Рішення

від 05.04.2012 по справі 30/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/21 05.04.12

За позовом Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротранслізинг"

Про розірвання договору

суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 3/2012 від 10.01.12.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротранслізинг" про розірвання Договору доручення від 30.05.08. № 6-ИП, який укладений між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору доручення від 30.05.08. № 6-ИП не надав позивачу звіт повіреного та будь-яких інших документів, передбачених умовами Договору, що підтверджують належне його виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.11. порушено провадження у справі № 30/21., розгляд справи було призначено на 24.01.12. о 11 -50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 07.02.12. о 12-00.

Ухвалою Господарською суду міста Києва від 07.02.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 21.02.12. о 15-40.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.02.12. справу № 30/21 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М. в зв'язку перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.12. розгляд справи № 30/21 призначено на 15.03.12. о 10-25.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.02.12. справу № 30/21 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Представником позивача в судовому засіданні 15.03.12. подано суду письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.12. розгляд справи № 30/21 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 05.04.12. о 12-40.

В судовому засіданні 05.04.12. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.04.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/21.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

30.05.08. між Приватним підприємством "ВТБ Лізинг Україна" (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евротранслізинг" (Повірений) було укладено Договір доручення № 6-ИП (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) відповідач зобов'язався від імені позивача протягом 60 календарних днів з моменту кладення даного Договору укласти договір з спеціалізованою організацією на проведення інспекції (перевірки) використання, експлуатації лізингоодержувачем предмета лізингу, по виконанню останнім умов договору фінансового лізингу № ДПЗ/Т-073267/НЮ від 27.12.07., укладеного з ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що з метою забезпечення виконання доручення за даним Договором, Довіритель проводить попереднє фінансування витрат та винагороди Повіреного шляхом перерахування останньому 4 182 183,52 грн. протягом 5 банківських днів з моменту укладення даного Договору. Винагорода повіреного складає 3 % від суми даного Договору в розмірі 125 465,51 грн.

На виконання умов п. 4.2 Договору, позивач перерахував відповідачу 4 182 183,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1365 від 10.06.08.

Згідно п. 3.1 Договору погоджено, що після виконання доручення Повіреним, він щоквартально до 05 числа місяця, наступного за останнім місяцем в звітному кварталі, зобов'язаний надати відповідний звіт Довірителю, а Довіритель -затвердити цей звіт або повернути на доопрацювання, якщо в ньому не будуть відображені всі дії, які Довіритель зобов'язався виконати за даним Договором. До звіту повинні додаватись документи, зазначені в п. 3.1 Договору.

Відповідно до ст. 1008 Цивільного кодексу України, договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також, зокрема, у разі відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь -який час.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.10.11. позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення за № 452/02-25 про відмову від Договору доручення № 6-ИП від 30.05.08. Дане повідомлення направлено на адресу відповідача 04.10.11., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 5906.

Відповідач зазначений вище лист отримав 10.10.11., що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що листом-повідомленням № 452/02-25 від 04.10.11. позивач відмовився від Договору доручення № 6-ИП від 30.05.08. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1008 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Стаття 1008 Цивільного кодексу України прямо передбачає припинення договору, в тому числі, в разі відмови від договору довірителя або повіреного. Відмова від договору є односторонньою дією особи, а тому укладення документа, підписаного і довірителем і повіреним, в разі відмови від договору будь -кого з них від договору для його припинення не потрібно. Однак це не виключає виконання умов договору, пов'язаних з припиненням, в тому числі складання двосторонніх документів (актів приймання -передачі отриманого за договором, актів про виконання доручення тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Договір доручення № 6-ИП від 30.05.08. припинив свою дію 10.10.11., в зв'язку з відмовою Довірителя від Договору.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.

Але, як вбачається, позивач у позовній заяві просить розірвати Договір доручення № 6-ИП від 30.05.08., як вже було встановлено вище, припинив свою дію 10.10.11., в зв'язку з відмовою Довірителя від вказаного вище Договору.

Таким чином, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Евротранслізинг" законних та охоронюваних інтересів Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна".

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 75, 82-85 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна" відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 12.04.12.