Рішення

від 17.11.2011 по справі 8/496

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/496 17.11.11

за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інноваційного розвитку суспільства»

про стягнення 2 696, 00 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача: Жукович Л.В.

від відповідача: Гальперіна Л.П.

Обставини справи :

Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інноваційного розвитку суспільства»зайво нарахованої за договором № 11/1040/24 про створення науково-технічної продукції від 10.09.2009 р. суми в розмірі 2 969,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на створення науково-технічної продукції відповідно до вищевказаного договору до калькуляції кошторисної вартості робіт відповідачем зайво включені витрати на заробітні плату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.11.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2009 р. між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут інноваційного розвитку суспільства»(далі-виконавець) укладено договір № 19/1040/24, за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе виконання роботи на тему «Створення інформаційно-аналітичної бази даних «Літописи природи»установ природно-заповідного фонду України».

Відповідно до п. 2.1. договору за виготовлену науково-технічну продукцію згідно з договором замовник перераховує виконавцеві у відповідності до протоколу погодження договірної ціни 349 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.3. договору передбачено, що оплата етапів здійснюється згідно з розрахунками виконавця у встановленому порядку (планова калькуляція кошторисної вартості витрат наведена у додатку 4 до договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що терміні дії договору з 10.09.2009 р. до 15.12.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2010 р. виконавець передав, а замовник прийняв згідно договору № 19/1040/24 від 10.09.2009 р. необортні активи на загальну суму 349 000, 00 грн.

Оплата за виконану роботу проведена у три етапи на загальну суму 349 000 грн., що становить 100% від передбаченої суми у договорі.

Також, з матеріалів справи вбачається, Головним контрольно-ревізійного управлінням України проведено перевірку від 21.09.2011 № 07-22/41, в ході якої вставлено що розрахунком витрат за статтею «Витрати на оплату праці»(додаток 4 до договору № 19/1040/24) передбачено виплату заробітної плати головному науковому співробітнику (1 особа) з розрахунку відпрацьованих людино-місяців у кількості 12 люд/міс. (12 люд/міс *4000 грн=48000 грн.) Фактично роботи були виконані за 11,5 люд/міс. (11,5 люд/міс *4000 грн=46000 грн.). Сума завищення складає 2000,00 гривень. Зайво нараховані внески на заробітну плату та перераховані до фондів (34,8%) у сумі 696,00 гривень.

Отже, загальна сума завищення становить 2 696,00 грн.

З метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків між Міністерством та відповідачем, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку було проведено зустрічну звірку, що підтверджується довідкою від 01.09.2011 № 07-23/34.

В ході зустрічної звірки встановлено, що на створення науково-технічної продукції до калькуляції кошторисної вартості робіт відповідачем зайво включені витрати на заробітну плату внаслідок завищення кількості людино-місяців в розрахунку витрат за статтею «Витрати на оплату праці», в обсягах, що перевищують фактично відпрацьовані людино-місяці з виконання зазначеної роботи у загальній сумі 2696,00 гривень.

Зазначене є порушенням вимог підпункту 1 пункту 10, пункту 13 Типового положення № 830 у 2009 році, що призвело до незаконного використання бюджетних коштів на суму 2696,00 грн. та до матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

За таких обставин позивач з метою усунення фінансових порушень встановлених перевіркою Головного контрольно-ревізійного управління України просить стягнути з відповідача зайво нараховані кошти по договору про створення науково-технічної продукції від 10.09.2009 № 19/1040/24 в розмірі 2 696,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судвому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача зайво нарахованих коштів по договору про створення науково-технічної продукції від 10.09.2009 № 19/1040/24 в розмірі 2 696,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Міністерства екології та природних ресурсів України задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інноваційного розвитку суспільства» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд.6, корп. 8, код 35634741), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, код 37552996) зайво нараховані кошти в розмірі 2 696 (дві тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Повний текст рішення складений: 20.04.2012р. Катрич В.С.