Рішення

від 09.09.2008 по справі 40/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  40/113

09.09.08

За позовом  Дочірнього підприємства «Райське Джерело»

до        Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-впроваджувальний центр «Укрспецелектро»

про стягнення 1 587,90 грн.,

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача:  Демченко В.М. за дов. № 01-07 від 02.07.2008

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(далі Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-впроваджувальний центр «Укрспецелектро»(далі Відповідач) на його користь заборгованості за договором поставки № 10040 від 06.08.2004  у сумі 1 5 87,90 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення вимог п.п. 1.1. та 5.5.  Договору не сплатив поставлену йому Позивачем продукцію за договором.

Ухвалою суду від 14.07.2008 року порушено провадження у справі № 40/113 та призначено розгляд справи на 05.08.08.

У судове засідання, призначене на 05.08.2008 з'явився представник Позивача вимоги ухвали виконав частково. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали не виконав.

Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.09.2008.

2 вересня 2008 в судовому засіданні представник Позивача виконав вимоги ухвал суду, надав витребуванні судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник Відповідача вдруге не з'явився у судове засідання. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовні заяві та у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача оцінивши подані докази, суд,-                                                

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2004 року було укладено договір № 10040 між Дочірнім підприємством «Тівей Україна»та Відповідачем.

За рішенням власника компанії від 22.12.2005 року було змінено назву Дочірнього підприємства «Тівей Україна»на Дочірнє підприємство «Райське джерело».

У відповідності до п. 1.1. Договору Позивач як постачальник зобов'язався постачати та передавати у власність Відповідачу як споживачу на умовах даного Договору воду «Eden», а Відповідач зобов'язувався прийняти продукцію у власність  та своєчасно здійснювати її оплату на умова договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що на замовлення Споживача (Відповідача) Постачальник (Позивач) надає йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (Устаткування), використання яким здійснюється згідно з інструкції по експлуатації.

Згідно п. 5.1. Договору сторони домовилися, що ціна та плата за тимчасове користування Устаткування визначаються згідно прас-листів Постачальника, що є невід'ємними частинами до Договору, або за домовленістю сторін. Загальна ціна окремої партії Продукції, що постачається, та/або розмір плати за тимчасове користування Устаткування визначаються у рахунках-фактурах або накладних.

Позивач стверджує про виконання з його боку договірних зобов'язань у повному обсязі, з посиланням на відповідні накладні про надання продукції та Додатку № 1 до договору від 06.08.2004 про оренду кулера (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.5 Договору сторони домовилися, що внесення плати за тимчасове користування Устаткування (кулер) здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення Постачальником (Позивачем) рахунку Споживачу (Відповідачу) за тимчасове користування Устаткуванням.

За твердженням Позивача, ним виставлялися рахунки-фактури Відповідачу, щодо надання  продукції та користування Устаткуванням, зокрема:

-          № 12000 від 29.09.2004 на суму 50 грн.,

-          № 6590 від 16.11.2004 на суму 50 грн.,

-          № 001994_006778 від 01.11.2004 на суму 225 грн.,

-          № 001311_006778 від 01.02.2005 на суму 225 грн.,

-          № 000881_006778 від 01.05.2005 на суму 225 грн.,

-          № 0013353_006778 від 01.08.2005 на суму 225 грн.,

-          № 000853_006778 від 01.11.2005 на суму 225 грн.,

-          № 000677_006778 від 01.02.2006 на суму 225 грн.,

-          № 0011567_006778 від 01.05.2006 на суму 137,90 грн.

Рахунок-фактура № 0011567_006778 від 01.05.2006, як зазначає Позивач, виставлявся на суму 225 грн. за користування орендованим Устаткуванням в період з 06.05.2006 по 06.08.2006, однак у зв'язку із значною затримкою з боку Споживача в замовленні Продукції 20.07.2006 у Відповідача було зняте Устаткування, що підтверджується Актом на зняття Устаткування від 20.07.2006 року. У зв'язку з чим орендна плата була відкоригована.

Зазначені рахунки за твердженням Позивача, не були оплачені Відповідачем, в результаті чого утворилася заборгованість на загальну суму 1 587,90 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 22.08.2006 № 51-08 з вимогою сплатити зазначену заборгованість. Дана претензія, за доказами представника Позивача, була залишена Відповідачем без відповіді.

Зазначені дії Відповідача, на думку Позивача, порушують умови договору та норми чинного законодавства, зокрема ст. 526, 759, 762 ЦК України, а тому, Позивач просить суд стягнути на його користь з Відповідача суму заборгованості у розмірі 1 587,90 грн.

Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, причин неявки повноважних представників суд не повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення, надані Позивачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що за Договором № 10040 від 06.08.2004 Позивач як постачальник зобов'язався постачати та передавати у власність Відповідачу як споживачу на умовах даного Договору воду «Eden», а Відповідач зобов'язувався прийняти продукцію у власність  та своєчасно здійснювати її оплату на умова договору.

На замовлення Споживача (Відповідача) Постачальник (Позивач) надає йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (Устаткування), використання яким здійснюється згідно з інструкції по експлуатації (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору сторони домовилися, що ціна та плата за тимчасове користування Устаткування визначаються згідно прас-листів Постачальника, що є невід'ємними частинами до Договору, або за домовленістю сторін. Загальна ціна окремої партії Продукції, що постачається, та/або розмір плати за тимчасове користування Устаткування визначаються у рахунках-фактурах або накладних.

Ціна та поряд здійснення розрахунків за договором визначено у п. 5.5 Договору, а саме: при наступних поставках оплата вартості продукції здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки Продукції, що визначаються відповідно до п. 3.3. Договору. Внесення плати за тимчасове користування Устаткування (кулер) здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення Постачальником (Позивачем) рахунку Споживачу (Відповідачу) за тимчасове користування Устаткуванням.

Матеріалами справи підтверджено виконання Позивачем зобов'язань за договором, про що свідчать Додаток № 1 до договору від 06.08.2004 про оренду кулера та рахунки-фактури, що виставлялися Відповідачу (№ 12000 від 29.09.2004 на суму 50 грн., № 6590 від 16.11.2004 на суму 50 грн., № 001994_006778 від 01.11.2004 на суму 225 грн., № 001311_006778 від 01.02.2005 на суму 225 грн., № 000881_006778 від 01.05.2005 на суму 225 грн., № 0013353_006778 від 01.08.2005 на суму 225 грн., № 000853_006778 від 01.11.2005 на суму 225 грн., № 000677_006778 від 01.02.2006 на суму 225 грн., № 0011567_006778 від 01.05.2006 на суму 137,90 грн.).

Отже, отримавши продукцію Відповідач зобов'язаний був сплатити на умовах передбачених Договором.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк  його виконання  то воно підлягає виконанню  у цей строк  (термін)  (ст. 530 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання  нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Таким чином, на день розгляду справи, відповідно до наданого Позивачем розрахунку сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 1 587,90 грн.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище факти, та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність пояснень чи заперечень Відповідача стосовно заявлених вимог, суд вважає обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню позовні вимоги за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 526, 530,  ЦК України, ст.193 ГК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецелектро»(02094, м. Київ, вул. Сосюри, 5 ідентифікаційний код 31308293) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(03050, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 30858101) суму заборгованості у розмірі 1 587,90 грн. (тисячу п'ятсот вісімдесят сім гривень дев'яносто копійок), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні нуль копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Пукшин Л.Г.