Рішення

від 14.08.2008 по справі 8/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/241

14.08.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Індустрія»    

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-Пак»

про                стягнення 145396,51          грн.

                                                                                                                          Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача        юрисконсульт –Макєєва Ю.К. (дов. № б/н від 15.01.08)

Від відповідача   не з`явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 60068,71 грн., що становить заборгованість за договором купівлі-продажу №0802/07 від 08.02.2007р. та 78183,99 грн. збитків від інфляції, 2160,58 грн. трьох відсотків річних, 4983,23 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2008р. розгляд справи був призначений на 14.08.2008р.

У судове засідання, призначене на 14.08.2008р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

08.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Індустрія»- «продавець»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнолія-Пак»- «покупець»був укладений договір купівлі-продажу № 0802/07, відповідно до п.1.1 якого «продавець»зобов'язався поставити та передати у власність, а «покупець»прийняти та оплатити товар згідно специфікації, котра є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачена, що найменування, кількість та ціна товару, що включає вартість упаковки та маркування вказуються в специфікації на момент поставки діє остання специфікація до цього договору.

На виконання умов спірного договору позивач відвантажив відповідачу товар на суму 60068,71 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000013 від 10.02.2007р. на суму 27750,19 грн. та № РН-0000014 від 15.02.2007р. (копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, товар був отримання відповідачем на підставі довіреності серія ЯЛР № 249580 від 09.02.2007р. виданої ТОВ «Магнолія-Пак»на ім'я Добрецова Д.В. (копія в матеріалах справи).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється «покупцем»шляхом оплати через 21 календарний день після дати відвантаження товару зі складу «продавця», шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «продавця».

Відповідач не виконав власні зобов'язання по спірному договору належним чином, за отриманий товар не розрахувався у встановлений строк.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 60068,71 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів проведених розрахунків суду не надав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 60068,71 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 78183,99 грн. збитків від інфляції, 2160,58 грн. трьох відсотків річних, 4983,23 грн. пені.

Пунктом 5.2  договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати отриманого товару фінансові зобов'язання «покупця»збільшуються на суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4983,23 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу № 0802/07 від 08.02.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість отриманого товару у встановлений договором строк, однак судом при перевірці розрахунку було встановлено, що позивачем не вірно розрахована сума збитків від інфляції, оскільки розмір збитків від інфляції розраховується наступним чином: сума основного боргу Х індекс інфляції / 100 –сума основного боргу (60068,71 Х 130,15760775 / 100 –60068,71 грн.), що становить 18115,29 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню частково в сумі 18115,29 грн.

Вимога ж позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 2160,58 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів проведених розрахунків за отриманий товар не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в чати сні стягнення з відповідача 60068,71 грн. основного боргу, 18115,29 грн. збитків від інфляції, 2160,58 грн. трьох відсотків річних, 4983,23 грн. пені, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.   

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-Пак»(юридична адреса: 03067, м.Київ, пров. Машинобудівний, 27, оф.69; фактичне місцезнаходження: 03148, м.Київ, вул. Строкача, 1, оф.20; код ЄДРПОУ 33591371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Індустрія»(07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Миру, 2, кв.6; код ЄДРПОУ 33710668) 60068 (шістдесят тисяч шістдесят вісім) грн. 71 коп. основного боргу, 18115 (вісімнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн.. 29 коп. збитків від інфляції, 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 58 коп. трьох відсотків річних, 4983 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 23 коп. пені, 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 28 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 28.08.2008р.