cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2012 р. Справа № 6/589
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М., суддівРогач Л.І., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р. у справі№6/589 Господарського судуміста Києва за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві доВідкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" прозобов'язати списати кошти з особового рахунку за участю представників
- позивача:ОСОБА_4 (довіреність від 01.12.2011р.) - відповідача:ОСОБА_5 (довіреність від 19.06.2011р.), -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (далі -позивач) просило зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України", правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі -відповідач) списати з особового рахунку ОСОБА_6 №НОМЕР_1, що був відкритий у Дніпровському відділенні Державного ощадного банку України у місті Києві №7989/0460, на свою користь 5320,03 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті ОСОБА_6, яка має право на страхові виплати, на її рахунок було безпідставно перераховано вказану суму коштів, а тому вони мають бути списані відповідачем з рахунку цієї особи і повернуті позивачу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. (суддя Ковтун С.А.) у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А.) це рішення змінено, позов задоволено частково, зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" списати з особового рахунку потерпілої на виробництві ОСОБА_6 кошти в сумі 5318,03 грн., в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову господарського суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.03.2009р. постановою №2603/668/668/17 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призначив ОСОБА_6 (далі -застрахована особа) щомісячну страхову виплату в розмірі 426,60 грн., яка здійснювалась шляхом перерахування на особовий рахунок застрахованої, який був відкритий нею в Деснянському відділенні Ощадного банку України у місті Києві на підставі укладеного договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 застрахована померла, про що позивачу стало відомо в березні 2010р.
24.03.2010р. постановою позивача №2603/668/668/27 виплата належних застрахованій особі грошових сум страхового відшкодування була припинена з 29.04.2009р. у зв'язку з її смертю.
Позивач звернувся до суду з вимогами зобов'язати відповідача повернути суму страхових виплат, нарахованих за час після смерті потерпілої особи, в розмірі 5320,03 грн.
Суд першої інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позову мотивував тим, що чинним законодавством банківським установам не надано повноважень на самостійне розпорядження рахунками клієнтів в разі їх смерті.
Апеляційний господарський суд, задовольняючи частково позов, виходив з того, що кошти, які знаходяться на клієнтському рахунку ОСОБА_6, відкритому відповідачем, в розмірі 5318,03 грн. є власністю позивача, оскільки не перейшли у власність застрахованої особи і не можуть входити до складу її спадщини. Відмова у частині позовних вимог пов'язана з тим, що саме 5318,03 грн. знаходиться на рахунку застрахованої особи, а не 5320,03 грн., про списання яких заявлено позов.
Постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та підлягає скасуванню виходячи з наступного
Відповідно до приписів статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно статті 1071 цього кодексу банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Звернувшись у суд з даним позовом та пославшись на цю норму, як на підставу для його задоволення, позивач вважає, що помилково перераховані ним кошти підлягають списанню відповідачем з особового рахунку фізичної особи, відкритому у його установі.
Між тим, з такими доводами не можна погодитись з наступних підстав.
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що позивачем вже після смерті фізичної особи здійснено перерахування коштів, які компенсують частину втраченого заробітку цієї особи, на її особовий рахунок, а банк згідно приписів пункту 7.1.2 статті 7 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на договірній основі повинен здійснювати їх зберігання, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Про те, із доводів, наведених у позові, та із встановлених судами обставин справи не вбачається, що на час звернення з даним позовом у банку існував обов'язок на списання коштів з рахунка клієнта, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив права позивача.
Відтак, не вбачається, що є правові підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи статті 1071 Цивільного кодексу України.
Між тим, судами встановлено, що на особовий рахунок, відкритий у банківський установі, позивач вже після смерті фізичної особи перерахував кошти, які компенсують частину втраченого заробітку цієї особи, а банк на договірній основі здійснює їх зберігання.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до приписів статті 25 частини 4 цього кодексу цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відтак суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначена фізична особа не набула права власності на спірну суму коштів, оскільки вони були перераховані вже після смерті цієї особи на її особовий рахунок, і правоздатність померлої на час перерахування коштів припинилась у момент смерті.
Також, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що, ці кошти не входять до складу спадщини, оскільки згідно приписів статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а як вбачається із викладеного фізична особа не набула права на спірні кошти у зв'язку з припиненням у момент смерті її правоздатності.
Разом з тим, відповідно до приписів статті 1212 цього кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2), а відтак, позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх інтересів.
У зв'язку із наведеним, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що банк не має права на спірну суму коштів, що знаходиться на зазначеному рахунку, і чинним законодавством на відповідача не покладається обов'язку списати їх з особового рахунку, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду належить залишити в силі.
Беручи до уваги зміну назви відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на Публічне акціонерне товариства "Державний ощадний банк України" та приписи статті 25 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції вважає з необхідне здійснити процесуальне правонаступництво та замінити сторону у справі.
Відповідно до приписів статті 49 ч.4 цього кодексу стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від їх сплати, а тому сплачений відповідачем судовий збір з касаційної скарги підлягає стягненню на його користь з позивача.
Керуючись ст.ст. 25, 111 5 , 111 7 , 111 9 п.6, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Здійснити зміну відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р. скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. у справі №6/589, залишити в силі.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. сплаченого судового збору.
Видачу наказу покласти на Господарський суд міста Києва.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді Л.І. Рогач
А.М. Уліцький
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23691227 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні