Постанова

від 02.04.2009 по справі 46/100

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

46/100

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 квітня 2009 р.                                                                                    № 46/100  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя :            Першиков Є.В.

судді:                                     Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р.

у справігосподарського суду№ 46/100міста Києва

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Український промислово-транспортний союз"

до

третя особадержавного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРН"

проза участю  представників сторін:позивача –відповідача –

третьої особи –

стягнення 233 469,85грн.

не з'явивсяРагуліна О.В. дов. № ЦУПП-17 від 18.07.2008Князева Ю.Л. дов. № ЦУПП-17 Від 18.07.2008Петраковська С.О. дов. б/н від 02.04.2009

                                                      В С Т А Н О В И В:

У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промислово-транспортний союз" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" про стягнення 233469,85 грн. заборгованості, пені та штрафу.

Позовні вимоги були вмотивовані укладеним сторонами Договором поставки  щебеневої продукції № 07/129 від 17.04.2007 на умовах 100% попередньої  оплати;  позивач  перерахував 19195373,04 грн., а продукції отримав на 18991291,00 грн. і 4311923,19 грн., та з урахуванням частково повернутих відповідачем 300000 грн. сума заборгованості становить 204082,04 грн., на які позивач нарахував пеню 15102,07 грн. та штраф 14285,74 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.07.2008, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 позовні вимоги задоволені: стягнуто з державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України "204082,04 грн. боргу, 14081,66 грн. пені, 14285,74 грн. пені  та пропорційно судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 до участі у справі було залучено ТОВ "ТУРН" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судові рішення вмотивовані тим, що повернення частини попередньої оплати є збитками, на суму попередньої оплати  нараховуються проценти відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, а за порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, ст.231 Господарського кодексу України передбачає нарахування пені в розмірі 0,1% вартості товарів, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована посиланнями на акти звірок поставок та розрахунків, на постачанням продукції безпосередньо на адресу ТОВ "ТУРН" за рознарядками ТОВ "Український промислово-транспортний союз", нарахування залізничного тарифу позивачеві по квитанції про приймання вантажу № 35879101, остаточно "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" визнає наявність заборгованості за договором перед позивачем в сумі 86090,72 грн., що не було встановлено та враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні справи по суті.

В заяві на Вищий господарський суд України  від 02.04.2009 про зміну касаційних вимог державне підприємство"Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 17.04.2007 р. Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промислово-транспортний союз" в якості покупця укладено договір поставки № 07/129, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність, а позивач —прийняти й оплатити щебеневу продукцію, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.      

  У ст. 4 Договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку продукції залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (франко-перевізник) станція відправлення згідно з вимогами ІНКОТЕРМС 2000 р. з подальшим прямуванням продукції на адресу конкретного покупця.

   Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню продукції, яка була поставлена постачальником. Датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампами станції відправлення на залізничній накладній на адресу одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.

   Покупець надає постачальникові заявку на відвантаження до 20 числа місяця, що передує місяцю відвантаження з зазначенням реквізитів одержувача.     Вантажовідправником по даній продукції є кар'єроуправління, - підрозділи постачальника.

    Відповідно до п. 5.1 договору на кожну партію продукції, що поставляється, постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну, товаротранспортну накладну, супроводжувальну документацію виробника продукції, яка підтверджує приналежність та якість продукції.

   Оплата продукції, у відповідності з п. 6.1 Договору від 17.04.2007  проводиться покупцем на умовах 100 % попередньої оплати шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника.

    У випадках сплати залізничного тарифу постачальником, його вартість відшкодовується покупцем на підставі окремої строчки у рахунку-фактурі на партію продукції.

    Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, а саме копіями платіжних доручень, за період з травня 2007 року по грудень 2007 року позивачем перераховано відповідачу в рахунок попередньої плати за Договором № 07/129 від 17.04.2007.  19195373,04 грн., проти чого не заперечує відповідач.

     В свою чергу, відповідачем здійснювалися відвантаження продукції відповідно до заявок позивача, платником яких був позивач, в тому числі і на користь третіх осіб - одержувачів товару, подальших його власників.

      Позивач вважає, що  загальна сума, на яку відповідачем було проведено поставку щебеневої продукції, складає 18 991 291,00 грн.  

       Судами встановлено, що спір виник внаслідок суперечностей між сторонами щодо правомірності дії одна одної в частині врахування вартості товару, відвантаженого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРН" у період після 28.11.2007р. Позивач стверджує, що відповідач мав зупинити відвантаження щебеневої продукції вказаному підприємству на підставі листа № 234 від 28.11.2007р., хоча відвантаження оформлено видатковими накладними № УП-0007407 від 30.11.2007 р. на суму 5 582,52 грн., № УП-0007551 від 30.11.2007 р. на суму 27 648,00 грн., № УП-0007510 від 01.12.2007 р. на суму 5 184,00 грн., № УП-0008072 від 02.12.2007 р. на суму 27 610,20 грн., № УП-0008074 від 02.12.2007 р. на суму 8 019,00 грн., № УП-00008070 від 02.12.2007 р. на суму 19 202,40 грн., № УП-0008073 від 02.12.2007 р. на суму 11 086,20 грн., № УП-0008071 від 02.12.2007 р. на суму 2 759,40 грн., всього на 107 091,72 грн.    

Натомість відповідач вважає, що позивач протиправно відмовляється відносити суми за вищевказаними накладними до договору № 07/129 від 17.04.2007 р. та враховувати їх у загальній вартості поставленого на його користь товару, адже позивачем надавалися необхідні для цього попередні заявки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.06.2007 р. між позивачем  ТОВ "Український промислово-транспортний союз" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУРН" як покупцем укладено договір № 67, відповідно до якого продавець зобов'язався продати покупцю щебеневу продукцію, а покупець прийняти і оплатити її згідно з додатками до договору (специфікаціями).    

У відповідності із ст. 4 договору № 67 від 07.06.2007  з метою відвантаження певної кількості товару, покупець надає продавцеві до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки заявку на відвантаження, яка повинна містити номер договору, найменування продукції, обсяги поставок, реквізити одержувача.

За твердженнями позивача, не запереченими представником відповідача, під час виконання договору № 07/129 від 17.04.2007 р., відповідачем були встановлені правила виконання заявок, коли заявка виконувалась на реквізити, вказані в заявках позивача, або в заявках на зміну попередніх заявок.

Згідно з п. 6.1 договору № 67 від 07.06.2007 р. поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю "ТУРН" проводилася позивачем на умовах 100% передоплати коштів ТОВ "ТУРН" позивачеві.

На виконання умов договору № 67 від 07.06.2007 р. в розрізі відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУРН" та відповідно до угоди № 07/129 від 17.04.2007 р. позивачем, згідно з замовленнями Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРН" направляв відповідачу заявки, які були виконані відповідачем.

 У зв'язку з утворенням заборгованості ТОВ "ТУРН" перед позивачем і відсутністю передоплати, позивач направив відповідачу лист № 234 від 27.11.2007  про призупинення відвантажень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турн", який отриманий адресатом 28.11.2007 р.

  Однак, відвантаження (поставки) щебеневої продукції державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" здійснювалося для Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРН" відповідно до попередніх заявок № Щ-000283 від 21.09.2007 р., № Щ-000310 від 03.10.2007 р., № Щ-000258 від 07.09.2007 р., № Щ-000279 від 20.09.2007 р., № Щ-000247 від 04.09.2007 р., Щ-000275 від 17.09.2007 р., № Щ-000298 від 01.10.2007 р., № Щ-000325 від 11.10.2007 р., № Щ-000332 від 15.10.2007 р., № Щ-000215 від 28.08.2007 р., № Щ-000237 від 31.08.2007 р.    

У січні 2008 року позивачу були передані відповідачем видаткові накладні № УП-0007407 від 30.11.2007 р., № УП-0007551 від 30.11.2007 р., № УП-0007510 від 01.12.2007 р., № УП-0008070 від 02.12.2007 р., № УП-0008071 від 02.12.2007 р., № УП-0008072 від 02.12.2007 р., № УП-0008073 від 02.12.2007 р., № УП-0008074 від 02.12.2007р., які 16.01.2008 р. листом № 292 (вх. № ЦУПП 95 от 16.01.2008 р.) позивачем були повернуті, з причин того, що відвантаження відбулося без заявок позивача після відповідної заборони.

   24.01.2008 р. листом № ЦУПП-8/209 відповідач знову направив в адресу позивача видаткові накладні по спірним відвантаженням, а також копії заявок позивача, розпорядження відповідача і залізничні квитанції, якими обґрунтовує правильність своїх дій по відвантаженню призупинених спірних відвантажень, які були знову повернуті відповідачеві.

06.02.2008 р. відповідач листом № ЦУПП-8/378 знову направив позивачу спірні видаткові накладні і повідомив, що згідно з відомостями, отриманими від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРН", його заборгованість перед позивачем відсутня, а тому ТОВ "ТУРН" не відмовляється від отримання вантажу в період з 28.11.2007 р. по 02.12.2007 р. та вважає неправомірними дії позивача по відмові щодо врахування спірних накладних. Листом від 08.02.2008 р. № 316 позивач в черговий раз повернув відповідачу спірні видаткові накладні.

За таких обставин для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи  суд першої інстанції у відповідності із ст.27 Господарського процесуального кодексу України  мав задовольнити клопотання відповідача і залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУРН", оскільки спір між сторонами виник про врахування оплати продукції, відвантаженої відповідачем за рознарядками позивача саме третій особі.

Натомість третя особа на стороні відповідача ТОВ "ТУРН" була залучена до участі у справі лише на стадії апеляції і у апеляційному процесі справу переглянуто також без участі представника ТОВ "ТУРН".

В судовому засіданні колегії Вищого господарського суду України представник Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТУРН" підтвердив оплату отриманої від відповідача продукції в спірній сумі 107091,72 грн.  та відсутності заборгованості перед  ТОВ "Український промислово-транспортний союз".  

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що справу розглянуто з порушенням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України щодо  всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для вирішення спору по суті.

Відносно спірної суми 10899,60 грн. з оплати залізничного тарифу за перевезення продукції по видатковій накладній № УП-0000230 від 30.01.2008 судами  встановлено, що  спірна видаткова накладна не врахована позивачем в актах звірки розрахунків, оскільки у відповідності із п.6.2 Договору № 07/129 від 17.04.2007 покупець відшкодовує постачальникові вартість залізничного тарифу на підставі окремої строчки в рахунку-фактурі на партію продукції.

Відносно спірної суми 10899,60 грн. судами зазначено, що незрозуміло, за який період та за яку саме партію товару покупцеві ( позивачу) було нараховано цей залізничний тариф.

Однак, у відповідності із приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, оскільки крім видаткової накладної постачальника на оплату залізничного тарифу є первинні документи, що підтверджують оплату залізничного тарифу : квитанція в прийманні вантажу до перевезення, залізничні накладні, перелік та виписка з особового рахунку вантажовідправника в ТехПД залізниці відправлення.

Крім того, судами не встановлено, чи заборонено умовами Договору або законодавством додатково виставити рахунок на оплату залізничного тарифу у разі, якщо його не було включено до рахунку-фактурі на партію продукції.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а доводи касаційної скарги  крім порушень норм процесуального права зводяться також до переоцінки доказів по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", скасування рішення господарського суду  міста Києва від 30.07.2008р. та постанови Київський апеляційного господарського суду  від 09.12.2008, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,  прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"  задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. у справі № 46/100 та рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2008. у справі № 46/100 скасувати.

Справу № 46/100 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                            Є. Першиков

Судді                                                                      Т. Данилова

                                                                                  І. Ходаківська