Рішення

від 28.10.2008 по справі 48/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/233

28.10.08

За позовомАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ»

ДоЗакритого акціонерного товариства страхова компанія «Вексель-Життя»

Третя особаГавчик Оксана Володимирівна

Простягнення 322486,40 грн.

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:Щеглов Є.С. – пред. за довір.

Від відповідача:Роговенко Д.С. – пред. за довір.

Від третьої особи:Бак А.С. – пред за довір.

У судовому засіданні 28.10.08р. за згодою присутніх у судовому засіданні сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Вексель-Життя» на користь Позивача страхову виплату згідно Договору страхування життя позичальника

№ П-6998/2007 від 22.02.07р. в сумі 290514,00 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язання по Договору № П-6998/2007 від 22.02.07р. в сумі 31972,40 грн., а всього 322486,40 грн., а також просив покласти на Відповідача судові витрати.

28.08.08р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/233 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.08р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Гавчик Оксану Володимирівну.

У судовому засіданні 14.10.08р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю з тих підстав, що Позивач несвоєчасно повідомив його про настання страхового випадку; третя особа свідомо надала неправдиві відомості про стан свого здоров'я; крім того третій особі неправомірно встановлена І група інвалідності.

Третя особа надала суду пояснення, в яких погоджується із позовними вимогами та зазначає, що її інвалідність настала раптово, а до цього вона не хворіла та не лікувалася, на диспансерному обліку з приводу будь-яких хвороб не перебувала, що перевірялося Відповідачем; інвалідність встановлена висновком МСЕК з 01.10.07р. та потребує постійного медичного догляду; Третя особа повністю та своєчасно сплатила страховий внесок у розмірі 2424,00 грн.; представник Третьої особи звертався до представників страхової компанії, але вони рекомендували звернутися до суду.

14.10.08р. Відповідач також звернувся до суду із клопотанням про призначення судово-медичної експертизи, в якому зазначає, що зазначений діагноз, поставлений Гаврик О.В.  не є достатнім для встановлення І групи інвалідності. 28.10.08р. суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання з тих підстав, що група інвалідності Гаврик О.В. була встановлена із дотриманням вимог Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», тобто компетентним органом у належній формі. Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникає при вирішенні господарського спору. В той же час клопотання Відповідача про призначення судової експертизи спрямоване не на роз'яснення питань, а на встановлення фактів, що мають значення для вирішення справи, підтверджених належними та допустимими доказами, копії яких залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.10.08р. Позивач надав суду довідку про те, що ним нарахована пеня за останні 6 місяців, що передували поданню позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2007 року Закрите акціонерне товариство страхова компанія «Вексель-Життя»(страховик), Гавчик Оксана Володимирівна (страхувальник) та Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ» (вигодонабувач) уклали договір

№ П-6998/2007 страхування життя позичальника (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 предметом Договору є страхування життя та здоров'я страхувальника /застрахованої особи з метою відшкодування заподіяних останнім збитків вигодонабувачу в результаті невиконання чи неналежного виконання ним зобов'язань за Іпотечним договором № 62 від 22.02.07р. внаслідок настання страхового випадку. Об'єктом страхування є майнові інтереси вигодонабувача, пов'язані при кредитуванні страхувальника / застрахованої особи з його життям, здоров'ям та працездатністю (п. 1.2 Договору).

Договір укладався на підставі письмової заяви страхувальника за встановленою страховиком формою (п. 1.3 Договору).

Згідно із п. 1.5 Договору вигодо набувачем за Договором є Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), в особі філії «Івано-Франківське Центральне відділення Промінвестбанку». Протягом дії цього Договору особа вигодонабувача не може бути змінена.

Пунктом 2.2 Договору визначені страхові випадки за Договором, а саме:

2.2.1. Смерть застрахованої особи з будь-якої причини (включаючи й визнання страхувальника / застрахованої особи померлою у встановленому законом порядку), яка настала протягом дії Договору;

2.2.2. Інвалідність І групи страхувальника / застрахованої особи внаслідок захворювань або нещасного випадку, яка настала протягом дії даного Договору.

Виключення із страхових випадків встановлені п. 2.3 Договору, а саме:

2.3.2. За випадком Інвалідність:

2.3.2.1. алкоголізм, наркоманія, токсикоманія;

2.3.2.2. СНІД, ВІЛ  - інфекції, венеричні захворювання;

2.3.2.3. психічні захворювання.

Страхова сума визначається на момент укладання Договору як сума основного боргу та складає 60000,00 доларів США (п.2.4).

Пунктом 3.3.4 Договору Відповідачу надане право відмовити у здійснені страхової виплати відповідно до п. 4.2 Договору.

Відповідно до п. 3.5.1 Договору при настанні страхового випадку Позивачу як вигодонабувачу надане право отримувати страхову виплату в розмірі, що визначається відповідно до п. 4.1.5 Договору.

Статтею 4 Договору визначені дії вигодонабувача при настанні страхового випадку та умови здійснення страхової виплати. Так, на Позивача було покладено обов'язок:

повідомити страховика усно або письмово про настання страхового випадку протягом 7-ми робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку (п. 4.1.1 Договору);

звернутися до страховика з письмовою заявою на здійснення страхової виплату у встановленій формі (п. 4.1.2 Договору);

у термін 15-ти робочих днів з моменту, коли вигодонабувачу стало відомо про настання страхового випадку, надати страховику документи, що підтверджують факт настання страхового випадку (враховуючи п. 4.1.4 Договору, а саме:

1. заяву на здійснення страхової виплати.

2. ксерокопію висновку МСЕК про  присвоєння інвалідність, засвідчену нотаріально або органом, що видав цей документ.

Згідно із п. 4.1.5 Договору у випадку настання страхового випадку в період дії цього Договору здійснення страхової виплати на користь вигодонабувача відбувається страховиком у розмірі фактичної заборгованості страхувальника / застрахованої особи за кредитним договором, але не більше розміру страхової суми, встановленої договором про внесення змін і доповнень до цього Договору на черговий страховий період, в процесі дії якого стався страховий випадок.

Причини відмови у страховій виплаті визначені п. 4.2 Договору:

4.2.1. Несвоєчасне повідомлення вигодонабувачем про настання страхового випадку без поважних на це причин (п.4.1.1 Договору) або створення перешкод страховикові у визначені обставин настання страхового випадку.

4.2.2. Подання вигодонабувачем свідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до п. 4.3.1 Договору страховик протягом 7-ми робочих днів з моменту отримання всіх необхідних документів повинен прийняти одне з наступних рішень про:

- здійснення страхової виплати;

- відмову у здійсненні страхової виплати на користь банку;

- відстрочення страхової виплати.

Сторони у п. 6.1 Договору домовилися, якщо страхова виплата не сплачена страховиком на користь вигодонабувача в установлений цим Договором строк, страховик несе майнову відповідальність у вигляді сплати вигодонабувачу пені, яка обчислюється від суми страхової виплати, що підлягає сплаті, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

До укладення Договору Третя особа склала Заяву на страхування життя позичальника кредиту, в якому зазначила, в якій вона повідомила, зокрема, що у неї не було захворювань легенів, головного мозку, печінки, шлунку та нирок. Третя особа повністю та своєчасно сплатила страховий внесок у розмірі 2424,00 грн. Даний факт Відповідач підтвердив у судовому засіданні.

Позивач надав суду витяг із протоколу № 140/2 спільного засідання спостереженою ради та правління Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку філія «Івано-Франківське Центральне відділення Промінвестбанку»перейменовано на «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франковськ».

29.10.07р. Гавчик Оксана Володимирівна подала до Позивача заяву, якою повідомила про призначення їй І групи інвалідності, на підтвердження чого надала копію довідки Калуської районної МСЕК серії МСЕ № 214855, засвідчену приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу І.В. Курищуком 29.10.07р., зареєстровано в реєстрі № 3849. Позивач отримав заяву від Третьої особи 29.10.07р. (вх. № 54), що підтверджено копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 29.10.07р.

Позивач листом від 01.11.07р. № 7-1/1089 повідомив Відповідача про настання страхового випадку. Разом із листом Позивач направив Відповідачу заяву на здійснення страхового випадку, до якої було додано нотаріально посвідчену ксерокопію висновку МСЕК про присвоєння інвалідності та розрахунок заборгованості. Тобто Позивач повністю виконав умови п. 4.1 Договору.

Суд відхиляє посилання Відповідача на те, що у повідомленні про настання страхового випадку не було жодної вказівки на те, що Позивач довідався про настання страхового випадку лише 29.10.07р., оскільки Третя особа не могла подати таку заяву про настання страхового випадку «Інвалідність»раніше, позаяк копія довідки про призначення їй І групи інвалідності, яку вона додала до заяви, було засвідчено приватним нотаріусом 29.10.07р.

Відповідач повідомив листом від 22.11.07р. № 137/07 Позивача про прийняте рішення провести особисте розслідування на термін до двох місяців до 20.01.08р. Крім того, Відповідач просив Позивача додатково надати копії медичних документів, на підставі яких було прийнято рішення про присвоєння Гавчик О.В. І групи інвалідності.

26.11.07р. Позивач направив із супровідним листом № 7-1/1112 фотокопію медичної картки Гавчик О.В. на 15 аркушах.

04.12.07р. Відповідач у листі № 144/07 просив Позивача додатково надати наступну інформацію: 1. документи про доходи Гавчик О.В. на момент укладання кредитного договору; 2. історію хвороби (анамнез) Гавчик О.В. за її підписом; 3. місцезнаходження Гавчик О.В. в останній час (в лікарні, дома).

Позивач на виконання вимоги листа Відповідача № 144/07 листом від 12.12.07р.

№7-1/1191 повідомив, що Третя особа проживала у батьків, оскільки потребує стороннього нагляду, а крім того додав до листа документи про доходи Гавчик О.В. на момент укладання кредитного договору № 62 від 22.02.07р. та її історію хвороби.

Суду надана копія пенсійного посвідчення серія ААБ № 351116, виданого Гаврик Оксані Володимирівні 05.12.07р.

Відповідач листом від 18.01.08р. № 04/07 повідомив про те, що він відмовляє у здійсненні страхової виплати за Договором з тих підстав, що страхувальник –Третя особа свідомо надала відомості щодо стану свого здоров'я, які не відповідають дійсності, оскільки з медичної картки № 6 слідує, що хвороба Гавчик О.В. носить хронічний характер, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування»є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат; заява подана Позивачем через місяць після настання страхового випадку, тобто Позивач повідомив Відповідача про настання страхового випадку несвоєчасно.

Позивач направив Відповідачу претензію від 03.03.08р. № 04-1/184, в якій зазначив, що відмова у виплаті страхового відшкодування є безпідставною, суперечить умовам Договору та Закону України «Про страхування». Так, медична картка містить відомості про хронічний характер, але не містить відомостей, про те що Третя особа перебувала на медичному обліку з приводу будь-якого захворювання; Позивач своєчасно повідомив Відповідача про настання страхового випадку, оскільки п. 4.1 на Позивача зобов'язано повідомити про страховий випадок протягом 7-ми робочих днів, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку. Про настання страхового випадку Позивачу стало відомо 29.10.07р., а Відповідача він повідомив листом від 01.11.07р. З огляду на зазначене, Позивач просив Відповідача переглянути рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідач на претензію Позивача відповів листом від 08.04.08р. № 33/08, зміст якого відповідає змісту листа від 18.01.08р. № 04/07.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування (ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст.ст. 2 та 3 Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності; страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України; страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) (ст. 4 Закону).

Згідно із ст. 18 Закону для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

Судом встановлено, що Третя особа надала Відповідачу заяву на страхування життя позичальника кредиту, в якому виклала відомості щодо стану свого здоров'я, в тому числі про те, що вона не хворіє захворюваннями нирок. Заява містить попередження про те, що неправдиві відомості є підставою для відмови у страховій виплаті, а також про те, що Відповідач має право перевірити у медичних закладах інформацію щодо стану здоров'я страхувальника.

Відповідно до ст. 18 Закону та п. 5.1 Договору Договір набув чинності з 00 годин дня, наступного за днем надходження на поточний рахунок страховика першого страхового внеску. У судовому засіданні сторони підтвердили факт своєчасної та повної сплати страхового внеску в розмірі 2424,00 грн.

Згідно із ст. 8 Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Дослідивши п. 2.2.2 Договору, суд встановив, що страховим випадком є інвалідність І групи страхувальника / застрахованої особи внаслідок захворювань, яка настала протягом дії даного Договору. При цьому інвалідність є страховим випадком за Договором лише у тому випадку, коли вона встановлена страхувальнику після набрання чинності Договором. Договір не обумовлює, що хвороба має трапитися тільки після набрання чинності Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обґрунтовує свою відмову у страховій виплаті тим, що медична картка амбулаторного хворого № 6 Гавчик Оксани Володимирівни містить вказівку на те, що їй встановлено хронічну хворобу нирок V ст. При чому висновок про те, що на момент укладення Договору Третя особа знала про те, що вона має хворобу нирок, свідчить хронічний характер хвороби. Суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки цій же картці зазначено, що Третя особа взята на облік 06.04.07р., тобто вже після укладення Договору.

Крім того, вищенаведені посилання Відповідача спростовуються копією листа від 18.12.07р. № 456, яким Відповідача Головний лікар Калуської міської поліклініки Гаврилишин М.Б. повідомив, що гостра хвороба у Гавчик О.В. виникла у березні 2007 року, а 22.03.07р. вона була госпіталізована. У цьому листі також повідомлено, що Гавчик О.В. не знаходилася на диспансерному обліку, амбулаторна картка відсутня. Факт відсутності амбулаторної картки Гаврик О.В. в Калуській міській поліклініці підтверджено й довідкою Калуської міської поліклініки від 24.10.08р. № 484.

Таким чином, на момент прийняття рішення про відмову в страховій виплаті Відповідачу було відомо про те, що Гавчик О.В. у заявці на страхування життя повідомила обставини, які відповідали дійсності. З огляду на зазначене, посилання Відповідача на п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування»в обґрунтування відмови у здійсненні страхових виплат є безпідставним.

Відповідач на порушення свого обов'язку, встановленого ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду належних та допустимих доказів того, що Третя особа зверталася із хворобою нирок до медичних закладів до дати укладення Договору, а також того факту, що до укладення Договору Третій особі встановлювалася І група інвалідності. З огляду на зазначене, суд вважає безпідставним посилання Відповідача на те, що Третя особа, укладаючи Договір, повідомила йому неправдиві відомості щодо свого стану здоров'я.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх хворих встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, а неповнолітніх - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх хворих, інвалідів, дітей-інвалідів проводиться за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Залежно від ступеня розладу функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Отже, відповідно до чинного законодавства України належним та допустимим доказом настання інвалідності Третьої особи є довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) за її місцем проживання.

Дослідивши довідку серії МСЕ № 214855, суд встановив, що Гавчик Оксані Володимирівні встановлена І група інвалідності, по-перше, повноважним медичним закладом Калуської районної МСЕК, по-друге, інвалідність встановлена 01.10.07р., тобто вже після укладення Договору.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Разом з тим, довідка Калуської районної МСЕК доводить факт, що входить до предмету доказування у цій справі, та не містить відомостей, що потребують роз'яснення. Відповідач просив суд призначити судово-медичну експертизу, оскільки Третій особі була неправомірно встановлена І група інвалідності. Фактично, Відповідач у клопотанні про призначення судово-медичної експертизи та у відзиві на позовну заяву просить підтвердити факти неправомірності дій Калуської районної МСЕК, що не входить до компетенції господарського суду. З цих підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи.

Водночас Відповідач не надав доказів того, що Гавчик О.В. знала про свою хронічну хворобу і приховувала це при укладенні Договору, тому судово-медичною експертизою, на якій наполягав Відповідач, цей факт встановити неможливо.

Відповідач в обґрунтування своєї відмови у страховій виплаті посилається на п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону, відповідно до якого підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку. Проте, Відповідач не довів суду, що Третя особа при укладенні Договору надала йому неправдиві відомості про стан свого здоров'я, а тому посилання за зазначену вище норму для обґрунтування відмови у страховій виплаті є безпідставним.

Крім того, Відповідач зазначає, що Позивач його своєчасно не повідомив про настання страхового випадку. Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що Третя особа повідомила Позивача заявою про настання страхового випадку від 29.10.07р., а до цієї заяви додала нотаріально засвідчену 29.10.07р. довідку Калуської районної МСЕК. Таким чином, Позивач не міг отримати повідомлення про настання страхового випадку Інвалідність за Договором раніше ніж 29.10.07р.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Умовами Договору встановлено, що Позивач зобов'язаний повідомити усно чи письмово Відповідача про настання страхового випадку протягом 7-ми робочих днів з моменту, коли Позивачу стало відомо про настання страхового випадку (п. 4.1.1 Договору). Як вбачається із наданих Сторонами доказів, Позивачу стало відомо про настання страхового випадку не раніше 29.10.07р., а повідомив Позивач Відповідача листом та заявою на здійснення страхової виплати від 01.11.07р. Таким чином, Позивач повідомив Відповідача про настання страхового випадку у строк, встановлений Договором. Отже, Позивач належним чином виконав умови Договору та приписи Закону для отримання страхових виплат за Договором.

Судом встановлено, що Позивачем було задоволено й усі вимоги Відповідача щодо надання підтвердження факту настання страхового випадку та стану і місцезнаходження Третьої особи.

Отже, фактичні обставини справі свідчать, що Відповідач безпідставно посилався на несвоєчасне його повідомлення Позивачем про настання страхового випадку.

Таким чином, Відповідач безпідставно відмовив у страховій виплаті Позивачу за Договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ст. 610-611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктами 2.4 та 4.1.5 Договору страхова виплата здійснюється страховиком у розмірі фактичної заборгованості страхувальника / застрахованої особи за кредитним договором, але не більше розміру страхової суми 60000,00 грн. доларів США, що еквівалентно 291090,00 грн. за офіційним курсом НБУ на 05.08.08р. Станом на 05.08.08р. фактична заборгованість Третьої особи становить 290514,95 грн., тобто не перевищує страхової виплати.

Враховуючи безпідставність відмови Відповідача у страховій виплаті, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 290514,95 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до п. 6.1 Договору та ст. 20 Закону України «Про страхування»якщо страхова виплата не сплачена страховиком на користь вигодонабувача в установлений цим Договором строк, страховик несе майнову відповідальність у вигляді сплати вигодонабувачу пені, яка обчислюється від суми страхової виплати, що підлягає сплаті, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Як свідчать обставини справи Відповідач скористався наданим йому правом відстрочити страхову виплату до 20.01.08р. згідно із п. 3.3.3 Договору. Судом встановлено безпідставність відмови у страховій виплаті, а тому прострочення Відповідача за зобов'язанням із здійснення страхової виплати настало 21.01.08р.

Згідно із ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, в силу ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені на підставі п. 3.3.3 Договору Позивач мав припинити 21.07.08. В той же час Позивач нараховує пеню за період з 05.02.08р. по 05.08.08р. З огляду на зазначене, суд задовольняє вимогу про стягнення з Відповідача за період з 05.02.08р. по 21.07.08р. у розмірі 29157,69 грн.

Розрахунок пені за період з 05.02.08р. по 21.07.08р.

Облікова ставка НБУ у період:

з 01.01.08р. по 30.04.08р. –10% річних (постанова НБУ  від 29.12.07р. № 492);

з 01.05.08р. –12% річних (постанова НБУ  від 21.04.08р. № 107).

Строк прострочення:

за період з 05.02.08р. по 30.04.08р. –85 днів;

за період з 01.05.08р. по 21.07.08р. –82 дні.

Сума заборгованості 290514,00 грн.

Розмір пені за період з 05.02.08р. по 30.04.08р.

290514,00 грн. ((10% * 2) / 366 днів) х 85 днів) = 13493,81 грн.

Розмір пені за період з 01.05.08р. по 21.07.08р.

290514,00 грн. ((12% * 2) / 366 днів) х 82 дні) = 15663,88 грн.

13493,81 грн. + 15663,88 грн. = 29157,69 грн.

Враховуючи вищенаведений розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в частково у розмірі 29157,69 грн.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до висновку, що позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ»до Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Вексель-Життя»підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Вексель-Життя»(01001, м. Київ, вул. Софіївська, 3-б, код ЄДРПОУ 33152529) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ»(76000, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 32, код ЄДРПОУ 09336351) страхову виплату у сумі 290514,95 грн. (двісті дев'яносто тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 95 копійок), пеню у розмірі 29157,69 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 69 копійок), державне мито у сумі 3196,72 грн. (три тисячі сто дев'яносто шість гривень 72 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,97 грн. (сто шістнадцять гривень 97 копійок).

3. У задоволені інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В.Сулім

В И Р І Ш И В:

Суддя