Рішення

від 17.07.2008 по справі 40/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/61

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/61

17.07.08

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія "ФРА-М"

до                     Приватного підприємства фірма"ВАІ"

про                    стягнення 9847,32 грн

Суддя  Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача: Савощенко Н.А. за дов. № 327 від 11.07.2008.

Від відповідача: не з'явився.

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія «ФРА-М»(далі - Позивач) звернулося з позовними вимогами до Приватного підприємства «ВАІ»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 178 від 26.02.2007 року, укладеного між Gозивачем та Відповідачем. Крім суми основного боргу за договором Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача пеню, три відсотки річних, інфляційні збитки та судові витрати.

Ухвалою суду від 17.06.2008 року порушено провадження у справі № 40/61 та призначено справу до розгляду на 10.07.2008.

У судове засідання призначене на 10.07.2008 з'явився представник Позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 40/61 виконав частково. Відповідач у судове засідання не з'явився.

Ухвалою суду від 10.07.2008 відкладено розгляд справи на 17.07.2008.

17 липня 2008 року в судове засідання з'явився представник Позивача вимоги ухвал суду, виконав позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Приватне підприємство «ВАІ»вдруге не з'явилося у судове засідання про  поважні  причини неявки в судове засідання повноважного представника Відповідача суд не  повідомлений. Клопотань про  відкладення розгляду  справи від Відповідача  не  надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про  час  і  місце  його проведення, оскільки ухвали суду направлялися на адреси Відповідача, що вказані в позовній заяві, довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві та договорі № 178 від 26.02.2007 від 14.05.2002р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 178 від 26.02.2007 року (далі –Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач як постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Відповідачу як покупцю лікарські засоби, товари медичного призначення, засоби особистої гігієни, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальна кількість товарів, що має бути поставлена, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в накладних (специфікаціях у понятті ст.. 266 ГК України), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з умовами п. 3.1. Договору сума вартості кожної поставки, відтермінування оплати поставленого товару і розмір націнки вказується в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

За твердженням Позивача, Відповідачем не виконуються договірні зобов'язання щодо сплати за поставлений Позивачем товар.

Позивач, з посиланням на п. 3.1. Договору стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія «ФРА-М»поставлявся товар Приватному підприємству «ВАІ»на умовах відстрочення виконання розрахунків за отриманий товар і повинен бути оплачений Відповідачем протягом 30 днів від дати поставки, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами за Договором та накладними.

Оскільки, як стверджує Позивач, Відповідач не здійснює розрахунки з Позивачем за поставлений товар, то станом на 21.05.2008 року заборгованість Відповідача склала 7 503,00 грн. Як доказ наявності зазначеної вище заборгованості Позивач надає суду оригінал двостороннього акта звірки взаєморозрахунків, підписаний станом на 01.11.2007 року, який є письмовою формою визнання заборгованості на підставі п. 9.4. Постанови Правління Національного Банку України  від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу Відповідача лист-попередження за № 347 від 23.07.2007. Даний лист, за доказами представника Позивача, був залишений Відповідачем без належної уваги.

Крім того, з посиланням на п. 5.2. Договору та ст.ст. 525, 625 ЦК України, за порушення зобов'язань по оплаті, Позивач вважає, що Відповідач повинен сплатити на його корить пеню у розмірі 622,78 грн. та збитки, що складають: три відсотки річний у сумі 215,00 грн. і втрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 1 506,54 грн.

Таким чином, як стверджує Позивач, станом на 20.06.2008р.  сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 9 847,32 грн.

Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, причин неявки повноважних представників суд не повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення, надані Позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що за Договором поставки товару від 26.02.2007 № 178 Позивач як постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Відповідачу як покупцю лікарські засоби, товари медичного призначення, засоби особистої гігієни, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

За доказами Позивача, з боку Відповідача не виконано вимоги п. 1.1. Договору щодо повної та вчасної оплати за товар, внаслідок чого утворився борг у сумі 7 503,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, підписаним станом на 01.11.2007 року, який є письмовою формою визнання заборгованості на підставі п. 9.4. Постанови Правління Національного Банку України  від 21.01.2004 № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання  то воно підлягає виконанню  у цей строк  (термін)  (ст. 530 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 622,78   грн., в порядку ст. ст. 551, 549 ЦК України та п. 5.2. Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України заявлені вимоги стосовно стягнення з Відповідача збитків, що складаються з 3% річний у сумі 215,00 грн. і втрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 1 506,54 грн.

Так, відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Таким чином, на день розгляду справи, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 9 847,32 грн., що складається із суми основного боргу в розмірі - 7 503,00 грн., пені - у розмірі 622,78 грн., три відсотки річний - у сумі 215,00 грн. і втрати пов'язані з інфляційними процесами  - у сумі 1 506,54 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 625 ЦК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія «ФРА-М»задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВАІ»(01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38 кв. 58, 03134 м. Київ, вул. Григоровича-Барського,7 оф. 38 ідентифікаційний код 21508576) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія «ФРА-М»(02099 м. Київ, вул. Бориспільська, 9-в р/р 26004028757531 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, код ЄДРПОУ 33497130) суму основного боргу в розмірі - 7 503,00 грн. (сім тисяч п'ятсот три гривні нуль копійок), пені - у розмірі 622,78 грн. (шістсот двадцять дві гривні сімдесят вісім копійок), три відсотки річний - у сумі 215,00 грн. (двісті п'ятнадцять гривень нуль копійок), втрати пов'язані з інфляційними процесами  - у сумі 1 506,54 грн. (тисячу п'ятсот шість гривень п'ятдесят чотири копійки), державне мито –у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні нуль копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення –у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Пукшин Л.Г.