Рішення

від 29.09.2008 по справі 51/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  51/159

29.09.08

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Інвест Груп»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –Комерційна Компанія

                      «ДВМ»

про                 стягнення 21 454 грн. 60 коп.

                                                                                                                     Суддя Пригунова А.Б.

Представники:                                                     

від позивача: Оліфер М.М..- пред. за довірен.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 21 454,60 грн., з яких 19 045, 95 грн. –сума основного боргу, 2 202,02 грн. –пені, 206,63 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.08р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.08.08р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що відповідач порушує умови договору в частині виконання своїх грошових зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення № 33/М від 01.09.07р.

Окрім того, представник позивача уточнив розмір заявлених позовних вимог, фактично зменшуючи їх розмір, та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 19 045 грн. 84 коп. основного боргу, 2 145 грн. 10 коп. пені та  259 грн. 74 коп. – 3% річних. Заява про зменшення розміру позовних вимог судом прийнята до розгляду.

У зв`язку з неявкою у призначене судом засідання представника відповідача та невиконання ним вимог суду розгляд справи ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.08р. було відкладено на 29.09.08р.  

У судовому засіданні 29.09.08р. позивач підтримав свою правову позицію.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав,  про поважність причин неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –Комерційна Компанія  «ДВМ»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.09.08р. за згодою представника позивача судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.09.07р. між сторонами було укладено договір оренди № 33/М, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, 15, загальною  площею 85,2 кв.м. та 5% приміщень загального користування загальна площа яких 4,26 кв.м.

Відповідно до п. 1.1 договору, об'єкт оренди складається з  кімнат №№ 106, 210, 212 –загальною площею 81,2 кв.м. та 5%  приміщень загального користування загальна площа яких 4,06 кв.м. (всього 85,26 кв.м.) та кімнати № 205 –загальною площею 4,0 кв.м та 5% приміщень загального користування загальна площа яких 0,2 кв.м. (всього 4,2 кв.м.).

Факт належного виконання сторонами своїх зобов'язань, відповідно до п.1.1 та п. 1.2 договору, підтверджується актом приймання –передачі від 01.09.07р., підписаним у двосторонньому порядку та завіреним печатками підприємств.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.07р. до зазначеного договору сторонами були внесені зміни, відповідно до яких позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які розташовані за адресою:  м. Київ, пров. Куренівський, 15, загальною  площею 154 кв.м. та 5% приміщень загального користування загальна площа яких 7,7 кв.м.

Загальна площа об'єкта оренди становить 161,7 кв.м. та складається з кімнат №№ 106, 203, 210, 212, 220 –загальною площею 120 кв.м. та 5%  приміщень загального користування загальна площа яких 6 кв.м. (всього 126 кв.м.); кімнати № 205 та місто в модулі «А»на першому поверсі –загальною площею 34 кв.м та 5% приміщень загального користування загальна площа яких 1,7 кв.м. (всього 35,7 кв.м.).

Зазначені обставини підтверджуються актом приймання –передачі об'єкта від 01.10.07р. підписаним у двосторонньому порядку та завіреним печатками підприємств (копія в матеріалах справи).

Пунктом 4.1 договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 01.10.07 року, передбачено, що відповідач, відповідно до виставлених рахунків, сплачує позивачу щомісячну оренду плату наступним чином:

за кімнату №№ 106, 203, 210, 212, 220 –9 541 грн. 47 коп., плюс ПДВ (20%) –1908,29 грн. Всього –11 449 грн. 76 коп.; за кімнату № 205 та місто в модулі «А»на першому поверсі –1 007,47 грн., плюс ПДВ (20%) –201,50 грн. Всього 1 208 грн. 97 коп.

Таким чином, загальна сума орендної плати, яка повинна сплачуватись відповідачем щомісяця,  становить 12 658 грн. 73 коп. в т.ч. ПДВ.

Крім того, сторони передбачили, що до орендної плати входить електроенергія, теплова енергія, система опалення та водопостачання. Орендна плата нараховується позивачем з моменту підписання акта приймання –передачі та до моменту підписання акта приймання –передачі (повернення) об'єкта оренди. Не виставлення позивачем рахунку не звільняє відповідача від зобов'язання сплачувати оренду плату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу наступні  рахунки фактури: № СФ-000165 від 05.09.2007 року на суму 8004 грн. 65 коп.,  № СФ-000208 від 01.10.2007 року на суму 12658 грн. 73 коп. та № СФ-000271 від 26.11.2007 року на суму 12658 грн. 73 коп. за оренду нежитлового приміщення.

Зважаючи на те, що відповідач не виконував в строк покладені на нього зобов'язання, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості,  про що свідчать наявні у матеріалах справи претензії  №101 від 27.11.07р. , №04/НІГ від 29.12.07р., №133 від 20.03.08р..

У відповідь на звернення позивача, відповідач визнавав заборгованість та зобов'язався погасити в строк до 30.04.2008.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише частково, з порушенням строків, передбачених умовами договору,  виконав свої зобов'язання.

Так, 15.10.2007 на рахунок позивача було перераховано грошові кошти в сумі 8004 грн. 65 коп. за оренду приміщення за вересень 2007; 26.10.2007  перераховано 12658 грн. 73 коп. за оренду приміщення за жовтень 2007; 10.12.2007 перераховано 6271  грн. 51 коп. за оренду приміщення за листопад 2007, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (копії - у матеріалах справи).

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду  заборгованість відповідача  по орендній платі складає 19 045 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судових засіданнях не заперечував з приводу заявлених до нього позовних вимог в частині  заборгованості по орендним платежам.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  19045 грн. 95 коп. підлягає задоволенню.  

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 2145,10 грн., яка складається з:

388 грн. 43 коп. пені, нарахованої відповідачу за період з 06.11.2007 року по 10.12.2007 року, у зв'язку з прострочення оплати орендної плати за листопад 2007 року у розмірі 25 317 грн. 46 коп.;

166 грн. 07 коп. пені, нарахованої відповідачу за період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року, у зв'язку з прострочення оплати орендної плати за грудень 2007 року у розмірі 19045 грн. 95 коп.;

1189 грн. 72 коп. пені, нарахованої відповідачу за період з 01.01.2008 року по 22.04.2008 року, у зв'язку з прострочення оплати орендної плати за січень - квітень 2008 року у розмірі 19045 грн. 95 коп.

150 грн. 28 коп. пені, нарахованої відповідачу за період з 23.04.2008 року по 06.05.2008 року, у зв'язку з прострочення оплати орендної плати за квітень - травень 2008 року у розмірі 19045 грн. 95 коп.;

249 грн. 70 коп. пені, нарахованої відповідачу за період з 07.05.2008 року по 06.06.2008 року, у зв'язку з прострочення оплати орендної плати за травень –червень 2008 року у розмірі 12 658 грн. 73 коп.

Суд відзначає, що заявлена позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом  5.1. договору передбачено стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на день прострочення від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та  за весь період прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто до 5 числа поточного місяця, суд встановив, що прострочення виконання зобов'язання щодо оплати орендованого приміщення за листопад 2007 року, виникло у позивача з 06.11.2007 року, а за грудень 2007 року –з 06.12.2007 року.

Таким чином,  нарахування пені за вказані періоди повинно починатися з вищевказаних дат, а припинятися –через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано по кожному виставленому рахунку –фактурі окремо, а не сумуючи ані суми заборгованості по вказаним рахунками, ані залишки боргу, включаючи суму сплати, ані суму пені по кожній заборгованості окремо.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що, по –перше, позивачем невірно зазначено розмір заборгованості, за який нараховується  пеня за прострочення оплати орендної плати за листопад 2007 та грудень 2007, оскільки за листопад 2007 заборгованість  відповідача до 09.12.2007 року, згідно виставленого рахунку фактури № СФ-000213 від 25.10.2007, становила лише  12 658 грн. 73 коп., а не 25 317 грн. 46 коп., а вже починаючи з 10.12.2007, враховуючи часткову сплату боргу відповідачем у розмірі 6271 грн. 51 коп., сума  заборгованості склала  6387 грн. 22 коп.

За грудень 2007 заборгованість, згідно виставленого рахунку фактури № СФ-000271 від 26.11.2007 року, становить 12 658 грн. 73 коп., а не 19045 грн. 95 коп., як вказано у розрахунку позивача.

Згідно розрахунку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 1 979 грн. 75 коп., як складається з 689 грн. 95 коп. пені за неналежне виконання зобов'язання по орендній платі за листопад 2007 року та 1289 грн. 809 коп. –за грудень 2007 року. В іншій частині заявленої вимоги про стягнення пені в розмірі 165 грн. 35 коп.  суд відмовляє.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 259 грн. 74 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2008 року позивача, зокрема, було зобов'язано надати суду окремий обґрунтований розрахунок 3% річних, зроблений відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням сум та періодів часткового виконання боржником свого зобов'язання. Позивач вимоги зазначеної ухвали суду не виконав та не обґрунтував суду період, з якої по яку саме дату,  ним нараховується 3% річних.

Проте позивач вимог суду не виконав, контррозрахунку  3% річних не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині залишаються судом без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд відзначає, що звертаючись до господарського суду міста Києва з позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Інвест Груп»в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення  № 1334 від 05.06.2008 року на суму  230  грн. 00 коп.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити  1 % від ціни позову, а саме 214 грн. 50 коп.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 15 грн. 50 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – Комерційна Компанія «ДВМ»(04071, м. Київ, вул.. Оболонська, 7, код 34482339) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Груп Ін вест»(04119, м. Київ, вул.. Якіра, буд. 8, кім. 67, код 34696042) основний борг у сумі 19 045 (дев'ятнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 95 коп., 1 979 (тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять)  грн. 75 коп., 210 (двісті десять) грн. 25 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115 (сто п'ятнадцять)  грн. 66 коп.

3.          В задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 165 грн. 35 коп.  відмовити.

4.          Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 259 грн. 74 коп. залишити без розгляду.

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Груп Інвест»(04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 8, кім. 67, код 34696042)  з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 15 (п'ятнадцять)  грн. 50 коп.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

    Дата підписання  06.10.2008  

Суддя                                                                                          Пригунова А.Б.