Постанова

від 10.06.2009 по справі 48/214

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/214

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 48/214  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                      Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                      Малетича М.М.,

                                                                      Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року у справі № 48/214 за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення суми, –

Встановив:

У липні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з червня 2007 року по березень 2008 року в загальній сумі 7902843,62 грн., до якої входить 6713794,40 грн. основного боргу, 335689,72 грн. штрафу, 853359,50 грн. збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24 вересня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6713794,40 грн. основного боргу, 335689,72 грн. штрафу, 853359,50 грн. збитків від інфляції та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, просить прийняті у справі судові рішення скасувати та постановити рішення про відмову в задоволенні позову в частині нарахування за холодну воду для приготування гарячої, прийнявши до уваги контррозрахунок відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що він виконав умови п.п. 2.1.5, 2.1.6 договору № 05618/2-10 від 20 квітня 2005 року, укладеного сторонами у справі, а тому, облікові дані позивача щодо кількості спожитих послуг вважаються ним безумовно погодженими. Акти звірки взаєморозрахунків, направлені позивачем, повернуті відповідачем без підписання, направлені саме позивачем, а не відповідачем, як того вимагає договір, при чому, надані з порушенням строку звіряння. Встановивши, що відповідач не оплатив надані послуги з водопостачання і водовідведення за період з червня 2007 року по березень 2008 року в сумі 6713794,40 грн., суд дійшов висновку про підставність вимог в даній частині позову.

Пунктом 4.6 договору № 05618/2-10 від 20 квітня 2005 року передбачено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 5 % від суми, яку відповідач відмовився сплатити. Виходячи з наявності суми заборгованості, суд прийняв рішення про стягнення з відповідача, окрім суми основної заборгованості в розмірі 6713794,40 грн., суми штрафу в розмірі 335689,72 грн. Разом з тим, судом зазначено, що внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимога позивача щодо стягнення інфляційних в сумі 853359,50 грн. теж є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 24 вересня 2008 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року у справі № 48/214 –без змін.

Головуючий                                                                                   Гончарук П.А.

Судді                                                                                          Малетич М.М.          

                                                                                                    Могил С.К.