Рішення

від 02.09.2008 по справі 2/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  2/259

02.09.08

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліта Спорт-Юг»

Простягнення 7108,79 грн.

Суддя  Домнічева І.О.

Представники:

від позивачів         Цимбаліст В.В.

від відповідача   не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта Спорт-Юг» про стягнення позадоговірної шкоди в сумі 7108,79 грн. за користування нежилим приміщенням в будинку №5/2 літер А на вул. Заньковецької/Станіславського в м. Києві.

Ухвалою від 25.07.08р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —         

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва" нежиле приміщення в будинку № 5/2 на вул. Заньковецької (згідно з поверховим планом БТІ: буд. № 5/2 літер А на вул. Заньковецької/Станіславського) у м. Києві віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва та Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002 №347 "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва" закріплено за КП "Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання.

Пункт 2.2.5 Статуту комунального підприємства "Київжитлоспец експлуатація" одним із предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в повному господарському віданні підприємства, передачу його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого/ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" законне використання державного нерухомого майна можливе тільки на підставі договору оренди, укладеного згідно з чинним законодавством.

Згідно акту на фактичне використання нежилого приміщення в          будинку № 5/2   літер А на вул. Заньковецької/Станіславського від 13.11.2006р., Відповідач фактично   користується вказаним нежилим приміщенням площею 59,7 кв.м.

Договір оренди вищенаведеного нежилого приміщення між сторонами по справі відсутній; відповідачем не надано доказів протилежного.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт незаконного та протиправного використання вищезазначеного нежилого приміщення встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2005р. № 2/135, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 року.

У результаті неправомірних дій Відповідача, пов'язаних з несплатою належних платежів за фактичне користування нежилим приміщенням, останній зі своєї вини наніс Позивачу позадоговірну шкоду у вигляді неодержаної належної плати за використання вказаного приміщення.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їхнє відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п.1 ст.1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, у Відповідача виникло позадоговірне зобов'язання по відшкодуванню майнових втрат Позивачу за безкоштовне і незаконне використовування приміщення, яке становить 7108 грн. 79 коп.

У зв'язку з цим Відповідачу 24.06.2008р. була направлена вимога № 155/1/11-3417 про сплату заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази відповіді Відповідачем на зазначену вимогу та відсутні докази сплати відповідачем вищенаведеної нанесеної шкоди; також Відповідачем не надано доказів на спростування фактів, наведених у позові.

Розмір заподіяної шкоди розраховано згідно Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку (довідки про заборгованість).

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта Спорт-Юг" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 41; код 24731837) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код 03366500) позадоговірну шкоду нанесену несплатою платежів за користування нежилим приміщенням в будинку № 5/2 на вул. Заньковецької (згідно з поверховим планом БТІ: буд. № 5/2 літер А на вул. Заньковецької/Станіславського), в розмірі 7108 (сім тисяч сто вісім) грн. 79 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –05.09.2008р.