Постанова

від 18.06.2012 по справі 22/536

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 22/536

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № ГО-11/408

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. № 314/1 від 09.08.2011

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

«Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 13.04.2012

у справі № 22/536 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Страхова група «ТАС»

до Відкритого акціонерного товариства

«Страхова компанія «Нова»

про стягнення шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу в розмірі 25 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2012 у справі № 22/536 позов задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 25 500,00 грн. страхової виплати в порядку регресу, 1 411,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суджу м. Києва від 13.04.2012 у справі № 22/536 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права та процесуального, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 01.12.2008 між ВАТ «Укртелеком» (як страхувальником) та ЗАТ "Страхова група "ТАС" (як страховиком), правонаступником якого є позивач, був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № А 0017952, предметом якого є страхування автомобіля марки «Mersedes-Benz E320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (позиція № 33 в додатку № 1 до договору).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, яким являється ДТП - дорожньо-транспортна подія за участю транспортного засобу.

29.07.2009 мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля марки «Mersedes-Benz E320», державний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_4 та автомобіля марки «БМВ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (звіт № 2570 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, що складений 10.08.2009 оцінювачем Національного центру незалежних експертиз ОСОБА_6, становить 25 681,26 грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено страховий акт № 18310В/40 від 13.08.2009 по договору страхування № А 0017952 від 01.12.2008 та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 46 052, 74 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 5774 від 14.08.2009 (копії названих документів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як вбачається з матеріалів справи, майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2009 винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «БМВ», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5., відповідальність ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ВАТ СК «Нова», відповідно до Полісу № ВС/5305546, що підтверджується витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та названого договору (полісу) обов'язкового страхування № ВС/5305546 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 гривень, франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з індновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, на підставі ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст. 993, 1194 ЦК України та наведених вище норм у позивача виникло право вимоги у порядку регресу (на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків) до відповідача, як до особи, яка на підставі полісу обов'язкового страхування є відповідальною за заподіяний збиток в межах ліміту відповідальності.

Згідно ст.35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Відповідно до п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до абз.2 п. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5305546 передбачена франшиза, що складає 510,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з розрахунком відповідача з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу транспортного засобу та вважає, що відповідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума підлягає розглядатися у претензії з вирахуванням франшизи. Відповідно, розмір витрат по сплаті страхового відшкодування яка підлягає стягненню є: 25 500,00 грн. - 510,00 грн. = 24 990,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 у справі № 22/536 підлягає скасуванню в частині задоволення позову на суму 510,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 у справі № 22/536 скасувати в частині задоволення позову на суму 510,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової,11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 24 990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1 383,27 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 804,09 грн.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 22/536 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.