Ухвала

від 12.04.2012 по справі 6/217

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" квітня 2012 р. Справа № 6/217

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року

у справі № 6/217 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Українська книга"

відповідача -3 комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

відповідача -4 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ "Сяйво"

про визнання права оренди, визнання договору пролонгованим, визнання недійсним договору, усунення перешкод

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо", товариства з обмеженою відповідальністю "Українська книга", просило визнати право оренди товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" на приміщення з №1 по № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 29), (в літ. А) загальною площею 363,80 кв. м., розташованих за адресою: вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 6, у м. Києві; визнати договори оренди від 14.04.1998 року № 12041, № 30040 пролонгованим (таким, дія якого подовжена) на той же строк і на тих же умовах, на яких він був укладений; визнати недійсним договір оренди-2 від 26.09.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська книга" і, у випадку укладення відповідно до п. 2.3 договору, новий договір оренди, укладений на подовження дії договору від 26.09.2010 року; усунути будь-які перешкоди зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українська книга", у користуванні майном, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" і перебуває у приміщеннях з № 1 по № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 29), (в літ А) загальною площею 363,80 кв. м., розташованих за адресою вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 6, у м. Києві. У разі необхідності вийти за межі позовних вимог, витребувати у відповідачів дані про укладення нового договору оренди (на виконання п. 2.3 спірного договору оренди-2) і належним чином засвідчені копії договорів та покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2010 року у справі № 6/217 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди від 26.09.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська книга".

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українська книга" по 42 грн. 50 коп. державного мита та по 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 64-68, т. 2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року у справі № 6/217 -без змін.

Скасовано заходи забезпечення позову, викладені в ухвалі господарського суду міста Києва від 24.03.2010 року у справі № 5078 (а.с. 81-89, т. 3).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року та прийняти нове рішення, яким визнати пролонгованим (дія якого продовжена на той же строк, на який він був укладений) договір оренди від 14.04.1998 року № 12041, № 30040 стосовно нежилих приміщень з № 1 по № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 29), (в літ. А) загальною площею 363,80 кв. м., розташованих за адресою: вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 6, у м. Києві, орендар -товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво"; у разі необхідності вийти за межі позовних вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 92-93, т. 3).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" втретє звернулося з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 03.11.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 23.11.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 14.03.2012 року, про що свідчить реєстраційний штамп Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші супровідного листа -заяви до касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що з незалежних об'єктивних причин, а саме: неможливістю представником скаржника отримати від директора товариства з обмеженою відповідальністю "Абріль-Студіо" оригінали документів для звернення із касаційною скаргою, пропущено строк подання касаційної скарги.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з ухвал Вищого господарського суду України від 27.01.2012 року та від 05.03.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідної юридичної особи.

При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.

Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 690,00 грн., сплачений скаржником згідно квитанції № 29-1101 від 11.11.2011 року та судовий збір у сумі 751,10 грн., сплачений скаржником згідно квитанції № 29-956 від 28.02.2012 року повертався товариству з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" ухвалами Вищого господарського суду України від 27.01.2012 року та від 05.03.2012 року відповідно, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеними квитанціями не розглядається.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року у справі № 6/217 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 6/217 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Сяйво" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 6; код ЄДРПОУ 21616627) з Державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 14-5328 від 14.03.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.В. Попікова