Ухвала

від 23.03.2012 по справі 4/82/2011/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2012 р. № 4/82/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В., суддів:Заріцької А.О., Козир Т.П., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у справі№ 4/82/2011/5003 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" доПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі відділення №404 ПАТ "УкрСиббанк" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЛЛД"; 2. Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6; 3.Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Вінницької філії ДП "Інформаційний центр" провизнання недійсними договорів іпотеки та застави

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.07.2011 у справі № 4/82/2011/5003 у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2011 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог: визнано недійсним договір іпотеки від 26.06.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6; визнано недійсним договір застави від 26.06.2007 №77802, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк".

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у даній справі

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.01.2012 у справі № 4/82/2011/5003, в якій просить зазначену постанову та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2011 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.06.2011 у справі № 22/135-10-3502, від 24.11.2011 у справі №5/266-09, від 12.10.2011 у справі №5023/1674/11 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме положень статті 92 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 11.01.2012 у справі № 4/82/2011/5003, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів іпотеки та застави з огляду на те, що уклавши зазначені договори, директор ОСОБА_7 фактично розпорядився майном товариства, що суперечить визначеним Статутом цілям діяльності товариства, тобто вийшов за межі наданих йому повноважень. При цьому матеріали справи не містять доказів наступного схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" укладених від його імені ОСОБА_7 оспорюваних договорів. Крім того, у судовому порядку визнано недійсними рішення загальних зборів заставодавця (позивача), якими було обрано на посаду директора товариства ОСОБА_7, тобто встановлений факт відсутності повноважень у ОСОБА_7 на підписання спірних договорів. Також у постанові зазначено, що банк зобов'язаний був скористатись наданим йому приписами статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правом щодо ідентифікації клієнта.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 01.06.2011 у справі №22/135-10-2502, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки з огляду на те, що відповідно до статті 33 ГПК України позивач повинен довести, що відповідачу було відомо про використання головою наглядової ради товариства підроблених документів під час укладення спірних договорів. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем даних обставин в установленому порядку не доведено, отже, підстави для визнання спірних договорів недійсними в порядку статті 203 Цивільного кодексу України відсутні.

У постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2011 у справі

№ 5/266-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову та визнання недійсним договору іпотеки, оскільки позивачем не надано суду доказів обізнаності третьої особи (відповідача) про наявність обмежень повноважень голови правління товариства на підписання спірного договору у зв'язку з визнанням недійсним рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.2009 у справі

№ 9/129-09 рішення спостережної ради товариства, яким голові правління надано право на укладання та підписання договору іпотеки.

У постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі

№ 5023/1674/11, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки судами встановлено, що рішенням загальних зборів товариства, оформленим протоколом від 25.03.2008 №2503.1, надано право підпису спірного договору іпотеки директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів"

Соколову О.В., а отже Соколов О.В. мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для підписання зазначеного договору, наявність якої необхідна для чинності правочину.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

А відтак, відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 4/82/2011/5003 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" у допуску справи № 4/82/2011/5003 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот Судді: А.Заріцька Т.Козир М.Малетич І.Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)