Рішення

від 24.09.2008 по справі 48/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/214

24.09.08

За позовомВідкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»

ДоКомунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

Простягнення боргу 9628853,39 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           

Від відповідача:          

У судовому засіданні 24.07.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву.

У судовому засіданні 04.09.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва для виготовлення повного тексту рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по управлінню житловому господарству Шевченківської районної у м. Києві ради на користь Позивача заборгованість за надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з квітня 2007 року по березень 2008 року в загальній сумі 9628853,39 грн., до якої входить: 8514984,97 грн. - основного боргу, 425749,24 грн. –суми штрафу, 688119,18 грн. –збитків від інфляції, а також просив покласти на Відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.08р. відкрито провадження у справі № 48/214 та призначено до судового розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

          Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

          Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 24.07.08р. контррозрахунок суми заборгованості за спожиту питну воду та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.04.07р. по 01.04.08р. між Сторонами. Крім того, Відповідач надав суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості у сумі 9628853,39 грн., в якому заперечує проти обставин, викладених в позовній заяві з наступних підстав: предметом договору № 05618/02-06 від 20.04.05р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі не є постачання холодної води на підігрів;відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.02р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»в тарифі на гаряче водопостачання враховані 3,5 куб. м. холодної води, що підігрівається; Розрахунок

заборгованості КП УЖГ Шевченківського р-ну за період з 01.04.07р. по 01.04.08р. не можна вважати розрахунком заборгованості, оскільки даний розрахунок містить лише нарахування за спожите водопостачання, не розмежовуючи суми за споживання холодної питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі і постачання холодної води на підігрів; розрахунок інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є необґрунтованим через ненадання Позивачем обґрунтованого розрахунку основної заборгованості, з цих самих підстав необґрунтованим є розрахунок штрафних санкцій.

Позивач надав суду розрахунок суми основного боргу та інфляційних втрат, що підлягають стягненню, а також розгорнутий розрахунок заборгованості КП УЖГ Шевченківського району за період з 01.08.07р. по 01.07.08р.

29.08.08р. Позивач через канцелярію надав суду пояснення, де зазначає, що гаряча вода складається із холодної води, яка використана для підігріву та вартості її підігріву,; виробником холодної води є Позивач, а підігрів води здійснюють теплопостачальні організації, на балансі яких перебувають теплові пункти, том житлово-експлуатаційні організації, які надають споживачам послуги з гарячого водопостачання, повинні сплачувати теплопостачальним організаціям вартість підігріву холодної води, а Позивачу – вартість холодної води, в частині, що споживається у вигляді гарячої води.

04.09.09р. Позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради на користь Позивача 7902843,62 грн., в тому числі 6713794,40 грн. –основного боргу, 335689,72 грн. –штрафу, 853359,50 грн. –збитків від інфляції. До уточнень Позивач надав розрахунок уточнень позовних вимог.

04.09.08р. Відповідач надав суду контррозрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті вартості наданих ВАТ «АК «Київводоканал»комунальних послуг КП УЖГ Шевченківської районної в м. Києві ради, а також розрахунок інфляційних збитків на суму заборгованості за період квітень 2007 року - квітень 2008 року між КП УЖГ Шевченківської районної в м. Києві ради та ВАТ «АК «Київводоканал».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2005 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) уклав із Комунальним підприємством - управління житлового господарства Шевченківського району (абонент) договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (надалі –«Договір»).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим Договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів й приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.94р., Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02р., а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Сторони у п.п. 2.1.4 - 2.1.6 Договору домовилися, що кількість вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходять із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання; абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню постачальника.

Порядок оплати послуг Позивача за договором встановлений п. 2.2 Договору:

2.2.1. Постачальник щомісячно направляє банківській установі Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді –дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів;

2.2.2. у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій форму у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата за надані послуг, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначенню платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу;

2.2.4. у разі незгоди щодо кількості або вартості послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Позивач направляв Відповідачу дебетово-інформаційні повідомлення для оплати наданих послуг, на підтвердження чого Позивач надав довідки, видані Центральним відділенням Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик».

Відповідно до п. 3.1.1 Договору Позивач зобов'язався забезпечувати Відповідачу постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТ 2874-82 «Вода питна»до його водопровідного вводу. Пунктом 3.3.5 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно вартість наданих йому Позивачем послуг на умовах цього Договору.

Згідно із п. 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонементом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за період з 01.04.07р. по 01.04.08р., яка становить 8514984,97 грн. Відповідач визнає борг у сумі 461605,91 грн., посилаючись на те, що до розрахунку заборгованості Позивач включив вартість холодної води для виробництва гарячої води.

23.07.08р. Відповідач із листом від 23.07.08р. № 315 повернув без підпису Позивачу зведені акти звірки взаєморозрахунків за спожиті енергоносії (водопостачання / відведення) між ВАТ «АК «Київводоканал»за період з 01.04.07р. по 01.05.08р. у зв'язку з тим, що відсутні договірні відносини на постачання холодної води, яка потрібна для приготування гарячої. Факт повернення зазначених зведених актів звірки підтверджується описом вкладення та поштовою квитанцією.

Відповідно до 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів. Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством. Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства і реєструються в установленому законодавством порядку (ст. 8 Закону).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.02р. № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», в якому встановлено, що у тарифах на теплову енергію для житлово-експлуатаційних організацій враховано витрати, пов'язані з підігрівом води, та вартість води, яка використовується на промивку систем центрального опалення та гарячого водопостачання; в тарифі на гаряче водопостачання враховані 3,5 куб.м холодної води, що підігрівається.

На підтвердження своєї позиції Відповідач надав також розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.07р. № 1127 «Про погодження тарифі на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води». Пунктом 4 Розпорядження Позивача зобов'язано прискорити укладання договорів з балансоутримувачами теплових пунктів на реалізацію води, яка використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води.

Відповідач пояснив, що він має 258 договорів АЕК «Київенерго»на постачання теплової енергії в гарячій воді та проводить розрахунки за таку теплову енергію саме з АЕК «Київенерго»і не має договірних відносин щодо розрахунку за холодну воду, що використовується для підігріву з Позивачем. Позивач не надав доказів того, що між ним та Відповідачем існують договірні правовідносини з постачання холодної води для підігріву води. Водночас, Відповідач не надав суду доказів того, що він сплачує вартість холодної води, що використовується для підігріву третім особам, як і не надав суду доказів на спростування того факту, що холодну воду для підігріву він отримував він третьої особи.

Разом з тим, Позивач надав суду рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.05р. у справі № 6/321-23/415, яким зобов'язано Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»не перераховувати на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води; зобов'язати Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»перераховувати на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води у розмірі 0,52 грн. за 1 куб. м. води, що підігрівається, при наявності квартирного або по будинкового (на групу будинків) приладу обліку гарячої води, а при його відсутності –1,82 грн. на 1 особу, при сплаті за послуги з гарячого водопостачання в гуртожитках громадян –0,624 грн. на 1 особу.

Ухвалою про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.05р. № 6/321-23/415 роз'яснено, що при виконанні рішення суду у цій справі слід враховувати, що підприємством, яке проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення у місті Києві і має відповідну ліцензію є, в т.ч., Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», однак визначення отримувача коштів має вирішуватися в іншому позовному провадженні за позовом осіб, що займаються відповідною господарською діяльністю з централізованого водопостачання та водовідведення (щодо холодної води для приготування гарячої води), і які, в порушення їх охороняємих законом прав та інтересів, не отримують кошти вартості холодної води для приготування гарячої води від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»або інших зобов'язаних на таке перерахування осіб.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із уточненнями до позовної заяви від 04.09.08р. Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з червня 2007 року по березень 2008 року у сумі 6713794,40 грн.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із п. 2.1.5 Договору Відповідач зобов'язаний вести первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води, а п. 2.1.6 на Відповідач також взяв на себе обов'язок облікові дані щодо кількості та вартості спожитих ним послуг звіряти із Позивачем щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки за письмовою вимогою позивача. У разі невиконання Відповідачем цього пункту договору, облікові дані Позивача щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими.

Відповідач на порушення ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів того, що він виконав умови п.п. 2.1.5 та 2.1.6 Договору, а отже облікові дані Позивача щодо кількості спожитих послуг вважаються ним безумовно погодженими. Надані Відповідачем повернені акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.08р. по 01.04.08р. не приймаються судом до уваги, оскільки, по-перше, акти звірки направлені Позивачем, а не Відповідачем, як того вимагає п. 2.1.6 Договору, а, по-друге, з порушенням строку звіряння. За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення із Відповідача заборгованість за Договором у сумі 6713794,40 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, п. 2.2.4 передбачає право Відповідача у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документу звернутися протягом десятиденного терміну з дня направлення Позивачем відповідного розрахункового документу до банківської установи Відповідача письмово повідомити Позивача про це та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Позивача вважатиметься безпідставною. Відповідач не надав суду доказів того, що він повідомляв належним чином Позивача про незгоду із кількістю та вартістю отриманих послуг. Таким чином, несплата у повному обсязі отриманих розрахункових документів є безпідставною.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 5% від суми, які Відповідач відмовився сплатити.

Перевіривши розрахунки штрафу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 335689,72 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактичні обставини справи свідчать, що Відповідач прострочив грошове зобов'язання, а тому у Позивача є правові підстави вимагати стягнення боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає обґрунтованим розрахунок інфляційних втрат у сумі 853359,50 грн.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»з урахуванням уточнень позовних вимог від 04.09.08р. до Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради є обґрунтованим, а тому підлягаю задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 62, п/р 26001053103432 в КРУКБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцигзька, 1-а, п/р 2600747013279 в Подільській філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 380139, код ЄДРПОУ 03327664) основний борг у сумі 6713794,40 грн. (шість мільйонів сімсот тринадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 40 копійок), інфляційні втрати у сумі 853359,50 грн. (вісімсот п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень 50 копійок), штраф у сумі 335689,72 грн. (триста тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 72 копійок), державне мито у сумі 25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           В.В. Сулім