Рішення

від 21.07.2008 по справі 46/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2008 р.   Справа 46/97

За позовомВідкритого акціонерного товариства “Будіндустрія”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Трейд Корпорейшн”

простягнення 26 000,00 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаНегода Н.І. —представник за довіреністю від 03.03.2008 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2008 р. Відкрите акціонерне товариство “Будіндустрія” звернулося до  суду з позовом № 499 від 06.06.2008 р., яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Трейд Корпорейшн” 26 000,00 грн. попередньої плати за товар, що  не був поставлений.    

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2008 р. № 46/97, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2008 р.

У судове засідання, призначене на 21.07.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали № 46/97 від 17.06.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 26 000,00 грн., що були перераховані на його рахунок в якості попередньої плати за договором поставки № 21/06-06 від 27.06.2006 р. Позивач зазначає, що ним було виконано свої договірні зобов'язання перед відповідачем, натомість останній порушив умови усної домовленості сторін, а саме, не  передав товар, що був оплачений.

На підтвердження заявлених вимог позивачем приєднано до позовної заяви копію договору від 27.06.2006 р., платіжного доручення про перерахування на користь відповідача 26 000,00 грн., вимогу про повернення попередньої плати.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

27.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Медіа Трейд Корпорейшн” в якості постачальника та Відкритим акціонерним товариством “Будіндустрія” в якості споживача укладено договір № 21/06-06, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а споживач — прийняти та оплатити на умовах даного договору, щебінь гранітний фракції 5-20, 20-40 і 40-70, тобто товар, номенклатура якого визначена в протоколі погодження договірної вартості продукції (додаток № 1), що є його невід'ємною частиною.       

Згідно з положеннями ст. 2 вказаної угоди оплата за товар проводиться по договірним цінам, що вказуються в додатках до договору і є його невід'ємними частинами. Споживач, який приймає товар, перераховує постачальнику кошти за умови надання рахунку-фактури.

Виходячи зі ст. 4 договору від 27.06.2006 р. оплата з поставлений товар здійснюється з розрахункового рахунку споживача безготівковій у формі за допомогою платіжного доручення шляхом внесення попередньої плати у розмірі не менше ніж 70 % вартості загального об'єму. Кінцеві розрахунки проводяться протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару.   

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник поставляє споживачу товар, місце призначення якого вказується у заявці споживача.    

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

У ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз положень укладеного сторонами договору дає підстави стверджувати про існування між ними правовідносин за договором поставки.

За твердженнями позивача, ним перераховано відповідачу 26 000,00 грн. за щебінь гранітний на умовах попередньої оплати в рамках договору поставки № 21/06-06 від 27.06.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено відповідачу 26 000,00 грн. за щебінь, що підтверджується стверджується платіжним дорученням № 646 від 27.06.2008 р., якому передував рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Трейд Корпорейшн” № 4 від 27.06.2006 р.   

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем оплачено, а відповідачем не передано товар на суму 26 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

29.01.2008 р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу № 84, в якій просив останнього у семиденний строк перерахувати йому суму попередньої плати за щебінь в розмірі 26 000,00 грн. Зазначений лист позивача залишено відповідачем без реагування —відповідь не надано, кошти не перераховано.     

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без поважних причин не подав доказів поставки товару на всю суму попередньої плати, доказів повернення позивачеві попередньої плати або ж ґрунтовних заперечень щодо наявності заборгованості. На підставі встановлених судом обставин справи та викладених норм чинного законодавства позовні вимоги видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з ст. вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при задоволенні позову, на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Трейд Корпорейшн” (04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-г,ідентифікаційний код 32555966) на Відкритого акціонерного товариства “Будіндустрія” (14011, м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, ідентифікаційний код 01349644) 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. боргу, 260 (двісті шістдесят) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                            С.В. Шабунін

справа №  46/97

21.07.08

За позовом     Відкрите акціонерне товариство "Будіндустрія"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Трейд Корпорейшн"

про                    стягнення 26 000,00грн.

ддя  Шабунін С.В.

                                                                                                  Шабунін С.В.