Рішення

від 13.04.2012 по справі 22/536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/536 13.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Нова»

про стягнення шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № ГО-11/409 від 27.12.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 314/1 від 09.08.2011р.);

В судовому засіданні 13.04.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(надалі ПАТ «Страхова група «ТАС», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі ВАТ СК «Нова», відповідач) в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 25 500 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова група «ТАС»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № А 0017952 від 01.12.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ СК «Нова»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 25 500 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги заперечував з тих підстав, що розмір відшкодування, який підлягав сплаті на користь позивача у відповідності до ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»та встановлювався в сумі 24 990 грн. зараховано в рахунок зустрічних вимог згідно заяви від 31.01.2011р. № 230/3/3-11.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № А 0017952 від 01.12.2008р. у ЗАТ «Страхова група «ТАС», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1 (позиція № 33 в додатку № 1 до договору), страхувальником по договору є ВАТ «Укртелеком».

Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві, 29.07.2009р. мала місце дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобіля Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.08.2009р., справа 3-9627/09.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2570 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, що складений 10.08.2009р. оцінювачем Національного центру незалежних експертиз Руденком Ю.В. становить 25 681, 26 грн., що рівняється вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин.

За страховим випадком -ДТП що сталась 29.07.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 18310В/40 від 13.08.2009р. по договору страхування № А 0017952 від 01.12.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 46 052, 74 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 5774 від 14.08.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб - автомобіль BMW X6, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ СК «Нова»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5305546.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем BMW X6, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.08.2009р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 30.12.2011р.) не представлено договору (полісу ВС/5305546) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля BMW X6, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 29.07.2009р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 29.07.2009р., чи наявності іншого ліміту відповідальності тощо відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 30.12.2011р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Поважних причин, які перешкоджали представнику страхової компанії представити поліс (довір страхування цивільної відповідальності) витребуваний ухвалою суду, в якій конкретно вказувався застрахований автомобіль, відповідачем не повідомлено, а відтак доводи позивача відповідач з цього приводу не спростував.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5305546), а до ПАТ «Страхова група «ТАС»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № А 0017952 від 01.12.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ СК «Нова»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування, право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданому транспортному засобу -автомобілю Mersedes-Benz E320, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 29.07.2009р., що визначений звітом № 2570 складеним 10.08.2009р. суб'єктом оціночної діяльності та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту відповідальності страховика згідно полісу ВС/5305546.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно даним бази МТСБУ, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5305546) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -0 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 25 500 грн. (25 500 грн. -0 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога на виплату страхового відшкодування за вих. № 1692 від 09.08.2011р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 26.08.2011р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує заперечення відповідача з приводу зарахування вимог позивача за вказаним страховим випадком згідно заяви від 31.01.2011р. № 230/3/3-11, натомість припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору (п. 22 листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. № 01-08/163).

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211).

В даному випадку факт звернення позивача з позовною заявою про стягнення суми страхового відшкодування підтверджує незгоду позивача із зарахуванням зустрічних вимог, обґрунтовується відсутністю підстав для здійснення заліку через вказання у заяві даних, що не відповідають дійсності, невизнання свого обов'язку перед відповідачем, щодо чого відповідачу були направлені заперечення листом за вих. № Г08.00/1941 від 25.02.2011р..

Документів, які б підтверджували обов'язок позивача здійснити виплату сум страхового відшкодування, зарахування яких проведено згідно заяви від 31.01.2011р. № 230/3/3-11 на вимоги суду, протягом трьох місяців розгляду справи, відповідачем так і не представлено. Саме лише направлення заяви не звільняє відповідача від доведення відповідних обставин, зокрема перед судом, при виникненні з цього приводу спору та при наявних запереченнях позивача щодо проведеного зарахування вимог. Доказів, які підтверджують настання страхових випадків 20.04.2010р., 12.02.2009р., 19.01.2010р. за участю автомобілів взятих на страхування ЗАТ СГ «ТАС», наявність вини водіїв транспортних засобів, що керували ними, понесення внаслідок вказаних подій збитків у відповідних сумах та виплати таких сум відповідачем на користь потерпілих, ВАТ «СК «Нова»до суду не надано, а сама заява від 31.01.2011р. № 230/3/3-11 не може бути оціненою судом як вчинення одностороннього правочину, при запереченні ЗАТ «СГ «ТАС»наявності своїх зустрічних обов'язків перед ВАТ СК «Нова».

В даному випадку позивачем обрано належний спосіб захисту, що є підставою для вирішення судом спору по суті саме за вимогами позивача про стягнення суми страхового відшкодування за страховим випадком, що стався за участю автомобіля взятого на страхування відповідачем згідно полісу ВС/5305546. Предмет позову у даній справі не надає права суду вирішувати вимоги відповідача до позивача, оскільки такі не заявлялись в межах цієї справи, і в свою чергу відповідач не позбавлений реалізації свого права при наявності спору між сторонами щодо виплати страхового відшкодування ЗАТ СГ «ТАС»за випадками згідно регресних вимог про які зазначено у заяві про залік зустрічних вимог.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової 11, ідент. код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги 65, ідент. код 30115243) 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) страхової виплати в порядку регресу, 1 411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 19.04.2012