Рішення

від 27.10.2008 по справі 29/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  29/418

27.10.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Авточіна»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойота-клуб»

Про               стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договором

                                                                                         Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача        Каменчук І.О. –представ.  (дов. у справі)          

від відповідача          не з"явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авточіна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойота-клуб»про стягнення 42 250,00 грн. основного боргу, 20 956,00 грн. пені, 13 900,25 грн. інфляційних збитків, 1 722,41 грн. –3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Тойота-клуб»щодо оплати поставленого позивачем легкового автомобілю.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авточіна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тойота-клуб»укладено договір купівлі-продажу № 07-26 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити один легковий автомобіль «Грейт Уол»(Great Wall) 2006 року виготовлення, колір –чорний, VIN LGWFF2G567A063671 виробництва народної республіки Китай (далі –Товар) (п. 1.1 Договору).

За своєю правовою природою договір №07-26 від 25.01.2007 є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п. 1.2 та 4.1 Договору комплектація Товару, що поставляється за Договором, та його ціна вказується у специфікації (Додаток № 1).

Так, у Додатку № 1 від 25 січня 2007 року до Договору № 07-26 від 25.01.2007 сторони обумовили комплектацію нового легкового автомобіля «Great Wall SUV CC 6460DY»та зазначили, що загальна вартість Товару з урахуванням ПДВ складає 102 500,00 грн.

Крім того, пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що загальна вартість Товару, що є предметом цього договору, складає 102 500,00 грн.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Товар вважається прийнятим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі Товару.

Матеріалами справи підтверджується, що 25 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авточіна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тойота-Клуб»підписано Акт прийому-передачі автомобілю № 07-25, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв один автомобіль марки «Great Wall SUV CC 6460DY»у повній комплектації та технічно справному стані.

Розділом 6 Договору сторони погодили терміни і порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.3 Договору загальну суму вартості товару відповідач зобов'язаний перерахувати на банківський рахунок відповідача протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору. Для цілей цього Договору сторони домовились, що датою (днем) здійснення відповідачем оплати за цим Договором є дата (день) зарахування коштів на рахунок позивача. Відповідач за погодженням з позивачем може провести часткову або повну оплату Товару достроково.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідач повинен був здійснити оплату Товару, обумовленого Договором, в термін до 01 лютого 2007 року.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем була здійснена оплата Товару лише частково в розмірі 60 250,00 грн., у зв'язку з чим, відповідач заборгував перед позивачем за отриманий легковий автомобіль суму  в розмірі 42 250,00 грн.

Відповідач доказів повної оплати Товару до суду не надав, обставини, на які посилається позивач, не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів  повної оплати вартості Товару, отриманого згідно з актом № 07-25 прийому-передачі автомобілю від 25.01.2007 року, вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойота-Клуб»суми основного боргу в розмірі 42 250,00 грн. судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1 Договору сторони встановили, що у випадку порушення відповідачем строків здійснення оплати Товару, передбачених розділом 6 цього Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1% від вартості Товару за кожен день прострочення.

Оскільки штраф, сплата якого вимагається позивачем згідно положень п. 8.1 Договору застосовується саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати Товару (легкового автомобіля), сума штрафу обраховується у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку що відповідальність встановлена договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, однак, такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 07-26 від 25.01.2007 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3 508,49 грн., розрахована судом з урахуванням періоду прострочення з 02.02.2007 по 02.08.2007 в розмірі подвійної облікової ставки встановленої згідно листа НБУ від 06.06.2006 р. № 14-011/1373-6039 в розмірі 8,5% на період з 10.06.2006 р., та 8% на період з 01.06.2007 р. встановленої згідно листа НБУ від 17.05.2007 р. № 14-011/1150-5118, визначеного судом за шість місяців як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням кінцевої дати, передбаченої Договором для оплати товару, та часткової оплати його відповідачем, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення складає 54 544,15 грн.

Сума 3% річних, розраховується судом відповідно до періоду прострочення який був заявлений позивачем, однак з 02.02.2007, оскільки кінцевий термін оплати за Договором був встановлений 01.02.2007, а тому період прострочення починається з 02.02.2007, та складає:

42 250,00*3%/365*333+42 250,00*3%/366*164=1 724,33 грн.,

однак стягненню з відповідача, в силу положень закону, підлягає сума, заявлена  позивачем в розмірі 1 722,41 грн., оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються сторонам пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойота-Клуб»(02139, м. Київ, вул. Микитенка, 11, код 32204992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авточіна»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1/3, код 33639292) 42 250 (сорок дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 3 508 (три тисячі п'ятсот вісім) грн. 49 коп. пені, 12 294 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 15 коп. інфляційних витрат за весь час прострочення та 1 722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 41 коп. –3% річних від простроченої суми, 597 (п'ятсот дев'яносто сім) грн. 75  коп. державного мита та  89 (вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           І.В.Усатенко

Дата підписання:07.11.2008р.