Постанова

від 11.04.2012 по справі 45/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2012 № 45/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 28.03.2012 № 48 ЗОВ);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2012 № 2);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012

у справі № 45/14 (суддя Балац С.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"Омега"

до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення 65 676,00 грн.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2012 у справі № 45/14 позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 65 676 грн. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга мотивована порушенням, неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

У скарзі йдеться про неправильне обчислення місцевим господарським судом строку позовної давності для вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" підтримав апеляційну скаргу, представник відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" висловився за її відхилення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі по тексту - відповідач) в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 65 676,00 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що згідно договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу, від 31.03.2008 № 2787 відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" застраховано цивільно-правову відповідальність товариства з обмеженою відповідальністю „Данон", серед інших забезпечений транспортний засіб з державним № НОМЕР_1 (додаток № 2 до договору); строк дії договору - з 01.04.2008 по 31.12.2008 (розділ 2); страхова сума по цивільній відповідальності - 2 500 000 грн. (розділ 1); безумовна франшиза по страховим випадкам за ризиками КАСКО (крім викрадення) дорівнює нулю (пункт 3.4).

15.05.2008 на автомобільному шляху Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Данон", - автомобіль "Деу", держ. № НОМЕР_3 яким керував ОСОБА_4, а також транспортного засобу „Міцубіши", держ. № НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5

Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2008 у справі № 3-31737/2008 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_4, довідкою Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області від 18.06.2008.

На підставі укладеного з ОСОБА_6 договору страхування транспортного засобу „Міцубіши", держ. № НОМЕР_2 від 20.06.2007 № 314-07-0162-20, а також страхового акту від 19.12.2008 № 2277-Т, розрахунку суми страхового відшкодування від 15.12.2008, звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 438/05/2008, Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „Омега", на дату прийняття рішення суду і на теперішній час - приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега", було сплачено страхове відшкодування у розмірі 65 676 грн. згідно платіжного доручення від 22.12.2008 № 5409.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою відповідача 09.11.2011 вручено заяву позивача із вимогою про виплату страхового відшкодування в сумі 65 676 грн.

Залишаючи без задоволення вимогу про стягнення зазначених коштів в судовому порядку, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що строк позовної давності за цими вимогами закінчився, оскільки позивач набув право вимоги в порядку суброгації.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 29 названого закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Суб`єктом відповідальності за шкоду, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (самим джерелам чи їх володільцям), відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як встановлено, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія товариства з обмеженою відповідальністю „Данон" під час керування транспортним засобом останнього.

Відповідач, який є страховиком товариства з обмеженою відповідальністю „Данон", не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому. Натомість, як вже було зазначено, позивач сплатив потерпілому страхове відшкодування за договором добровільного страхування, у зв'язку з чим до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

За таких обставин, позивач набув право регресного позову до відповідача, у зв'язку з чим позов про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування підлягає задоволенню.

Місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим помилково залишив позов без задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що перебіг строку позовної давності щодо вимог про відшкодування збитків у порядку регресу починається з моменту виникнення страхового випадку.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною шостою статті 261 названого кодексу передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Оскільки право позивача подати регресний позов до суду виникло з моменту виконання ним свого зобов'язання за договором добровільного страхування, правові підстави обчислювати строк позовної давності за цими вимогами з моменту виникнення страхового випадку відсутні.

На таких підставах, оскаржене рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 у справі № 45/14 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

65 676,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 00 коп.) збитків,

1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Справу № 45/14 повернути до господарського суду міста Києва, якому доручити видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Доманська М.Л.