Рішення

від 27.08.2008 по справі 51/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  51/83

27.08.08

За позовом Приватного підприємства «Абріс графікс»

до                 Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед»

про               стягнення 240 897,31 грн.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гавриньов А.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 240 897,31 грн., з яких: 205 230,54 грн. основного боргу, 35666,77 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.08 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.07.08 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 23.07.08 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вимоги ухвали суду від 09.07.08 р. виконав частково

Представник відповідача на виклик суду не зявися, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 09.07.08 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 23.07.08 р. розгляд справи був відкладений на 04.08.08 р.

У судовому засіданні 04.08.08 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.  

Представник відповідача повторно на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 23.07.08 р. не виконав, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин, ухвалою суду від 04.08.08 р. розгляд справи був відкладений на 27.08.08 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію.

Представник відповідача на виклик суду в черговий не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвал суду від 09.07.08 р. та від 04.08.08 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача  про час та місце судового засідання, суд,  на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.08.08 р. за згодою представника позивача  судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд міста Києва, -

                ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості сторін позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 205 023,66 грн.,  що підтверджується рахунком –фактурою № Аб –001723 від 30.10.07 р. та видатковою накладною № РН-1001656 від 30.10.07 р.  Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується довіреністю ЯНД № 345458 від 30.10.07 р.(копія –в матеріалах справи).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом від 15.11.07 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити протягом семи  календарних днів з моменту її пред'явлення заборгованість за товар в сумі 205023,66 грн.

В силу вимог ст. 530 ЦК України відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за отриманий товар на суму 205023,66 грн. до 22.11.07р. включно, що ним не зроблено.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково, в сумі  205023,66 грн.

Окрім того, як зазначає позивач, ним здійснено передачу відповідачу товару на суму 206,88 грн. На підтвердження вказаного факту, позивачем представлено суду видаткову накладну № «Аб-000337 від 19.03.08 р., яка підписана позивачем в односторонньому порядку та копію довіреності ЯНД № 345492 від 18.03.08 р.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі ? цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 4 ухвали суду від 09.07.08р у даній справі позивача було зобов`язано надати суду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач оригіналу довіреності на отримання відповідачем матеріальних цінностей на суму 206,88 грн. суду не подав.; в наданих суду письмових поясненнях від 27.08.08р.  зазначив, що оригінал вказаної вище довіреності у нього відсутній.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що товар на суму 206,88 грн. був відвантажений відповідачеві, а отже суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог в цій частині.       

 Таким чином, позовні вимоги  в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 205 023,66 грн.

Також, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 35666,77 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалою суду від 09.07.08р. у даній справі позивача було зобов`язано надати уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних витрат.

З представленого позивачем уточнення до позову та розрахунку вбачається, що, окрім суми основного боргу,  позивач просить стягнути з відповідача донарахування у вигляді 3% річних та індексу інфляції –35666,77 грн., не визначивши окремо, яку суму складають інфляційні нарахування, а яку - 3% річних.

Невиконання позивачем вищезазначеної вимоги суду унеможливлюють розгляд заявлених вимог про  стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції –35666,77 грн., у зв`язку з чим  суд вважає за доцільне залишити вимоги позивача в цій частині без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.  

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача стягненню підлягає основний борг у сумі 205 023,66 грн., державне мито в сумі 2050,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100,42 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд відзначає, що звертаючись до господарського суду міста Києва з позовною заявою, Приватним підприємством «Абріс графікс»  в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 6584 від 18.06.08 р. на суму 2410,00 грн.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

Отже, за подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнового характеру 1 % від ціни позову, тобто 2408,97 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 01,03 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача  пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Абріс графікс» (01010, м. Київ, вул.Іванова, буд. 10, ідентифікаційний код 31454404) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед»(01135, м. Київ, вул. Пестеля, буд. 11, ідентифікаційний код 33790460) основний борг у сумі 205 023 (двісті п'ять тисяч двадцять три) грн. 66 коп., державне мито в сумі 2050 (дві тисячі п'ятдесят) грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 (сто)  грн. 42 коп. Видати наказ.

3.          В частині стягнення основного боргу у сумі 206 (двісті шість) грн. 88 коп. відмовити.

4.          Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 35666 (тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 77 коп. залишити без розгляду.

5.          Повернути Приватному підприємству «Абріс графікс» (01010, м. Київ, вул.Іванова, буд. 10, ідентифікаційний код 31454404) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 01 (одна) грн. 03 коп.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення 29.09.08 р.