарського зобов'язання, яка не мала протиправного умислу, без повернення цій особі стороною, протиправний умисел якої встановлено, усього одержаного за договором.

Згідно з вимогами частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд зауважує, що позивачу було надано час для приведення позовних вимог у відповідність до чинного законодавства, у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення коштів з ТОВ "Ітака".

Однак, позивач не скористався зазначеним правом та наполягав на задоволенні позовних вимог у редакції станом на момент подання позову, що є неможливим, з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІV, а.с. 35-53/ 24 лютого 2011 року до Єдиного державного реєстру внесено запис №1 103 117 0026 028220 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітака" (код ЄДРПОУ 32716920) "Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом".

Зважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено стягнення коштів з юридичної особи, підприємницьку діяльність якої припинено, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про можливість задоволення позову з посиланням на статті 207-208 Господарського кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що у даному випадку відсутній повний склад суб'єктів правовідносин для стягнення грошових коштів відповідно статті 207-208 Господарського кодексу України.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності осіб складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Оскільки, судом встановлено, що відповідачем правомірно віднесено до валових витрат суму в ціні придбаних у ТОВ "Ітака" товарів та відповідно, правомірно сформовано податковий кредит, оскільки відсутній повний склад суб'єктів правовідносин для стягнення грошових коштів відповідно статті 207-208 Господарського кодексу України, застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача у даному випадку суд вважає необгрунтованими.

Зважаючи на наведені норми чинного законодавства України та встановлені судом обставини справи, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці в сукупності всіх доказів по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 72, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Компанія "Надежда" про стягнення коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2012 року.

Головуючий суддя суддя суддя Л.М. Петрова К.І. Клочко І.С. Шевяков