Рішення

від 30.07.2008 по справі 46/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2008 р.   Справа 46/100

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз”  

доДержавного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України”

простягнення 233 469,85 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаСереденко Г.І. —представник за довіреністю від 27.05.2008 р. № 405, Горовий В.О. —представник за довіреністю від 27.05.2008 р. № 403

від відповідача Рагуліна О.В. —представник за довіреністю від 18.07.2008 р. № ЦУПП-17

У судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2008 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз” заявлено до Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” вимоги про стягнення 204 082,04 грн. боргу за щебеневу продукцію, що не була поставлена в рамках договору поставки № 07/129 від 17.04.2007 р., 15 102,07 грн. пені та 14 285,74 грн. штрафу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/100 від 17.06.2008 р., яку призначено до розгляду на 21.07.2008 р.  

21.07.2008 р. у судове засідання відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, подавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про залучення до участі у справі третьої особи.

Зважаючи на неподання витребуваних документів та неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 30.07.2008 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Також судом вирішено перенести розгляд заяви відповідача про залучення третьої особи по суті на наступне засідання для заслуховування пояснень представника відповідача, якого було зобов'язано надати письмове обґрунтування поданої заяви.

30.07.2008 р. відповідачем була повторно подана заява про залучення в якості третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн”. В поданому клопотанні відповідач доводить до відома суду, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” існують договірні відносини щодо поставки щебеневої продукції, а також зазначає, що Державним підприємством “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” здійснювалося відвантаження такої продукції Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн” за заявками позивача, а тому вказана особа є вантажовласником товару за укладеним позивачем та відповідачем договором поставки № 07/129 від 17.04.2007 р. Оскільки в межах провадження у справі № 46/100 спірними є суми, на які відповідачем здійснювалося відвантаження щебеневої продукції Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн”, Державне підприємство “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” просить залучити вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судовому зсіданні, що відбулося 30.07.2008 р. до розгляду спору по суті представник відповідача підтримав подану заяву.

Представники позивача заперечували необхідність залучення до участі у справі  Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн”, зважаючи на те, що матеріали справи містять достатньо відомостей, що дозволяють вирішити спір по суті без такого залучення. Також, на думку представників позивача правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” та відповідачем повинні бути предметом окремого провадження в господарському суді про повернення безпідставно набутого майна.

Вивчивши подану заяву та заслухавши позиції представників, суд не вбачає підстав вважати її обґрунтованою і достатньо мотивованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки виходячи з положень ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки іншої особи щодо однієї з сторін, її може бути залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Разом з тим, відповідачем у вказаній заяві та його представником в судовому засіданні не визначено як саме рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” саме по відношенню до Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України”. При цьому, суд зважає на те, що договір № 07/129 від 17.04.2007 р. не містить посилань на правовідносини будь-якої зі сторін на господарські зобов'язання позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн”, і, за умовами даного договору відповідач передає позивачу товар у власність.

Надалі, в ході розгляду спору по суті представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз” підтримали заявлені вимоги та просили позов задовольнити, стягнувши з відповідача 204 082,04 грн. боргу за щебеневу продукцію, що не була поставлена в рамках договору поставки № 07/129 від 17.04.2007 р., 15 102,07 грн. пені та 14 285,74 грн. штрафу.

Як вбачається з позовної заяви, усних та письмових пояснень представників позивача, позов мотивований наявністю у Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз”, що виникла внаслідок того, що позивачем перерахованого в його адресу 19 195 373,04 грн. в рахунок попередньої плати за щебеневу продукцію в рамках договору поставки № 07/129 від 17.04.2007 р., а відповідачем фактично поставлено товару на суму 18 991 291,00 грн. Зважаючи на те, що відповідач на вимогу позивача в досудовому порядку відмовляється повертати 204 082,04 грн., позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом та просити суд стягнути з відповідача вказану суму, а також пеню та штраф, розраховані відповідно до вимог діючого законодавства.    

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії договору, акту звірки розрахунків, перелік видаткових накладних, платіжних доручень про перерахування коштів, заявок на відвантаження товару тощо.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 24.07.2008 р., який був підтриманий його представником в судовому засіданні 30.07.2008 р. Так, повністю заперечуючи проти позову, відповідач вказує на зустрічний розрахунок, відповідно до якого сума боргу перед позивачем становить 86 090,72 грн. та зазначає, що розбіжності в розрахунках між сторонами виникли внаслідок того, що позивачем неправомірно не враховано поставки, що були здійснені за його ж заявками, але на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн”. Як слідує з пояснень представника підприємства та відзиву на позовну заяву, відповідачем було отримано від позивача лист про призупинення поставок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” через наявність у позивача з даною особою суперечностей в розрахунках за окремим договором поставки. Але, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Турн” повідомило відповідача про урегульованість таких спірних питань та відсутність заборгованості перед позивачем, відповідач вважає, що позивачем мають враховуватися накладні на поставку щебеневої продукції Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн” після надіслання листа-заборони.       

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

17.04.2007 р. Державним підприємством “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз” в якості покупця укладено договір поставки № 07/129, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність, а позивач —прийняти й оплатити щебеневу продукцію, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною договору.      

У ст. 4 даної угоди сторони погодили, що постачальник здійснює поставку продукції залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (франко-перевізник) станція відправлення згідно з вимогами ІНКОТЕРМС 2000 р. з подальшим прямуванням продукції на адресу покупця.

Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню продукції, яка була поставлена постачальником (п. 4.2).

Датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампами станції відправлення на залізничній накладній на адресу одержувача, яка вказана в рознарядці покупця (п. 4.3).       

Покупець надає заявку на відвантаження до 20 числа місяця, що передує місяцю відвантаження з зазначенням реквізитів одержувача (п 4.4).

Вантажовідправником по даній продукції є кар'єроуправління, підрозділи постачальника (п. 4.5).

Відповідно до п. 5.1 договору на кожну партію продукції, що поставляється постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну, товаротранспортну накладну, супроводжувальну документацію виробника продукції, яка підтверджує приналежність та якість продукції.

Оплата продукції, у відповідності з п. 6.1 договору від 17.04.2007 р., проводиться покупцем на умовах 100 % попередньої оплати, шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

У випадках сплати залізничного тарифу постачальником, його вартість відшкодовується покупцем на підставі окремої строчки у рахунку-фактурі на партію продукції.

Як стверджується матеріалами справи, а саме, приєднаними копіями платіжних доручень, за період з травня 2007 року по кінець грудня 2007 року позивачем перераховано відповідачу в рахунок попередньої плати за договором № 07/129 від 17.04.2007 р. 19 195 373,04 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснювалися відвантаження продукції відповідно до заявок позивача, платником яких був останній, в тому числі, і на користь осіб –одержувачів товару, подальших його власників.

За твердженнями позивача загальна сума, на яку відповідачем було проведено поставку щебеневої продукції, складає 18 991 291,00 грн.  

За твердженнями позивача та відповідача, що підтверджуються наявними у справі актами звірки розрахунків сторін за термін дії договору, заявлений до вирішення у даній справі спір виник внаслідок суперечностей між сторонами щодо правомірності дії одна одної в частині врахування вартості товару, відвантаженого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” у період після 28.11.2007 р. Позивач стверджує, що відповідач мав зупинити відвантаження щебеневої продукції вказаному підприємству на підставі листа № 234 від 28.11.2007 р., оформлені видатковими накладними № УП-0007407 від 30.11.2007 р. на суму 5 582,52 грн., № УП-0007551 від 30.11.2007 р. на суму 27 648,00 грн., № УП-0007510 від 01.12.2007 р. на суму 5 184,00 грн., № УП-0008072 від 02.12.2007 р. на суму 27 610,20 грн., № УП-0008074 від 02.12.2007 р. на суму 8 019,00 грн., № УП-00008070 від 02.12.2007 р. на суму 19 202,40 грн., № УП-0008073 від 02.12.2007 р. на суму 11 086,20 грн., № УП-0008071 від 02.12.2007 р. на суму 2 759,40 грн., всього на 107 091,72 грн.    

Натомість відповідач вважає, що позивач протиправно відмовляється відносити суми за вищевказаними накладними до договору № 07/129 від 17.04.2007 р. та враховувати їх у загальній вартості поставленого на його користь товару, адже, за твердженнями відповідача, позивачем надавалися необхідні для цього заявки.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та матеріали справи, суд не погоджується з запереченнями відповідача проти позову, зважаючи на наступне:

07.06.2007 р. між позивачем як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” як покупцем укладено договір № 67, відповідно до якого продавець зобов'язався продати покупцю щебеневу продукцію, а покупець —прийняти і оплатити її згідно з додатками до договору (специфікаціями).    

У відповідності з положеннями ст. 4 договору № 67 від 07.06.2007 р. з метою відвантаження певної кількості товару, покупець надає продавцеві до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки заявку на відвантаження, яка повинна міс тити номер договору, найменування продукції, обсяги поставок, реквізити отримувача.

За твердженнями позивача, не запереченими представником відповідача, під час виконання договору № 07/129 від 17.04.2007 р., відповідачем були встановлені правила виконання заявок, коли заявка виконувалась на реквізити вказані в заявках позивача, або в заявках на зміну попередніх заявок.

Згідно з п. 6.1 договору № 67 від 07.06.2007 р. поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн” проводилася позивачем на умовах 100% передоплати.

На виконання умов договору № 67 від 07.06.2007 р. в розрізі відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” та відповідно до угоди № 07/129 від 17.04.2007 р. позивачем, згідно з замовленнями Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” направив відповідачу наступні заявки:

№ Щ-000215 від 28.08.2007 р. на 10 вагонів щебеневої продукції Адабаського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ВАТ “Югозападстрой”;

№ Щ-000237 від 31.08.2007 р. на 7 вагонів щебеневої продукції Адабаського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ЗАТ “Будівельник” та 5 вагонів щебеневої продукції Адабаського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Цемлайн”;  

№ Щ-000247 від 04.09.2007 р. на 250 куб.м. щебеневої продукції Єрастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ВАТ “АБ Столичний”, 530 куб.м. щебеневої продукції Єрастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач “ТОВ “Бекас” та 265 куб.м. щебеневої продукції Адабаського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Цемлайн”;

№ Щ-000258 від 07.09.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Клесівського кар'єроуправління, фракція 5-10, одержувач ТОВ “Бекас”, 500 куб.м. щебеневої продукції Хлестунівського кар'єроуправління, фракція 20-25, одержувач ТОВ “Бекас”;

№ Щ-000260 від 10.09.2007 р. на 10 вагонів щебеневої продукції Томашгородського кар'єроуправління, фракція 10-20, одержувач ЗАТ “Будівельник”, 40 вагонів щебеневої продукції Томашгородського кар'єроуправління, фракція 25-60, одержувач Представництво Онур Тааххут Ташимаджилик, 10 вагонів щебеневої продукції Адабашського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Бекас”, 10 вагонів щебеневої продукції Адабашського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл”;

№ Щ-000275 від 17.09.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл”;

№ Щ-000279 від 20.09.2007 р. на 250 куб.м. щебеневої продукції Ладижинського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “БМК”, на 500 куб.м. щебеневої продукції Хлистунівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач “Бекас” та 500 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ТОВ “Енергозбуд”;

№ Щ-000283 від 21.09.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Хлистунівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ТОВ “Бекас” та 500 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ВАТ “Київцемент”;

№ Щ-000298 від 01.10.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Ладижинського кар'єроуправління, фракція 5-25 одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл”, 50 куб.м. щебеневої продукції Адабашського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл”, 100 куб.м. Погребищенського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл” та 167 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Онур Конструкцион Інтернешнл”;      

№ Щ-000310 від 03.10.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Хлистунівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ТОВ “БМК”, 1000 куб.м. щебеневої продукції Хлистунівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ТОВ “Бекас”, 500 куб.м.  щебеневої продукції Клесівського кар'єроуправління, фракція 5-10, одержувач ТОВ “БМК” та 500 куб.м. щебеневої продукції Клесівського кар'єроуправління, фракція 5-20, одержувач ТОВ “Бекас”;      

№ Щ-000325 від 11.10.2007 р. на 100 куб.м. щебеневої продукції Томашгородського кар'єроуправління, фракція 10-20, одержувач Пустомитовська ДРБД-62 ДП “Львівський автодор”, 350 куб.м. щебеневої продукції Томашгородського кар'єроуправління, фракція 10-20, одержувач “Львівський бетонний завод”, 500 куб.м. щебеневої продукції Ладиженського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Юнікобуд” та 450 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Юнікобуд”;   

№ Щ-000332 від 15.10.2007 р. на 500 куб.м. щебеневої продукції Знам'янського кар'єроуправління, фракція 5-10, одержувач ВАТ ”ДСУ-41”, 500 куб.м. щебеневої продукції Ерастівського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач ТОВ “Юнікобуд”, 400 куб.м. щебеневої продукції Ладиженського кар'єроуправління, фракція 5-25, одержувач одержувач ТОВ “Юнікобуд”;

№ Щ-000346 від 18.102007 р. на залишок від 1100 куб.м. щебеневої продукції за заявкою № Щ-000327 від 11.10.2007 р. з Клесівського кар'єроуправління, фракія 10-20, одержувач філія “Бродівська ДЕД” ДП “Львівський автодор”, 1000 куб.м. щебеневої продукції Томашгородського кар'єроуправління, фракція 10-20, одержувач філія “Бродівська ДЕД” ДП “Львівський автодор”.         

У зв'язку з утворенням заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю  “Турн” перед позивачем і відсутністю передоплати, позивач направив відповідачу лист № 234 від 27.11.2007 р. про призупинення відвантажень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн”, яким отриманий адресатом 28.11.2007 р. (вх. № ЦУПП-6/6131/1).

У січні 2008 року позивачу були передані відповідачем видаткові накладні № УП-0007407 від 30.11.2007 р., № УП-0007551 від 30.11.2007 р., № УП-0007510 від 01.12.2007 р., № УП-0008070 від 02.12.2007 р., № УП-0008071 від 02.12.2007 р., № УП-0008072 від 02.12.2007 р., № УП-0008073 від 02.12.2007 р., № УП-0008074 від 02.12.2007р., які 16.01.2008 р. листом № 292 (вх. № ЦУПП 95 от 16.01.2008 р.) позивачем були повернуті, з причин того, що відвантаження відбулося без заявок позивача після відповідної заборони.

Листами № 234 від 28.11.2007 р., № 243 від 07.12.2007 р. та № 258 від 18.12.2007 р. позивач повідомив відповідача, що відвантаження, проведені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” з порушенням умов договору поставки № 07/129 від 17.04.2007 р. до розрахунків по договору прийматися не будуть.

24.01.2008 р. листом № ЦУПП-8/209 відповідач знову направив в адресу позивача видаткові накладні по спірним відвантаженням, а також копії заявок позивача, розпорядження відповідача і залізничні квитанції, якими обґрунтовує правильність своїх дій по відвантаженню призупинених спірних відвантажень. Зокрема, відповідач вважає необґрунтованим неприйняття позивачем спірних видаткових накладних, оскільки поставки щебеневої продукції по ним здійснювалося для Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” відповідно до заявок № Щ-000283 від 21.09.2007 р., № Щ-000310 від 03.10.2007 р., № Щ-000258 від 07.09.2007 р., № Щ-000279 від 20.09.2007 р., № Щ-000247 від 04.09.2007 р., Щ-000275 від 17.09.2007 р., № Щ-000298 від 01.10.2007 р., № Щ-000325 від 11.10.2007 р., № Щ-000332 від 15.10.2007 р., № Щ-000215 від 28.08.2007 р., № Щ-000237 від 31.08.2007 р.    

Листом від 25.01.2008 р. № 304 позивач повернув відповідачу спірні видаткові накладні. Як слідує з матеріалів справи реквізити одержувачів і станції призначення, які вказані в таких видаткових накладних, не відповідають заявкам позивача, на які посилається відповідач, що стверджується даними додатку № 1 до листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз” № 304 від 25.01.2008 р. та № 316 від 08.02.2008 р. Фактичних даних, якими б спростовувалося такі неспівпадіння відповідачем суду не надано. Крім того, по заявці № Щ-000283 від 21.09.2007 р. на об'єм у кількості 500 куб.м. було відвантажено 51,1 куб.м. щебеневої продукції Хлистунівського кар'єроуправління одержувачу ВАТ “Київцемент” 15.11.2007 р. 28.11.2007 р. позивачем встановлено заборону відповідачеві на відвантаження продукції Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн”, а тому поставки, здійсненні відповідно даної заявки позивачем не враховані у розрахунках з відповідачем.

06.02.2008 р. відповідач листом № ЦУПП-8/378 знову направив по зивачу спірні видаткові накладні і повідомив, що згідно з відомостями, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн”, його заборгованість перед позивачем відсутня, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Тунр” не відмовляється від отримання вантажу в період з 28.11.2007 р. по 02.12.2007 р. та вважає неправомірними дії позивача по відмові щодо врахування спірних накладних. Також,у даному листі вказано, що поставки, здійсненні відповідачем на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю “Турн” у період з 06.12.2007 р. по 11.12.2007 р. виділені в окремий договір та оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю “Турн” на рахунок відповідача.

Листом від 08.02.2008 р. № 316 позивач в черговий раз повернув відповідачу спірні видаткові нак ладні.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки сторони дійшли двосторонньої згоди щодо порядку виконання замовлень і відвантаження відповідно до них щебеневої продукції в рамках договору № 07/129 від 17.04.2007 р., дії відповідача по відвантаженню товару Товариству з обмеженою відповідальністю “Турн” після отримання від позивача листа про призупинення поставок від 28.11.2007 р. № 234, а також без відповідних заявок, слід вважати такими, що суперечать умовам укладеного правочину. На цій підставі суд доходить висновку про те, що позивач правомірно не враховує суми за спірними накладними як суми, на які був поставлений товар.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків сторін станом на 31.12.2007 р. заборгованість відповідача становить 936 005,23 грн., за даними останнього —761 558,78 грн. Як вбачається з матеріалів справи, розбіжності між вартістю продукції, на поставку якої позивачем була внесена попередня плата та вартістю поставленого товару, обумовлені неврахуванням відповідачем корегувань у попередніх актах перевірки (копії долучені до відзиву на позовну заяву) та врахуванням сум по поставках за спірними накладними.

За період з січня по лютий 2008 року відповідач поставив щебеневу продукцію на загальну суму 431 923,19 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

11.03.2008 р. відповідачем отримано лист позивача № 359 з вимогою виконання зобов'язання по поставці щебеневої продукції або виконання вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України - повернення коштів сплаченої попередньої оплати у сумі 504 082,04 грн. (936 005,23 грн. –431 923,19 грн.).

13.03.2008 р. відповідачем перераховано позивачу частину попередньої оплати у сумі 300 000,00 грн. (копія банківської виписки в матеріалах справи).

Таким чином сума оплаченої позивачем, але не поставленої відповідачем щебеневої продукції складає 204 082,04 грн. (504 082,04 грн. –300 000,00 грн.).

Відповідно до даних зустрічного розрахунку, приєднаного відповідачем до відзиву на позовну заяву, його заборгованість перед позивачем з попередньої плати становить 86 090,72 грн.

За твердженнями відповідача, викладеними у позовній заяві,31.01.2008 р. ним було виставлено позивачу рахунок на суму 10 899,60 грн. з оплати залізничного тарифу за перевезення продукції, що поставлялася у 2007 році, що підтверджується видатковою накладною № УП-0000230 від 30.01.2008 р.

З матеріалів справи слідує, що спірна накладна не враховувалася позивачем в актах звірки розрахунків.

У відповідності з п. 6.2 договору № 07/129 від 17.04.2007 р. покупець відшкодовує постачальникові вартість залізничного тарифу на підставі окремої строчки в рахунку-фактурі на партію продукції.

З видаткової накладної № УП-0000230 від 30.01.2008 р. не зрозуміло за який період та за яку саме партію товару покупцеві (позивачу) було нараховано 10 899,60 грн. вартості залізничного тарифу. На підставі наведеного, неврахуванням позивачем суми в розмірі 10 899,60 грн. в розрахунках з позивачем не може вважатися неправомірним.

За таких обставин, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума попередньої плати в розмірі 204 082,04 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач ґрунтованих заперечень та доказів на їх підтвердження стосовно невизнаних позивачем сум не подано.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи та викладені положення діючого законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог  в частині стягнення з відповідача 204 082,04 грн., перерахованих в якості попередньої оплати в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач, в порядку ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, просить також стягнути з відповідача 15 102,07 грн. пені, нарахованої за 74 дні прострочення, починаючи з 14.03.2008 р. по 26.05.2008 р. (дата складання позову) та 14 285,74 грн. штрафу.

У п. 8.1 договору від 17.04.2007 р. сторони дійшли згоди про те, що в разі невиконання взятих зобов'язань, вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, яким є відповідач у справі, стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів –додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Аналіз умов договору від 17.04.2007 р. № 07/129 дає підстави стверджувати, що сторонами не було встановлено строк для повернення попередньої оплати в разі не виконання умов угоди постачальником в натурі.

У відповідності з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з повернення попередньої плати з 18.03.2008 р., так як відповідну вимогу ним було отримано від позивача 11.03.2008 р.

Таким чином, відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, розмір штрафних санкцій, що їх відповідач повинен сплатити на користь позивача складає 14 081,66 грн. пені за 69 днів прострочення виконання зобов'язання та 14 285,74 грн. штрафу.            

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню.    

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України” (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 2, ідентифікаційний код 24249750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промислово-транспортний союз” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 49-б, ідентифікаційний код 34764667) 204 082 (двісті чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 04 коп. боргу, 14 081 (чотирнадцять тисяч вісімдесят одну) грн. 66 коп. пені, 14 285 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 74 коп. пені, 2 324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн. 49 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 С.В. Шабунін

Дата підписання: 26.08.2008 р.

справа №  46/100

30.07.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промислово-транспортний союз"

до                     Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністраціїзалізничного транспорту України"

про                    стягнення 233 469,85 грн

Суддя  Шабунін С.В.

Суддя                                                                                                        Шабунін С.В.