Постанова

від 20.04.2012 по справі 18/259

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.04.2012 р. справа №18/259

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс", м. Дружківка

на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 18/259 (суддя Овсяннікова О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс", м. Дружківка

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Селідовський завод залізобетонних виробів", м. Селідово

про стягнення 68216,77 грн. та припинення зобов'язань зустрічним заліком

За участю представників сторін:

від позивача -Лєлін В.В. -директор;

від позивача -ОСОБА_3 -за довіреністю №б/н від 15.04.12 р.

від відповідача -ОСОБА_4 -за довіреністю №б/н від 05.01.12 р.

від відповідача -ОСОБА_5 -за довіреністю №б/н від 05.01.12 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №325 від 24.11.2011р. про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Селідовський завод залізобетонних виробів" вартість виконаних робіт в сумі 68216,77 грн., а також просив припинити вимогу останнього до нього, що витікає з судового рішення по справі № 43/193пд та його вимогу до Закритого акціонерного товариства "Селідовський завод залізобетонних виробів" в сумі 52371,40 грн., яка витікає з відносин сторін стосовно виконання ним робіт з ремонту електромостового крану 39 в\п 10т.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач необгрунтовані позовні вимоги.

Не погоджуючись зі згаданим рішенням місцевого господарського суду позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить дане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що апеляційна скарга удруге направлена до Донецького апеляційного господарського суду після усунення недоліків, зазначених в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.12р., якою апеляційна скарга повернута заявникові, що й призвело до попущення встановленого строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.12 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.12 р. по справі № 18/259.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представники позивача у судовому засіданні 18.04.12 р. підтримали вимоги скарги та наполягали на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012 р. по справі № 18/259 та прийнятті нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні 18.04.12 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст. ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1-2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Селідовський завод залізобетонних виробів" (далі -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" (далі -Виконавець) був укладений договір № ДГ-У-29 (далі -Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати роботи з ремонту крану № 39, згідно висновку експертизи № 14.09.5425.06, а Замовник зобов'язався ці роботи прийняти та оплатити.

Згідно із п. 5.2 договора розрахунки здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виставлених йому рахунків, впродовж 10 днів.

Пунктом 5.3 договора сторони обумовили, що попередня оплата здійснюється в об'ємі 30 % від загальної вартості робіт, а остаточні розрахунки - за фактично виконані роботи на підставі актів прийому цих робіт.

Відповідно до п. 5.4 договору Замовник зобов'язався сплачувати проміжні виконані роботи з урахуванням фактичних затрат Виконавця впродовж п'яти банківських днів після підписання акта виконаних робіт (форма КБ-2).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2008 р. сторонами був підписаний акт прийомки виконаних підрядних робіт за договором № ДГ-У-29 від 04.07.2008 р. на суму 64579,20 грн. Оплата прийнятих відповідачем робіт за актом не здійснена.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 43/193пд договір № ДГ-У-29 від 04.07.2008 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" та Закритим акціонерним товариством "Селідовський завод залізобетонних виробів" визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві посилається на договір №ДГ-У-29 від 04.07.2008 р., отже, колегя суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення 68216, 77 грн. задоволенню не підлягають, оскільки посилання позивача на вищевказаний договір, як на підставу заявлених вимог про стягнення заборгованості є необгрунтованими.

У позовній заяві позивач просив суд припинити вимогу останнього до нього, що витікає з судового рішення по справі № 43/193пд та його вимогу до Закритого акціонерного товариства "Селідовський завод залізобетонних виробів" в сумі 52371,40 грн., яка витікає з відносин сторін стосовно виконання ним робіт з ремонту електромостового крану 39 в\п 10т.

Також, скаржник вказує на те, що факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт, тому відповідача зобов»язан оплатити прийняті відповідачем роботи, однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем зобов»язань по їх оплаті, оскільки договір, в якому повинні бути чітко визначені умови та порядок оплати, відсутній.

Згідно із частин 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Як визначено ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин, як різновид юридичних фактів, характеризується, тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тобто на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає певний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Зазначеною нормою передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Отже суд може захистити цивільне право або інтерес лише тим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, вимога позивача припинити вимогу останнього до нього, що витікає з судового рішення по справі № 43/193пд та його вимогу до Закритого акціонерного товариства "Селідовський завод залізобетонних виробів" в сумі 52371,40 грн., яка витікає з відносин сторін стосовно виконання ним робіт з ремонту електромостового крану 39 в\п 10т. не відповідає жодному з перелічених способів захичту цивільних прав.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, яке прийнято за результатами повного, всебічного та об»єктивного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. у справі № 18/259 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" залишається без задоволення.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донремсервіс" на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 18/259 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2012р. по справі № 18/259 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду