cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.04.12 р. Справа № 32/200
Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Сковородіної О.М., судді Сгари Е.В., судді Демідової П.В.
при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 05.01.2012р.
від відповідача: Ванханен П.І. директор
ОСОБА_3 довіреність від 06.12.2011р.
у справі за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод», м. Донецьк
про стягнення 802634,42грн.
Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод» про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 802634,42грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на підприємстві відповідача був встановлений факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у зв'язку із закінченням терміну дії дозволу.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
25.08.2010р. - 14.09.2010р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Закритому акціонерному товаристві «Будіндустрія». Перевіркою було встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачу був виданий припис щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства України.
У період з 01.02.2011р. по 07.02.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено позапланову перевірку щодо виконання припису від 14.09.2010р. Закритим акціонерним товариством «Будіндустрія» (ТОВ «Сіверський цегельний завод» є правонаступником ЗАТ «Будіндустрія», що підтверджується відповідними документами, арк. справи 19-37), за результатами цієї перевірки було встановлено, що припис виконано частково, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримано.
За результатами перевірки, був складений акт від 01.02.2011р.-07.02.2011р. та виданий припис від 14.02.2011р. щодо виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, також, були проведені розрахунки збитків, за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., згідно „Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008р. №639, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064, які складають 802634,42грн.
Оцінюючи матеріали справи, доводи та докази позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;
д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Твердження відповідача про те, що ним у відповідності до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002р., була надіслана заява до територіального органу Мінприроди (за 30 календарних днів до закінчення терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами), що відповідно є безперечним доказом відсутності вини відповідача з проведення діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, судом оцінюються критично, оскільки:
по - перше, позивачем не надано доказів надсилання, у встановленому порядку та у відповідні строки, заяви до відповідного органу щодо продовження дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
по - друге, згідно з відомостями, отриманими від Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, зокрема, з журналу вхідної кореспонденції вбачається, що лист від ЗАТ «Будіндустрія» до Держуправління від 02.12.2007р. зареєстровано 27.12.2007р. під номером 10283.
Отже, відповідачем не доведено дотримання строків передбачених нормами діючого законодавства щодо звернення суб'єктів господарювання про продовження строків дії відповідних дозволів.
Вказане свідчить про те, що відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи, які б свідчили про відсутність в його діях порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
Суд звертає увагу, на те, що не можна вважати належним доказом, правомірної поведінки відповідача щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в період за який нараховані збитки (а саме з 01.01.2010р. по 31.12.2010р), наданий до матеріалів справи дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1420910400-13 виданий 28.04.2011р.
Так, в даному дозволі визначений строк дії з 28.04.2011р. до 28.04.2016р. Вказівки на розповсюдження дії дозволу на попередній спірний період зазначений дозвіл не містить.
Тобто, на момент перевірки 25.08.10р. - 14.09.10р. відповідачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на здійснення таких викидів, що є порушенням приписів ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Також, судом не приймаються заперечення відповідача стосовно того, що ним здійснювалась, за час відсутності дозволу, сплата екологічного збору за забруднення навколишнього середовища, з огляду на те, що даний збір є обов'язковим податковим платежем, який сплачується за наявності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Тобто, безпідставне перерахування збору в цей період, не є обставиною, що звільняє відповідача від сплати шкоди заподіяної державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади.
Пунктом 5 статті 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Статтями 33, 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря та обов'язок відшкодування шкоди внаслідок такого порушення.
Стаття 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, був здійснений розрахунок суми збитків, заподіяних відповідачем державі, розмір якого складає 802634,42грн.
Таким чином, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що на момент перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод» не мало дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, даний факт правопорушення відображений в акті перевірки вимог природоохоронного законодавства України від 01.02.2011р. - 07.02.2011р. Тому, судом приймається розрахунок розміру відшкодування збитків, нарахований за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., як належний.
За таких обставин, вимога щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 802634,42грн., підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод» про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 802634,42грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод» (83004, м. Донецьк, вул. Орбіти, 97, код ЄДРПОУ 30927934) збитки, заподіяні державі, в сумі 802634,42грн. на рахунок спеціального фонду з охорони навколишнього природного середовища Сіверської міської ради п/р 33119331700135 ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870, КБК 24062100.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод» (83004, м. Донецьк, вул. Орбіти, 97, код ЄДРПОУ 30927934) на користь Державного бюджету України (УДК в Київському районі м. Донецька, п/р 31217206783006 ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016, код ЄДРПОУ 38034002) судовий збір в розмірі 16052,69грн.
Повний текст рішення підписаний 09.04.2012р.
Рішення набирає законної сили 20.04.2012р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Головуючий суддя Сковородіна О.М.
Суддя Сгара Е.В.
Суддя Демідова П.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2012 |
Оприлюднено | 24.04.2012 |
Номер документу | 23552584 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні